Ухвала суду № 16947124, 07.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                               м. Київ                                        К-5405/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

                                                            Карася О.В.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року

у справі № А37/87-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сковекс»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сковекс» (далі –позивач) до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі –відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004252301/0 від 26 жовтня 2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сковекс»3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року та прийняття нового рішення –про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Сковекс»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбрухт 2004»за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої складено акт № 267/230-32693652 від 12 жовтня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004252301/0 від 26 жовтня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 563776,20 грн. (433674,00 грн. –основний платіж, 130102,20 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 334/94-ВР) у зв’язку з безпідставним віднесенням до складу валових витрат вартості отриманого товару та послуг, оскільки розрахунок позивачем проведено не було. В свою чергу, ТОВ «Укрбрухт 2004»знято з податкового обліку на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 21 березня 2006 року у справі № 10/562/05, у зв’язку з чим заборгованість позивача перед ТОВ «Укрбрухт 2004»не може бути погашена в майбутньому.

          Крім того, судами встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрбрухт 2004»(продавець) укладено договори № 02/08-05 4Л від 02 серпня 2005 року поставки брухту чорних металів та № 26-У від 01 вересня 2005 року про надання послуг.

Фактичне отримання товарів та надання послуг підтверджується накладними та актами виконаних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні»у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, укладеними між позивачем та ТОВ «Укрбрухт 2004»додатковими угодами узгоджено вексельну форму розрахунків за договорами № 02/08-05 4Л від 02 серпня 2005 року та № 26-У від 01 вересня 2005 року, в зв’язку з чим розрахунок за поставлений металобрухт та отримані послуги позивачем здійснено шляхом видачі двох простих векселів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, Закон № 334/94-ВР не відносить до безповоротної фінансової допомоги матеріальні цінності у розрахунок за які видано векселі, позивач мав всі підстави для віднесення вартості отриманої продукції та послуг до складу валових витрат.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі відхилити, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

Карась О.В.

                                        Степашко О.І.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко