Постанова № 16942673, 14.04.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року 2а-36/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Волощука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Славутичі до Приватного акціонерного товариства «Українське атомне видавництво»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1»про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Державна податкова інспекція у м. Славутичі Київської області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Українське атомне видавництво» (надалі – відповідач № 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» (надалі – відповідач № 2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» на користь Державного бюджету вартість отриманого за договором віл 12.10.2009 № 175, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», на загальну суму 282897 грн. 60 коп.; про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українське атомне видавництво» на користь Державного бюджету України вартість отриманого за договором від 12.10.2009 № 175, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», на загальну суму 282897 грн. 60 коп., як таких, що отримані за нікчемною угодою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» укладено договір на виконання субпідрядних будівельних робіт з улаштування покрівлі адміністративного будинку та виробничої бази ВВО в м. Дніпродзержинськ. На думку позивача, вказаний договір укладено між сторонами без наміру досягнення реальних правових наслідків, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» відсутні основні засоби, а саме на підприємстві працювала одна особа. Крім того, посадовим особам податкового органу під час перевірки не було надано переліку осіб – працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», які отримували від генерального замовника допуск на територію уранового виробництва. До того ж, відповідач № 1 відмовився надати податковому органу інформацію щодо угод.

У зв’язку з цим позивач стверджує, що в момент вчинення вказаного правочину його сторони порушили вимоги ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. Оскільки внаслідок укладеного правочину, на думку позивача, сторони неправомірно сформували податковий кредит та валові витрати, що призвело до заниження податкових зобов’язань, позивач вважає, що вказаний договір укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому просив суд застосувати наслідки, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, - стягнути в доход держави все одержане сторонами за нікчемним зобов'язанням.

Відповідач № 1 позов не визнав. Представник відповідача № 1 проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначав наступне.

На виконання договору по виконанню субпідрядних будівельно-монтажних робіт, укладеного між відповідачем № 1 та відповідачем № 2, останній виконував улаштування покрівлі адміністративного будинку та виробничої бази ВВО в м. Дніпродзержинськ. Одночасно з цим відповідачем № 1 були укладені інші договори з субпідрядними організаціями, зокрема роботи пов`язані з реконструкцією 1-ї лінії огородження колишньої території уранового виробництва, до закінчення якої огорожа на цьому об`єкті фактично була відсутня та доступ до нього був вільним.

Факт виконання робіт підтверджується документально – актами приймання виконаних підрядних робіт, складеним сторонами правочину за типовою формою №КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 №237/5, податковою накладною, а факт перерахування коштів – випискою з банківського рахунку. На виконання робіт підвищеної небезпеки сторони правочину отримали в установленому порядку від уповноважених органів державної влади усі необхідні ліцензії і дозволи. Твердження позивача про те, що працівники Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» не отримували допуск на режимну територію відповідач вважає безпідставними, оскільки списки працівників, які отримували від замовника допуск на режимний об’єкт для виконання робіт, не містять інформації про те, в якій організації працює та чи інша особа. Запити податкового органу про надання інформації відповідач не задовольнив з тих мотивів, що вони були неконкретизовані.

Відповідач № 2 не надавав суду жодних заяв чи клопотань.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача № 1, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство «Українське атомне видавництво» є юридичною особою, що зареєстрована 28.07.1997 Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Славутичі Київської області з 31.07.1997 за №392, зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво від 21.09.1997 №100280631).

Приватне акціонерне товариство «Українське атомне видавництво» (до перейменування мало назву Закрите акціонерне товариство «Українське атомне видавництво») має ліцензію №208320, видану 20.01.2005 на підставі рішення №193 Державного комітету України з будівництва та архітектури, на здійснення будівельної діяльності, зокрема, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівель і споруд, будівництво і монтаж інженерних і транспортних мереж. Строк дії ліцензії – з 20.01.2005 до 20.01.2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» є юридичною особою, (ідентифікаційний код: 35710104; місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул.. Булгакова, буд. 16), зареєстровано 21.04.2008.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» має ліцензію № 488068, видану 26.07.2009 на підставі рішення №13-Л Державного комітету України з будівництва та архітектури, на здійснення будівельної діяльності, зокрема, улаштування покрівель. Строк дії ліцензії – з 26.07.2009 до 26.07.2012.

У травні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Українське атомне видавництво» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 (акт перевірки від 27.05.2010 №259/23/24885408).

Перевіркою встановлено, що у жовтні 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» (виконавець) укладено договір від 12.10.2009 №175 субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування покрівлі адміністративного будинку та виробничої бази ВВО в м. Дніпродзержинськ, договірна ціна робіт – 285000 грн. 00 коп. (з урахуванням податку на додану вартість у сумі – 47500 грн. 00 коп.).

Вказаний договір субпідряду було укладено на виконання іншого довгострокового договору (договору генерального підряду) від 23.04.2007 №14, укладеного між Державним підприємством «38ВІТЧ» (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» (підрядчик), згідно з яким позивач зобов’язувався виконати проектні і будівельно-монтажні роботи з реконструкції об’єкта «Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ».

Як зафіксовано в акті перевірки та підтверджується документами, доданими позивачем до позову та наданими відповідачем, вартість робіт за договором субпідряду від 12.10.2009 № 175 склала 282897 грн. 60 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, складеною за типовою формою КБ-3, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 №237/5, факт виконання робіт на суму 282897 грн. 60 коп. – актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, складеними за типовою формою №КБ-2в, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 №237/5, факт перерахування коштів – випискою з банківського рахунку (кошти у сумі 282897 грн. 60 коп. перераховано позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» безготівковим шляхом платіжним дорученням від 19.11.2009 №451).

Матеріали справи містять копію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» від 19.11.2009 № 1911/09-1 на суму вартості робіт 282897 грн. 60 коп., з урахуванням податку на додану вартість на суму 47149 грн. 60 коп.

Кошти у сумі 235748 грн. 00 коп., сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» в оплату за виконані роботи, включено Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» до складу валових витрат у ІV кварталі 2009 року та відображено у бухгалтерському обліку.

Згідно з умовами договору від 23.04.2007 №14, укладеному між позивачем та Державним підприємством «38ВІТЧ», допуск на територію будівельного майданчика регламентується ст. 64 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 №39/95-ВР, згідно з якою допуск осіб до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, надає керівник підприємства, установи, організації за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, відповідно до вимог цього Закону.

Крім того, у договорі зазначено, що сторони після підписання договору обмінюються переліком осіб, які уповноважені представляти їх на будівельному майданчику, а також визначають об’єм їх повноважень.

В акті перевірки від 27.05.2010 №259/23/24885408 зазначено, що згідно з даними інформаційних ресурсів ДПС України, а саме: звітних даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» в період здійснення операції основні засоби у цієї юридичної особи були відсутні, на підприємстві працювала 1 особа.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що відповідні переліки посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», які мають доступ на режимну територію колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ», відсутні.

За таких обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про неможливість здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» робіт, які є предметом договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 12.10.2009 № 175, і про те, що вказаний договір субпідряду укладено між Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» без наміру створити реальні правові наслідки.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції податковим органом долучено до матеріалів справи копії протоколів допиту свідків: протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 11.11.2010, свідка ОСОБА_2 від 18.11.2010, свідка ОСОБА_3 від 18.11.2010, свідка ОСОБА_4 від 18.11.2010, свідка ОСОБА_5 від 18.11.2010, свідка ОСОБА_6 від 19.11.2010, свідка ОСОБА_7 від 19.11.2010, свідка ОСОБА_8 від 18.01.2011, свідка ОСОБА_9 від 18.01.2011, свідка ОСОБА_10 від 18.01.2011.

Дані протоколи складені відносно осіб, які працювали на об`єктах «Хвостосховище база-С» та «Сховище Сухачівське 1, 2» та які дали свідчення про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» не виконувало робіт на зазначених об`єктах, осіб відкомандированих цим підприємством на даних об`єктах не було та взагалі назва даного підприємства їм не відома.

Протокол свідка ОСОБА_1 від 11.11.2010 має інформацію про те, що він перебував на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» приблизно з серпня 2009 по листопад 2009 року. З його свідчень вбачається, що жодних договорів з Приватним акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» у цей період він не підписував та особа директора ПрАТ «Українське атомне видавництво» йому не відома. Після ознайомлення з договором про надання будівельно-монтажних робіт від 12.10.2009 № 175, протоколом узгодження № 1 до договору від 12.10.2009 № 175, податкової накладної від 19.11.2009 № 1911/09-01 та інших документів укладених з відповідачем № 1 зазначив, що він дані документи не підписував.

Також, до матеріалів справи долучено висновок експерта Міністерства внутрішніх справ України Головного управління внутрішніх справ Київської області науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15.11.2010 № 400, відповідно до якого експерту на дослідження експерту було надано документи укладені між Приватним акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» у період з жовтня по листопад 2009 року. Відповідно до даного висновку підписи у зазначених документах в графі директор ТОВ «Зодчій-1» виконано не ОСОБА_1

З огляду на зазначене, позивач також дійшов висновку, що даний договір від 12.10.2009 № 175 порушує встановлений публічний порядок, його укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, тому, на думку позивача, він є нікчемним.

У зв’язку з цим позивач просив суд застосувати наслідки недійсності господарського зобов'язання, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, і стягнути в дохід держави з учасників вказаного правочину вартості усього одержаного ними за договором.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

В силу ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (у редакції, що діяла на момент укладення договору – 12.10.2009).

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

З метою перевірки тверджень позивача щодо реальності правових наслідків (підтвердження факту виконання робіт і оплати їх вартості) судом під час судового розгляду досліджено первинні документи – договори, довідка про вартість підрядних виконаних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт, виписку за банківського рахунку Закритого акціонерного товариства «Українське атомне видавництво», податкову накладну, запити податкового органу до Державного підприємства «38ВІТЧ» щодо працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», які виконували роботи на режимному об’єкті, та його відповідь.

Так, на запит податкового органу від 13.05.2010 №447/10/231010 до Закритого акціонерного товариства «Українське атомне видавництво» про надання інформації цей відповідач листом від 14.05.2010 №10-58 у наданні інформації відмовив з мотивів невідповідності запиту вимогам чинного законодавства.

Як убачається з листа Державного підприємства «38ВІТЧ» від 18.09.2010 №874 на адресу Броварської ОДПІ, Державне підприємство «38ВІТЧ» облік чисельності працюючих не здійснювало. Допуск робітників, задіяних у виконанні будівельно-монтажних робіт на території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ», відбувався на підставі списків на право проходу, складених Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво», затверджених відповідними службами Державного підприємства «38ВІТЧ», по документам, що засвідчують особу. При цьому, виділення осіб за належністю до субпідрядних підприємств чи організацій у зазначених списках не здійснювалось.

У судовому засіданні були досліджені копії списків на право проходу на територію колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ», зі змісту яких встановлено, що зазначенню підлягала лише інформація про прізвище, ім’я, по-батькові працівника, документ, що посвідчує особу, час проходу, без вказівки на приналежність до відповідного підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про те, що працівники Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1» ніяких робіт на території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ» не виконували, оскільки не отримували допуску, ґрунтується на суб’єктивних припущеннях посадових осіб податкового органу і документально жодним чином не підтверджується.

Судом не взято до уваги інформацію викладену в протоколах допиту свідків з огляду на те, що суду не надано інформації про винесення та набрання законної сили обвинувальним вироком суду за результатами розгляду кримінальної справи стосовно обставин викладених у них.

Висновок податкового органу складається з припущень та документів, які не мають прямого доказового значення в рамках адміністративного провадження у справі.

Водночас, факт виконання робіт за договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 12.10.2009 № 175, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», підтверджується наявними копіями документів, складеними сторонами (договір, довідка вартості виконаних субпідрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкова накладна, виписка з банківського рахунку), даними акта перевірки від 27.05.2010 №259/23/24885408.

Факт виконання робіт за договором виконання будівельно-монтажних робіт від 12.10.2009 № 175 також опосередковано підтверджується листами Державного підприємства «38ВІТЧ» від 18.09.2010 №874 (відповідь на запит податкового органу про надання інформації).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що договір від 12.10.2009 № 175 субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування покрівлі адміністративної будівлі та виробничої бази ВВО в м. Дніпродзержинську, укладений між Закритим акціонерним товариством «Українське атомне видавництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій-1», не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є безпідставними і спростовуються наявними у справі матеріалами та доказами.

Таким чином, позивач не доказав суду належними та достатніми доказами того, що договір від 12.10.2009 № 175 є нікчемним правочином або господарським зобов'язанням, яке вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, вказаний договір укладено 12.10.2009, оплата робіт відбулась 19.11.2009, а позов пред’явлено позивачем 04.01.2011. Це означає, що за будь-яких обставин строки, що передбачені ст. 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій, сплинули.

За наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідачі не надали суду доказів понесення ними судових витрат. Таким чином, судові витрати присудженню з Державного бюджету України на користь відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                           Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 квітня 2011 року