Ухвала суду № 16947507, 09.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року м. КиївК-8634/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Ланченко Л.В.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Господарського суду Донецької області від 19.12.2006

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007

у справі №7/309

за позовомДержавної податкової інспекції м. Торез

доСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція м. Торез (далі по тексту позивач, ДПІ м. Торез) звернулась до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, СПД ОСОБА_1) заборгованості перед бюджетом в розмірі 1589,25 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 19.12.2006, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007, позов задоволено частково; стягнуто з СПД ОСОБА_1 у доход місцевого бюджету заборгованість по збору за забруднення довколишнього середовища в сумі 1543,18 грн.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що СПД ОСОБА_1 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності розпорядженням Торезького міського голови від 01.03.2000 № 105-р, про що зроблено запис 01.03.2000 в журналі обліку реєстраційних справ за № 04052838Ф0010755, взятий на облік, як платник податків у ДПІ м. Торез.

Станом на 20.09.2006 у відповідача виникла заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1589,25 грн., з яких 93,16 грн. основного платежу, 1490 грн. штрафних санкцій та 6,09 пені.

Вказаний борг виник на підставі поданих відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Торез податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища № 14049 від 06.11.2005, № 18560 від 17.01.2006, № 4907 від 13.04.2006, № 10491 від 13.07.2006, акту перевірки № 58/17-112-2 від 28.07.2005, а також податкових повідомлень-рішень від 03.08.2005 № 0002291700/0, від 26.08.2005 № 0002291700/1, від 29.09.2005 № 0002291700/2.

У вказаному акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України, ДПА України № 162/379 від 19.07.1999, СПД ОСОБА_1 не надавала розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2003 рік по терміну надання не пізніше 10.05.2004 за І півріччя 2004 року по терміну надання не пізніше 09.08.2004, за 9 місяців 2004 року по терміну надання не пізніше 09.11.2004, за 2004 рік по терміну надання не пізніше 09.02.2005, за І квартал 2005 року по терміну надання не пізніше 11.05.2005; в порушення п. 6.2 ст. 6, п. 7.3 ст. 7 Інструкції занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 47,09 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з того, що відповідачем частково сплачено заборгованість із збору за забруднення в розмірі 46,07 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних зборів віднесений збір за спеціальне використання природних ресурсів і за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, а згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї статті, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Оскільки, як встановлено судами, податкові зобовязання із збору за забруднення навколишнього природного середовища були узгодженими та відповідач частково їх не сплатив, тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1543,18 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Господарського суду Донецької області від 19.12.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко