Рішення № 16948924, 14.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.11р.Справа № 33/286-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протон Агро", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ТАВРІЯ", с. Новософіївка, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення 154 360 грн. 18 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 25.01.2011 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 48 від 17.06.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Реаком" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "ТАВРІЯ" про стягнення 150 494 грн. 73 коп. - основної заборгованості, 1 725 грн. 54 коп. - пені, 1 805 грн. 94 коп. - інфляційних втрат, 333 грн. 97 коп. - 3% річних і витрат по справі.

05.01.2011 року позивачем подано уточнену позовну заяву в якій останній просить стягнути з відповідача 150 494 грн. 73 коп. заборгованості за договором поставки № 17/3-4 на поставку товару від 17.03.2010 року, 8 052 грн. 50 коп. пені, 5 613 грн. 45 коп. інфляційних збитків, 1 558 грн. 55 коп. 3% річних та витрати по справі.

Позивачем в судовому засідання заявлено клопотання про стягнення додатково з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 16 258 грн. 30 коп.

В судове засідання 07.07.2011 р. з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що поставлене позивачем добриво має скриті недоліки, які при прийманні такого товару виявити не було можливості.

В судовому засіданні 07.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2010 року між ТОВ "Торговий дім "Реаком" (правонаступником є ТОВ "ТД "Протон Агро") та ПП "ТАВРІЯ" було укладено договір №17/3-4 на поставку товару (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору позивач зобовязався поставити, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити товар по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в накладних, які є невідємною частиною Договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу добриво на суму 300 989 грн. 46 коп., що підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними № РН-0000052 від 23.03.2010 року на суму 9 383 грн. 30 коп., № РН-0000086 від 30.03.2010 року на суму 140 749 грн. 56 коп. , № РН-0000105 від 01.04.2010 року на суму 150 856 грн. 60 коп., які підписані представником відповідача, а підпис скріплено печаткою та довіреністю № 29 від 23.03.2010 р. на отримання ТМЦ (а.с. 11-14).

Відповідач добриво оплатив частково, у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 150 494 грн. 73 коп. грн.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, щозвичайно ставляться.

Одностороння відмова відзобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 150 494 грн. 73 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.3. Договору за прострочення виконання зобовязань Замовник сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем, відповідно до наданого розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобовязання (а.с.77), сума пені в розмірі 8 052 грн. 50 коп. розрахована по подвійній обліковій ставці НБУ, внаслідок чого підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в сумі 5 613 грн. 45 коп., 3% річні в сумі 1 558 грн. 55 коп. підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем до справи додано договір № 01/04/11 від 05.04.2011р. укладений з адвокатом ОСОБА_1 відповідно до розділу 1 якого адвокат брав на себе зобовязання представляти інтереси клієнта у судовому спорі в господарській справі № 33/286-10 та платіжне доручення № 929 від 05.04.2011 року про перерахування 16 258 грн. 30 коп. вартості послуг адвоката.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 150 494 грн. 73 коп. заборгованості за договором поставки № 17/3-4 на поставку товару від 17.03.2010 року, 8 052 грн. 50 коп. пені, 5 613 грн. 45 коп. інфляційних збитків, 1 558 грн. 55 коп. 3% річних, 16 258 грн. 30 коп. адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача.

Посилання відповідача на скриті недоліки продукції по якості спростовуються матеріалами справи. Так, відповідачем в обґрунтування відзиву було надано акт № 1 складений про скриті недоліки від 25.08.2010 року, але як вбачається зі вказаного акту комісія була створена з метою виявлення скритих недоліків по продукції, яка була прийнята по накладній № 300310-3 від 30.03.2010 року, у той час як предмет позову стосується накладних № РН-0000052 від 23.03.2010 року, № РН-0000086 від 30.03.2010 року, № РН-0000105 від 01.04.2010 року.

Крім того пунктом 6.4. Договору сторони узгодили, якщо продавцеві протягом трьох робочих з дня отримання товару не надходить повідомленням про недоліки товару, товар вважається прийнятим замовником, як такий, що відповідає вимогам. Відповідачем не подано доказів направлення такого повідомлення.

Позивач просить накласти арешт грошові кошти приватного підприємства "Таврія" з метою забезпечення виконання зобовязання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що грошові кошти, які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись на момент виконання рішення.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Таврія" (53252, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Новософіївка, вул. Леніна, 20, код ЕДРПОУ 32616850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Протон Агро" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 30, код ЄДРПОУ 34230843) 150 494 (сто пятдесят тисяч чотириста девяноста чотири) грн. 73 коп. - заборгованості, 8 052 (вісім тисяч пятдесят дві) грн. 50 коп. пені, 5 613 (пять тисяч шістсот тринадцять) грн. 45 коп. інфляційних збитків, 1 558 (одна тисяча пятсот пятдесят вісім) грн. 55 коп. 3% річних, 16 258 (шістнадцять тисяч двісті пятдесят вісім) грн. 30 коп. адвокатських послуг, коп. 1 657 (одна тисяча шістсот пятдесят сім) грн. 19 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяІ.А. Рудовська

Рішення підписано 08.07.2011 року