Постанова № 16946478, 22.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р.Справа № 22-а-5391/08 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача Поврозника С.Я., представників відповідача Аверянової В.О. та Вічної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу заступника начальника Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до відкритого акціонерного товариства «Херсонрибгосп»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 року Чаплинська МДПІ Херсонської області звернулась до суду з позовом до ВАТ «Херсонрибгосп»про стягнення податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 125093 грн. 39 коп..

В обґрунтування позову зазначалося, що ВАТ «Херсонрибгосп»є юридичною особою та зареєстровано в Чаплинській МДПІ як платника фіксованого сільськогосподарського податку з 01 січня 2000 року. Станом на 31 березня 2008 року відповідач має податкову заборгованість перед місцевими бюджетами в сумі 125093 грн. 39 коп., а саме перед бюджетом Каланчацької селищної ради недоїмка складає 910 грн. 21 коп., перед бюджетом Гаврилівської селищної ради - 13852 грн. 31 коп., а також пеня за несвоєчасну сплату податку у сумі 3495 грн. 60 коп., перед бюджетом Привільської сільської ради 40968 грн. 33 коп. (пеня 8047 грн. 56 коп.), перед бюджетом Червоночабанської сільської ради 47215 грн. 50 коп. (пеня 10603 грн. 88 коп.). На час звернення податкової інспекції до суду з позовом ВАТ «Херсонрибгосп»заборгованість перед місцевими бюджетами не погашено та не сплачено пеню, нараховану на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року позовні вимоги Чаплинської МДПІ Херсонської області задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Херсонрибгосп»на користь Чаплинської МДПІ Херсонської області в доход місцевих бюджетів 13498 грн. 40 коп. податкової заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку, з якої 3667 грн. 72 коп. до місцевого бюджету Гаврилівської сільської ради та 9830 грн. 68 коп. - до Червоночабанської сільської ради. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, заступник начальника Чаплинської МДПІ Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання та щодо невиконання підприємством податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковою інспекцією за результатами перевірки. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі, із врахуванням уточнень до неї, ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представників відповідача про залишення оскаржуваної постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом встановлено, що ВАТ «Херсонрибгосп»є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

09 листопада 2007 року та 24 грудня 2007 року за результатами проведених невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати ВАТ «Херсонрибгосп» фіксованого сільськогосподарського податку співробітниками Чаплинської МДПІ складено акти за № № 83/150-00476790 та 99/150-00476790 відповідно, в яких зазначено про порушення відповідачем ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», а саме несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених сум податку.

На підставі актів перевірок Чаплинською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання.

03 квітня 2008 року Чаплинською МДПІ проведено розрахунок податкового боргу ВАТ «Херсонрибгосп»перед місцевим бюджетом Каланчацького району Херсонської області по фіксованому сільськогосподарському податку станом на 31 березня 2008 року. Загальна сума заборгованості за розрахунком податкової інспекції склала 125093 грн. 39 коп..

Задовольняючи позовні вимоги Чаплинської МДПІ в частині стягнення з ВАТ «Херсонрибгосп»заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 13498 грн. 40 коп., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що заборгованість ВАТ «Херсонрибгосп»у вказаному розмірі підтверджується розрахунком та копіями бухгалтерських документів, представлених відповідачем з урахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КАС України.

Так, механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі, на момент виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, в розмірі 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

Статтею 5 Закону встановлено, що платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Згідно зі ст. 7 зазначеного вище Закону органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.

Як встановлено матеріалами справи, ВАТ «Херсонрибгосп»на протязі 2003-2007 років подавало розрахунок суми фіксованого сільськогосподарського податку до Чаплинської МДПІ в строки, встановленні законом.

09 листопада 2007 року та 24 грудня 2007 року Чаплинською МДПІ складено акти перевірки за № 83/150-00476790 та за 99/150-00476790, в яких встановлено порушення відповідачем ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», а саме несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податку.

На підставі зазначених актів перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2007 року № 0000661550/0, 0000651550/0, № 0000641550/0, № 0000591550/0, № 0000581550/0, № 0000611550/0, № 0000601550/0, № 0000631550/0, № 0000621550/0, якими визначено відповідачу суму штрафних санкцій на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку за період з 2003 по 2004 рік та податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2008 року № 0000071550/0, № 0000061550/0, № 0000051550/0, № 0000091550/0, № 0000081550/0, № 0000041550/0 за аналогічне порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання з період з 2004 по 2007 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ВАТ «Херсонрибгосп»податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 125093 грн. 39 коп., Чаплинською МДПІ Херсонської області надано розрахунок заборгованості відповідача станом на 31 березня 2008 року.

В процесі розгляду справи позивачем за пропозиціями судів першої та апеляційної інстанцій надавалися уточнені розрахунки заборгованості.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та зазначено представником позивача в п. 3 апеляційної скарги, неузгодженість розрахунків податкового органу та контррозрахунків відповідача з заборгованості останнього по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку обумовлюється тим, що після сплати підприємством боргів на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 17 листопада 2007 року по справі № 8/345-05, позивач вважав, що сплачував свої поточні зобовязання за 2006 2007 роки, однак податковим органом ці платежі зараховувалися у погашення нарахованих штрафних санкцій та пені.

Проте, вказані дії податкового органу по самостійному направленню сплачених платником податку коштів з іншим призначенням у рахунок погашення штрафних санкцій та пені не відповідають положенням чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України.

Так відповідно до п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи зі змісту п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, відповідач, надавши податковому органу податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за певний період, де самостійно визначив суму податку, та перерахувавши до бюджету суму цього податку, виконав своє зобовязання зі сплати податку за визначеним ним призначенням.

Згідно із п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 названого Закону визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з цим, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

В силу вимог п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при сплаті податкових зобовязань з податків, зокрема з метою погашення податкового боргу направляти сплачені платником кошти з іншим призначенням у рахунок його погашення.

Враховуючи, що розрахунки заборгованості відповідача по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку проводилися податковим органом за результатами самостійного направлення сплачених платником податку коштів з іншим призначенням у рахунок погашення штрафних санкцій та пені, тобто з порушенням наведених вище вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про недоведеність податковим органом розміру заборгованості позивача зі сплати названого податку, що виключає можливість скасування оскаржуваного судового рішення.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення підпунктів 15.1.1 та 15.1.2 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України постановлене судове рішення підлягає зміні, з виключенням з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на порушення позивачем строків давності як на підставу для часткової відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника начальника Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини постанови посилання на порушення позивачем строків давності як на підставу для часткової відмови у задоволенні позову.

В іншій частині постанову господарського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: