Постанова № 16944752, 04.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2011 р.                                                                       № 2-а-6252/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "АТЕКС"

до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "АТЕКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000101800/0 від 18.05.2011 року.

В обґрунтування позову вказано, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню .

Як було встановлено судом, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «АТЕКС»з питань взаємовідносин з ТОВ «Промспец консалтинг»з питання правильності нарахування податкового кредиту за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року за насідками перевірки було складено акт № 1355/18/31672469 від 10.05.2011 року яким було встановлено порушення позивача, а саме: пп.. 7.4.1, пп.. 7.4. 4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями до складу податкового кредиту у листопаді 2010 року –4724, 85 грн., та грудні 2010 року - сума 1027,35 грн. ПП «Атекс»включені суми ПДВ на загальну суму 5752,2 грн, які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст.. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов’язані з власною господарською діяльністю.

На підставі зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено е податкове повідомлення-рішення № 0000101800/0 від 18.05.2011 року, яким збільшено суму грошового Зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7190,20 грн. у тому числі за основним платежем 5752,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1438,00 грн.

Суд зазначає, що як підстава для донарахувань сум з податку на додану вартість позивачу, ДПІ у Московському районі м. Харкова вказує факт наявності результатів перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Промспец консалтинг»з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року (акт від 10.03.2011 № 349/23-03-05/37091546 р.) яким було встановлено, що ТОВ «Промспец консалтинг» за місцем реєстрації відсутній, а тому ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було зроблено висновок, що у останнього відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а також не виявлено власних, орендованих, одержаних по договору лізингу закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилась господарська діяльність .

Судом встановлено, що ПП «АТЕКС»дійсно мало взаємовідносини з ТОВ «Промспец консалтинг» згідно договору поставки від 01.10.2010 року № 01.10 підприємство-продавець ТОВ «Промспец консалтинг»передало у власність ПП «АТЕКС»товарно-матеріальні цінності згідно рахунків-фактур.

На виконання договору ТОВ «Промспец консалтинг»було відвантажено покупцеві ТМЦ та виписано податкові накладні: №2002 від 01.12.2010 року на суму 6164,1 грн., № 1110 від 01.11.2010 року на суму 28349,09 грн.

Суд зазначає, що розрахунки між сторонами договору було здійснено в безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями які містяться в матеріалах справи, а також подальша реалізація ТМЦ придбаного позивачем у ТОВ «Промспец консалтинг».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг» на думку відповідача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ «Промспец консалтинг»на укладання такого договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг» останній знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків нікчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг» є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ТОВ «Промспец консалтинг» на виконання договору є чинними оскільки ТОВ «Промспец консалтинг» є платником ПДВ, а отже має права видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на той факт, що ТОВ «Промспец консалтинг» не знаходить за юридичною адресою не є обґрунтованим оскільки по-перше: відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. А в абзаці 2 цього ж підпункту зазначається, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Позивач під час судового засідання надав всі необхідні документи, по-друге: у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не знаходження контрагента позивача за юридичною адресою не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод, укладених з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, бо будь які докази того, що ТОВ «Промспец консалтинг», не здійснював господарські операції відповідачем у відповідності до ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення рішення № 0000101800/0 від 18.05.2011 року винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АТЕКС" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000101800/0 від 18.05.2011 року Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 липня 2011 року

Суддя Спірідонов М.О.