Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2011 р. справа № 2а/0570/9211/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.
при секретаріАврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Вода Донбасу»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Донецьку
про зобовязання прийняти уточнюючий розрахунок № 9001668449 від 04.04.2011р.
за участі представника позивача Глинської О.В.
представника відповідача Лобатої О.В.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Вода Донбасу» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зобовязання прийняти уточнюючий розрахунок № 9001668449 від 04.04.2011р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним від відповідача був отриманий запит від 03.03.2011 року про надання письмових пояснень з приводу фінансово-господарських взаємовідносин у жовтні 2010 року та засвідчених копій первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих взаєморозрахунки з УДСО при ГУМВС України в Донецькій області.
Аналізуючи запит відповідача, позивачем до початку проведення документальної планової перевірки (перевірка проводилась з 21.03.2011 року за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010р.) самостійно був виявлений факт заниження податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом за жовтень 2010 року, що призвело до заниження податкового зобовязання в сумі ПДВ 254796,67грн. Наказом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №186 від 30.03.2011 року проведення документальної планової виїзної перевірки було зупинено з 31.03.2011 на 7 робочих днів.
У звязку з цим, враховуючи вимоги п.82.4 ст. 82 Податкового кодексу України позивачем 04.04.2011 року було надано до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість №9001668449. Позивач зазначає, що він сплатив нарахований ПДВ у сумі 254797,00 грн. та самостійно нараховану у звязку з виправленням помилки суму штрафної санкції 7644,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7009 від 04.04.2011 року на суму 262000,00 грн.
Листом №17280/10/15-16-23-4 від 26.04.2011р. СДПІ по роботі з великими платниками у м. Донецьку повідомила, що на підставі п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ від 04.04.2011 року №9001668449 не вважається податковою звітністю, а отже не прийнятий.
Позивач не згоден з такими висновками відповідача, оскільки встановлена наведеною нормою заборона подавати уточнюючі розрахунки діє виключно під час перевірки відповідного періоду контролюючим органом.
На момент подання спірного уточнюючого розрахунку перевірка була зупинена. Зупинення перевірки перериває строк її проведення, а тому позивач вважає, що під час зупинення перевірка не триває. За таких підстав він просить суд зобовязати відповідача прийняти зазначений уточнюючий розрахунок.
Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав. Зазначив, що розрахунок податкових зобовязань з ПДВ від 04.04.2011 року №9001668449, яким уточнювались податкові зобовязання за жовтень 2010 року, позивачем був наданий під час проведення планової виїзної перевірки за період 01.01.2009р. по 31.12.2010р. Таке суперечить вимогам п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України. У звязку з цим СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку не було прийнято вказаний розрахунок як податкову звітність. Вважає дії відповідача правомірними та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - Комунальне підприємство «Вода Донбасу» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.09.2007 року, код ЄДРПОУ 00191678. Знаходиться на обліку як платник податків у Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.
Позивачем 09.03.2011 року отриманий запит Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку за № 8512110/26-2-2 від 03.03.2011 року про надання письмових пояснень з приводу фінансово-господарських взаємовідносин у жовтні 2010 року з УДСО при ГУМВС України в Донецькій області та надання засвідчених копій первинних бухгалтерських документів, які підтверджують вказані відносини.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на підставі наказу від 11.03.2011 року № 148 та направлень від 21.03.2011року № 41, від 11.04.2011 року № 22, від 16.05.2011 № 57-69 з 21.03.2011р. по 21.06.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.
За результатами даної перевірки був складений акт № 433/15-16-23/5/00191678 від 21.06.2011 року. Під час даної перевірки відповідачем були встановленні порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які повязані з неналежним відображенням у податковому обліку господарських операцій з УДСО при ГУМВС України в Донецькій області. В результаті цього порушення позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 254797,00 грн.
До оформлення зазначеного акту перевірки, відповідно до наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 31.03.2011 року № 186 проведення документальної планової виїзної перевірки було зупинено на 7 робочих днів.
04.04.2011 року позивачем до СДПІ по роботі з великими платниками у м.Донецьку був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ від 04.04.2011 року № 9001668449, яким уточнювались податкові зобовязання за жовтень 2010 року. Згідно з цим розрахунком нарахований ПДВ у сумі 254797,00 грн., та самостійно нарахована сума штрафної санкції у розмірі 7644,00 грн., у звязку з виправленням помилки.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, господарські операції, у оподаткуванні яких позивачем була допущена та самостійно виявлена помилка, збігаються з тими господарськими операціями, порушення правил оподаткування яких було встановлене відповідачем під час перевірки.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку листом від 26.04.2011 року № 17280/10/15-16-23/4 не визнала вказаний розрахунок податковою звітністю, оскільки він був поданий позивачем під час проведення планової виїзної перевірки, що суперечить вимогам п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України.
Позивач не згодний з такими діями відповідача, оскільки вважає, що відповідно до п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України зупинення документальної перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки. Тобто під час зупинення строку перевірки вона не вважається такою, що проводиться.
Суд вважає, що позовні вимоги про зобовязання відповідача прийняти уточнюючий розрахунок № 9001668449 від 04.04.2011р. не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що ним самостійно, до початку проведення перевірки, був виявлений факт заниження податкового кредиту по УДСО при ГУМВС України в Донецькій області за період жовтень 2010 року, що призвело до заниження податкового зобовязання в сумі ПДВ 254796,67 грн.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.У той самий час, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.
З наведеного слідує, що платник податків зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок, якщо виявить помилку до початку його перевірки контролюючим органом. Подання такого уточнюючого розрахунку обмежене випадком, коли перевірка вже розпочата та перевіряється саме той податковий період, у якому виявлена помилка.
Відповідно до розписки № 10/15-16-2315 від 11.03.2011 року, що міститься в матеріалах справи позивач був належним чином повідомлений про проведення планової документальної перевірки.
У звязку з цим, відповідачем 21.03.2011 року на підставі наказу від 11.03.2011 року № 148 та направлень від 21.03.2011року № 41, від 11.03.2011 року № 22, від 16.05.2011 № 57-69 з 21.03.2011р. була розпочата документальна планова виїзна перевірка.
Отже для висновків про виникнення у позивача обовязку з подання уточнюючого розрахунку суд має встановити, що помилка була виявлена ним до податку проведення перевірки.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На пропозицію суду позивачем не було надано доказів виявлення заниження податкових зобовязань за операціями з УДСО при ГУМВС України в Донецькій області до 21.03.2011 року. Тому суд виходить з недоведеності тієї обставини, що позивач виявив помилку до початку перевірки його відповідачем.
На користь такого висновку свідчить також те, що документи на запит позивача від 03.03.2011р. щодо господарських операцій з УДСО при ГУМВС України в Донецькій області були надані відповідачеві під час проведення перевірки 04.04.2011р. разом зі спірним уточнюючим розрахунком (у позовній заяві зазначено про виявлення помилки при аналізі запиту).
Зважаючи на недоведеність факту виявлення позивачем заниження податкових зобовязань до початку його перевірки відповідачем у суду відсутні підстави для висновків про виникнення у позивача обовязку з подання уточнюючого розрахунку.
Подання його після початку перевірки не відповідає перш за все приписам п. 50.1 ст. 50 ПК України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 50.2 статті 50 ПК України, згідно з яким платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом. Дана норма встановлює випадки, коли подання уточнюючого розрахунку не допускається.
Таким чином, якщо позивач до початку перевірки виявляє заниження податкових зобовязань він має подати уточнюючий розрахунок за винятком випадку, коли період, за який подається такий розрахунок є предметом перевірки.
Як вже зазначалося, позивачем не доведена наявність підстав для подання спірного уточнюючого розрахунку (виявлення помилки саме до початку перевірки).
Крім того, подання уточнюючого розрахунку під час проведення перевірки суперечить приписам п. 50.2 ст. 50 ПК України.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, перевірка була розпочала 21.03.2011 року.
Згідно з п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Суд вважає, що перевірку не можна вважати закінченою до оформлення її результатів, адже метою проведення перевірок є отримання доказової інформації про виявлені або відсутні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таке слідує з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772).
Таким чином, перевірка розпочинається з моменту вручення направлення на її проведення платнику податків та закінчується складанням акту чи довідки про її результати.
Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що проведення перевірки та строк проведення перевірки є тотожними поняттями. За змістом п. 82.1 ст. 82 ПК України строк проведення виїзної перевірки визначає тривалість перевірки та обліковується у робочих днях. Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України строк складання акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом. Тобто цим кодексом передбачено, що строк проведення перевірки може скінчитися, але акт перевірки ще не буде складений. Якщо ототожнювати закінчення строку проведення перевірки з закінченням перевірки можливою є ситуація, у якій перевірка вже закінчилася, але її результати відсутні. Таке не відповідає приписам п.86.1 ст. 86 ПК України, згідно з якою за результатами будь-якої перевірки має бути складений акт чи довідка.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що процедура перевірки не закінчується зі спливом строку її проведення, а закінчується її оформленням довідкою чи актом.
Тому зупинення строку проведення перевірки не впливає на заборону подавати уточнюючі розрахунки до декларацій за період, що перевіряється.
З урахуванням цього суд не приймає до уваги ту обставину, що наказом від 30.03.2011 року № 186 було зупинено з 31.03.2011 року проведення документальної планової виїзної перевірки Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на 7 робочих днів.
На момент подання спірного уточнюючого розрахунку (04.04.2011р.) вказана перевірка не була закінчена, а такому вважалась такою, що проводиться.
Крім того, пунктом 82.4 статті 82 Податкового кодексу України встановлено, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.
На підставі наявних у справі письмових доказів судом не може бути встановлений саме факт отримання позивачем під розписку копії наказу від 30.03.2011 року за №186 про зупинення документальної виїзної планової перевірки, оскільки наявний на наказі підпис головного бухгалтера позивача виконаний без зазначення причини його вчинення (відсутні будь-які інші написи чи то є ознайомлення з наказом, чи згода з ним, чи отримання його копії).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.
Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Комунального підприємства «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зобовязання СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку прийняти уточнюючий розрахунок № 9001668449 від 04.04.2011р. КП «Компанія «Вода Донбасу» відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 4 липня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 08 липня 2011р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.
Судове рішення № 16942026, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 04.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/9211/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: