Ухвала суду № 16947118, 07.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                               м. Київ                                        К-20821/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

                                                            Карася О.В.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року

у справі № А18/287-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Васильківський шкірний завод»

до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Васильківський шкірний завод»(далі –позивач) до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі –відповідач) задоволено. Визнано нечинним рішення № 000522340/0 від 26 травня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Васильківський шкірний завод»3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року та прийняття нового рішення –про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої складено акт № 1126-23-1-12/00307862 від 16 травня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято рішення № 000522340/0 від 26 травня 2006 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 100 556,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі –Положення) у зв’язку з необґрунтованою видачею готівкових коштів під звіт працівникам позивача в 2005 році в розмірі 402226,02 грн. без звітування ними у встановленому порядку за раніше отримані кошти.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Разом з тим, відповідно до підпункту «б»підпункту 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 889-IV) звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, повернення невикористаних сум відбувалось на третій день, що суперечить нормам Положення, проте дозволяється Законом № 889-IV.

Крім того, факт видачі додаткових коштів для конкретної мети - завершення виконання окремої цивільно-правової дії (закупівлі хімматеріалів) особам, які раніше не звітували, підтверджується наявними службовими записками, оскільки працівники підприємства отримали суму, якої не вистачало для розрахунку за весь товар.

Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що в даному випадку застосуванню підлягає саме норма Закону № 889-IV, у зв’язку з чим застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення позивачем пункту 2.11 Положення є неправомірним.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити, а постанову Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

Карась О.В.

                                        Степашко О.І.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко