Рішення № 16949112, 15.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.11р.Справа № 17/5005/7121/2011 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали Плюс", м. Дніпропетровськ про стягнення 866,54 грн. Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 17.03.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (далі - позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали Плюс" (далі - відповідач) суму 572,18 грн. основного боргу, 64,68 грн. пені, 143,16 грн. інфляційних, 46,47 грн. 3% річних, 40,05 грн. 7% штрафу, а всього 866,54 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № ДУМГ/10200-09 від 01.01.09р.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника у судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33) яким було надіслано на адресу відповідача ухвалу про порушення провадження у справі.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.08р. за № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Суд вважає можливим здійснити розгляд справи, згідно ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортування природного газу № ДУМГ/10200-09 від 01.01.09р. (далі Договір), згідно з умовами якого позивачем в січні та березні 2009 року протранспортовано відповідачу 7,427 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 572,18 грн., що підтверджується наявними у справі щомісячними реєстрами протранспортованого газу замовникам та актами про виконання послуг.

Відповідно до вимог п. 7.2 вказаного договору остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу проводиться відповідачем в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Сторони є субєктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обовязків сторін, що виникли на підставі зазначених договорів є господарськими зобовязаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписи ст. 526 ЦК України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, вивчивши долучені до справи документи насамперед відображають, що станом на час звернення з позовом до суду відповідач не розрахувався за надані послуги у спірні місяці 2009 року, у звязку із чим у останнього утворився основний борг в розмірі 572,18 грн.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач на час розгляду спору не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а також не спростував обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п. 8.2 Договору та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 16.02.10р. по 16.10.09р. розмір пені на суму 64,68 грн., за період лютий 2009 року по травень 2011 року розмір інфляційних на суму 143,16 грн., за період з 16.02.09р. по 25.05.11р. розмір 3% річних на суму 46,47 грн., що відображається в обґрунтованому розрахунку позивача та визнається судом вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми 40,05 грн. 7% штрафу господарський суд зазначає про їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки умовами Договору передбачена відповідальність за порушення строків сплати отриманих послуг у вигляді пені, отже в цій частині відмовляє.

За умовами ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали Плюс" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2; ЄДРПОУ 32403680) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (49035, м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе, 24; ЄДРПОУ 25698645) суму 572,18 грн. (пятсот сімдесят дві грн. 18 коп.) основного боргу, 64,68 грн. (шістдесят чотири грн. 68 коп.) пені, 143,16 грн. (сто сорок три грн. 16 коп.) інфляційних, 46,47 грн. (сорок шість грн. 47 коп.) 3% річних, 97,28 грн. (девяносто сім грн. 28 коп.) державного мита, 225,09 грн.. (двісті двадцять пять грн. 09 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______