Постанова № 16945267, 04.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2011 року15:06 № 2а-18780/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді КузьменкаВ.А., суддів Вєкуа Н.Г., Савченко А.І., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Ткаченко Ю.В.;

відповідача:Лозинської С.П.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”

доГоловного контрольно-ревізійного управління України

провизнання протиправною та скасування вимоги

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 грудня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (далі по тексту позивач, ДП “Укрзалізничпостач”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України (далі по тексту відповідач, ГоловКРУ України), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії рішення ГоловКРУ України, оформлене у формі вимоги від 10 грудня 2010 року №05-14/1364; 2) визнати протиправними дії службових осіб ГоловКРУ України, які полягають в зазначенні в акті ревізії висновків та інформації, які не відповідають наданим документам та фактичним обставинам справи, зокрема, щодо: порушення умов договорів та статтей 67, 193 Господарського кодексу України внаслідок сплати залізницями націнки на суму 278122,42грн. більше ніж визначено умовами договорів (сторінка 21 акта); порушення умов договорів та статтей 67, 193 Господарського кодексу України та пунктів 1.2., 1.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 у вигляді безпідставного перерахування залізничного тарифу іншим особам на суму 26183817,84 грн., що призвело до нанесення збитків підприємству на вказану суму (сторінка 32 Акта); порушення статті 13 Закону України “Про оцінку земель” в частині не проведення грошової оцінки земельних ділянок, не відображення на рахунках бухгалтерського обліку вартості права користування земельними ділянками, внаслідок чого занижено вартість нематеріальних активів на суму експертної грошової оцінки (сторінка 55 Акта); укладення договору з ВАТ“Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну” за результатами проведеної з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008року №921 процедури закупівлі “труби сталеві водогазопровідні оцинковані...” внаслідок якої підприємству спричинені збитки на суму 552050,60грн. та 833708,04грн. (сторінки 79, 82 Акта, сторінка 50 заперечень на Акт, сторінки. 24 26 висновків); порушення пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 внаслідок укладання та виконання договору від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01, укладеного з ЗАТ“Херсонський нафтопереробний завод”, чим підприємству завдано збитків у розмірі 4981974,54грн. (сторінки 118-121 Акта, сторінки 29-38 заперечень на Акт, сторінки 52-71 висновків); неефективних управлінських дій, а саме: щодо порушення статтей 67, 193 Господарського кодексу України (Цивільного кодексу України) у звязку з не нарахуванням та не забезпеченням стягнення штрафних санкцій за невиконання ЗАТ“Херсонський нафтопереробний завод” зобовязань за договором від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01, чим нанесено збитків у сумі 10840161,59грн. (сторінка 121 Акта); порушення пункту 6, частини другої пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008року №921 та статті 180 Господарського кодексу України при укладанні та виконанні договору з ТОВ“ТНК-ВР Коммерс”, що призвело до завдання збитків підприємству у розмірі 963182,47 грн. (сторінки 121-123 Акта, сторінки 52-54 висновків); неефективних управлінських дій, а саме щодо порушення статтей 67,193 Цивільного кодексу України (Господарського кодексу України) у звязку із не нарахуванням та незабезпеченням стягнення штрафних санкцій за невиконання ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, зобовязань за договором від 24 грудня 2009року №0345-09/П, чим нанесено збитків у сумі 1755515,88грн. (сторінка 121 акта); порушення пункту 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921, у звязку із здійсненням протягом 1 кварталу 2010 року закупівлі дизельного палива без проведення тендеру на суму 318129045,96грн. (сторінка 124 акта); неефективних управлінських дій, а саме щодо порушення статтей 67, 193 Цивільного кодексу України (Господарського кодексу України) у звязку із не нарахуванням та незабезпеченням стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобовязань контрагентами, зазначеними в додатку 145 до Акта ревізії (розрахунок), чим завдано збитків підприємству на суму 50239188,79грн. (сторінки. 127-128 Акта); застосування при розрахунку суми збитків “Методичних рекомендації з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель”, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 13 квітня 2010 року №89; порушення пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 у звязку з відсутністю публікацій в міжнародних виданнях по процедурах закупівлі “прокат плоский”, “профілі гарячекатані”, “труби сталеві” (сторінка 62 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі запчастин до вантажних вагонів, внаслідок чого завдано шкоди в сумі 2328452,82грн. (сторінки 64-66 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі труб та завдання збитків (сторінка 67 Акту); порушення при проведенні процедури закупівлі шиферу покрівельного 8-хвильового марки СВ40/150-8 (сторінка 69 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (гальмівних колодок до пасажирських вагонів) (сторінка 71 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі прокату плоского (прокат листовий з вуглецевої сталі марки 3 сп (пс) та низьколегірований марки 15ХСНД) (сторінка 72 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі профілів гарячекатаних (швелеру сталевого гарячекатаного, кутику сталевого гарячекатаного рівнополичного, прокату сталевого гарячекатаного, прокату арматурного для залізобетонних конструкцій) (сторінка 75 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі труб сталевих (труби сталеві водогазопровідні оцинковані, труби прямокутні, труби б/ш гарячедеформовані, труби б/ш холоднодеформовані, труби електрогазозварювальні прямошовні, труби нафтопровідні електрозварні) (сторінка 77 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі труб сталевих водогазопровідних (сторінка 79 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі портландцементу (сторінка 82 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі портландцементу ПЦ-І-500 (сторінки 88 Акта); порушення при проведенні закупівлі фарби та лаків (емаль ПФ-115) (сторінка 95 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі акумуляторів та акумуляторних батарей до (пасажирських вагонів, тягового рухомого складу, автоблокувальні та стартерні) (сторінка 97 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі акумуляторів та акумуляторних батарей до (пасажирських вагонів, тягового рухомого складу, автоблокувальні та стартерні) (сторінка 101 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі дроту високоміцного З ВР 83 608 000,00 (сторінка 104 Акта); порушення процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (скріплення, протиугони, шайба плоска, ГТВ, ізолюючі вироби, стик) та засоби кріпильні, вироби гвинтових машин та пружин (метизна продукція) (сторінка 108 Акта); порушення при проведенні процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (скріплення для рейкової колії СКД65Б, СКД65Д, КБЛ65) (сторінка 111 Акта); порушення при проведенні закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (стрілочні переводи для залізничної колії) (сторінка 114 Акта).

Крім того, ДП “Укрзалізничпостач” заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ГоловКРУ України чи іншим особам розповсюджувати, оприлюднювати чи іншим способом поширювати інформацію про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП“Укрзалізничпостач” за період з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2010 року №05-21/153.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2010року в задоволенні клопотання ДП “Укрзалізничпостач” про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2010року відкрито провадження в адміністративні справі №2а-18780/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 січня 2011 року.

23 грудня 2010 року позивач подав заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, викладено позовні вимоги наступним чином: 1) визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії рішення ГКРУ України, оформлене у формі вимоги від 10 грудня 2010року №05-14/1364; 2) визнати протиправними дії службових осіб ГоловКРУ України, які полягають в зазначенні в акті ревізії висновків та інформації, які не відповідають наданим документам та фактичним обставинам справи, зокрема, щодо: порушення умов договорів та статей 67, 193 Господарського кодексу України та пунктів 1.2, 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, у вигляді безпідставного перерахування залізничного тарифу іншим особам на суму 26183817,84 грн., що призвело до нанесення збитків підприємству на вказану суму (сторінки 29-32 акта); порушення правильності визначення доходів, законності здійснення витрат у розділах 5, 6 акта (сторінки 21, 35, 55 акта); порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 при проведенні процедури закупівлі “труби сталеві водогазопровідні оцинковані…”, внаслідок якої підприємству спричинені збитки на суму 552050,60 грн. та 833708,04 грн. (сторінки 79, 82 акта, сторінки 24-26 висновків); порушення пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 внаслідок укладання та виконання договору від 21 грудня 2009 року №ЦПХ-14-01909-0, укладеного з ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, чим підприємству завдано збитків у розмірі 4981974,54 грн. (сторінки 118-121 акта, сторінки 52-71 висновків); неефективних управлінських дій, а саме: щодо порушення статей 67, 193 Цивільного кодексу України (Господарського кодексу України) у звязку з не нарахуванням та незабезпеченням стягнення штрафних санкцій за невиконання зобовязань контрагентами, зазначеними в додатку 145 до Акта ревізії (розрахунок), чим завдано підприємству збитків на суму 50239188,79 грн. (сторінки 127-128акта), та ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” за договором від 21 грудня 2009року №ЦПХ-14-01909-0, чим нанесено збитків у сумі 10840161,59 грн. та ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, за договором від 24 грудня 2009 року №0345-09, чим нанесено збитків у сумі 1755515,88 грн. (сторінка 121 акта); порушення пункту 6, частини другої пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України №921 та статті 180 Господарського кодексу України при укладанні та виконанні договору з ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, що призвело до завдання збитків підприємству у розмірі 963182,47 грн. (сторінки 121-123 акта, сторінки 52-54висновків); порушення пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №921 у звязку із здійсненням протягом І кварталу 2010 року закупівлі дизельного палива без проведення тендеру на суму 318129045,96 грн. (сторінка 124 акта); порушення Постанови Кабінету Міністрів України №921 при проведені процедур закупівлі (сторінки 62, 64-66, 67, 69, 71, 72, 75, 77, 79, 82, 88, 95, 97, 101, 104, 108, 111, 114 акта); застосування при розрахунку суми збитків “Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель”, затверджених наказом ГоловКРУ України від 13 квітня 2010 року №89.

В судовому засіданні 12 січня 2011 року представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок чого суд оголосив про відкладення розгляду справи на 02 лютого 2011 року.

02 лютого 2011 року на стадії надання пояснень судом оголошено перерву до 16лютого 2011 року.

В судовому засіданні 16 лютого 2011 року оголошено перерву до 02 березня 2011року. 02 березня 2011 року, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, оголошено перерву до 04 квітня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2011року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ДП “Укрзалізничпостач” про визнання протиправними дій службових осіб ГоловКРУ, які полягають в зазначенні в акті ревізії висновків та інформації, які не відповідають наданим документам та фактичним обставинам справи, зокрема, щодо: порушення умов договорів та статей 67, 193 Господарського кодексу України та пунктів 1.2, 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, у вигляді безпідставного перерахування залізничного тарифу іншим особам на суму 26183817,84 грн., що призвело до нанесення збитків підприємству на вказану суму (сторінки 29-32 акта); порушення правильності визначення доходів, законності здійснення витрат у розділах 5, 6 акта (сторінки 21, 35, 55акта); порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 при проведенні процедури закупівлі “труби сталеві водогазопровідні оцинковані…”, внаслідок якої підприємству спричинені збитки на суму 552050, 60 грн. та 833708, 04 грн. (сторінки 79, 82 акта, сторінки 24-26 висновків); порушення пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 внаслідок укладання та виконання договору від 21 грудня 2009 року №ЦПХ-14-01909-0, укладеного з ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, чим підприємству завдано збитків у розмірі 4981974,54 грн. (сторінки 118-121 акта, сторінки 52-71 висновків); неефективних управлінських дій, а саме щодо порушення статей 67, 193 Цивільного кодексу України (Господарського кодексу України) у звязку з не нарахуванням та незабезпеченням стягнення штрафних санкцій за невиконання зобовязань контрагентами, зазначеними в додатку 145 до Акта ревізії (розрахунок), чим завдано підприємству збитків на суму 50239188,79 грн. (сторінки 127-128 акта), та ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” за договором від 21 грудня 2009 року №ЦПХ-14-01909-0, чим нанесено збитків у сумі 10840161,59 грн. та ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, за договором від 24 грудня 2009 року №0345-09, чим нанесено збитків у сумі 1755515,88 грн. (сторінка 121 акта); порушення пункту 6, частини другої пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України №921 та статті 180 Господарського кодексу України при укладанні та виконанні договору з ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, що призвело до завдання збитків підприємству у розмірі 963182,47 грн. (сторінки 121-123 акта, сторінки 52-54 висновків); порушення пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №921 у звязку із здійсненням протягом І кварталу 2010 року закупівлі дизельного палива без проведення тендеру на суму 318129045,96 грн. (сторінка 124 акта); порушення Постанови Кабінету Міністрів України №921 при проведені процедур закупівлі (сторінки 62, 64-66, 67, 69, 71, 72, 75, 77, 79, 82, 88, 95, 97, 101, 104, 108, 111, 114 акта); застосування при розрахунку суми збитків “Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель”, затверджених наказом ГоловКРУ України від 13 квітня 2010 року №89.

В судовому засіданні 04 квітня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ГоловКРУ України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП “Укрзалізничпостач” за період з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2010 року, про що складено акт від 08 жовтня 2010 року №05-21/153 (далі по тексту Акт ревізії).

За результатами ревізії ГоловКРУ України надіслало позивачу лист від 10 грудня 2010року №05-14/1364 “Про усунення виявлених порушень”, в якому вимагає:

1) розглянути матеріали ревізії, вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;

2) в ході ревізії встановлено, що в порушення умов договорів, статті 193 Господарського кодексу України та пунктів 1.2, 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24травня 1995 року №88, підприємством відшкодовано залізничний тариф постачальникам цього тарифу, що призвело до нанесення збитків підприємству на суму 26183817,84 грн. Порушення допущено з вини директорів ДП “Укрзалізничпостач”: з 01 січня 2008 року по 11січня 2008 року Якимовського О.Л.; з 11 січня 2008 року по 30 березня 2010 року Дзюбика В.Є.; з 30 березня 2010 року по 01 квітня 2010 року Олійник Т.О., у звязку з чим: в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю в України, частини четвертої статті 92 Цивільного кодексу України відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в загальній сумі 26183817,84 грн., спричинену внаслідок вищезазначеного порушення;

3) при виконанні робіт з реконструкції складу-ангару для збереження лакофарбних виробів в порушення вимог пункту 3.3, пунктів 3.1.18 Правил визначення вартості будівництва ДБН.Д.1.1.-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27 серпня 2000 року №174, ТОВ “Спутнік-Крим” було завищено вартість цих робіт, що призвело до нанесення збитків підприємству на суму 194976,96 грн. Порушення допущено з вини директора ДП“Укрзалізничпостач” Дзюбика В.Є., у звязку з чим: в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю в України відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в загальній сумі 194976,96 грн., спричинену внаслідок вищезазначеного порушення;

4) внаслідок укладання договорів за результатами тендерів, проведених з порушенням Положення №921, до підприємства постачалась продукція за цінами вище домінуючих ринкових цін. В результаті підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 6367733,18 грн., а саме: при проведенні процедури закупівлі “Труби сталеві (труби сталеві водогазопровідні оцинковані, труби прямокутні, труби б/ш гаряче деформовані, труби б/ш холоднодеформовані, труби електрогазозварювальні прямо шовні, труби нафтопровідні електрозварні)”, де переможцем тендеру було визнано ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну”, сума збитків склала 552050,60 грн.; при проведенні процедури закупівлі “Труби сталеві водогазопровідні”, де переможцем тендеру було визнано ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну”, сума збитків 833708,04грн.; внаслідок укладання договору з ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” та недотримання вимог постанови КМУ від 29 жовтня 2009 року №1328 “Про особливості здійснення закупівлі дизельного палива” ДП “Укрзалізничпостач” завдано збитків в сумі 4981974,54 грн. Вищезазначене порушення допущене першим заступником директора ДП“Укрзалізничпостач” Гривковським В.О., у звязку з чим: дотримуватись вимог законодавства у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, зокрема, щодо закупівлі аналогічного майна;

5) внаслідок порушення статті 180 Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 84 Положення №921 в частині зміни істотних умов договору з ТОВ “”ТНК-ВР Коммерс” (збільшення початкової ціни договору) підприємству завдано збитків за фактично отриманий та оплачений товар в сумі 963182,47 грн. Вищезазначені порушення допущені першим заступником директора ДП “Укрзалізничпостач” Гривковським В.О., у звязку з чим: дотримуватись вимог законодавства у сфері закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти, зокрема, щодо закупівлі аналогічного майна.

Позивач вважає, що вимоги ГоловКРУ України є необґрунтованими та мотивує позовні вимоги наступним: постачальниками на виконання договорів поставки забезпечено перевезення вантажів до кінцевого вантажоодержувача на виконання умов укладених із ДП“Укрзалізничпостач” договорів, факт перевезення та вартість залізничного тарифу підтверджено первинними бухгалтерськими документами (залізничні накладні, квитанції про тримання вантажу, рахунки-фактури); порушення при проведенні процедури закупівлі відсутні, належне підтвердження статусу представника виробника в Україні ТОВ“Дніпрогазресурс” надано у складі тендерної пропозиції; закупівля труб здійснювалася за цінами, погодженими Міністерством економіки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року №1138 та умов договору, що відповідає вимога Господарського та Цивільного кодексів України щодо порядку укладення та виконання господарських договорів, а визначення збитків на підставі порівняння цін з інформацією, наданою у листі ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 18 серпня 2010 року №2059 є неправомірним; у звязку з прийняттям спеціального нормативного акта, який встановив особливість відносин при закупівлі дизельного палива постанови Кабінету Міністрів України №1328, положення пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України №921 застосуванню не підлягають; зміна ціни дизельного палива шляхом укладання додаткових угод до договорів на підставі висновків ДІАЦ “Держзовнішінформ” або Торгово-промислової палати України, пункт 2.4 договору відповідає чинному законодавству; порівняння цін ЗАТ “Херсонський НПЗ” на дизельне паливо та інформації, вказаної у листі ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 17 серпня 2010 року №2045 та визначення на основі різниці цін збитків є неможливим, а такий метод розрахунку збитків не передбачений законодавством; позивач, виконуючи договори з ЗАТ “Херсонський НПЗ” та ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, зекономив 8306,49 тис. грн.; під поняттям “здійснення закупівлі” слід розуміти укладання договору про закупівлю, позивач не здійснював “закупівлю” в контексті Постанови Кабінету Міністрів України №921, а виконував до повного виконання умови укладених договорів та Постанови Кабінету Міністрів України №1328; таким чином, позивачем дотримано вимоги законодавства в сфері державних закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти при виконанні Постанови Кабінету Міністрів України “Проособливості закупівлі дизельного палива” від 29 жовтня 2009 року №1328.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ДП “Укрзалізничпостач” та зазначає наступне: за умовами договору компенсація постачальнику витрат третіх осіб, що здійснили витрати по перевезенню, не передбачена; для отримання компенсації за понесені витрати за сплаченим залізничним тарифом, постачальник був зобовязаний надати рахунок-фактуру з вказівкою суми понесених ним витрат по сплаті залізничного тарифу і документ (залізничну накладну), що підтверджує сам факт сплати ним суми, яка предявляється до компенсації; постачальник для отримання компенсації надав первинний документ (залізничну накладну), в якому особою, що здійснила дані витрати, значиться зовсім інша особа; позивач погодився з вимогою про відшкодування за рахунок винних осіб шкоди в загальній сумі 194976,96 грн., спричинену внаслідок завищення ТОВ “Спутнік-Крим” вартості робіт з реконструкції складу-ангару для збереження лакофарбних виробів, та усунув зазначене порушення; ДП “Укрзалізничпостач” зобовязаний дотримуватися вимог законодавства у сфері закупівель товарів, робіт, послуг, зокрема, щодо закупівлі труб сталевих, дизельного палива, а на органи державної контрольно-ревізійної служби покладено обовязок щодо усунення порушень та запобігання їм у подальшому; не можуть оспорюватися в суді акти ревізії, документи перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру; акт ревізії не носять нормативно-правового характеру, а висновки службових осіб в процесі перевірки не є управлінськими діями субєкта владних повноважень, отже не можуть бути предметом оскарження в суді адміністративної юрисдикції; дії ревізорів відповідають порядку, встановленому законом, позивачем не наведено жодних фактів, які б свідчили про порушення ревізорами вимог Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, і які могли б бути підставою для визнання таких дій незаконними.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ДП “Укрзалізничпостач”, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обовязковими для виконання службовими особами обєктів, що ревізуються.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550,у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам обєкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається обєкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Суд звертає увагу, що законодавством не визначено форми письмової вимоги, яка приймається за результатами ревізії, та не встановлено іншої форми рішення органу державної контрольно-ревізійної служби, прийнятого за результатами ревізії, ніж письмова вимога.

З викладеного вбачається, що рішенням органу державної контрольно-ревізійної служби, прийнятого за результатами ревізії, є письмова вимога, форма якої законодавством не встановлена.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимоги ГоловКРУ, викладені в листі від 10 грудня 2010 року №05-14/1364 “Про усунення виявлених порушень”, є рішенням субєкта владних повноважень, що містить обовязкові для виконання приписи, дотримання яких забезпечується правовим механізмом, тобто, є актом індивідуальної дії.

В частині позовних вимог щодо скасування вимоги про відшкодування за рахунок винних осіб шкоду в загальній сумі 26183817,84 грн. в порядку передбаченому статтями 130-136 Кодексу законів про працю в України та частиною четвертою статті 92 Цивільного кодексу України, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Підставою для вказаної вимоги став висновок Акта ревізії про те, що в порушення умов договорів, статті 193 Господарського кодексу України та пунктів 1.2, 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року №88, підприємством відшкодовано залізничний тариф постачальникам цього тарифу, що призвело до нанесення збитків підприємству на суму 26183817,84 грн., а саме: жодна з наданих до перевірки залізничних накладних не має відношення до платника провізної плати, визначеної у наданих залізничних накладних.

Обставини справи свідчать, що ДП “Укрзалізничпостач” за перевірений період здійснювало відшкодування постачальникам вартість перевезення товару (залізничного тарифу) за фактично отриманий товар на підставі залізничних накладних та окремої строки в рахунках-фактурах, наданих постачальниками.

Судом встановлено, що всі договори поставки є типовими та містять ідентичні умови щодо поставки товару.

Так, судом в тому числі досліджено договір поставки від 12 травня 2008 року №ЦХП-05-00708-01, укладеного між ДП “Укрзалізничпостач” (замовник) та ТОВ“Метінвест-Україна” (постачальник), відповідно до якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка та кількість якої вказується в специфікаціях.

Згідно з пунктом 5.1 договору постачальник здійснює поставку продукції залізничним транспортом на умовах FCA станція відправлення з подальшим прямуванням продукції на адресу вантажоодержувача, яка зазначається у рознарядці замовника. При постачанні продукції постачальник укладає договір перевезення та оплачує транспортні витрати (залізничний тариф).

Пункт 5.1.1 договору встановлює, що замовник відшкодовує витрати, понесені постачальником при здійсненні перевезення продукції на підставі окремої строки в рахунку-фактурі та залізничної накладної.

В залізничних накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, в графі “Заяви і відмітки відправника” зазначено, що вантаж прямує за договором, зокрема, між ТОВ“Метінвест-Україна” та ДП “Укрзалізничпостач”.

Відповідно до пункту Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року №88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно пункту 1.3 цього Положення усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України “Промови в Україні”. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.

Відповідно до пункту 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пункту 2.4 Положення встановлює, що первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що відображення в бухгалтерському обліку та формування заборгованості по сплаті вартості залізничного тарифу здійснювалося позивачем на підставі залізних накладних та рахунків-фактур постачальника, в яких окремим рядком визначено суму залізничного тарифу.

Зазначені документи є первинними в розумінні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24травня 1995 року №88, оскільки містять всі обовязкові реквізити, створені у письмовій формі, фіксують та підтверджують господарські операції.

За таких обставин відображення в бухгалтерському обліку і сплата позивачем вартості залізничного тарифу на підставі залізничних накладних та рахунків-фактур постачальника є правомірним.

В Акті ревізії зазначається про необхідність підтвердження сплати залізничного тарифу постачальникам позивача шляхом надання договорів з третіми особами на перевезення та оплату транспортних витрат, відсутність яких відповідач розцінює як порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 5.1 договорів, укладених між ДП “Укрзалізничпостач” та постачальниками продукції.

Як свідчать матеріали справи, умовами договорів не передбачено надання інших документів ніж залізнична накладна та рахунок-фактура, в тому числі договорів з третіми особами на перевезення та оплату транспортних витрат та квитанцій про їх фактичну сплату постачальником.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведені норми свідчать, що вимога ГоловКРУ стосовно надання документів, які не передбачені договором, зокрема, договорів з третіми особами на перевезення та оплату транспортних витрат, не відповідає положенням діючого законодавства.

Колегія суддів також не погоджується з висновком відповідача про порушення ДП“Укрзалізничпостач” статті 193 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобовязання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобовязання. Зобовязана сторона має право виконати зобовязання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобовязання. Зобовязана сторона має право відмовитися від виконання зобовязання у разі неналежного виконання другою стороною обовязків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобовязання, на вимогу зобовязаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобовязання повністю або його частини.

Враховуючи положення даної правової норми та обставини справи, суд не вбачає порушення ДП “Укрзалізничпостач” порушення статті 193 Господарського кодексу України, в свою чергу відповідач не визначив яким чином та яку саме норму цієї статті порушив позивач.

Стосовно зазначення в залізничних накладних, за якими здійснювалася оплата залізничного тарифу, третіх осіб, які не є стороною договорів, укладених ДП“Укрзалізничпостач”, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 Господарського кодексу України виконання господарського зобовязання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобовязанні. Управнена сторона зобовязана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобовязання не випливає обовязок сторони виконати зобовязання особисто.

Частина шоста статті 297 Господарського кодексу України передбачає, що договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Згідно зі статтею 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, повязана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, повязаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Частина перша статті 326 Господарського кодексу України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобовязань, повязаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обовязків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обовязків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що залучення третіх осіб з метою виконання договірних зобовязань не заборонено, зокрема, перевезення вантажів може здійснюватися на підставі договору транспортного експедирування.

Обставини справи свідчать, що постачальники позивача на підставі договірних відносин з третіми особами (перевізниками, експедиторами) здійснили поставку вантажів до визначених ДП “Укрзалізничпостач” пунктів призначення.

З огляду на те, що умовами договорів поставки передбачено обовязок постачальника укладення договору перевезення та оплату транспортних витрат (залізничного тарифу), та обовязок замовника відшкодувати витрати, понесені постачальником при здійсненні перевезення продукції на підставі окремої строки в рахунку-фактурі та залізничної накладної, то ДП “Укрзалізничпостач”, як замовник, зобовязаний відшкодувати постачальнику понесені ним витрати на перевезення продукції, в тому числі, витрати, які здійснені третіми особами на підставі договірних відносин з таким постачальником.

При цьому, суд звертає увагу, що на позивача не покладено обовязку мати документи, які підтверджують існування договірних відносин між постачальниками та третіми особами, та надавати такі документи на перевірку.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи обовязок сторони в зобовязанні виконати його належним чином, доводи ГоловКРУ про безпідставність відшкодування вартості залізничного тарифу постачальникам за договорами поставки є необґрунтованими, оскільки постачальниками на виконання договорів поставки забезпечено перевезення вантажів до кінцевого вантажоодержувача на виконання укладених з ДП “Укрзалізничпостач” договорів; факт перевезення та вартість залізничного тарифу підтверджується первинними бухгалтерськими документами (залізничні накладні, квитанції про приймання вантажу, рахунки-фактури). Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Відтак, висновки Акта ревізії про порушення позивачем статті 193 Господарського кодексу України та пунктів 1.2, 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року №88, та про нанесення збитків підприємству на суму 26183817,84 грн. є помилковими, а вимога відшкодувати в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю в України, частини четвертої статті 92 Цивільного кодексу України за рахунок винних осіб шкоду в загальній сумі 26183817,84 грн., спричинену внаслідок вищезазначеного порушення, є протиправною.

Стосовно пунктів 4, 5 вимоги про необхідність дотримання вимог законодавства у сфері закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, зокрема, щодо закупівлі аналогічного майна.

У Акті ревізії на сторінці 78 ГоловКРУ зроблено висновки про те, що при процедури закупівлі в порушення абзацу четвертого пункту 6 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17жовтня 2008 року №921, (далі по тексту Положення №921) та вимоги пункту 5 додатку №2 тендерної документації, учасник торгів ТОВ “Дніпрогазресурс” не надав документи, що підтверджують статус офіційного представника виробника в Україні. Таким чином. ДП “Укрзалізничпостач” не відхилило тендерну пропозицію ТОВ “Дніпрогазресурс” та не відмінено торги по процедурі закупівлі, чим порушено абзац третій пункту 61 та пункт 62 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 6 Положення №921 дія цього Положення не поширюється на закупівлі товарів, робіт і послуг, які у звязку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю, та закупівлі товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Особливості відносин, що виникають у звязку із закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюється в межах державного оборонного замовлення, а також із закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів, робіт і послуг, можуть встановлюватися окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистрибюторів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг - нерезидентів або їх представників, дилерів, дистрибюторів.

Згідно з пунктом 5 додатку 2 тендерної документації документами, що підтверджують статус учасника, як офіційного представника виробника (у разі, якщо учасник не виробник) можуть бути: копія дилерського договору, завірена нотаріально; або лист виробника про представництво його інтересів учасником або копія, завірена нотаріально, або інший документ або його копія, завірена нотаріально, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника якості товарів.

Учасником торгів ТОВ “Дніпрогазресурс” у складі тендерної пропозиції надано лист ВАТ “Дніпропетровський металургійний ім. Комінтерну” від 16 березня 2009 року №0316/1 щодо підтвердження повноважень офіційного дилера виробника.

Лист від 16 березня 2009 року №0316/1 щодо підтвердження повноважень офіційного дилера виробника містився у складі тендерної пропозиції ТОВ “Дніпрогазресурс” та додатково був наданий у додатках до заперечень на Акт ревізії. Однак ГоловКРУ не взято до уваги наявність зазначеного документу та не вказано причин його неврахування.

Враховуючи те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ “Дніпрогазресурс” наявний належний документ, що підтверджує повноваження офіційного дилера виробника продукції в Україні, тендерна ТОВ “Дніпрогазресурс” відповідає вимогам Тендерної документації та вимогам постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921, а тому правомірно допущена позивачем до оцінки.

Пункт 61 Положення №921 встановлює, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли: учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим у тендерній документації; учасник не подав документального підтвердження того, що він є вітчизняним виробником або його представником, дилером, дистрибютором, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - виробником товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг або його представником, дилером, дистрибютором; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації; учасник не надав тендерного забезпечення, якщо така вимога передбачена тендерною документацією; учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; виникли обставини, зазначені у пунктах 28 і 58 цього Положення; учасники здійснили змову.

Відповідно до пункту 62 Положення №921 торги відміняються замовником у разі, коли: подано менше ніж дві тендерні пропозиції; відхилено всі тендерні пропозиції; якщо до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників.

Доказів на підтвердження існування обставин для відхилення позивачем тендерної пропозиції та відміни торгів відповідачем не надано.

Таким чином, висновки ГоловКРУ щодо порушення ДП “Укрзалізничпостач” при проведенні процедури закупівлі “Труби сталеві водогазопровідні оцинковані, труби прямокутні, труби б/ц гаряче деформовані, труби б/ш холоднодеформовані, труби електрозварювальні труби нафтопровідні електрозварні” абзацу третього пункту 61 та пункту 62 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921, внаслідок невідхилення пропозиції ТОВ “Дніпрогазресурс” та не відміни торгів, не відповідає дійсним обставинам та спростовується матеріалами справи.

Помилковим, на думку суду, також є висновок ГоловКРУ про порушення абзацу другого пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 у звязку з підписанням додаткових угод про зміну ціни до договору від 24 квітня 2009року №ЦХП-04-00809-01.

Так, за результатами проведеного тендеру ДП “Укрзалізничпостач” та ВАТ“Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” укладено договір №ЦХП-04-00809-01 від 24 квітня 2009 року на постачання труб сталевих на загальну суму 3628454,40грн.

Відповідно до пункту 4.4 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 08липня 2009 року №1) ціна продукції та вартість договору може бути змінена за згодою сторін на підставі наказу Міністерства економіки України про нові ціни на відповідну продукцію в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року №1138, що оформляється підписанням сторонами додаткової угоди.

Додатковою угодою № 2 від 27 жовтня 2009 року збільшено вартість договору до 4225863,00 грн. Збільшення ціни здійснено на підставі п. 4.4 договору та наказів Мінекономіки від 22 липня 2009 року, від 15 вересня 2009 року, від 23 вересня 2009 року №1052 про реєстрацію нової ціни ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім.Комінтерну” на відповідну продукцію.

Пунктом 84 Положення №921 (в редакції, що діяла на момент укладання договору), передбачено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом. Наведене свідчить, що зміна істотних умов договору не заборонена.

У пункті 4 спірної вимоги ГоловКРУ вказує, що внаслідок укладення договорів за результатами тендерів, проведених з порушеннями Положення №921, до підприємства постачалась продукція за цінами вище домінуючих ринкових цін, в результаті чого підприємству завдано збитків у розмірі 552050,60 грн.

Обставини справи свідчать, що розмір збитків ГоловКРУ визначено шляхом порівняння цін переможця та інформації ДП “Укрпромзовнішекспертиза” про середньоринкові ціни на труби сталеві.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на таке.

По-перше, судом вище встановлено, що порушення при процедурі закупівлі “Труби сталеві водогазопровідні оцинковані, труби прямокутні, труби б/ц гаряче деформовані, труби б/ш холоднодеформовані, труби електрозварювальні труби нафтопровідні електрозварні”, де переможцем визнано ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” відсутні.

По-друге, ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” єбезпосереднім виробником продукції, що закуповувалась, його ціни на продукцію є економічно обґрунтованими та найнижчими серед учасників, що виявили бажання взяти участь у процедурі закупівлі.

Участь у торгах на закупівлю труб сталевих взяли два учасника ВАТ“Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” та ТОВ “Дніпрогазресурс”, серед яких ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну було запропоновано найменшу ціну на продукцію.

Економічне обґрунтування рівня цін на продукцію підтверджується відповідним наказами Міністерства економіки України у порядку, що визначений постановою Кабінету Міністрів України №1138 про реєстрацію цін ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну”. Зокрема вказаною постановою передбачено, що для реєстрації ціни в Мінекономіки виробником подаються детальні калькуляції (визначення ціни), які включають в себе усі витрати, необхідні для виробництва труб сталевих.

На думку суду, посилання відповідача на інформацію ДП“Укрпромзовнішекспертиза” є помилковим, виходячи з наступних підстав.

З листа ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 18 серпня 2010 року К2059 вбачається, що дані щодо рівня цін на продукцію наводяться згідно з даними видання “Метал-Курьер”. Яким способом зібрані дані щодо рівня цін наданих “Метал-Курьер” з листа не вбачається, так само невідомо які повноваження має видання на проведення досліджень конюнктури ринку чи встановлення рівня цін на вказану категорію продукції. У відповіді не значиться за яких умов постачання сформовані ціни, вказані у відповіді. Умови поставки та оплати є одними з визначальних факторів визначення ціни продукції. Зокрема, умовами укладених договорів поставки з ВАТ “Дніпропетровський завод ім. Комінтерну” передбачено відтермінування платежів позивача не менш ніж 75 банківських днів, умови поставки FCA.

Крім того, у листі ДП “Укрпромзовнішекспертиза” вказано, що наведений рівень цін може змінюватися в залежності від якості товару, транспортних витрат, умов оплати, розміру партії, конюнктурної ситуації на ринку тощо.

Суд також звертає увагу, що висновки ДП “Укрпромзовнішекспертиза” носять інформативно-консультаційний характер, а гарантії достовірності зазначених у них даних відсутні.

Враховуючи викладене, висновок про завдання збитків, визначених на підставі документа, який може містити недостовірні дані, є протиправним та не може прийматися судом до уваги.

З аналогічних підстав необґрунтованими також є висновки відповідача щодо порушення процедури закупівлі “Труби сталеві водогазопровідні…”, де переможцем визнано ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” та спричинення збитків у розмірі 833 708, 04 грн., викладені на сторінках 79-82 Акта ревізії та у пункті 4 спірної вимоги.

В пункті 3 вимоги ГоловКРУ вимагає дотримуватись вимог законодавства у сфері державних закупівель та зазначає про завдання збитків у розмірі 4 981 974, 54 грн. внаслідок укладення договору з ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” за результатами тендерів, проведених із порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009року №1328 (сторінки 118-121 Акта ревізії).

В якості порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №921 відповідач визначає: укладання договорів на обсяг, більший ніж можуть поставити виробники, чим порушено пункт 84 постанови Кабінету Міністрів України №921 (сторінка 119 Акта ревізії); зміна істотних умов договору від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01, укладеного із ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1328, чим порушено частину другу пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України №921 (сторінка 120 Акта ревізії).

На думку колегії суддів, вказані висновки є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року №1328 “Проособливості закупівлі дизельного палива” (далі по тексту Постанова №1328) вона прийнята відповідно до пункту 6 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008року №921

Пункт 6 Положення №921 встановлює, що особливості відносин, що виникають у звязку із закупівлею товарів, робіт і послуг, що здійснюється в межах державного оборонного замовлення, а також із закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України (специфічних) товарів, робіт і послуг, можуть встановлюватися окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Тобто, окремими рішення Кабінету Міністрів України встановлюються особливості відносин у звязку із закупівлею певних товарів, робіт і послуг, а не особливості умов їх закупівель.

3і змісту Постанови №1328 вбачається, що вона встановила такі особливості: здійснення закупівлі дизельного палива виключно у вітчизняних нафтопереробних заводів (без посередників); здійснення закупівлі дизельного палива в обсязі по 50 тис. тонн у кожного виробника; здійснення закупівлі за процедурою в одного учасника без погодження з Міністерством економіки; обовязкове інформування ДП “Укрзалізничпостач” Міністерства економіки та Головного контрольно-ревізійного управління про укладання таких договорів шляхом направлення їх копій.

Таким чином, закупівля дизельного пального на виконання Постанови №1328 відбувалась не за тендерною процедурою, а тому висновок ГоловКРУ про “проведення тендерів з порушенням вимог Постанови КМУ №921” є помилковим.

В частині висновку про порушення пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України №921 (сторінка 119 Акта ревізії) у звязку із укладанням договору із ЗАТ “Херсонський - переробний завод” на обсяг, більший ніж він може поставити, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

На виконання Постанови №1328 ДП “Укрзалізничпостач” 14 грудня 2009 року направлено листи до вітчизняних виробників дизельного палива щодо надання інформації про можливість постачання дизельного марки Л-0,2-62, а саме: ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, АТ “Укртатнафта”, ТОВ “ТНК-ВР КОММЕРС”, ПІІ “Лукойл-Україна” та Підприємству “Надійність” Всеукраїнської громадської організації інвалідів “Взаємодопомога”.

Від ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” отримана цінова пропозиція, в якій останній зазначає про можливість поставити до кінця 2009 року дизельне паливо марки Л-0,2-62 в обсязі 20 тис. тонн за ціною 6300,00 грн./тонна за умови 100% попередньої оплати.

За результатами переговорів про укладання договорів та визначення їх істотних умов, які відбулися 15 грудня 2009 року за участю представників Головного управління матеріально-технічних ресурсів Укрзалізниці, ДП “Укрзалізничпостач” та представників ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, ЗАТ НФПНК “Укртатнафта” (АТ“Укртатнафта”), ТОВ “ТНК-ВР КОММЕРС”, ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” погодився на постачання дизельного палива марки Л-0,2-62 в обсязі 50 тис. тонн та підписання відповідного договору про закупівлю.

За результатами переговорів із ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” укладено договір від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01 на постачання дизельного пального марки Л-0,2-62 в кількості 50 тис. тонн, орієнтованою вартістю на момент підписання 324999 000,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, в момент укладання договору ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” взяв на себе обовязки щодо постачання дизельного палива в обсязі 50 тис. тонн, а тому помилковим є висновок про порушення позивачем умов пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України №921.

У звязку із прийняттям спеціального нормативного акту, який встановив особливості відносин при закупівлі дизельного палива - Постанови №1328, приписи пункту 84 Положення №921 не підлягають застосуванню.

В частині висновку про порушення частини другої пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України №921 (сторінка 120 Акта ревізії) у звязку зі зміною істотних умов договору від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01, укладеного із ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” на виконання Постанови №1328, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Частина четверта статті 4 Цивільного кодексу України встановлює, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Відносини щодо здійснення закупівлі дизельного палива, зокрема, у ЗАТ“Херсонський нафтопереробний завод” регулюються спеціальним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України “Про особливості закупівлі дизельного палива” від 29 жовтня 2009 року №1328 та загальним законодавством України, в тому числі Цивільним та Господарським кодексами України.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Аналогічні положення містить стаття 651 Цивільного кодексу України.

Таким чином, законодавцем встановлено право сторін договору на зміну його умов, в тому числі й істотних, що є проявом свободи договору як одного з принципів цивільного та господарського права.

Зазначене підтверджується також і наявністю спеціальної правової норми щодо правомірності зміни такої істотної умови договору як його ціна. Так, відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише на умовах, встановлених договором або законом, тобто визначено диспозитивне врегулювання цього питання.

Умови договору від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01 із ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” передбачали, що ціна товару може бути змінена за згодою сторін внаслідок зміни конюнктури ринку на відповідні товари, що повинно бути підтверджено висновком ДІАЦ “Держзовнішінформ” або Торгово-промислової Палати України. Зміна цін і вартості договору оформлюється підписанням додаткової угоди. Вказані документи надані до перевірки.

Зміни ціни дизельного палива відбувались внаслідок зміни конюнктури ринку на дизельне паливо, на підставі пункту 2.4 договору поставки, цінових довідок ДІАЦ“Держзовнішінформ”, погоджень Головного управління матеріально-технічних ресурсів Укрзалізниці, на підставі рішення тендерного комітету ДП “Укрзалізничпостач”. Всі зазначені документи надавалися під час ревізії.

Виходячи з викладеного, зміна ціни дизельного палива шляхом укладання додаткових угод до договорів відбувалася у відповідності до чинного законодавства.

Законність зміни істотних умов договору також підтверджується висновком науково-правової експертизи від 22 жовтня 2010 року №126/133-е, складеним Радою наукових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України щодо відповідності чинному законодавству умов договорів, укладених позивачем з рядом контрагентів відносно права сторін на зімну ціни договорів після їх укладання внаслідок зміни конюнктури ринку.

Постанова Кабінету Міністрів №1328 не містить заборони стосовно зміни істотних умов договору.

На думку суду, до спірних правовідносин виправданим є застування положень Цивільного та Господарського кодексів України.

В свою чергу Положення №921 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що виникли при виконанні договору дизельного палива, укладеного на виконання постанови №1328, як спеціального нормативно-правового акта, який визначає особливості відносин щодо закупівлі дизельного палива ДП “Укрзалізничпостач”.

З огляду на зазначене, висновки ГоловКРУ про порушень позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України №921 при зміні ціни дизельного палива під час виконання договору від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01 із ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” є помилковими.

Окремо слід зазначити про визначення розміру збитку, завданого у звязку із укладанням та виконанням договору від 21 грудня 2009 року №ЦХП-14-01909-01 із ЗАТ“Херсонський нафтопереробний завод” (сторінки 120-121 Акта ревізії).

Так, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідач необґрунтовано зробив висновок про завдання збитків у розмірі 4 981 974, 54 грн. на підставі порівняння цін, за якими закуповувалось дизельне паливо у ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” за інформацією, отриманою від ДП “Укрпромзовнішекспертиза” з наступних підстав.

З листа ДП “Укрпромзовнішекспертиза” від 17 серпня 2010 року №2045 вбачається, що дані про рівень цін на дизельне паливо наводяться згідно з даними спеціалізованих аналітичних видань та комерційних пропозицій підприємств постачальників та виробників аналогічної продукції. Разом з тим, конкретної інформації, з яких саме аналітичних видань та комерційних пропозицій яких виробників, постачальників було визначено середній розрахунковий рівень оптових цін на дизельне пальне з листа не вбачається.

Не визначено також яка кількість видань, постачальників, виробників була опрацьована з метою визначення середніх цін та яким способом зібрані такі дані.

Крім того, у вказаному листі ДП “Укрпромзовнішекспертиза” зазначається, що наведений рівень цін може змінюватися в залежності від якості товару, транспортних витрат, умов оплати, розміру партії, конюнктурної ситуації на ринку тощо, а виконавець дослідження не несе відповідальності за наслідками використання довідки замовником.

З огляду на викладене вбачається, що порівняння цін ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” на дизельне паливо та інформації згідно листа ДП“Укрпромзовнішекспертиза” від 17 серпня 2010 року №2045 та визначення на основі різниці таких цін розміру збитків є необґрунтованим.

В пункті 5 спірної вимоги ГоловКРУ вимагає дотримуватись вимог законодавства у сфері державних закупівель та зазначає про завдання збитків у розмірі 963 182,47 грн. внаслідок порушення позивачем частини другої пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України №921 та статті 180 Господарського кодексу України при виконання договору з ТОВ“ТНК-ВР Коммерс” (сторінки 121-123 Акта ревізії).

Доводи щодо необґрунтованості цих висновків та на спростування висновків відповідача про порушення ДП “Укрзалізничпостач” пункту 6 та частини другої пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України №921 при укладанні та виконанні договору від 24грудня 2009 року №0345-09/П з ТОВ “ТНК-ВР Коммерс”, що призвело до збитків в сумі 963 182,47 грн. є тотожні доводам, які викладені вище стосовно порушень, викладених в Акті ревізії стосовно укладання та виконання договору із ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”.

Крім того, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що ціна дизельного палива ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” та ТОВ “ТНК-ВР Коммерс” була меншою, ніж закупівельні ціни палива по інших діючих договорах, укладених за результатами проведення позивачем відкритих торгів.

Необґрунтованим також є висновок ГоловКРУ про здійснення протягом І кварталу 2010 року закупівлі дизельного палива без проведення тендеру на суму 318 129 045,96 грн. (сторінка 124 Акта ревізії), чим порушено пункт 5 Положення №921.

Додатковою угодою від 31 грудня 2009 року №1 термін дії договорів, укладених із постачальниками дизельного палива ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” та ТОВ“ТНК-ВР Коммерс” на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1328 продовжено до 31 березня 2010 року.

Продовження терміну дії договору відбулось відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України та в порядку, що передбачений пунктом 11.7 договорів.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України господарське зобовязання припиняється його виконанням. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобовязання. Закінчення строку дії договору дає можливість кредитору в конкретній ситуації обрати певний варіант поведінки: вимагати від боржника реального виконання зобовязання або вимагати застосування до порушника заходів господарсько-правової відповідальності, як передбачено частиною першою статті 180 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що станом на 31 грудня 2009 року поставлено не весь обсяг передбачений договором та постановою Кабінету Міністрів України №1328 (по 50 тис. тонн), сторони вирішили продовжити термін дії договору з метою його повного виконання.

Закупівля дизельного пального марки Л-0,2-62 ДП “Укрзалізничпостач” протягом січня-квітня 2010 року здійснювалась в рамках виконання укладених в 2009 році договорів. Загальний обсяг дизельного палива, що був закуплений протягом січня-квітня 2010 року не перевищив встановлений відповідними договорами обсяг закупівлі та відповідає обсягу закупівлі, визначеному постановою №1328.

Враховуючи викладене, безпідставним є висновок відповідача щодо порушення позивачем пункту 5 Положення №921, оскільки позивач не здійснював закупівлю в розумінні цього Положення, а виконував до повного виконання умови раніше укладених договорів та постанови Кабінету Міністрів України №1328.

Так, державна закупівля, відповідно до підпункту 4 пункту 2 Положення №921, - це придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти в установленому цим Положенням порядку.

При цьому нормами Положення, №921, під закупівлею розуміється сама процедура закупівлі, яка закінчується укладанням договору та складанням відповідного звіту, тоді як порядок виконання договору регулюється загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України, та не охоплюється терміном закупівля.

Отже, під терміном “закупівля” слід розуміти саму процедуру укладання договору про закупівлю. Початком процедури закупівлі, як зазначено в листах-розясненнях Мінекономіки від 02 березня 2009 року № 680 (9) від 2009 та від 19 січня 2010 року №3303-25/7, є: при проведенні процедури відкритих торгів та двоступеневих торгів дата розміщення оголошення про заплановану закупівлю; при проведенні процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) або процедури торгів з обмеженою участю - дата направлення запиту щодо цінових пропозицій (котирувань) чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю відповідно; при застосуванні процедури закупівлі в одного учасника дата отримання відповідного погодження уповноваженим органом.

Відповідно, закінченням закупівлі є: або укладання договору про закупівлю, або відміна торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Таким чином, під поняттям “здійснення закупівлі” слід розуміти укладання договору про закупівлю.

З огляду на вищевикладене, закупівля ДП “Укрзалізничпостач” дизельного палива протягом І півріччя 2010 року здійснена без порушення норм діючого законодавства, а тому висновки ГоловКРУ в цій частині є помилковими.

Наведене свідчить про відсутність з боку ДП “Укрзалізничпостач” вимог законодавства в сфері державних закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти при виконанні постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості закупівлі дизельного палива” від 29 жовтня 2009 року №1328.

В Акті ревізії зазначено, що в наслідок неефективних управлінських дій, а саме: в порушення статей 67 та 193 Цивільного кодексу України не нарахування та не забезпечення стягнення суми штрафу за невиконання зобовязань ДП “Укрзалізничпостач” завдано збитків (сторінки 121-123 Акта ревізії). Згідно розрахунку штрафних санкції за невиконання ЗАТ“Херсонський нафтопереробний завод” зобовязань за договором визначено розмір збитків у сумі 10840161,59 грн.

Колегія суддів вважає зазначений висновок необґрунтованим, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3.2 договору, постачальник здійснює поставку товару партіями в період, вказаний у специфікаціях до даного договору тільки при наявності рознарядки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Відвантаження здійснюється протягом семи календарних днів з дня надання рознарядки замовником.

На виконання умов договору ДП “Укрзалізничпостач” надало ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” рознарядку від 22 грудня 2009 року №ЦХП-19/707 на поставку дизельного палива в кількості 15 000 тонн. Термін виконання рознарядки 02 січня 2010року. Відвантаження здійснювалось партіями. Станом на 29 грудня 2009 року постачальником відвантажено 8287,615 тонн дизельного палива.

Листом від 29 грудня 2009 року №ЦХП-18/6666 ДП “Укрзалізничпостач” повідомило ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” про зупинення відвантаження дизельного палива згідно договору. Листом від 29 грудня 2009 року №02-14-43 ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” звернулося до позивача з пропозицією про підвищення ціни на дизельне паливо марки Л-0,2-62 до 6800,00 грн./тонна. Зміна конюнктури ринку підтверджена відповідною довідкою ДІАЦ “Держзовнішінформ”. Згідно протоколу тендерного комітету від 31 грудня 2009 року №300/09, погодження Головного управління матеріально-технічних ресурсів, відповідно до пункту 2.4 договору, додатковою угодою від 31 грудня 2009 року №1 специфікацію №1 прийнято в другій редакції на постачання дизельного палива в кількості 8287,615 тонн за ціною 6449,98 грн. з ПДВ на загальну суму 53869331,98 грн. та включено специфікацію №2 в кількості 41712,385 тонн за ціною 6799,98 з ПДВ на загальну суму 283643383,75 грн. У звязку з викладеним виконання рознарядки від 22 грудня 2009 року №ЦПХ-19/707 було призупинено.

31 грудня 2009 року постачальнику надана рознарядка №19/761 на постачання 3000тонн дизельного палива, поставка якого здійснена згідно рахунка №1 від 01 січня 2010року в кількості 2 918,169 тонн, тобто в строк передбачений Договором.

25 лютого 2010 року постачальнику надана рознарядка №19/146 на постачання 3000тонн дизельного палива, поставка якого здійснена згідно рахунків №2 від 26 лютого 2010 року в кількості 820,976 тонн та №3 від 28 лютого 2010 року в кількості 2 112,374 тонн, тобто в строк передбачений договором.

Також на виконання рознарядок від 15 березня 2010 року №ЦХП-19/273, від 17березня 2010 року № ЦХП-19/279, від 26 березня 2010 року № ЦХП-19/341 постачальник поставив 7 994 тонн дизельного палива згідно рахунків від 16 березня 2010 року №12, від 17березня 2010 року №13, від 18 березня 2010 року №14, від 19 березня 2010 року №15, від 27 березня 2010 року №16, від 29 березня 2010 року №17 та від 30 березня 2010 року №18.

В частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку продукції згідно рознарядок від 31 грудня 2009 року №ЦХП-19/761 та від 25 лютого 2010 року №ЦХП-19/146 слід зауважити наступне.

Відвантаження продукції за вказаними рознарядками, здійснювалось постачальником за вантажними реквізитами, які вказувались Замовником у рознарядці.

Як вбачається, в рознарядках вказано декілька станцій призначення з визначенням кількості дизпалива, що підлягає поставці, на кожну з них. Постачальник здійснював відвантажування на станції призначення у відповідності з встановленими нормами завантаження даного товару - вагононормами.

Залишки недовантаженого дизельного палива марки Л-0,2-62, за вказаними рознарядками, по кожній окремо станції призначення складають незначну кількість, що обумовлено не порушенням зобовязань з боку постачальника, а неможливістю фактично поставити кількість пального у звязку із здійсненням постачання та завантаження вагонів згідно встановлених вагононорм.

Фактично, рознарядки від 31 грудня 2009 року №ЦХП-19/761 та від 25 лютого 2010року №ЦХП-19/146 виконані ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод” в строки, визначені договором.

Отже, наведене свідчить про відсутність у позивача правових підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій з постачальника, а тому висновки Акта ревізії про порушення позивачем статей 67, 193 Цивільного кодексу України та завдання збитків у розмірі 10840161,59 грн. не відповідають обставинам справи та є помилковими.

На сторінках 121 та 122 Акта ревізії відповідач зробив висновок про неефективні управлінські дії, які призвели до порушення статей 67,193 Цивільного кодексу України у звязку з незабезпеченням стягнення суми штрафних санкцій внаслідок виконання договору від 24 грудня 2009 року №0345-09/П з ТОВ “ТНК-ВР Коммерс” на суму у розмірі 1755515,90 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкції за невиконання ТОВ “ТНК-ВР-Коммерс” зобовязань за договором визначено розмір збитків у сумі 1755515,90 грн., яка розрахована виходячи з суми непоставленої продукції 17488208,96 грн.

На думку колегії суддів, такий розрахунок не обґрунтований та невірний, так як він не враховує умов договору та суперечить статтям 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до пункту 3.3 договору, постачальник здійснює поставку повністю оплаченого товару партіями, згідно рознарядок замовника, які є підтвердженням готовності замовника до прийому товару і надаються постачальнику протягом одного робочого дня з моменту отримання рахунку на оплату, але в будь-якому випадку, не пізніше ніж за 2 календарних дні до дати оплати відповідної партії товару.

Відвантаження здійснюється протягом 2 календарних днів з дня здійснення оплати замовником відповідної партії товару та отримання по факсу від замовника платіжного доручення.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата здійснюється замовником за кожну узгоджену до поставки партію товару на умовах попередньої оплати на підставі рахунку постачальника протягом 3 робочих днів з моменту виставлення постачальником відповідного рахунку. Рахунок може бути оплачений замовником частково. Кількість товару, яка оплачена замовником в строк, визначений договором, вважається погодженою до відвантаження кількістю, а її відвантаження здійснюється за ціною вказаною в рахунку.

На виконання зазначених умов договору ТОВ “ТНК-ВР Коммерс” здійснювало поставку дизпалива на умовах 100% передоплати товару, тобто в тій кількості, яка оплачена ДП “Укрзалізничпостач”, а не в кількості, вказаній у рознарядці замовника, що підтверджується Актом звірки розрахунків між сторонами. Так, згідно рознарядки від 29грудня 2009 року №ЦХП-18/6667 рахунок постачальника сплачений ДП“Укрзалізничпостач” 29 грудня 2009 року в сумі 7800,00 грн. (оплачено 1 289,700 тонн дизпалива), відвантаження проводилось 31 грудня 2009 року, тобто в строки, передбачені договором; згідно рознарядок від 10 лютого 2010 року №ЦХП-19/43 та від 12 лютого 2010року №ЦПХ-19/51 рахунок постачальника сплачений ДП “Укрзалізничпостач” 12лютого 2010 року в сумі 9 599 940,00 грн. (оплачено 1 414,268 тонн дизпалива), відвантаження дизпалива здійснено постачальником, згідно акта приймання-передачі від 12лютого 2010 року №2054, тобто в строки, передбачені договором; згідно рознарядок від 15 лютого 2010 року №ЦХП-19/56 та від 17 лютого 2010 року №ЦПХ-19/75 рахунок постачальника був сплачений ДП “Укрзалізничпостач” 17 лютого 2010 року в сумі 6143961,60 грн. (оплачено 993,929 тонн дизпалива), відвантаження здійснено 18 лютого 2010 року, що підтверджено актом приймання-передачі №2054, тобто в строки, передбачені договором.

Таким чином, зобовязання за договором ТОВ “ТНК-ВР Коммерс” виконано в повному обсязі, в строки та у відповідності з умовами договору, а тому висновки Акта ревізії щодо наявності правових підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій у ДП“Укрзалізничпостач” є неправомірними.

На сторінках 126-128 Акта ревізії зроблено висновок про порушення ДП“Укрзалізничпостач” статей 67 та 193 Цивільного кодексу України щодо не нарахування та незабезпечення стягнення сум штрафів за невиконання постачальниками своїх зобовязань, ДП “Укрзалізничпостач” завдано збитків у сумі 50239188,79 грн.

Зазначений висновок є помилковим та таким, що не ґрунтується на дійсних обставинах справи, виходячи з наступних підстав.

Щодо виконання договору з ВАТ “Харківський підшипниковий завод” (“ХАРП”) судом встановлено, що ДП “Укрзалізничпостач” направило претензію на адресу ВАТ“ХАРП” з вимогою сплатити штрафні санкції за порушення термінів постачання у розмірі 703 936,00 грн. (3 519680,00 без ПДВ х 20%).

З огляду на викладене, висновки відповідача про невжиття належних управлінських дій та ненарахування штрафних санкцій за порушення термінів постачання ВАТ “ХАРП” не відповідають дійсності.

По договору з ТОВ “Скандік Трак” відвантаження продукції виконано в повному обсязі згідно наданої рознарядки в рамках діючого договору, порушення, які б мали наслідком застосування штрафних санкцій до постачальника, відсутні.

По договору з ТОВ “НК ПОЛЮС” відвантаження продукції здійснювалося відповідно до умов договору, порушення, які б мали наслідком застосування штрафних санкцій до постачальника, відсутні.

Щодо виконання договору з ТОВ “Барви 2007” з боку позивача направлено претензію щодо сплати штрафних санкцій за прострочення поставки товару на суму 744605,03 грн., а тому висновки відповідача про невжиття належних управлінських дій та ненарахування штрафних санкцій за порушення термінів постачання не відповідають дійсності.

По договору з Підприємством “Надія” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організації інвалідів України” причиною неповного відвантаження дизельного палива в незначних кількостях є не порушення зобовязань з боку постачальника, а неможливість фактично поставити точну кількість палива через здійснення постачання та завантаження вагонів згідно встановлених вагононорм. Таким чином, відвантаження продукції здійснювалося відповідно до умов договору, а підстави для застування штрафних санкцій відсутні.

По договору з ТОВ “Статус Бізнес Груп” причиною не відвантаження продукції є зупинка відвантаження з боку ДП “Укрзалізничпостач” згідно листа від 14 грудня 2009 року №ЦХП-19/646, а тому порушення умов з боку постачальника, що мають наслідком застосування штрафних санкцій, відсутні.

По договору з ТОВ “Компанія з іноземними інвестиціями “ДГС” причиною неповного відвантаження дизельного палива в незначних кількостях є не порушення зобовязань з боку постачальника, а неможливість фактично поставити точну кількість палива через здійснення постачання та завантаження вагонів згідно встановлених вагононорм. Таким чином, відвантаження продукції здійснювалося відповідно до умов договору, а підстави для застування штрафних санкцій відсутні.

Щодо виконання договору з ТОВ “Дніпронафторесурс” причиною неповного відвантаження продукції є зміна ціни та зниження ринкової ціни дизпалива. У звязку із зміною конюнктури ринку ДП “Укрзалізничпостач” внесло зміни до договору (додаткова угода №3 від 18 листопада 2009 року та специфікація №4) та надало нову рознарядку від 18листопада 2009 року на відвантаження мазуту паливного, а рознарядки від 14 та 15 грудня 2009 року в невиконаній частині анульовані. Таким чином, порушення умов з боку постачальника, що мають наслідком застосування штрафних санкцій, відсутні.

По договору з ТОВ “Донбаселектроснаб” постачальником виконані умови договору належним чином, підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Щодо виконання договору з ТОВ “Енергосоюз” відвантаження продукції здійснювалося відповідно до умов договору, виконання рознарядки від 05 листопада 2009року було призупинено за ініціативою ДП “Укрзалізничпостач”. Таким чином, висновки відповідача щодо наявності порушень умов договору з боку постачальника не відповідають дійсним обставинам справи, а підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

По договору з ПП “Ліга Транс” відвантаження продукції виконано в повному обсязі, в терміни та в кількості, визначеними рознарядками та умовами договорів. Таким чином, висновки відповідача щодо наявності порушень умов договору з боку постачальника не відповідають дійсним обставинам справи, а підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Щодо виконання договору ТОВ “Лавамак” постачальником відвантажено саме ту кількість продукції, на яку ДП “Укрзалізничпостач” надавало рознарядки; згідно наданих рознарядок поставка здійснена в повному обсязі. Таким чином, висновки відповідача щодо наявності порушень умов договору з боку постачальника не відповідають дійсним обставинам справи, а підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Щодо виконання договору з ТОВ “Торекс” відвантаження продукції здійснювалося відповідно до умов договору, порушення, які б мали наслідком застосування штрафних санкцій до постачальника, відсутні.

По договору з ТОВ “Конкорд Трейд” в додатку до Акта ревізії невірно зазначені назва предмету закупівлі: замість “запасні частини до вантажних вагонів” зазначено “вставки струйкоприймачів, електрощітки” та загальна сума договору 4916 295 грн. з ПДВ. Однак, сума договору складає 5 652 396,00 грн. з ПДВ. Згідно даних бухгалтерського обліку поставлено продукції на суму 5652396,00 грн. з ПДВ, тобто поставки продукції виконано у повному обсязі.

У звязку із зміною обсягів фінансування та коригування централізованих планів МТЗ, поставки продукції згідно договорів з ВАТ “Рейл” та ПрАТ “Луганський міжгалузевий центр” рознарядки на поставку запасних частин до вантажних вагонів були відкориговані. Постачальником відвантажено саме ту кількість продукції, на яку ДП “Укрзалізничпостач” надавало рознарядки, а тому порушення, які б мали наслідком застосування штрафних санкцій до постачальника, відсутні.

По договору з ВАТ “Малинський експериментальний ливарно-механічний завод” поставка товару здійснена у повному обсязі, оскільки відповідачем не враховано, що рознарядки від 12 серпня 2009 року №ЦХП-18/4295 та від 22 жовтня 2009 року №ЦХП-18/5686 були анульовані.

По договору з ТОВ “Транс Інвест Кепітал” на поставку запасних частин до вантажних вагонів (кришка люка піввагона) ДГІ “Укрзалізничпостач” надало рознарядки на суму 9494400,00 грн., фактично поставлено продукції на суму 1 424160,00 грн. Рознарядки від 08 жовтня 2009 року №ЦХП-18/5429 та №ЦХП-18/5430 на загальну суму 4747200,00грн. в дійсності не були виконані. Позивач з метою належного виконання умов договору та стягнення штрафних санкцій за невиконання зобовязань ТОВ “Транс Інвест Кепітал” виставило претензію до постачальника від 03 листопада 2009 року №ЦХП-18/5889. Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість виконання рознарядок обумовлена додатковими вимогами позивача щодо якості продукції, а не порушенням зобовязань з боку ТОВ “Транс Інвест Кепітал”, а тому порушення умов з боку постачальника, що мають наслідком застосування штрафних санкцій, відсутні.

Щодо висновків про порушення умов договору з ТОВ “МЕТІНВЕСТ-Україна” (абзац третій сторінки 126 Акта ревізії) недопоставка продукції на суму 465,903 тис. грн. пояснюється зменшенням Загального плану забезпечення матеріалами верхньої будови колії та інженерних споруд на 2008-2009 роки позивача, що свідчить про відсутність порушень умов договору з боку ТОВ “МЕТІНВЕСТ-Україна”.

В частині висновків про порушення умов договору з ТОВ “Корпорація колійні ремонтні технології” (абзац четвертий сторінки 126 Акта ревізії), Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

В розрахунку до Акта ревізії помилково зазначена інформація щодо надання рознарядок на суму 314 749,28 грн. Загальна сума договору становить 329,47 млн. грн. Врамках договору надано рознарядок на суму 293,516 млн. грн. (сума 294,618 млн. грн. є технічною помилкою), по яких отримано продукції на суму 293,516 млн. грн., тобто в повному обсязі та в строки, встановлені договором. Таким чином, порушення умов з боку постачальника, що мають наслідком застосування штрафних санкцій, відсутні.

Щодо висновків про порушення умов договору з ТОВ “ТД “Укртранс” (сторінка 127 Акта ревізії). У розрахунку наводиться невірна інформація щодо надання рознарядки 02березня 2010 року на постачання продукції на суму 4,511648 млн. грн. Договір поставки укладено лише 15 березня 2010 року, судом встановлено, що рознарядка №ЦХП-20/1914 надана постачальнику 17 березня 2010 року.

Відповідно до пункту 5.2 договору поставки рознарядка повинна бути надана постачальнику не пізніше 20 числа місяця попереднього місяцю постачання, відвантаження повинно бути здійснено протягом місяця. Фактично продукцію поставлено протягом квітня 2010 року, що підтверджується даними бухгалтерського обліку.

В звязку з викладеним у ДП “Укрзалізничпостач” відсутні підстави для застосування штрафних санкції за прострочення термінів поставки.

В частині висновків про порушення умов договору з ТОВ “Лемтранс” від 30 березня 2009року №ЦХП-05-00509-01 на постачання стрілочних переводів з ТОВ “Лемтранс” на суму 138 867 977,04 грн. (абзац перший сторінки 127 Акта ревізії), суд звертає увагу на те, що інформація зазначена в додатку до Акта ревізії не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на виконання вказаного договору позивачем надано рознарядок на суму 68688588,60 грн. Згідно з умовами договору строк постачання - 40 календарних днів з надання рознарядки. Надані рознарядки виконані у повному обсязі в строки встановлені договором, відповідно, підстав для предявлення штрафних санкції немає.

Щодо висновків про порушення умов договору з ТОВ “Група Компаній “Мост” рознарядками передбачалося постачання 270 тонн продукції, фактично отримано 262,55тонн, недогруз склав 7,45 тонн. Транзитна норма відвантаження протиугонів, виробником яких є ВАТ “Магнитогорский калибровочний завод “ММК-МЕТИЗ” (Росія), становить 60-65 тонн. Враховуючи не транзитну норму непоставленої продукції штрафні санкції за недопостачання не предявлялися. Продукція згідно наданих рознарядок поставлена в повному обсязі та в терміни, встановлені договором.

В частині висновків про порушення умов договору з ТОВ “ТД Дніпропетровський стрілочний завод” (абзац перший сторінки 127 Акта ревізії), суд звертає увагу на наступне

Договір від 04 лютого 2010 року №ЦХП-05-00610-01 на постачання клеми ПКЛ укладено з ТОВ “ТД Дніпропетровський стрілочний завод” на суму 3 199 950,00 грн. Відповідно до пункту 5.2 договору поставка продукції здійснюється постачальником лише після отримання рознарядки замовника, в якій зазначається узгоджена до поставки кількість продукції та реквізити вантажодержувача (місце поставки). Рознарядка повинна бути надана не пізніше 20 числа місяця попереднього місяцю відвантаження продукції.

Рознарядку на відвантаження продукції №ЦХП-20/1454 надано 02 березня 2010 року для виконання поставки до кінця квітня 2010 року.

Поставка продукції здійснена в березні на суму 495 300,00 грн., тобто в строк, встановлений договором. В звязку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкції за прострочення термінів поставки, продукція згідно наданих рознарядок поставлена в повному обсязі та в строки, встановлені договором. Рознарядки на відвантаження продукції в іншій частини анульовані.

В частині висновків про порушення умов договору з ТОВ “ТД Дніпропетровський стрілочний завод” від 04 лютого №ЦПХ-05-00410-01 (абзац перший сторінки 127 Акта ревізії), Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Договір на постачання стрілочних переводів укладено з ТОВ “ТД Дніпропетровський стрілочний завод” на суму 196977772,30 грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору поставка продукції здійснюється постачальником лише після отримання рознарядки замовника, в якій зазначається узгоджена до поставки кількість продукції та реквізити вантажоодержувача (місце поставки). Рознарядка повинна бути надана не пізніше 20 числа місяця попереднього місяцю відвантаження продукції. Всього надано рознарядок на суму 66 965, 000 тис. грн., фактично у лютому-квітні 2010 року поставлено продукцію на суму 57680,174 тис. грн. Рознарядки на відвантаження продукції в іншій частині поставки анульовані.

Щодо висновків про порушення умов договору від 15 березня 2010 року №ЦХП-05-01010-01 з ТОВ “ТД “Укртранс” (абзац перший сторінки 127 Акта ревізії), суд звертає увагу на наступне.

Договір від 15 березня 2010 року №ЦХП-05-01010-01 на постачання стрілочних переводів укладено з ТОВ “ТД “Укртранс” на суму 146 720 447,23 грн. На виконання умов договору надано рознарядку №ЦХП-20/1955 17 березня 2010 року на суму 18,188 млн. грн. на квітень. Поставка розпочалася і виконана у квітні 2010 на суму 17,925 млн. грн. тобто в строки, встановлені договором. Листом від 29 березня 2010 року №ЦХП-20/2330 ДП“Укрзалізничпостач” повідомило про зменшення кількості поставки за вказаною рознарядкою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при визначенні збитків внаслідок незабезпечення стягнення штрафних санкцій з контрагентів, зазначених в Додатку 145 до Акта ревізії КРУ за не поставку чи несвоєчасну поставку товару не досліджено всі документи та зроблено помилкові висновки щодо наявності прострочки виконання зобовязань по договорам та необхідності стягнення штрафних санкцій.

Стосовно висновку про порушення позивачем статей 67 та 193 Цивільного кодексу України, то представник відповідача пояснив, що в Акті ревізії помилково зазначено про порушення норм Цивільного кодексу України, а тому в цій частині Акт ревізії слід читати як порушення статей 67 та193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобовязання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобовязання. Зобовязана сторона має право виконати зобовязання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобовязання. Зобовязана сторона має право відмовитися від виконання зобовязання у разі неналежного виконання другою стороною обовязків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобовязання, на вимогу зобовязаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобовязання повністю або його частини.

Дослідивши обставини справи суд не вбачає підстав для висновку про порушення ДП“Укрзалізничпостач” положень статей 67 та 193 Господарського кодексу України, в свою чергу, відповідачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження таких порушень, зокрема, щодо здійснення позивачем відносин з іншими субєктами господарської діяльності не на договірній основі чи неналежне виконання ним господарських зобовязань.

За таких підстав, висновки Акта ревізії про порушення позивачем статей 67 та 193 Господарського кодексу України є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів не погоджується з методикою визначення відповідачем суми збитків та зазначає про наступне.

Обставини справи свідчать, що відповідач при визначенні суми збитків керувався Методичними рекомендаціями з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель, затверджені наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 13 квітня 2010 року №89.

Суд звертає увагу, що застосування зазначених методичних рекомендацій у межах спірних правовідносин є неприпустимим, оскільки встановлені відповідачем порушення мали місце до моменту їх затвердження, а такі методичні рекомендації носять виключно інформативний характер.

Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина перша статті 225 Господарського кодексу України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За визначеннями пункту 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року №346/1025/685/53, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів обєктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства обєктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобовязанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; розмір матеріальної шкоди (збитків) - вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності обєкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що факт завдання збитків матиме місце лише у випадку здійснення однією стороною зобовязання витрат, втрата або пошкодження її майна, а також не одержання нею доходів внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Відповідачем не доведено та не надано доказів того, що ДП “Укрзалізничпостач” здійснило витрати, чи зазнало будь-яких втрат чи пошкоджень свого майна або не отримало доходи внаслідок неналежного виконання зобовязань з боку постачальників товару.

Штрафні санкції, які, на думку відповідача, слід стягнути з постачальників товару, не відповідають поняттю “збитки”, а є лише способом забезпечення виконання зобовязань.

Таким чином, висновки Акта ревізії про завдання ДП “Укрзалізничпостач” збитків у відповідних розмірах нормативно та документально не підтверджуються, а тому є протиправними.

Щодо встановлених в Акті ревізії порушень процедур закупівель (сторінки 62-114 Акта ревізії), Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Стосовно публікації у міжнародному виданні оголошень про проведення процедури закупівлі прокату плоского (прокат листовий з вуглецевої сталі марки 3 сп (пс) та низьколегірованого конструкційного марки 15 ХСНД) та труб сталевих (труби сталеві водогазопровідні оцинковані, труби прямокутні, труби б/ш гарячедеформовані, труби б/ш холоднодеформовані, труби електрозварювальні прямошовні, труби нафтопровідні електрозваренні) (сторінка 62 Акта ревізії).

Відповідно до пункту 8 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №921 (далі по тексту - Положення) одним із принципів здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність.

Положенням передбачено, що оголошення про здійснення процедури закупівлі товарів публікується у міжнародному виданні, у разі коли очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро. Розміщення інформації у міжнародному виданні з питань закупівель не є безоплатним та потребує витрачання державних коштів. Постановами Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року №647 та від 08 грудня 2009 року №1335 до Положення внесено зміни, якими встановлено, що закупівля здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, і тільки у разі, коли товари не виробляються на території України - у виробників-нерезидентів або їх офіційних представників. Тобто, здійснення закупівлі у нерезидента можливе лише за умови, що даний товар не виробляється резидентами України.

На виконання вказаної вимоги, під час розгляду питання щодо проведення процедури закупівлі ДП “Укрзалізничпостач” досліджувалося питання наявності вітчизняних виробників тієї чи іншої продукції. Виходячи з принципу максимальної економії, враховуючи вимоги Положення, інформація про здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг, очікувана вартість яких перевищує суму еквівалентну 200 тис. євро, ДП “Укрзалізничпостач” оприлюднювалася у міжнародному виданні у разі, якщо такі товари, роботи чи послуги не виробляються на території України.

Стосовно процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасних частин до вантажних вагонів) (сторінка 63 Акта ревізії), суд звертає увагу на наступне.

Щодо тендерних пропозицій ТОВ “Конкорд Трейд” та ТОВ “Торекс”.

На думку колегії суддів, твердження відповідача про те, що тендерні пропозиції ТОВ“Конкорд Трейд” та “Торекс” не відповідають умовам тендерної документації є помилковими.

Так, пунктом 1 додатку №3 “Вимоги щодо технічних та якісних характеристик предмета закупівлі” тендерної документації встановлено, що на підтвердження оцінки відповідності вимогам нормативної документації учасник надає або копію сертифікату відповідності Системи сертифікації УкрСЕПРО на бланку Держспоживстандарту України або позитивні, обґрунтовані висновки Головного вагонного господарства Укрзалізниці про можливість використання продукції виробника, яка пропонується до постачання або інший документ з переліку, наведеного у вказаному пункті. Учасники ТОВ “Конкорд Трейд” та ТОВ“Торекс” у складі своїх тендерних пропозицій надали листи Головного управління вагонного господарства Укрзалізниці від 10 березня 2009 року №ЦВ-17/79 та ЦВ-17/78, відповідно, щодо можливості використання продукції, яка пропонується учасниками до постачання. Таким чином, вимога тендерної документації щодо надання документу на підтвердження оцінки відповідності вимогам нормативної документації учасниками була виконана.

Щодо тендерної пропозиції ТОВ “Група компаній “МОСТ”.

Відповідно до пункту 5 додатку №2 “Кваліфікаційні вимоги до учасника” учасник на підтвердження статусу офіційного виробника надає лист виробника щодо надання повноважень офіційного дилера, або інший документ або його копію, в якому обовязково зазначається статус учасника. На виконання цієї вимоги учасником ТОВ “Група компаній “МОСТ” у складі тендерної пропозицій надані листи виробників (ТОВ “Граніт” від 13 березня 2009 року №13/03-2) та нотаріально засвідчені копії договорів з ТОВ “Попаснянський вагоноремонтний завод”, із ЗАТ “Донецький ремонтно-механічний завод”, з Металургійним підприємством “Дніпродзержинський сталеливарний завод” дочірнім підприємством ВАТ“Дніпровагонмаш”) між учасником та виробниками продукції, що пропонується до постачання.

Доводи відповідача про те, що у складі тендерної пропозицій учасника ТОВ “Група компаній “МОСТ” “відсутні технічні характеристики та креслення на окремі види продукції, що не відповідає вимогам пунктів 1 та 2 додатку №3 тендерної документації” не має правових підстав.

Так, пунктом 1 додатку №3 тендерної документації визначено перелік документів, які надаються учасником на підтвердження оцінки відповідності вимогам тендерної документації та жодним чином не стосується надання документів та інформації, що підтверджує якість продукції.

Пункт 2 додатку №3 встановлює вимоги до учасників, щодо надання документів для підтвердження технічних та якісних характеристик. Однак, умови надання креслень на продукцію зазначений пункт не містить. Інформація, яка вимагалася замовником згідно пункту 3 додатку №3 тендерної документації учасником ТОВ “Група компаній “МОСТ” була надана у повному у обсязі, в тому числі технічні характеристики на продукцію, що пропонується до постачання.

Суд вважає, що під час оцінки тендерних пропозицій учасників ТОВ “Конкорд Трейд”, ТОВ “Торекс” та ТОВ “Група компаній “МОСТ” дотримано норми Положення №921, та звертає увагу, що за результатами оцінки тендерних пропозицій переможцями процедури закупівлі визнано учасників, цінові пропозиції яких були найнижчими серед усіх запропонованих.

Щодо процедури закупівлі шиферу покрівельного 8-хвильового марки СВ40/150-8 (сторінка 69 Акта ревізії).

Висновки Акта ревізії про невідповідність тендерних пропозицій учасників ТОВ ІВК “Торговий Дім Славута” та ПП “Торгово-виробнича компанія” умовам тендерної документації не відповідають обставинам справи.

Так, учасниками процедури закупівлі ТОВ ІВК “Торговий Дім Славута” та ПП“Торгово-виробнича компанія” у складі їхніх тендерних пропозицій надані всі документи, які вимагалися тендерною документацією на закупівлю шиферу покрівельного 8-хвильового, у тому числі документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписувала банківську гарантію, та вимагалися пунктом 2 додатку №7 тендерної документації.

Відповідачем не враховано, що за результатами оцінки тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визнано учасника, цінова пропозиція якого була найнижчою серед усіх запропонованих.

Щодо процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (гальмівних колодок до пасажирських вагонів) (сторінка 71 Акта ревізії).

На думку суду, висновок щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ “ДОРІНТ” умовам тендерної документації є необґрунтованим.

Пунктом 4 “Наявність обігових коштів” додатку №2 “Кваліфікаційні вимоги до учасника” встановлено, що учасник повинен надати копію балансу (форма №1) станом на 31грудня 2008 року, копію звіту про фінансові результати (форма №2) за 12 місяців 2008року, завірені управлінням статистики за місцем знаходження. Відповідно до листа наданого учасником у складі тендерної пропозиції та свідоцтва про державну реєстрацію, ТОВ “ДОРІНТ” створено 05 лютого 2009 року. Таким чином, надання фінансової звітності за останній звітний період на момент розкриття тендерних пропозицій було неможливим, а тому тендерним комітетом ДП “Укрзалізничпостач” під час проведення оцінки тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі дотримано норм законодавства України.

Відповідачем не враховано, що за результатами оцінки тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визнано учасника, цінова пропозиція якого була найнижчою серед усіх запропонованих.

Щодо процедури закупівлі прокату плоского (прокат листовий з вуглецевої сталі марки 3 сп (пс) та низьколегірований марки 15ХСНД) (сторінка 72 Акта перевірки).

Висновки про те, учасники ТОВ “Група компаній “МОСТ” та ТОВ “Сталеві конструкції Україна” не підтвердили стосунки з виробником є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 додатку 2 тендерної документації документами, що підвереджують статус учасника, як офіційного представника виробника в Україні (у разі, якщо учасник не виробник) можуть бути: копія діючого договору постачання, завірена нотаріально; або лист виробника про представництво його інтересів учасником або:завірена нотаріально; або інший документ або його копія, завірена нотаріально, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів.

Таким чином, договір поставки від 08 січня 2009 року №86/20/09, укладений між ТОВ“Група компаній “МОСТ” та ЗАТ “Ілліч-Сталь” та договір від 31 грудня 2008 року, укладений між ТОВ “Сталеві конструкції” та ЗАТ “Ілліч-Сталь” є належними документами, що підтверджують статус учасників як офіційних представників виробника.

Крім того, за результатами оцінки тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визнано учасника, цінова пропозиція якого була найнижчою серед усіх запропонованих.

Щодо процедури закупівлі профілів гарячекатаних (швелеру сталевого гарячекатаного, кутику сталевого гарячекатаного рівно поличного, прокату сталевого гарячекатаного, прокату арматурного для залізобетонних конструкцій) (сторінка 75 Акта ревізії).

В частині тендерної пропозиції ТОВ “Сталеві конструкції Україна”, суд звертає увагу на наступне.

З приводу завірення фінансової звітності органами статистики Державним комітетом статистики України листом від 05 березня 2009 року №04/1-8/99 надано розяснення щодо поставлення відмітки на копіях звітності з зазначенням індексу вхідного документу (звітності) та дати його тримання. Зокрема зазначено, що діючими нормативно-правовими актами не передбачений порядок наведення відповідних відміток на бланках фінансової звітності. Суд приходить до висновку, що на органи статистики не покладено обовязки проставляти відповідні відмітки, а тому надання учасником процедури звітності, не завіреної органом статистики, не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції.

Учасником ТОВ “Сталеві конструкції” надано копію балансу (форма №1) та копію звіту про фінансові результати (форма №2), що містить відмітку районного відділу статистики Головного управління статистики у місті Києві, а тому вимога пункту 4 додатку №2 тендерної документації учасником виконано. Згідно пункту 5 додатку №2 тендерної документації документами, що підтверджує статус учасника як офіційного представника виробника в Україні (в разі, якщо учасник не виробник) можуть бути: копія дилерського договору, завірена нотаріально; або лист виробника про представництво його інтересів учасником, або копія, завірена нотаріально; або інший документ або його копія, завірена нотаріально, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів.

Таким чином, договори поставки з ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, з ТОВ“Наукова виробничо-комерційна фірма “Вест-Пром”, між ТОВ “Наукова виробничо-комерційна фірма “Вест-Пром” та ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, між учасником та ТОВ “Леман-Україна”, який є офіційним представником ЗАТ “Макіївський металургійний завод” та ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” згідно з листами від 28 січня 2009 року №151/02 та від 21 січня 2009 року №0101/210, відповідно, є належними іншими документами, в яких визначені статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів та підтверджують наявність дійсних правовідносин між виробником та постачальником.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008року №1138 “Про реєстрацію цін на окремі види продукції” визначено, що ціни на гірничорудну, вугільну та металургійну продукцію, яка виробляється вітчизняними підприємствами за кодами, зазначеними в затвердженій Державним комітетом статистики номенклатурі продукції промисловості реалізується субєктами господарювання-резидентами субєктами, що використовують для розрахунків за таку продукцію кошти державного бюджету, та державним підприємствам, підлягають реєстрації. Тобто, подавати документи для реєстрації цін повинні підприємства-виробники. ТОВ “Сталеві конструкції Україна”, як офіційний представник виробника не має правових підстав для ініціювання процедури реєстрації цін на продукцію, яку пропонує до постачання.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що висновок відповідача про наявність підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ “Сталеві конструкції Україна” не відповідає нормам чинного законодавства України.

В частині висновків щодо тендерної пропозиції ТОВ “Група компаній “МОСТ”, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 1 додатку №2 тендерної документації передбачено надання документу, що підтверджує повноваження особи, уповноваженої підписувати договір. Такими документами можуть бути виписка з протоколу засновників про призначення директора, довіреність керівника учасника або інші документи. У складі тендерної пропозиції ТОВ “Група компаній “МОСТ” надано копію протоколу зборів учасників про призначення директора. Таким чином, вимога тендерної документації учасником була виконана та замовник не має правових підстав для її відхилення. Твердження, що учасником не підтверджено стосунки з виробником не відповідає дійсності. Згідно пункту 5 додатку 2 тендерної документації документами, що підтверджує статус учасника, як офіційного представника виробника в Україні (в разі, якщо учасник не виробник) можуть бути: копія дилерського договору, завірена нотаріально; або лист виробника про представництво його інтересів учасником або копія, завірена нотаріально; або інший документ або його копія, завірена нотаріально, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів.

Таким чином договори поставки з ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського”, із ЗАТ “Донецьксталь”, з ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, з ТОВ“Метінвест-Україна”, з ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія Донецьк” є належними іншими документами, в яких визначені статус учасника, відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів та підтверджують наявність дійсних правовідносин між виробником та постачальником.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008року №1138 “Про реєстрацію цін на окремі види продукції” визначено, що ціни на гірничорудну, вугільну та металургійну продукцію, яка виробляється вітчизняними підприємствами за кодами, зазначеними в затвердженій Державним комітетом статистики номенклатурі продукції промисловості, реалізується субєктами господарювання - резидентами субєктами, що використовують для розрахунків за таку продукцію кошти державного бюджету та державним підприємствам, підлягають реєстрації. Тобто, подавати документи для реєстрації цін повинні підприємства-виробники. ТОВ “Група компаній “МОСТ”, як офіційний представник виробника не має правових підстав для ініціювання процедури реєстрації цін на продукцію, яку пропонує до постачання.

Враховуючи вищевикладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновок відповідача про наявність підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ “Група компаній “МОСТ” є помилковим.

Під час проведення процедури закупівлі профілів гарячекатаних замовником дотримано норм чинного законодавства України. За результатами оцінки тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визнано учасника, цінова пропозиція якого була найнижчою серед усіх запропонованих.

Щодо процедури закупівлі труб сталевих (труби сталеві водогазопровідні оцинковані, труби прямокутні, труби б/ш гарячедеформовані, труби б/ш холоднодеформовані, труби електрогазозварювальні прямошовні, труби нафтопровідні електрозварні. (сторінка 77 Акта ревізії).

В частині підтвердження статусу учасника ТОВ “Дніпрогазресурс” як офіційного представника виробника слід зазначити, що відповідно до пункту 5 додатку 2 тендерної документації документами, що підтверджують статус учасника, як офіційного представника виробника (в разі, якщо учасник не виробник) можуть бути: копія дилерського договору, завірена нотаріально; або лист виробника про представництво його інтересів учасником або копія, завірена нотаріально; або інший документ або його копія, завірена нотаріально, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів.

Учасником ТОВ “Дніпрогазресурс” у складі тендерної пропозиції надано лист ВАТ“Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” від 26 березня 2009 року №0326/1 щодо підтвердження повноважень офіційного дилера.

Таким чином, на думку суду, висновок про те, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, є необґрунтованим.

Тендерна пропозиція ТОВ “Дніпрогазресурс” допущена до оцінки, за результатами якої переможцем процедури закупівлі визнано учасника, цінова пропозиція якого була найнижчою серед запропонованих.

Крім того, судом встановлено, що прийняття рішення щодо збільшення ціни закупівлі труб сталевих відповідало змінам конюнктури ринку та здійснено на підставі листа Мінекономіки від 22 липня 2009 року №3802-25/234 щодо реєстрації цін та наказів Мінекономіки від 22 липня 2009 року №760 та від 23 вересня 2009 року №1052 у порядку, визначеному Положенням та наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю” від 30 січня 2009 року №62.

Щодо процедури закупівлі труб сталевих водогазопровідних (сторінка 79 Актаревізії).

В частині підтвердження статусу учасника ТОВ “Дніпрогазресурс” як офіційного представника виробника слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 додатку 2 тендерної документації документами, що підтверджують статус учасника, як офіційного представника виробника (в разі, якщо учасник не виробник) можуть бути: копія дилерського договору, завірена нотаріально; або лист виробника про представництво його інтересів учасником або копія, завірена нотаріально; або інший документ або його копія, завірена нотаріально, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів.

Учасником ТОВ “Дніпрогазресурс” у складі тендерної пропозиції надано лист ВАТ“Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну” від 16 березня 2009 року №0316/1 щодо підтвердження повноважень офіційного дилера. Таким чином, висновок про те, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації є необґрунтованим. Тендерна пропозиція ТОВ “Дніпрогазресурс” допущена до оцінки, за результатами якої переможцем процедури закупівлі було визнано учасника, цінова пропозиція якого була найнижчою серед усіх запропонованих.

В свою чергу, прийняття рішення щодо збільшення ціни закупівлі відповідало змінам конюнктури ринку та здійснено на підставі наказу Міністерства економіки України від 15вересня 2009 року №1012 в порядку, визначеному Положенням та наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю” від 30 січня 2009 року №62.

Щодо процедури закупівлі портландцементу (сторінка 82 Акта ревізії).

Висновки відповідача про те, що тендерні пропозиції учасників ПП “Торгово-виробнича компанія”, ТОВ “Торговий Дім “Славута”, ТОВ “Актуальні Будівні Технології” не відповідають вимогам тендерної документації, у звязку з тим, що учасниками не надано підтвердження, що до закінчення строку дії сертифікатів відповідності УкрСЕПРО ними будуть надані нові, на думку суду, є помилковим виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 1 додатку №3 “Вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі” учасник повинен надати копію сертифікату відповідності Системи сертифікації УкрСЕПРО на бланку Держспоживстандарту України, видану і завірену підписом та печаткою органу з сертифікації відповідної галузі акредитації. Додаткових вимог щодо надання підтвердження того, що нові сертифікати будуть надані не пізніше закінчення строку дії даних замовником не висувалося.

Твердження, що ПП “Торгово-виробнича компанія” та ТОВ “Торговий Дім Славута” подано “ксерокопії” сертифікатів відповідності не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки учасником ПП “Торгово-виробнича компанія” надано завірену копію сертифікату відповідності УкрСЕПРО UА 1.090.0073973-08 №-731226 серія ДЗ на продукцію виробництва ВАТ “Івано-Франківськцемент”, учасником ТОВ “Торговий Дім “Славута” надано завірену копію сертифіката відповідності УкрСЕПРО UА 1.026.0184806-08 №426972 серія ДЗ на продукцію виробництва ВАТ “Подільський цемент”, учасник ТОВ “Санлайт-Х” надав копію сертифікату відповідності УкрСЕПРО UА 1.090.0073973-08 №731226 серія ДЗ на продукцію виробництва ВАТ “Івано-Франківськцемент”.

Таким чином, вимога пункту 1 додатку №3 тендерної документації учасниками була дотримана.

Інформація, що ТОВ “Санлайт-Х” не надано сертифікати відповідності на весь перелік продукції, що пропонується до постачання не відповідає фактичним обставинам справи. ТОВ “Санлайт-Х” надано сертифікати відповідності УкрСЕПРО 1.054.0131120-08 №438199 серія ДЗ на портландцемент ПЦ-400 виробництва ВАТ “Балцем”, UА 1.026.0184807-08 №787106 серія ДЗ на портландцемент ПЦ-400 виробництва ВАТ“Подільський цемент”, UА 1.054.0131119-08 №438195 серія ДЗ на портландцемент ПЦ-500 виробництва ВАТ “Балцем”. Надані учасником документи, а саме сертифікати відповідності, є належними документами, що підтверджують відповідність продукції та відповідають умовам тендерної документації замовника.

Стосовно надання ТОВ “Актуальні будівні технології” незавіреного статистикою слід зазначити, що Державним комітетом статистики України листом від 05 березня 2009 року №04/1-8/99 надано розяснення щодо поставлення на копіях звітності з зазначенням індексу вхідного документу та дати його отримання. Зокрема, зазначено, що діючими нормативно-правовими актами не передбачений порядок наведення відповідних відміток на бланках фінансової звітності. На думку суду, на органи статистки не покладено обовязку проставляти відповідні відмітки, а тому надання учасником процедури звітності, не завіреної органом статистики, не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під час оцінки тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі портландцементу замовником дотримано норми чинного законодавства України. Тендерні пропозиції учасників ПП “Торгово-виробнича компанія”, ТОВ “Торговий Дім Славута”, ТОВ “Санлайт-Х” та ТОВ “Актуальні будівні технології”, допущені до оцінки, відповідають вимогам встановленим у тендерній документації.

Щодо процедури закупівлі портландцементу ПЦ-І-500 (сторінка 88 Акта ревізії).

На думку суду, висновок, про невідповідність тендерної документації вимогам Положення є помилковим.

Так, згідно з абзацом третім пункту 6 Положенням №921 закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистрибюторів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг - нерезидентів або їх представників, дилерів, дистрибюторів. Учасниками процедури можуть бути, крім представників, дилери, агенти або дистрибютори від виробників.

При цьому Положення не містить нормативного визначення понять “представник”, “дилер”, “дистрибютор” та не встановлює вимог до форми підтвердження такого статусу.

Відповідно до частини першої статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобовязується надати послуги другій стороні (субєкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього субєкта і за його рахунок.

Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частина третя статті 237 Цивільного кодексу України передбачає, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 243 Цивільного кодексу України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

За загальним правилом термін “дистрибютор” застосовується щодо юридичної особи, яка здійснює збут товарів на основі оптових закупок у великих промислових підприємств. Дистрибютор, як правило, має власні склади, встановлює тривалі договірні відносини з виробниками товару і представляє виробника на ринку.

Враховуючи викладене, статус офіційного представника (агента) та наявність взаємовідносин із виробником може бути підтверджена будь-яким прийнятним для замовника засобом, в т.ч. оригінальним листом виробника щодо надання відповідних повноважень третій особі, сертифікатом, дорученням, договором. При цьому, надання для участі у торгах лише листа, не виключає факту наявності відповідної угоди між представником (дилером, дистрибютором) та виробником, умови якої сторони не бажають розголошувати.

У звязку з цим, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що пункт 5 додатку №2 тендерної документації “Кваліфікаційні вимоги до учасника” відповідає вимогам Положення №921.

Таким чином, надані ПП “Торгово-виробнича компанія” у складі своєї тендерної документації договори поставки з ВАТ “Волинь-Цемент”, ТОВ “Промцемент”, з ВАТ“ХайдельбергЦемент Україна”, з ВАТ “Бальцем”, та договори поставки, надані ТОВ“Торговий Дім Славута” з ВАТ “Балцем”, з ТОВ “Промцемент”, з ВАТ “Івано-Франківськцемент”, з ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна”, з ВАТ “Волинь-Цемент” є належними документами, в яких визначені статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів та підтверджують факт правовідносин між виробником та постачальником.

ТОВ “Восток-цемент” у складі своєї тендерної пропозиції на підтвердження статусу надало договір поставки від 12 лютого 2009 року №22/02-09 з ВАТ “Балцем”, договір поставки від 29 грудня №134 та лист ВАТ “Євроцемент груп - Україна” від 13 лютого 2009року №132/6Ц-229/9.

Учасник “Тонус мед” надав договір поставки від 16 лютого 2009 року №55/10-09 ВН з ВАТ “Івано-Франківськцемент”, який є належним документом для підтвердження статусу офіційного представника виробника.

Розділом “Тендерне забезпечення” тендерної документації передбачалося надання учасниками процедури закупівлі тендерного забезпечення у вигляді гарантії виконання зобовязань учасника по сплаті тендерного забезпечення, гарантом за якою виступає банківська або страхова установа. В окремих випадках, була передбачена можливість застосування у якості тендерного забезпечення договору неустойки. Такий вид тендерного забезпечення використовувався у випадках, якщо учасник мав прострочену підтверджену дебіторську заборгованість за поставлені товари, надані послуги підприємствам, що входять до сфери управління ДАЗТУ “Укрзалізниця”.

Учасником ТОВ “Галнафто-Інвест” в якості забезпечення тендерної пропозиції застосовано договір неустойки та надано документи, що підтверджують наявність простроченої дебіторської заборгованості, а саме: договір поставки з Державним підприємством “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” та додаткові угоди до нього, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01лютого 2009 року. Надані документи, на думку суду, належним чином підтверджують існування простроченої дебіторської заборгованості за поставлені товари, а тому учасником ТОВ “Галнафто-Інвест” виконано умови тендерної документації.

Стосовно процедури фарби та лаки (емаль ПФ-115) (сторінка 95 Акта ревізії).

В частині тендерної пропозиції ТОВ “СоюзДортранс”, суд звертає увагу на наступне.

Твердження відповідача, що надана учасником копія звіту про фінансові результати та балансу не завірені в управлінні статистики, як це вимагалося тендерною документацією є помилковим. ТОВ “СоюзДортранс” надано копію звіту, що містить відмітку Головного управління статистки у Черкаській області.

З метою оцінки відповідності продукції, що пропонується учасниками до постачання технічній документації замовником пунктом 2 додатку №3 тендерної документації встановлено вимогу щодо надання інформації про те, що кожна партія продукції буде постачатися з протоколом випробувань, також щодо надання зразків таких протоколів випробувань продукції акредитованої (атестованої) лабораторії. Умови, що протоколи випробувань повинні бути надані учасниками на повний перелік продукції зазначений пункт не містить. Слід зазначити, що додатком №1 “Перелік та кількість товару” визначено повний номенклатурний перелік та кількість предмета закупівлі. Замовником до закупівлі визначено два різновиди фарби - емаль ПФ-115 та емаль ПФ-115 КАL різноманітної кольорової палітри.

Учасником ТОВ “СоюзДортранс” надано протокол випробувань від 27 травня 2008року №85 на емалі алкідні ПФ-115 марки “Стандарт”, протокол випробувань від 22травня 2008 року №64 на емалі алкідні ПФ-115 марки “Преміум”, протокол випробувань від 22 травня 2008 року №69 на алкідні марки “Преміум” та паспорти якості до них. Надані документи підтверджують якість та відповідність продукції технічній документації обох різновидів емалі.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про те, що тендерна пропозиція ТОВ “СоюзДортранс” складена з порушенням вимог тендерної документації не відповідає фактичним обставинам справи.

В частині тендерної пропозиції ТОВ “ГАРРОС”, суд звертає увагу на наступне.

Твердження, що учасником ТОВ “ГАРРОС” надано копію фінансового звіту (форма №1) та балансу (форма №2), яка не містить відмітку органу статистики, не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, судом встановлено, що учасником надано зазначений документ відповідно до вимог пункту 4 додатку №2 тендерної документації. Крім того, як зазначено вище, Державним комітетом статистики України листом від 05 березня 2009 року №04/1-8/99 надано розяснення щодо поставлення на копіях звітності з зазначенням індексу вхідного документу та дати його отримання. Зокрема, зазначено, що діючими нормативно-правовими актами не передбачений порядок наведення відповідних відміток на бланках фінансової звітності. А тому, на думку суду, на органи статистки не покладено обовязку проставляти відповідні відмітки.

З метою оцінки відповідності продукції, що пропонується учасниками до постачання технічній документації замовником пунктом 2 додатку №3 тендерної документації було встановлено вимогу щодо надання інформації про, те що кожна партія продукції буде постачатися з протоколом випробувань, також щодо надання зразків таких протоколів випробувань продукції акредитованої (атестованої) лабораторії. Умови, що протоколи випробувань повинні бути надані учасниками на повний перелік продукції зазначений пункт не містить. Додатком №1 “Перелік та кількість товару” визначено повний номенклатурний перелік та кількість предмета закупівлі. Замовником до закупівлі було визначено два різновиди фарби - емаль ПФ-115 та емаль ПФ-115 КАL різноманітної кольорової палітри. Учасником ТОВ “ГАРРОС” надано протокол випробувань від 27 травня 2008 року №85 на емалі алкідні ПФ-115 марки “Стандарт”, протокол випробувань та паспорти якості, які підтверджують відповідність продукції технічній документації обох різновидів емалі. Враховуючи викладене, твердження відповідача про те, що тендерна ТОВ “ГАРРОС” складена з порушенням вимог тендерної документації є помилковим.

Щодо процедури закупівлі акумуляторів та акумуляторних батарей до пасажирських вагонів, тягового рухомого складу, автоблокувальні та стартерні (сторінка 97 Акта ревізії).

В частині тендерних пропозицій учасників ТОВ “Союз-Експо” та ТОВ“ІнтерРесурсТрейд” по лотам №1 та №5, суд звертає увагу на наступне.

Висновок відповідач про те, що тендерні учасників ТОВ “Союз-Експо” та ТОВ“ІнтерРесурсТрейд” не відповідають умовам пункту 2 додатку №3 тендерної документації та підлягають відхиленню, є помилковим з наступних підстав.

Пунктом 2 додатку №3 “Вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі” встановлено, що технічні умови на виготовлення продукції повинні погоджуватися з ДП “Укрзалізстандарт”, лише у випадку, якщо продукція, яка пропонується до постачання залізничного призначення.

Батареї акумуляторні типу ТН, що виготовляються за ТУ У32.25189257.005-2000 не належать до продукції виключно залізничного призначення та не підлягають обовязковій реєстрації в Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті “Укрзалізстандарт”. Отже тендерні пропозицій ТОВ “Союз-Експо” та ТОВ“ІнтерРесурсТрейд” відповідають вимогам тендерної документації.

В частині тендерної пропозиції ТОВ “Скандік Трак” по лоту №2 стосовно завірення фінансової звітності органами статистики, то, як зазначалося судом вище, на органи статистки не покладено обовязку проставляти відповідні відмітки.

Щодо надання ТОВ “Скандік Трак” документів на підтвердження відповідності продукції суд звертає увагу, що пунктом 1 додатку №3 “Вимоги до кількісних та якісних характеристик предмета закупівлі” тендерної документації вимагалося надати один з наступних документів: сертифікат відповідності на бланку Держспоживстандарту виданий органом з сертифікації, який має відповідну галузь акредитації; довідку з органу сертифікації про позитивні результати сертифікаційних випробувань та інформацію учасника про те, що при постачання продукції буде надано сертифікат відповідності; позитивні обґрунтовані висновки галузевих главків в сфері яких знаходиться використання продукції про можливість використання продукції виробника, яка пропонується учасником.

Учасник ТОВ “Скандік Трак” у складі своєї тендерної пропозиції надав сертифікати відповідності №UA 1.110.03533-07 та № UA 1.094.0158328-07, які є належними доказами для підтвердження відповідності продукції. Відтак, тендерна пропозиція ТОВ “Скандік Трак” відповідає вимогам тендерної документації.

В частині тендерної пропозиції ТОВ “Торговий Дім “Автономні джерела струму”, суд звертає увагу на наступне.

Висновок про надання учасником ТОВ “Торговий Дім “Автономні джерела струму” копій документів, не завірених підписом та печаткою не відповідає дійсним обставинам справи. Так, ТОВ “Торговий дім “Автономні джерела струму” у складі тендерної пропозиції надано копію наказу “Про покладення обовязків директора”, копію сертифіката якості №21 на акумуляторні батареї, копію атестата виробництва (система УкрСЕПРО), копію листа Головного пасажирського управління (щодо позитивних висновків з використання батарей), копію настанови з експлуатації ЄААЛ.563535.002 НЕ, завірені печаткою ТОВ “Торговий дім “Автономні джерела струму”, що свідчить про дотримання вказаним учасником умов тендерної документації.

В частині тендерної пропозиції ПП “Євротранс” суд не може погодитися з висновком відповідача про те, що тендерна пропозиція ПП “Євротранс” не відповідає умовам тендерної документації, з огляду на наступне.

Пунктом 1 додатку №3 “Вимоги щодо технічних та якісних характеристик закупівлі” тендерної документації встановлено, що на підтвердження оцінки відповідності вимогам нормативної документації учасник надає або копію сертифікату відповідності Системи сертифікації “УкрСЕПРО” на бланку Держспоживстандарту України або позитивні, обґрунтовані висновки Головного вагонного господарства Укрзалізниці про можливість використання продукції виробника, яка пропонується до постачання або інший документ, перелік яких наведено у вказаному пункті.

ПП “Євротранс” у складі своєї тендерної пропозиції надано копію листа Головного пасажирського управління Укрзалізниці від 16 жовтня 2008 року №ЦЛ-11/1424 щодо можливості використання продукції, що пропонується учасниками до постачання. Копія вказаного листа направлено на адресу ДП “Укрзалізничпостач”.

Таким чином, вимога тендерної документації щодо надання документу на підтвердження оцінки відповідності вимогам нормативної документації учасником була виконана. Стосовно завірення фінансової звітності, то як неодноразово наголошувалося судом, завірення фінансової звітності органами статистики, на органи статистки не покладено обовязку проставляти відповідні відмітки на документах фінансової звітності.

В частині тендерної пропозиції ТОВ “АШЕНВІ”, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 5 додатку №2 тендерної документації передбачено, що учасник на підтвердження комерційного представництва повинен надати лист виробника продукції щодо надання повноважень офіційного дилера (дистрибютора), або інший документ або його копія, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність виробника щодо якості товарів. Учасником ТОВ “АШЕНВІ” надано у складі тендерної пропозиції видане ЗАТ “Луганські акумулятори” свідоцтво офіційного представника, який є належним документом, що підтверджує статус учасника як офіційного представника, а тому висновок про те, що тендерна пропозиція ТОВ “АШЕНВІ” не відповідає вимогам тендерної документації є безпідставним.

Щодо процедури закупівлі акумуляторів та акумуляторних батарей до пасажирських вагонів, тягового рухомого складу, автоблокувальні та стартерні) (сторінка 101 Акта ревізії).

В частині завірення фінансової звітності органами статистики судом вище зазначено, що завірення фінансової звітності органами статистики, на органи статистки не покладено обовязку проставляти відповідні відмітки на документах фінансової звітності.

Пунктом 2 додатку №3 “Вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі” встановлено, що технічні умови на виготовлення продукції повинні погоджуватися з ДП “Укрзалізстандарт”, лише у випадку, якщо продукція, яка пропонується до постачання залізничного призначення.

Батареї акумуляторні типу ТН, що виготовляються за ТУ У32.25189257.005-2000 не належать до продукції виключно залізничного призначення та не підлягають обовязковій реєстрації в Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті “Укрзалізстандарт”. Отже, тендерні пропозицій ТОВ “Союз-Експо” та ТОВ“ІнтерРесурсТрейд” відповідають вимогам тендерної документації, а підстави їх відхилення відсутні.

Щодо процедури закупівлі дроту високоміцного З ВР 83 608000,00 (сторінка 104 Акта ревізії).

В частині тендерної пропозиції ТОВ “Южметиз” слід зазначити, що крім наведених в Акті ревізії підстав відхилення, а саме “копії Ф1 та Ф2 не завірені в управлінні статистки, сертифікат представництва дійсний до 31 березня 2009 року” у протоколі відхилення зазначена ще одна підстава. Зокрема, учасником ТОВ “Южметиз” запропоновано продукцію імпортного виробництва. Відповідно до змін №1, внесених замовником до тендерної документації листом від 19 лютого 2009 року №ЦПХ-18/451 оцінка тендерних пропозицій проводиться з урахуванням вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості”.

В частині тендерної пропозиції ВАТ “Стальканат”, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 2 додатку №2 тендерної документації передбачено надання учасником довідки державної податкової інспекції про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів, яка дійсна на період розкриття тендерної пропозиції. Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, розкриття тендерних пропозицій призначено на 23 лютого 2009 року. Рішенням тендерного комітету від 19 лютого 2009року до тендерної документації внесені зміни №1 та продовжено строк подання тендерних пропозицій до 27лютого 2009 року. Рішенням від 20 лютого 2009 року, листом від 20 лютого 2009 року №ЦХП-18/467-1 замовник повідомив про перенесення розкриття тендерних пропозицій на 10годину 04 березня 2009 року та продовження кінцевого строку подання тендерних пропозицій до 09 години 04 березня 2009 року. Таким чином, довідка Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 23 лютого 2009 року №4308/10/19-043 про відсутність заборгованості по сплаті податків та зборів ВАТ “Стальканат” є дійсною на дату розкриття тендерних пропозицій призначену замовником під час затвердження тендерної документації та зазначену в оголошенні про проведення процедури закупівлі, опублікованому в Інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель”. Тендерна пропозиція ВАТ “Стальканат” відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій надійшла до тендерного комітету ДП “Укрзалізничпостач” 04 березня 2009 року 08 годині 11 хвилин.

Таким чином, висновок відповідача про те, що тендерна пропозиція ВАТ“Стальканат” подана з порушенням строків надання тендерних пропозицій є необґрунтованим.

Щодо умов оплати за продукцію запропонованих учасником.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 та підпункту 2.4 пункту 2 розділу III “Інструкція щодо підготовки тендерних пропозицій” учасник надає заявку-пропозицію на участь у відкритих торгах за формою, визначеною в додатку №5, замовник встановлює форму для подання заявки-пропозиції учасника. Додаток №5 “Заявка-пропозиція” тендерної документації містить у тому числі пункт щодо кількості днів відтермінування платежу за отриману продукцію. Замовником запропоновано учасникам встановлювати відтермінування платежу не менше 45 банківських днів. Тендерна документація не містить умови що учасники не можуть встановлювати строки оплати продукції менші 45 банківських днів.

Відповідно до пункту 7.4.3 статуту ВАТ “Стальканат” виконавчим органом товариства є генеральний директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Генеральний директор вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, вирішення яких відноситься до компетенції загальник зборів акціонерів та спостережної ради товариства. Генеральний директор самостійно приймає рішення про підписання (укладання) угод (контрактів), за винятком тих, на підписання (укладання) яких відповідно до статуту потрібно одержати обовязків дозвіл спостережної ради.

Розділами 7.2 та 7.3 статуту визначені повноваження загальних зборів та спостережної ради товариства. Однак, обмежень щодо підписання тендерної пропозиції генеральним директором товариства та обовязкового дозволу на це загальних зборів чи спостережної ради.

Доказів на підтвердження відсутності повноважень генерального директора ВАТ“Стальканат” на підписання тендерної пропозиції відповідачем не надано.

Крім того, до тендерної пропозиції додано протокол №4 загальних зборів акціонерів ВАТ “Стальканат”, яким постановлено реорганізувати органи управління товариства та встановити, що, зокрема, виконавчим органом товариства є Генеральний директор.

Таким чином, відповідачем під час проведення ревізії не надано оцінку документам, що додані до тендерної пропозиції ВАТ “Стальканат”, та неправомірно ототожнено повноваження на “підписання договору” та “підписання тендерної пропозиції” генеральним директором учасника.

Щодо тендерної пропозиції ТОВ “Завод метизних виробів”.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з думкою ГоловКРУ про те, що ТОВ “Завод метизних виробів” надало копію звіту про фінансові результати та баланс не завірені органами статистики, оскільки у складі тендерної пропозиції даного учасника містяться зазначені документи завірені управлінням статистики у місті Макіївці.

В частині кількості днів відтермінування платежу за поставлену продукцію позиція суду аналогічна позиції, викладеної вище щодо тендерної пропозиції ВАТ “Стальканат”.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень генерального директора ВАТ “Стальканат” на підписання тендерної пропозиції, та помилково ототожнено повноваження на “підписання договору” та “підписання тендерної пропозиції” генеральним директором учасника.

Пунктом 2 додатку №2 тендерної документації передбачено надання учасником довідки державної податкової інспекції про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів, яка дійсна на період розкриття тендерної пропозиції. Розкриття тендерних пропозицій було призначено на 23 лютого 2009 року. Рішенням тендерного комітету від 19 лютого 2009року до тендерної документації внесені зміни №1 та продовжено строк подання тендерних пропозицій до 27 лютого 2009 року. Рішенням від 20 лютого 2009 року, листом від 20 лютого 2009 року №ЦХП-18/467-1 замовник повідомив про перенесення розкриття тендерних пропозицій на 10 годину 04 березня 2009 року та продовження кінцевого строку подання тендерних пропозицій до 09 години 04 березня 2009 року. Таким чином, довідка від 16 лютого 2009 року №4094/10/19-013-3 про відсутність заборгованості по сплаті податків та зборів ТОВ “Завод метизних виробів” та довідка агентства з питань банкрутства від 18лютого 2009 року №641 про відсутність інформації в базі даних підприємств, відносно яких порушено справу про банкрутство, є дійсними на дату розкриття тендерних пропозицій призначену замовником під час затвердження тендерної документації та зазначену в оголошенні про проведення процедури закупівлі, опублікованому в Інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель”.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій та протоколу розкриття тендерних пропозицій подання тендерних пропозицій учасниками закінчилося о 09 годині 04березня 2009 року, розкриття тендерних пропозицій відбулося о 10 годині 04 березня 2009року, тобто у час та день, призначений замовником.

Таким чином, тендерна пропозиція тендерна пропозиція ТОВ “Завод метизних виробів” відповідає встановленим вимогам.

Щодо процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (скріплення, протиугони, шайба плоска, ГТВ, ізолюючі вироби, стик) та засоби кріпильні, вироби гвинтових машин та пружин (метизна продукція) (сторінка 108 Акта ревізії).

В частині підтвердження належними документами статусу представника ТОВ “Група Компаній “МОСТ”, суд звертає увагу на наступне.

Доводи стосовно належного підтвердження статусу представника виробника наведені судом вище.

Пунктом 5 додатку №2 “Кваліфікаційні вимоги до учасника” на підтвердження статусу учасника як офіційного представника виробника вимагалося надати лист виробника продукції щодо надання повноважень офіційного дилера (дистрибютора), або копію діючого договору постачання, укладеного між учасником торгів та виробником продукції, що постачається або інший документ або його копія, в якому обовязково зазначається статус учасника та відповідальність і гарантії виробника щодо якості товарів.

Наданий ТОВ “Група Компаній “МОСТ” договір поставки від 26 березня 2008 року №81071Е з Открытым акционерным обществом “Магнитогорский метизно-калибровочный завод “ММК-МЕТИЗ” (м. Магнітогорськ, Росія) є належним доказом, що підтверджує статус учасника як офіційного представника виробника.

Стосовно листа Головного управління колійного господарства від 05 березня 2009року №ЦПрх-17/27 слід зазначити, що він адресований ТОВ “Група Компаній “МОСТ”; учасником надано копію вказаного листа, засвідчену власною печаткою, що не суперечить законодавству та тендерній документації.

Щодо процедури закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (скріплення для рейкової колії СКД65Б, СКД65Д, КБЛ65) (сторінка 111 Акта ревізії).

Тендерна документація на закупівлю вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (скріплення для рейкової колії СКД65Б, СКД65Д, КБЛ65) затверджена тендерним комітетом ДП “Укрзалізничпостач” 20 листопада 2009 року. Розкриття тендерних пропозицій призначено на 30 грудня 2009 року. Замовником 21 грудня 2009 року та 25 грудня 2009 року згідно з пунктом 40 Положення прийнято рішення про внесення змін №1 та змін №2 до тендерної документації. На думку суду, прийняття такого рішення не суперечить нормам законодавства, у тому числі рішення про виключення тендерного забезпечення та зміна умов оплати. Відповідно до реєстру отриманих пропозицій, складання якого розпочинається з моменту надходження першої тендерної пропозиції, приймання тендерних пропозицій учасників закінчилося у строки, встановлені замовником - о 09 годині 30 грудня 2009 року. Положенням не встановлено обмежень щодо внесення змін до тендерної документації замовника.

Тому, факт порушення з боку позивача вимог Положення залишився не підтвердженим.

Щодо пропозиції ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод”.

На думку суду, твердження відповідача про не виконання учасником вимог пункту 4 та 6 додатку №2 тендерної документації є необґрунтованими з наступних підстав.

Так, пунктом 4 додатку №2 тендерної документації на підтвердження наявності обігових коштів передбачено надання учасниками копії балансу (форма №1) станом на 30вересня 2009 року та копії звіту про фінансові результати (форма №2) за 9 місяців 2009року, завірених управлінням статистики за місцезнаходження учасника. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №055916 серії А01, наданого у складі тендерної пропозиції учасника, ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” зареєстровано у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради 10 грудня 2009 року. Таким чином, учасник ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” не мав можливості виконати вимогу тендерної документації щодо надання фінансової звітності за попередній звітний період. Таким чином, усунення від участі у процедурах закупівлі ТОВ“Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” є порушенням п.8 Постанови №921.

Стосовно підтвердження статусу представника виробника судом вище наведено відповідні обґрунтування.

Крім того, відповідно до абзацу третього пункту 6 Положення, у редакції чинній на момент публікації оголошення про проведення процедури закупівлі, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних виробників або їх офіційних представників, дилерів, дистрибюторів, які визнані такими відповідно до укладених договорів, а у разі коли товари, роботи і послуги не виробляються, не виконуються на території України у виробників-нерезидентів, або їх офіційних представників. Статус офіційного представника визначається у тому числі на підставі наявності договірних відносин між учасником та виробником продукції.

Згідно з пунктом 5 додатку №2 тендерної документації у разі, якщо учасник не є виробником продукції потрібно надати документи, які підтверджують стосунки з виробником: копію дилерського договору, завірену нотаріально, або сертифікат дистрибютора, або лист виробника про представництво його інтересів, або інший документ, в якому обовязково зазначаються стосунки з учасником та відповідність і гарантії виробника щодо якості продукції. Учасником надано гарантійний лист ВАТ“Дніпропетровський стрілочний завод” від 23 грудня 2009 року №1/2546 щодо підтвердження наявності договірних відносин. Зазначений лист містить інформацію про стосунки між виробником та учасником, а також відповідальність виробника щодо якості продукції, що є належним доказом на підтвердження статусу учасника ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” як офіційного представника виробника.

Стосовно надання інформації щодо досвіду роботи слід зазначити наступне.

Пунктом 6 додатку №2 “Кваліфікаційні вимоги до учасника” вимагається надання наступних документів: довідка у довільній формі щодо досвіду роботи виробника (постачальника) на ринку та з Укрзалізницею; листи-відгуки контрагентів за результатами співпраці з виробником (постачальником) за попередні 2 роки, у кількості не менше 3-х. Учасником ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” у складі тендерної пропозиції надано довідку ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” від 28 грудня 2009року №5-2590 та листи-відгуки контрагентів про результати співпраці з ВАТ“Дніпропетровський стрілочний завод” виробником продукції, що пропонується учасником до постачання.

Отже, учасником виконано вимогу, встановлену замовником у пункті 6 додатку №2 тендерної документації.

В частині підтвердження статусу вітчизняного виробника суд звертає увагу, що вимога, встановлена в пункті 7 додатку №2 тендерної документації щодо надання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, про те, що відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, встановлена для нерезидентів.

Крім того, відповідно до пункту 24-1 Положення одним з документів, що підтверджує статус вітчизняного виробника є сертифікат продукції власного виробництва. Учасником надано у складі тендерної пропозиції сертифікат відповідності на продукцію №UA 1.099.0057618-08, виробником якої є ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” (Україна, м. Дніпропетровськ), та надано документи на підтвердження статусу офіційного представника виробника.

Стосовно строку дії сертифікату відповідності № UA 1.099.0057618-08 слід зазначити, що відповідно до пункту 1.3 додатку №3 тендерної документації у разі, якщо сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання) на серійний випуск продукції має менше 3 місяців до закінчення терміну його дії, учасник повинен надати копію листа-звернення до органу з сертифікації відповідної галузі атестації (акредитації) про необхідність проведення нової сертифікації до закінчення терміну дії даного. Якщо термін дії сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання) закінчується від 3-х місяців до кінця року постачання продукції (або терміну дії договору), то учасник повинен підтвердити, що новий сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання) буде наданий не пізніше закінчення терміну дії даного.

Так, термін дії сертифікату наданого учасником у складі тендерної пропозиції збігає 02 серпня 2010 року. Розкриття тендерних пропозицій відбулося 13 січня 2010 року. Строк постачання продукції відповідно до тендерної документації до 31 грудня 2010 року. Проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що учасник не зобовязаний надавати жоден із документів, що передбачений пунктом 1.3 додатку №3 тендерної документації, оскільки має більше трьох місяців до закінчення терміну дії, та закінчується більше як за три місяці до кінця року постачання.

Щодо надання документів на підтвердження відповідності скріплення для рейкової колії СКД65Б до рейок типу Р-65 слід зазначити наступне.

Відповідно до листа Головного управління колійного господарства від 16 червня 2010року №ЦП-7/439, наданого у складі тендерної пропозиції, у звязку з гострою необхідністю залізниць в перетинах глухих типу Р65 марки 2/6 колії 1520 мм між коліями 6,46 м та 6,48 м ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” необхідно було розробити проекти за технічними завданнями У 1066.00.000ТЗ та виготовити 6 комплектів зазначених виробів відповідно до вимог технічних умов ТУ У 35.2-30268559-151-2004.

Згідно з розділом 6 “Стадії розроблення та етапи робіт” Технічних завдань на розроблення дослідних зразків перетинів глухих типу Р65 марки 2/6 на деревяних брусах У1066.00.000ТЗ, орієнтовні терміни виконання встановлені ІІІ-ІV квартали 2010 року. Враховуючи дану обставину, а також потреби залізниць в стрілочних переводах та перетинах глухих, Головне управління колійного господарства листом від 17 червня 2010 року №ЦП-7/442 погодило постачання на залізниці України обмеженої кількості не сертифікованих дослідних перетинів типу Р65 марки 2/6 проектів Дн725 і Дн730 за умови, що їх відповідність погодженій конструкторській документації буде підтверджена виробником ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод”. На підтвердження відповідності конструкторській документації виробником у складі тендерної пропозиції було надано декларацію про відповідність №1 на перетин глухий типу Р65 марки 2/6 колії 1520 мм та декларацію відповідність №2 на перетин глухий типу Р65 марки 2/6 колії 520 мм.

Враховуючи викладене, при оцінці тендерної пропозиції ТОВ “Торговий Дім “Дніпропетровський стрілочний завод” не було допущено порушень вимог тендерної документації.

Щодо пропозиції ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод”.

В частині завірення фінансової звітності судом висловлена позиція під час спростування висновків Акта ревізії, про що викладено вище. Щодо сертифікатів відповідності, аргументи суду тотожні аргументам, викладених відносно ТОВ “Торговий Дім “Дніпропетровський стрілочний завод”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що учасником ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” дотримано вимог тендерної документації замовника ДП“Укрзалізничпостач”.

Що стосується тендерної пропозиції ПП “Франс-Експрим”, то у складі тендерної пропозиції даним учасником не надано жодного документу відповідно до вимог тендерної документації замовника, а тому відхилення тендерної пропозиції такого учасника відбулося правомірно.

Стосовно закупівлі вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (стрілочні переводи для залізничної колії) (сторінка 114 Акта ревізії).

В частині пропозиції ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод”, суд звертає увагу на те, що висновки відповідача про невиконання учасником вимог пунктів 4 та 6 додатку №2 тендерної документації є помилковими, виходячи з наступного.

Пунктом 4 додатку №2 тендерної документації на підтвердження наявності обігових коштів передбачено надання учасниками копії балансу (форма №1) станом на 30 вересня 2009 року та копії звіту про фінансові результати (форма №2) за 9 місяців 2009 року, завірених управлінням статистики за місцезнаходження учасника. Як встановлено вище, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №055916 серії А01, наданого у складі тендерної пропозиції учасника, ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” зареєстровано у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради 10грудня 2009 року. Таким чином, учасник ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” не мав можливості виконати вимогу тендерної документації щодо надання фінансової звітності за попередній звітний період.

Доводи суду на спростування висновків Акта ревізії стосовно не підтвердження статусу представника ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод”, про ненадання інформації щодо досвіду роботи та підтвердження статусу вітчизняного виробника, є аналогічні доводам, викладеним вище.

З огляду на зазначене, при оцінці тендерної пропозиції ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” порушення вимог тендерної документації відсутні.

Щодо пропозиції ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” суд звертає увагу на те, що з урахуванням викладених вище по тексту мотивів, у випадку надання учасником у складі пропозиції фінансової звітності, що не містить відмітки органів статистики, правові підстави для відхилення тендерної пропозиції ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” відсутні.

Отже, тендерні пропозиції ТОВ “Торговий дім “Дніпропетровський стрілочний завод” та ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” відповідають вимогам тендерної документації, а висновки Акта ревізії у цій частині є необґрунтованими.

Стосовно висновків, викладених на сторінках 57, 58 Акта ревізії.

На думку колегії суддів, висновки на сторінках 57, 58 Акта ревізії є помилковими, оскільки відповідачем не враховані останні зміни від 31 грудня 2008 року №586-Ц, внесені до Порядку економічних взаємовідносин на залізничному транспорті України, затвердженого наказом Укрзалізниці від 03 липня 2000 року, відповідно до яких підпункт 2.2.4 викладено у наступній редакції: “…кошти за відпущені підприємством залізничного транспорту товарно-матеріальні цінності або надані послуги, відповідно до укладених договорів, надходять в ДП “Укрзалізничпостач” безпосередньо від підприємств або, в разі необхідності, від Укрзалізниці згідно з укладеними договорами…”.

Стосовно висновків на сторінці 58 Акта ревізії.

Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету міністрів України від 29 лютого 1996 року №262 “Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України”, Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обовязкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організовує та контролює їх виконання.

Обставини справи свідчать, що ДП “Укрзалізничпостач” входить до сфери управління Укрзалізниці.

Відповідно до наказу Укрзалізниці від 30 квітня 2004 року №329-ЦЗ, яким затверджено Порядок розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП“Укрзалізничпостач” і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, ДП“Укрзалізничпостач” виписує авізо у 6 екземплярах і надсилає їх безпосередньо структурному підрозділу залізниці вантажоодержувачу для здійснення розрахунків. Структурний підрозділ вантажоодержувач акцептує авізо на суму фактично отриманих товарно-матеріальних цінностей, які відповідають специфікації до договору поставки, за виключенням неякісної продукції згідно складених рекламацій.

Крім того, суд вважає помилковим посилання відповідача на сторінці 58 Акта ревізії на норми Закону України “Про банки і банківську діяльність”, оскільки цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків; метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

ДП “Укрзалізничпостач” та підприємства залізничного транспорту України не є банками, а тому на них не поширюється сфера дії Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Крім того, на сторінці 30 Акта ревізії відповідачем наведено розрахунок витрат на відшкодування залізничного тарифу по договору від 24 квітня 2009 року №ЦПХ-04-00309-01. Згідно з даними бухгалтерського обліку сума відшкодованих витрат становить 119464,80грн., тоді як в Акті ревізії зазначено 124623,40 грн.

Щодо висновків, викладених в абзаці пятому сторінки 27 по сторінку 28 Акта ревізії.

В Акті ревізії зазначено, що підприємством здійснено коригування доходів у 2008, 2009 роках та І кварталі 2010 року на суму від 7 701,97 тис. грн., 3 209,9 тис. грн., 1103,8тис.грн. без надання документів, які б засвідчували підстави (причини) здійснення такого коригування та проведення претензійно-позовної роботи з постачальниками.

Судом встановлено, що позивачем надавалися для перевірки регістри бухгалтерського обліку по рахунку 374 “Розрахунки по претензіях” із зазначенням на аналітичних рівнях номерів та дат договорів, претензій та інших первинних документів, на підставі яких здійснено записи у бухгалтерському обліку, та на конкретні записи щодо подальшого врегулювання питань повернення продукції покупцями та постачальникам.

В частині висновків, викладених на сторінці 35 Акта ревізії, суд звертає увагу на наступне.

В Акті ревізії зазначається, що розрахунок резерву сумнівних боргів на підприємстві проводиться по кожному дебітору, без деталізації за договорами, відсутній чіткий перелік дебіторів, що ускладнює контроль за правильністю нарахування резерву; збільшення нарахованого резерву по окремо визначеному дебітору на фоні загального зменшення суми резерву.

Слід зазначити, що при затвердженні переліку дебіторської заборгованості, яка включена до складу резерву сумнівних боргів, у переліку зазначено найменування контрагенту, і рік та підстави виникнення заборгованості. Враховуючи, що із залізницями укладаються в продовж одного року рамочні договори, зазначення дати виникнення заборгованості чітко вказує на номер контракту, за яким виникла зазначена заборгованість, також у самому акті зазначено, що в актах засідання комісії підприємства по списанню дебіторської та кредиторської заборгованостей та у розрахунках резерву сумнівних боргів розглядається не загальна сума формування або коригування резерву, а конкретні заборгованості перед/та підприємством. Таким чином, в результаті на конкретну дату розрахунку резервного фонду виникають періоди коли по одному з дебіторів проводиться донарахування, а по іншому - зменшення з означеними датами виникнення, предметом боргу, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо висновків, зазначених в абзацах першому третьому сторінки 55 Акта ревізії, суд звертає увагу на наступне.

В Акті ревізії зазначено, що позивачем порушено статтю 13 Закону України “Прооцінку земель” в частині не проведення грошової оцінки земельних ділянок, частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та наказу Мінфіну від 30 листопада 1999 року №291 “Про затвердження рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” в частині не відображення на рахунках бухгалтерського обліку вартості права користування земельними ділянками, в наслідок чого занижено вартість нематеріальних активів на суму експертної грошової оцінки.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності; застави земельної ділянки відповідно до закону; визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення; визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства; визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки; виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності; відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України; визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором; рішення суду.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно положень статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження необхідності здійснення позивачем грошової оцінки земельних ділянок та відображення на рахунках бухгалтерського обліку вартості права користування такими земельними ділянками.

Крім того, позивач посилається на копії дозволів щодо не проведення грошової оцінки, а саме лист від 15 травня 2006 року №ЦФ 16/338 та лист Міністерства транспорту та звязку України від 04 травня 2006 року №2999/17/10-06, та зазначає, що підприємством проводиться робота по оформленню державних актів на право постійного користування земельними ділянками, які й будуть підставою для відображення вартості прав користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку.

Стосовно висновків, викладених на сторінці 21 Акта ревізії, суд звертає увагу на наступне.

Висновки про порушення статей 67 та 91 Цивільного кодексу України та договорів поставки з ДП “Донецька залізниця” у сумі 96031,75 грн., ДП “Придніпровська залізниця” у сумі 104 706,95 грн., ДП “Одеська залізниця” у сумі 77 383,72 грн. не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в І кварталі 2010 року розрахунки між вказаними залізницями та позивачем за поставлену продукцію здійснювалися з урахуванням наказу Укрзалізниці від 14 січня 2010 року №024-Ц та внесених відповідних змін до договорів поставки, що оформлено наступними додатковими угодами: додаткова угода від 14 січня 2010 року №1 до договору від 25 грудня 2009 року №ЦХП-10110 укладеного з ДП “Донецька залізниця”; додаткова угода 15 липня 2010 року №1 до договору від 25 грудня 2009 року №ЦХП-20110, укладеного з ДП “Придніпровська залізниця”; додаткова угода від 14 січня 2010 року №1 та 15 липня 2010 року №2 до договору від 25 грудня 2009 року №ЦПХ, укладеного з ДП “Одеська залізниця”.

Таким чином, висновки Акта ревізії про порушення ДП “Укрзалізничпостач” процедури закупівель є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи, а тому пункти 4 та 5 вимоги ГоловКРУ про дотримання позивачем законодавства у сфері закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти, зокрема щодо закупівлі аналогічного майна, є протиправними.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження порушень, встановлених в Акті ревізії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ГоловКРУ не доведено правомірності пунктів 2, 4, 5 вимог, викладених в листі “Проусунення виявлених порушень” від 10 грудня 2010 року №05-14/1364, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП “Укрзалізничпостач” в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги ДП “Укрзалізничпостач” про визнання протиправними та скасування пунктиків 1 та 3 вимог, викладених в листі “Про усунення виявлених порушень” від 10 грудня 2010 року №05-14/1364 є необґрунтованими, з огляду на наступні обставини.

Так, в пункті 3 вимоги зазначено, що при виконанні робіт з реконструкції складу-ангару для збереження лакофарбних виробів в порушення вимог пункту 3.3, пункту 3.1.18 Правил визначення вартості будівництва ДБН.Д.1.1.-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27 серпня 2000 року №174, ТОВ “Супутник-Крим” було завищено вартість цих робіт, що призвело до нанесення збитків підприємству на суму 194976,96 грн. Порушення допущено з вини директора ДП “Укрзалізничпостач” Дзюбика В.Є. у звязку з чим: в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в загальній сумі 194976,96 грн., спричинену внаслідок вищезазначеного порушення.

Представник відповідача зазначив, що позивач усунув зазначене порушення; в свою чергу позивач погодився зі встановленим порушенням та не заперечував проти факту усунення такого порушення.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, в суду не виникає сумніву щодо достовірності порушення позивачем вимог пункту 3.3, пункту 3.1.18 Правил визначення вартості будівництва ДБН.Д.1.1.-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27 серпня 2000 року №174, та нанесення збитків на суму 194976,96грн., а тому пункт 3 вимога ГоловКРУ, що викладена в листі “Про усунення виявлених порушень” від 10 грудня 2010 року №05-14/1364, є правомірною.

В пункті 1 вимоги відповідач вимагає розглянути матеріали ревізії, вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

Враховуючи наявність порушення, визначеного в пункті 3 вимоги ГоловКРУ, колегія суддів вважає, що пункт 1 вимоги відповідача розглянути матеріали ревізії, вжити заходів щодо усунення виявлених порушень та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб є обґрунтованою та не порушує будь-яких прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати пункт 2 вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, щодо відшкодування за рахунок винних осіб в порядку статей 130-136 Кодексу законів про працю України, частини четвертої статті 92 Цивільного кодексу України шкоди в загальній сумі 26183817,84 грн.; пункт 4 вимоги щодо дотримання вимог законодавства у сфері закупівель товарів, робіт, і послуг за державні кошти, зокрема, щодо закупівлі аналогічного майна; пункт 5 вимоги щодо дотримання вимог законодавства у сфері закупівель товарів, робіт, і послуг за державні кошти, зокрема, щодо закупівлі аналогічного майна, які викладені в листі “Про усунення виявлених порушень” від 10 грудня 2010 року №05-14/1364.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяВ.А. Кузьменко

Судді Н.Г. Вєкуа

А.І. Савченко