Рішення № 16949175, 06.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.11 р. Справа № 17/82

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр», Тельманівський район, Донецька область

про стягнення 509299,84 грн.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність

у судовому засіданні 20.06.2011р. була оголошена перерва до 6.07.2011р.- 09.30год.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс», м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр», Тельманівський район, Донецька область про стягнення 509299,84 грн., з яких: 476371,64 грн. сума основного боргу, 18408,83 грн. пеня, 3% річних 3563,00 грн., інфляційні 10956,37 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір про транспортне експедирування №Э-20/07/06-4 від 20.07.2006р. та додатки до нього, акти по наданню експедиторських послуг, рахунки-накладні, претензії та інші документи.

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст.526, 530, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив не надав, однак, у судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2011р. представник відповідача правомірність позовних вимог та їх обґрунтованість підтвердив та звернувся до суду з клопотанням про розстрочення суми позовних вимог, згідно графіку погашення заборгованості. Клопотання судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, встановив:

20 липня 2006р. між сторонами був укладений договір про транспортне експедирування №Э-20/07/06-4 (далі «договір») (а.с.12-13). Предмет договору передбачає, що у порядку та на умовах обумовлених даним договором, Експедитор - ЗАТ „ТЕК „Енерготранс” Товариства (відповідно до додатку до договору №б/н від 27.09.2008р. ЗАТ „ТЕК „Енерготранс” було замінено його правонаступником ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс») за плату та за рахунок Клієнта - Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр»здійснює транспортно-експедиторські послуги, повязані з перевезенням вантажів, як у вагонах парку УЗ, так і у власному рухомому складі.

Додатковою угодою №7 від 07.05.2009р. до договору внесені зміни до п.3.2 договору: „ за організацію перевезення вантажів, Клієнт виплачує експедитору винагороду у розмірі 3% від вартості організації перевезень та інших послуг наданих по даному договору”.

Відповідно до п.п.2.3.3 п.2 Договору, Клієнт здійснює оплату наданих Експедитором послуг у порядку встановлених даних договором.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Договору, Клієнт для організації перевезення вантажів здійснює авансові платежі, які здійснюються Клієнтом на суму вартості перевезення вантажів та виплати винагороди Експедитору, згідно п.п.3.2 п.3 Договору зі змінами від 07.05.2009р. (додаткова угода №7).

Згідно п.п.4.3 п.4 Договору у разі порушення строків оплати, Клієнт сплачує Експедитору неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, а також 3% річних та інфляційні.

Позивачем відповідачу були надані послуги, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами по наданню експедиторських послуг (підписаними обома сторонами без заперечень), на підставі яких останньому були виставлені рахунки-накладні на загальну суму 476371,64грн., які були надіслані на адресу Клієнта, що підтверджується журналом обліку видачі рахунків позивача та отримання яких відповідачем не спростовується.

В порушення умов Договору, відповідач не здійснив оплату по виставленим рахункам-накладним, що призвело до утворення заборгованості на суму 476371,64грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо оплати утвореної ним заборгованості (а.с.92-94), як неодноразово отримував позитивну відповідь відносно оплати заборгованості, однак, на час звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості сплачена не була, іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до п.п.4.3 п.4 Договору та ст. 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково пеня, 3% річних та інфляційні.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-приписи ст..530 ЦК України встановлюють, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

-доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-приписами статей 548, 549 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

-статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

-згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

-приписи ч.6 ст.232 ГК України передбачають, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано;

-платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»);

-перевіривши період нарахування та перерахувавши суми пені та 3% річних, інфляційних (згідно наданого позивачем уточнення періоду нарахування) суд дійшов висновку, що вони нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору, судом приймаються, як такі, що не виходять за межі періоду та сум нарахування, зокрема, встановлених діючим законодавством;

-статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

-при задоволенні клопотання про розстрочення, господарський суд враховував матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи,

господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр» (87100, смт. Тельманове Донецької області, вул.. Леніна, 117; п/р26000301711641 у Кальміуському відділенні ПІБ у м. Донецьку, МФО 335322, код ЄДРПОУ 04628681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» (01133, м. Київ, вул.. Кутузова, 18/7; п/р26000001300026 в „Европромбанк”, МФО 377090, код ЄДРПОУ 32382179) суму заборгованості у розмірі - 476371,64 грн., 18408,83 грн. пеню, 3% річних 3563,00 грн., інфляційні 10956,37 грн.; 5093,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення у частині стягнення сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних у загальній сумі 509299,84 грн.

Стягнення цієї суми здійснювати наступним чином:

-у липні 2011р. 15000,00 грн.;

-у серпні 2011р. 15000,00 грн.;

-у вересні 2011р. 15000,00 грн.;

-у жовтні 2011р. 20000,00 грн.;

-у листопаді 2011р. 20000,00 грн.;

-у грудні 2011р. 5000,00 грн.;

-у січні 2012р. 5000,00 грн.;

-у лютому 2012р. 5000,00 грн.;

-у березні 2012р. 15000,00 грн.;

-у квітні 2012р. 15000,00 грн.;

-у травні 2012р. 35000,00 грн.;

-у червні 2012р. 35000,00 грн.;

-у липні 2012р. 35000,00 грн.;

-у серпні 2012р. 35000,00 грн.;

-у вересні 2012р. 35000,00 грн.;

-у жовтні 2012р. 35000,00 грн.;

-у листопаді 2012р. 35000,00 грн.;

-у грудні 2012р. 10000,00 грн.;

-у січні 2013р. 10000,00 грн.;

-у лютому 2013р. 10000,00 грн.;

-у березні 2013р. 15000,00 грн.;

-у квітні 2013р. 15000,00 грн.;

-у травні 2013р. 37150,00 грн.;

-у червні 2013р. 37149,84 грн.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 07.07.2011р.)