Постанова № 16945271, 11.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2011 року 17:17 № 2а-243/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Кононенка О.І.;

відповідача: Баткалова А.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства “А.Т.Н.”

доГоловної державної інспекції на автомобільному транспорті

провизнання дій протиправними, визнання протиправним та нечинним рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 січня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство “А.Т.Н.” (далі по тексту позивач, ПП “А.Т.Н.”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (далі по тексту відповідач), в якому просить: 1)визнати протиправними дії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті щодо прийняття 28 грудня 2010 року наказу №241 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії” в частині пункту 13 додатку 1 до такого наказу, про анулювання виданої 01 лютого 2006 року ПП “А.Т.Н.” (ідентифікаційний номер 24584810) ліцензії серії АБ №295384 на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування; 2) визнати протиправним та нечинним рішення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, а саме наказ віл 28 грудня 2010року №241 в частині пункту 13 додатку 1 до такого наказу, про анулювання виданої 01лютого 2006 року ПП “А.Т.Н.” (ідентифікаційний номер 24584810) ліцензії серії АБ №295384 на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2011 року у справі №243/11/2670 позовну заяву ПП “А.Т.Н.” залишено без руху, у звязку з відсутністю оригінала документа про сплату судового збору, встановлено строк для усунення недоліків до 27 січня 2011 року.

25 січня 2011 року позивач усунув недоліки шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-243/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 лютого 2011 року.

В судове засідання 25 січня 2011 року не зявився представник відповідача, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 28 лютого 2011 року. 28 лютого 2011 року судом оголошено перерву до 18 березня 2011 року.

В судових засіданнях по справі неодноразово оголошувалася перерву з метою надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 11 квітня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 13 додатку 1 до наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 28 грудня 2010 року №241 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій” на виконання вимог статтей 20, 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, за результатами розгляду матеріалів перевірки додержання ліцензіатами Ліцензійних умов з урахуванням пропозицій, викладених у протокольному рішенні від 28 грудня 2010 року №51 Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті анульовано ліцензію ПП “А.Т.Н.” на внутрішні перевезення пасажирів від 01 лютого 2006 року серії АБ №295384.

Позивач не погоджується з діями відповідача стосовно прийняття зазначеного наказу та, відповідно, із самим наказом, мотивуючи свої позовні вимоги наступним: відхилення перевізника від затвердженої схеми маршруту є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді позбавлення права на здійснення перевезення пасажирів на певному маршруті, а тому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2010 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на період до 31 грудня 2010 року”, рішення про застосування таких санкцій має прийматися лише у разі невиконання протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень; викладені в актах перевірки не відповідають дійсності та базуються на припущеннях, крім того, в них зафіксована наявність усіх необхідних документів на маршруті №820-Д Вишневе (вул.Л.Українки) Київ АС-5 “Дачна”.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що проведення позапланової перевірки додержання позивачем Ліцензійних умов здійснювалося у відповідності із діючим законодавством; посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2010 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на період до 31 грудня 2010 року”, оскільки документи щодо усунення ліцензіатом порушення Ліцензійних умов видаються у формі розпорядження.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги ПП “А.Т.Н.” обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Підставою для анулювання ліцензії зазначено акт Територіального управління Головтрансінспекції в м. Києві від 23 грудня 2010 року №978/2 “Про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі по тексту Акт про невиконання розпорядження)

В Акті про невиконання розпорядження встановлено, що позивачем не усунуто виявлені під час проведення позапланової перевірки такі порушення Ліцензійних умов: згідно дозволу на право обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у міжобласному сполученні серії АВ №000218 від 30 січня 2009 року, виданого Державною адміністрацією автомобільного транспорту, приміський маршрут загального користування №820-Д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна” обслуговує ПП “А.Т.Н.”, який самовільно подовжив маршрут до Залізничного вокзалу “Південний” в м. Києві, про що свідчать акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02 грудня 2010 року №224212, не забезпечивши водіїв транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів та вищезазначеному маршруті загального користування необхідними документами для виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів, а саме схемою маршруту та розкладом руху від м. Вишневе до м. Києва (Залізничний вокзал “Південний”), зафіксовані в акті проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №978 дають підставу вважати ліцензіата таким, що не виконав розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №94.

В акті Територіального управління Головтрансінспекції в м. Києві від 23 грудня 2010року №978/1 “Про проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт” стосовно наявності у водіїв транспортних засобів, які обслуговують пасажирів на приміському маршруті загального користування №820-Д Вишневе (вул. Лесі України) м. Київ АС-5 “Дачна” встановлено, що ПП “А.Т.Н.”, який самовільно подовжив маршрут до Залізничного вокзалу “Південний” в м. Києві не забезпечивши водіїв транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів та вищезазначеному маршруті загального користування необхідними документами для виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів, а саме схемою маршруту та розкладом руху від м. Вишневе до м. Києва (Залізничний вокзал “Південний”). За таких підстав, на думку відповідача, позивачем не усунуто порушення підпункту 2.3.10 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”, які зафіксовані в акті перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №978.

В акті Територіального управління Головтрансінспекції в м. Києві від 03 грудня 2010року №978 “Проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт” виявлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 2.3.10 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт” , а саме: ліцензіат не забезпечив водіїв транспортних засобів, які обслуговують пасажирів на приміському маршруті загального користування №820-Д м. Вишневе (вул. Л. Українки) м. Київ АС “Дачна”, необхідними документами для виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів, а саме витягом з дозволу, схемою маршруту та розкладом руху.

Відповідно до розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт” від 03 грудня 2010 року №94 Територіального управління Головтрансінспекції в м. Києві позивача зобовязано здійснити заходи по забезпеченню виконання ліцензійних умов, а саме забезпечити: наявність дозвільних документів щодо обслуговування пасажирів на приміському маршруті загального користування №820-Д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна” та наявність у водіїв транспортних засобів, які обслуговують пасажирів на приміському маршруті загального користування №820-д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна”, необхідними документами: витяг з дозволу, схема маршруту та розклад руху.

З наведених обставин вбачається, що фактично підставою для анулювання ліцензії відповідач визначив наступне: самовільне подовження маршруту ПП “А.Т.Н.” до Залізничного вокзалу “Південний” в м. Києві, та не забезпечення водіїв транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів на маршруті загального користування №820-Д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна”, необхідними документами для виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів, а саме: схемою маршруту та розкладом руху від м. Вишневе до м. Києва (Залізничний вокзал “Південний”), що стало підставою для висновку про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №94.

Таким чином, для вирішення питання правомірності анулювання ліцензії ПП“”А.Т.Н.” в першу чергу необхідно встановити факт самовільного подовження позивачем маршруту, необхідність забезпечення водіїв, транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів на маршруті загального користування №820-Д Вишневе (вул.Л.Українки) Київ АС-5 “Дачна”, необхідними документами для виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів, від м. Вишневе саме до м. Києва (Залізничний вокзал “Південний”), та факт невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №94.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідальність за порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом передбачена статтею 1331 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до частини третьої статті 1331 Кодексу України про адміністративні правопорушення відхилення від визначеного маршруту руху автобуса або маршрутного таксомотора, не заїзд на автостанцію (автовокзал), якщо такий заїзд передбачений розкладом руху автобуса або маршрутного таксомотора, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів від двох до пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною третьою статті 1331 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають органи внутрішніх справ (міліція) (стаття 222).

Відповідно до частин першої та другої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З аналізу наведених правових норм та обставин справи суд приходить до наступних висновків: самовільне подовження маршруту по суті є відхиленням від визначеного маршруту руху; в свою чергу підтвердженням відхилення від визначеного маршруту руху автобуса або маршрутного таксомотора, є протокол, складений уповноваженою посадовою особою та відповідна постанова, винесена за результатами розгляду справи пр. адміністративні правопорушення.

Належних та допустимих доказів на підтвердження самовільного подовження водіями позивача маршруту, а саме відхилення від визначеного маршруту, відповідачем не надано, а тому висновки відповідача про самовільне подовження ПП “А.Т.Н.” маршруту до Залізничного вокзалу “Південний” в м. Києві є помилковими.

Як свідчить дозвіл на право обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у міжобласному сполученні ПП “А.Т.Н.” обслуговує пасажирів на рейсах приміського маршруту загального користування №820-Д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна”.

Доказів обслуговування позивачем пасажирів на іншому маршруті, зокрема Вишневе - Київ Залізничний вокзал “Південний” відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд вбачає, що ПП “А.Т.Н.” не повинно було забезпечувати водіїв транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів на маршруті загального користування №820-Д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна”, необхідними документами для виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів (схемою маршруту та розкладом руху) саме від м. Вишневе до м. Києва (Залізничний вокзал “Південний”).

Крім того, у розпорядженні про усунення порушень Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №94 позивачу ставилася вимога забезпечити наявність у водіїв транспортних засобів необхідних документів: витяг з дозволу, схема маршруту та розклад руху, саме на приміському маршруті загального користування №820-д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна”, а не маршруті Вишневе - Київ (Залізничний вокзал “Південний”), в свою чергу, під час перевірки порушення стосовно не забезпечення ПП “А.Т.Н.” водіїв, які здійснюють перевезення пасажирів, необхідними документами саме на маршруті загального користування №820-Д Вишневе (вул. Л. Українки) Київ АС-5 “Дачна”, відповідачем не встановлено та не зафіксовано в актах Територіального управління Головтрансінспекції в м.Києві від 23 грудня 2010 року №978/1 та №978/2.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 03 грудня 2010 року №94 є помилковим та не підтверджується матеріалами справи.

Частина перша статті 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлює, що підставами для анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної реєстрації субєкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих субєктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Тобто, рішення про анулювання ліцензії може бути прийняте лише за наявності підстав, визначених частиною першою статті 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, перелік яких є вичерпним, зокрема, акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Оскільки судом вище встановлено помилковість висновків відповідача про невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 03грудня 2010 року №94 та відсутність факту невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, анулювання ПП “А.Т.Н.” ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів від 01 лютого 2006 року серії АБ №295384 за невиконання розпорядження про усунення порушення ліцензійних умов є протиправним. Доказів наявності інших підстав для анулювання позивачу ліцензії відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті щодо прийняття 28 грудня 2010 року наказу №241 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії” в частині пункту 13 додатку 1 до такого наказу, про анулювання виданої 01 лютого 2006 року ПП “А.Т.Н.” ліцензії серії АБ №295384 на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користуванням є протиправними, а сам наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 28 грудня 2010 року №241 в частині пункту 13 додатку 1 до такого наказу, про анулювання виданої 01 лютого 2006 року ПП “А.Т.Н.” (ідентифікаційний номер 24584810) ліцензії серії АБ №295384 на надання послуг з перевезення, підлягає скасуванню.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з посиланням позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2010 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на період до 31 грудня 2010 року” в частині необхідності прийняття припису про усунення порушення та строків прийняття рішення про застосування до субєктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій, та звертає увагу на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2010 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на період до 31 грудня 2010 року” органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності постановлено видавати субєктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до субєктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).

В той же час, види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначено Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Частини девята дванадцята 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлюють, що планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік; позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення. За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.

Відповідно до частини тринадцятої статті 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” орган ліцензування не пізніше пяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Норми Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, які визначають порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, є спеціальними порівняно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року”.

Таким чином, за результатами порушень, виявлених під час перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов, приймається саме розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а не припис.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та спірного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП“А.Т.Н.” підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства “А.Т.Н.” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті щодо прийняття наказу від 28 грудня 2010 року №241 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій” в частині пункту 13 додатку 1 до цього наказу про анулювання виданої 01 лютого 2006 року Приватному підприємству “А.Т.Н.” (ідентифікаційний номер 24584810) ліцензії серії АБ №295384 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

3.Визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 28 грудня 2010 року №241 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій” в частині пункту 13 додатку 1 до цього наказу про анулювання виданої 01лютого 2006 року Приватному підприємству “А.Т.Н.” (ідентифікаційний номер 24584810) ліцензії серії АБ №295384 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “А.Т.Н.” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.А. Кузьменко