Постанова № 16945139, 18.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2011 року 11:14 № 2а-3734/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Дорофія А.Г.;

Кудрявцева О.В.;

відповідача: Тарутіної Т.С.;

прокурора:Овчаренко О.З.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” доДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участюПрокуратури міста Києва провизнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 14 березня 2011 року (відповідно до поштової відмітки на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” (далі по тексту позивач, ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП”) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту відповідач), в якій просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження ВП№24293965; 2) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №24293965, винесену 08 лютого 2011 року, як незаконну. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2011 року позовну заяву ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” залишено без руху у звязку з недоданням до неї заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з відповідним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та встановлено строк для усунення недоліків до 06 квітня 2011 року. 31 березня 2011 року (відповідно до поштової відмітки на конверті) позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Розгляд клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду призначено на 13 квітня 2011 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року поновлено ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” строк звернення до адміністративного суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3734/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 квітня 2011 року. В судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва у звязку з необхідністю надання додаткових доказів та неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 18 травня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та прокурора проти задоволення адміністративного позову заперечили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2010року ВП №24293965 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання постанови Державної служби експортного контролю України від 08 грудня 2009року №189 про накладення на ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” штрафу у розмірі 150 відсотків вартості товарів, які були обєктом відповідної міжнародної передачі, що складає 13793760,00 грн.

Позивач не погоджується з діями відповідача стосовно прийняття до виконання виконавчого документа, відкриття виконавчого провадження та постановою про відкриття виконавчого й мотивує позовні вимоги наступним: при відкритті виконавчого провадження та виданні відповідної постанови відповідачем порушено вимоги статей 22, 24, 25 та 26 Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема, в постанові Державної служби експортного контролю України від 08 грудня 2009 року №189 зазначено, що останнім днем предявлення постанови до примусового виконання є 08 грудня 2010 року, однак вона була предявлена до виконання 04 лютого 2011 року, тобто стягувач пропустив строки предявлення виконавчого документа до виконання; таким чином, відповідач повинен був відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження; крім того, постанову про відкриття виконавчого провадження не надіслано позивачу; відповідач надав виконавчий документ, дія якого була зупинена, оскільки позивач оскаржив постанову Державної служби експортного контролю України від 08 грудня 2009року №189 у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає про наступне: згідно з листом Державної служби експортного контролю України від 24 січня 2011 року, який є невідємною частиною постанови Державної служби експортного контролю України від 08грудня 2009 року №189, зазначена постанова була змінена, а тому датою набрання чинності постановою є 24 січня 2011 року та може бути предявлена до виконання до 24січня 2012 року; відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України “Про виконавче провадження” строк предявлення виконавчого документа до виконання перериваються предявленням виконавчого документа до виконання, так виконавчий документ предявлявся до виконання чотири рази: 07 червня 2010 року, 24 червня 2010 року, 19 листопада 2010 року та 27 січня 2011 року, в перших трьох випадках виконавчий документ повернуто стягувачу, а тому строк предявлення виконавчого документа для виконання не пропущено.

Прокуратура міста Києва проти задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених представником відповідача.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” (тут і далі по тексту в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 21) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 3) в інших передбачених законом випадках.

Матеріали справи свідчать, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2010 року ВП №24293965 прийнята за заявою Державної служби експортного контролю України від 27 січня 2011 року №246/31-11 та на підставі постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189, відповідно до якої на ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” накладено штраф у розмірі 150 відсотків вартості товарів, які були обєктом відповідної міжнародної передачі, що складає 13793760 грн.

В постанові Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189 зазначено, що вона набирає чинності з дати її винесення та передбачено строк предявлення до примусового виконання до 08грудня 2010 року.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; 3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили; 3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.

По інших виконавчих документах строк предявлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, постанова Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189 є іншим виконавчим документом, який може бути предявлений до виконання протягом року з дня, наступного після його винесення, тобто з 09 грудня 2009 року, відповідно, строк предявлення до виконання постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189 закінчується 09 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк предявлення для примусового виконання якого минув, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк предявлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у 10-денний строк, якщо інше не встановлено законом.

По інших виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Наведені правові норми свідчать, що прийняття до виконання державним виконавцем виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження можливе, зокрема, за умови якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання, а у випадку коли строк предявлення виконавчого документа до виконання закінчився державний виконавець має відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документа.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання є наслідком поновлення такого строку, при цьому керуючись наступним.

Як пояснив представник відповідача, виконавчий документ - постанова Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189, вже предявлявся до виконання: вперше вказана постанова предявлена до виконання 20 квітня 2010 року до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, однак державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22 квітня 2010 року; вдруге постанову предявлено до виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 24 червня 2010 року, однак виконавчий документ повернуто стягувачу 14 липня 2010 року згідно постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження; втретє постанова предявлялася до виконання 19 листопада 2010року, однак виконавчий документ знову було повернуто стягувачу 09 грудня 2010 року згідно постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. На думку, відповідача, предявлення до виконання постанова Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189 кожного разу переривало строк предявлення виконавчого документа до виконання, а такий строк кожного разу поновлювався.

Згідно зі статтею 22 Закону України “Про виконавче провадження” строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) предявленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в)надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк предявлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Аналіз статті 22 Закону України “Про виконавче провадження”, яка на момент винесення спірної постанови регулювала питання переривання строку давності предявлення виконавчого документа до виконання, дає підстави вважати, що, дійсно, строк предявлення виконавчого документа до виконання переривається предявленням виконавчого документа до виконання, разом з тим, після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання поновлюється саме перебіг строку. Тобто, після переривання строку предявленням виконавчого документа до виконання поновлюється не сам строк, а його перебіг, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Так, до першого предявленні до виконання виконавчого документа 20 квітня 2010року минуло 4 місяці та 11 днів; на час повторного предявлення виконавчого документа до виконання - 24 червня 2010 року, минуло 6 місяців та 15 днів; при предявлення виконавчого документа втретє 11 місяців 10 днів; при предявленні виконавчого документа в четвертий раз минув 1 рік 1 місяць та 18 днів.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про виконавче провадження” по інших виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.

Суд також не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що постанова Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189 набрала чинності з 24 січня 2011 року дати внесення змін до вказаної постанови згідно листа від 24 січня 2011 року №183/31-11.

Так, відповідно до листа Державної служби експортного контролю України від 24січня 2011 року №183/31-11 “Про доповнення постанови Держекспортконтролю від 08.12.09 №189” Державна служба експортного контролю України в постанові про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189 доповнює реквізит “Назва організації” додатковим елементом, який не змінює її суті, а саме: вул. Фрунзе, 19/21, м. Київ, 04080, Україна, тел./факс (044) 417-1431, 462-4970, e-mail: general@dsecu.gov.ua, web: http://www.dsecu.gov.ua, код ЄДРПОУ 00010300.

Як видно, зазначений лист не змінює суті постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189, спрямований лише надати відомості, необхідні для здійснення контактів з Державною службою експортного контролю України, а тому не є підставою зміни дати набрання чинності самої постанови про накладення штрафу, відповідно, дата набрання чинності зазначеною постановою є дата її винесення 08 грудня 2009 року.

Таким чином, суд встановив, що постанова Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189, як виконавчий документ, предявлена до виконання стягувачем після закінчення строку предявлення для примусового виконання.

За правилами частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку предявлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) предявлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи містяться копії скарги ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” до Подільського районного суду міста Києва на постанову Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189, ухвали Подільського районного суду міста Києва від 30 квітня 2010 року по справі №2-А-792/10 2010р. про відкриття провадження у справі, ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року у справі №2-А-792/10 2010р.про передачу справи до Окружного адміністративного суду міста Києва, які свідчать про оскарження постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08грудня 2009 року №189.

Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи копії рішення за результатами оскарження позивачем постанови Державної служби експортного контролю України, виконання такої постанови зупинено; що, на думку суду, є обставиною, яка виключають здійснення виконавчого провадження відповідно до пункту 7 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”.

За таких підстав Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що державний виконавець Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, отримавши постанову Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08грудня 2009 року №189, повинен був відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк предявлення для примусового виконання якого минув ,та відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” надіслана з порушенням встановлених строків.

Так, відповідно до частини пятої статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

В свою чергу, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 08лютого 2010 року ВП №24293965 надіслана ТОВ “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП”, як боржнику у виконавчому провадженні, 18 лютого 2011 року, що підтверджує поштова відмітка на конверті, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо прийняття до виконання виконавчого документа, а саме постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189, та дії по відкриттю виконавчого провадження та підставі такої постанови є протиправними, відповідно, постанова про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2011 року ВП №24293965 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Департаментом ДВС Міністерства юстиції України не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття виконавчого документа до виконання, відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ“ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо прийняття виконавчого документа до виконання, а саме постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189.

3.Визнати протиправними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Державної служби експортного контролю України про накладення на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 08 грудня 2009 року №189.

4.Скасувати постанову Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2011 року ВП№24293965.

5.Присудити з Державного бюджету України на користь позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІ ЕНД ДЖИ ГРУП” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко