Постанова № 16944782, 08.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2011 р. № 2-а- 2930/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Ягло І.В.

відповідача - Жданової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкові адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства "Стома"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у місті Харкові

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, АТ " Стома", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, від 21.03.2011р. № 0000030844.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки № 688/44-016/00481318 від 18.03.2011 р. висновки податкового органу про вчинення АТ «Стома» порушень є помилковими. Позивач стверджував, що у спірному питанні з відсутності документів, підтверджуючих фактичну сплату постачальникам товарів (послуг), по правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з постачальниками товарів (послуг) обчислював правильно, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

Ухвалою суду від 08.06.2011р. замінено у справі позивача Акціонерне товариство "Стома" його правонаступником - Публічне акціонерне товариство "Стома".

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, з поданим позовом не погодилась. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що вважає свої дії правомірними.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 21 лютого по 18 березня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ “Стома” (код ЄДРПОУ 00481318) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2010 р., результатом якої став акт за № 688/44-016/00481318 від 18 березня 2011 року.

На підставі акту перевірки №688/44-016/00481318 від 18.03.2011 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000030844 від 21 березня 2011 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 477003 грн. 00 коп.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 18.03.2011р. №688/44-016/00481318 висновок про порушення п.1.8. ст.1, абз. “а” п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в зв'язку з неможливістю підтвердити заявлену суму ПДВ в зв'язку з відсутністю документів підтверджуючих фактичну сплату постачальникам товарів (послуг)”

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити обґрунтованість судження ДПІ про порушення позивачем п.1.8. ст.1, абз. “а” п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” з мотивів неможливості підтвердити заявлену суму ПДВ в зв'язку з відсутністю документів підтверджуючих фактичну сплату АТ “Стома” постачальникам товарів (послуг).

Стосовно судження податкового органу про порушення АТ “Стома”п.1.8. ст.1, абз. “а” п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” суд зазначає таке.

Згідно п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями». Однак, не включення. ПДВ до податкового кредиту при наявності податкових накладних, отриманих від постачальників товарів або послуг, є таким, що суперечить п.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.8. Закону України «Про податок на додану вартість»: «бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених вказаним Законом». Згідно п.7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість»: “Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)”.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт укладання між позивачем, АТ “Стома” та контрагентами договорів (т. 3. арк. спр. 7-206), предметом яких є поставка товарів (послуг).

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та іншими субєктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Сума податкового кредиту та податкових зобов'язань в листопаді 2010 року була сформована на підставі податкових накладних, видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи (т. 1. арк. спр. 179-178, т. 2. арк. спр. 1-228, т. 3. арк. спр. 207-250, т. 4 арк. спр. 2- 250, т. 5 арк. спр. 2- 96 ). Передплата за товар проводилась позивачем на підставі рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи.

Посилання відповідача про відсутність документів, підтверджуючих фактичну сплату АТ “Стома” постачальникам товару (послуг) є безпідставним, оскільки зазначений довід мотивований ґрунтується виключно на твердженнях, викладених в висновках акту документальної позапланової виїзної перевірки АТ “Стома” (код ЄДРПОУ 00481318) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2010 р.,за № 688/44-016/00481318 від 18 березня 2011 року.

Проте, згідно наданих позивачем довідок АТ “ОТП Банк” м.Київ, що є обслуговуючим АТ “Стома,” з проведення розрахункових операцій, у листопаді 2010 року позивач сплатив за надані послуги, отримані товари грошові кошти з розрахункового рахунку 260080023525743 у сумі 5887512,52 грн., а з розрахункового рахунку 260090013525743 у сумі 9928012,53 грн. (т. 1. арк. спр. 135-178)

Жодних доказів про відсутність документів, підтверджуючих фактичну сплату за поставлений товар (послуги) відповідачем до суду не надано.

Таким чином, АТ «Стома» правомірно віднесла до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковим накладним, виписаним постачальниками товарів або послуг.

Аналізуючи положення ст. 86 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 22.12.2010 N 984 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, наказу ДПА України від 22.12.2010 N 985 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735) “Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків”, суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії у формі податкових повідомлень-рішень, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобовязань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих рішеннях.

Проте, в акті перевірки від 18.03.2011р. № 688/44-016/00481318 не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність первинних документів, підтверджуючих фактичну сплату позивачем за отримані товари і послуги у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

З огляду на положення пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» факт оплати товарів є вирішальною обставиною під час встановлення права платника на отримання бюджетного відшкодування, а під час судового розгляду позивачем був підтверджений факт оплати за поставлені товари (послуги), доводи відповідача про відсутність документів щодо оплати вартості отриманих товарів підлягає відхиленню.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач не забезпечив вивчення правочинів, укладених між АТ "Стома " та інших суб'єктів підприємницької діяльності, не забезпечив вивчення відомостей первинних документів, що були складені з посиланням на ці правочини, а отже не забезпечив виконання вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України в частині обґрунтованості власних суджень, які були покладені в основу спірних правових актів індивідуальної дії.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів судження про порушення АТ “Стома” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Відповідно до статті 86.3. Податкового Кодексу України: “Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику”. Проте, акт перевірки від 18.03.2011р. № 688/44-016/00481318 відповідачем був направлений на адресу позивача в останній день перевірки, що підтверджується накладною №738361 підприємства експрес-доставки “Меркурій” (т. 2. арк. спр. 229).

Відповідно до ст. 86.8. Податкового кодексу України: “Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків”. Проте, податкове повідомлення-рішення №0000030844 від 21 березня 2011 року відповідачем було направлено на адресу позивача в день отримання акту перевірки, що підтверджується накладною №11-8788-4423 підприємства експрес-доставки “Pony express” (т. 3. арк. спр. 6)

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач не забезпечив дотримання вимог Податкового кодексу України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові винесене відносно Публічного акціонерного товариства "Стома", а саме: № 0000030844 від 21.03.2011 року

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2011 року.

Суддя Заічко О.В.