Постанова № 16946591, 26.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 р.Справа № 22-а-11170/08 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Васильєва А.Ю. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Коваля М.П.,

суддів Потапчук В.О.,

Семенюка Г.В.,

при секретарі Журкіній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 25 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка Тера»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 00003237/0 від 2008 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00003237/0 від 2008 року .

Постановою господарського суду Миколаївської області від 25 вересня 2008 року адміністративний позов задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 2008 року № 00003237/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та просив прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

До суду зявився представник апелянта який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив пославшись на законність постанови суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту перевірки від 18.06.2008 року № 462/37/22439446 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «МСП Ніка-Тера», код за ЄДРПОУ 22439446 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ Компанія «Південьметалбуд», код за ЄДРПОУ 34948963 за період з 01.08.2007р. по 31.08.2007р. (а.с.31-35)відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення №00003237/0 від 2008 року (а.с.17) про зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість у розмірі 44 917 грн. за вересень 2007 року у звязку з порушенням позивачем пунктів 7.2.1., 7.4.1., 7.4.5., 7.5.1., 7.7.1., 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі по тексту Закон № 168). Відповідачем зазначено, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування у звязку з ненадходженням до бюджету коштів від його контрагента по сплаті податку на додану вартість.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки якщо контрагент позивача у будь-якій ланці постачання не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі документальні підтвердження розміру суми бюджетного відшкодування. На думку суду першої інстанції, позивачем надані всі необхідні докази, які підтверджують його право на бюджетне відшкодування за вересень 2007 року тому зменшення відповідачем бюджетного відшкодування за вказані податкові періоди на суму 44 917 грн. є протиправним.

Колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком у звязку з наступним.

Відповідач в апеляційні скарзі зазначив, що, судом першої інстанції не враховано, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Вказаний висновок слідує з поняття бюджетного відшкодування, наведеного в п.1.8 ст. 1 Закону № 168 - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Оскільки право на бюджетне відшкодування ПДВ Закон №168 пов'язує саме з фактом надмірної сплати цього податку до держбюджету, вказана обставина повинна бути предметом розгляду та доказування по справам такої категорії.

Колегія суддів погоджується з даними посиланнями апелянта на підставі наступного.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону №168, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Висновок про те. що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1. ст. 9 Бюджетного кодексу України). Відповідно до пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону № 168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

З урахуванням вищенаведеного, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та за його ж рахунок відшкодовуються. Чинним законодавством передбачено, що однією з обов'язкових підстав виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ є сплата цього податку до Державного бюджету України.

Положенням Закону №168 встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та його відшкодуванням.

Таким чином, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ до бюджету, а не з факту існування зобов'язання по сплаті такого податку в ціні товару.

Отже, згідно Закону №168, для формування податкового кредиту з ПДВ платником податку є достатнім факт оплати ПДВ в ціні придбаної продукції або отримання податкової накладної, що засвідчує таке придбання. Проте для відшкодування цього податку, поряд з цими фактами, встановленню підлягає також наявність надмірної сплати ПДВ до бюджету.

Проведеною Відповідачем перевіркою встановлено, що у фінансово-господарських операціях (постачання послуг, робіт), за результатами яких позивач сформував податковий кредит, визначив суму від'ємного значення та в подальшому заявив до відшкодування ПДВ, позивач виступав у якості покупця (послуг, продукції). Сплачений позивачем його постачальникам у ціні за придбані товари (послуги) ПДВ, згідно вищенаведеної норми п.1.3 ст.1 Закону №168, підлягав внесенню останніми до бюджету і вказана обставина підлягає встановленню по справі. Але, як було встановлено в ході перевірки позивача, перші постачальники позивача не є виробниками придбаної продукції, а придбали останню у інших підприємств.

Податок на додану вартість це непрямий податок, тому підприємство-посередник декларує податкові зобов'язання при продажу продукції та податковий кредит при її придбанні, тому фактично ПДВ до бюджету сплачує з торгівельної націнки (у разі, якщо вона є). З метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту сплати відповідних сум ПДВ до бюджету за місцем реєстрації підприємств (другі постачальники), у яких постачальниками позивача (першими постачальниками) було придбано продукцію (послуги) було направлено запити на підтвердження проведення господарських операцій та відвантаження продукції на користь постачальників позивача.

Згідно отриманих відповідачем матеріалів зустрічних перевірок та відповідей на запити, другим постачальником в ланцюгу постачання Позивача є ТОВ «Делюр-Сервіс», який у відповідних періодах податкові зобов'язання з ПДВ не задекларував, ПДВ до бюджету не сплатив по причині ліквідації за рішенням суду, згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.03.08р. по справі №5/850/07.

Колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта, що посилання суду першої інстанції на те, що позивач не може нести відповідальність у вигляді відмови у відшкодуванні ПДВ за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки, відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, перекриваючи його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Закону №168, в частині права на відшкодування ПДВ.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно зясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови відмову в задоволені адміністративного позову.

Керуючись ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 25 вересня 2008 року задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 25 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка Тера»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 00003237/0 від 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені адміністративного позов товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка Тера»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 00003237/0 від 2008 року

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/