Постанова № 16941387, 06.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3576/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представника позивачаТішуніна О.А.

за участю представників відповідачаДичик В.С., Чистікової Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Універсал Бізнес»до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Універсал Бізнес» (код ЄДРПОУ 31386282), в якому позивач просить:

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000492301 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 81876грн. та штрафних санкцій у розмірі 20469грн. винесене Південною МДПІ у м. Кривому Розі;

- визнати противоправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000482301, винесене Південною МДПІ у м.Кривому Розі про сплату податку на прибуток:

- за основним платежем у розмірі 89756грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс»;

- за основним платежем у розмірі 12589грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна регіональна мережа»;

- штрафних санкцій у розмірі 25586грн. 25коп.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Універсал Бізнес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт №250/231 від 12.03.2011р. та винесені податкові повідомлення-рішення: від 18.03.2011р. №0000492301 про сплату ПП «Універсал Бізнес» податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 81876грн. та нараховані штрафних санкцій у розмірі 20469грн.; від 18.03.2011р. №0000482301 про сплату ПП «Універсал Бізнес» податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства в сумі 147345грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 36836грн. 25коп.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000492301 таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було винесене Південною МДПІ у м.Кривому Розі без дослідження усього переліку наданої позивачем під час перевірки документації підприємства та без врахування вимог чинного законодавства України, а податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000482301 таким, що підлягає частковому скасуванню, а саме: за основним платежем у розмірі 89756грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс»; - за основним платежем у розмірі 12589грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна регіональна мережа»; - штрафних санкцій у розмірі 25586грн. 25коп., оскільки Південною МДПІ у м.Кривому Розі, під час проведення перевірки, був зроблений висновок щодо фіктивності правочинів, здійснених за господарськими операціями позивача з ТОВ «Альянс плюс» та з ТОВ «Металургійна регіональна мережа», що суперечить дійсним обставинам перевірки, так як позивачем були надані всі передбачені чинним законодавством України бухгалтерсько господарські документи, які підтверджують дійсність проведених господарський операцій з зазначеними контрагентами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011р. провадження у даній справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 23.05.2011р. за вх.№28864, також зазначили наступне.

У відповідності з наданими до перевірки документами ПП «Універсал Бізнес» перебувало в господарських взаємовідносинах з ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» (код ЄДРПОУ 36960851) м.Дніпропетровськ та здійснив господарські операції в серпні 2010 року на загальну суму 60427грн. 18коп. у т.ч. ПДВ 10071грн. 20коп. за договором поставки від 16.08.2010р. №16/8-10, укладеним між позивачем та ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» в особі директора Черненко Ю.А.- постачальник ПП «Універсал Бізнес» та директора ОСОБА_6 ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» - покупець.

Предметом договору від 16.08.2010р. №16/8-10 була визначена поставка товару електричних матеріалів; умови поставки товару - склад «Покупця» м.Кривий Ріг; оплата - у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника не пізніше 2-х робочих днів з дати поставки товару, термін дії - по 31.12.2010р.

На виконання умов договору №16/8-10 від 16.08.2010р. ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» в серпні 2010 року було поставлено на адресу ПП «Універсал Бізнес» будівельні матеріали відповідно видаткової накладної від 16.08.2010р. №0816111 та податкової накладної від 16.08.2010р. № 0816111 на суму 60427грн. 18коп. у т.ч. ПДВ 10071грн. 20коп.

Згідно виписки з банку №572 від 23.09.2010р ПП «Універсал Бізнес» здійснено розрахунок з ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа» на суму 60427грн. 18коп., у тому числі ПДВ 10071грн. 20коп. Станом на 31.12.2010р. розрахункове сальдо по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - контрагент «Металургійна Регіональна Мережа» склало нуль.

Південною МДПІ у м.Кривому Розі отримано інформацію в ДПІ Красногвардійського району м.Дніпропетровська за №1361/7/23-314 від 20.01.2011р., згідно з якою ДПІ у Красногвардійського району м.Дніпропетровська відповідно матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Елфра Дисплей» (код ЄДРПОУ 33743908) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008р. по 01.09.2010р. та ТОВ «Е-Восток Україна» (код ЄДРПОУ 34478763) дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008р. по 01.09.2010р. надано до Південної МДПІ у м.Кривому Розі матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Металургійна регіональна мережа» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010р.

За результатами перевірки встановлено, що операції з поставки ланцюгу ТОВ «Е-Восток Україна» (код ЄДРПОУ 34478763) - ТОВ «Металургійна регіональна мережа» та ТОВ «Елфра Дісплей» (код ЄДРПОУ 33743908) - ТОВ «Металургійна регіональна мережа» регіональна мережа» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів не спричиняють реального настання правових наслідків.

При цьому в ході перевірки не встановлено факту поставок товарів за період з 01.03.2008р. по 01.09.2010р по ланцюгу ТОВ «Е-Восток Україна» - ТОВ «Металургійна регіональна мережа» та ТОВ «Елфра Дісплей» - ТОВ «Металургійна регіональна мережа». У зв'язку з тим, що ТОВ «Металургійна регіональна мережа» до перевірки не надано інформації та її документального підтвердження стосовно подальшої реалізації товару (послуг) придбаного у ТОВ «Е-Восток Україна» (ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дісплей», відповідно до бази даних «Автоматизоване співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено можливу реалізацію товару на адресу багаточисельних контрагентів, у т.ч. ПП «Універсал Бізнес» у серпні 2010 року на суму 60445грн. 20коп у т.ч. ПДВ 10074грн. 20коп.

До перевірки не було надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому-передачі товару. Товари (роботи, послуги) придбані у ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» на підставі правочинів, які відповідач вважає нікчемними, підприємством ТОВ «Металургійна регіональна мережа» в подальшому були передані покупцям ймовірним «вигодонабувачам», у т.ч. ПП «Універсал Бізнес» за серпень 2010 року на суму 60427грн. 18коп. у т.ч. ПДВ 10074грн. 20коп.

Тобто, на думку відповідача виходячи з вищезазначеного припущення щодо нікчемності таких угод з огляду на нерозумність економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, та не спричинення реального настання правових наслідків, підприємством завищено валові витрати за три квартали 2010 року на суму 50356грн від придбання ТМЦ від ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

У відповідності з наданими до перевірки документами ПП «Універсал Бізнес» у періоді з 01.10.2009р. по 31.12.2010р. мало взаємовідносини з ТОВ «Альянс плюс» на загальну суму 887073грн. 90коп. у т.ч ПДВ 147845грн. 65коп.

Договори підряду №01-08-10 від 02.08.2010р., №02-08-10 від 02.08.2010р., №03-08-10 від 02.08.2010р., №04-08-10 від 02.08.2010р. укладені між ТОВ «Альянс плюс» в особі директора ОСОБА_4-підрядник та ПП «Універсал Бізнес» в особі директора ОСОБА_6-замовник.

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ «Альянс плюс» в серпні 2010 року були виконані субпідрядні роботи замовнику - ПП «Універсал Бізнес», про що складено і виписано акти виконаних робіт на загальну суму 430827грн. 86коп. у т.ч. ПДВ 71804грн. 64коп. Згідно виписок банку за серпень 2010 року ПП «Універсал Бізнес» здійснено розрахунок з ТОВ «Альянс Плюс» на суму 95000грн., у тому числі ПДВ-15833грн. 33коп.

Південною МДПІ у м.Кривому Розі отримано інформацію від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська за №3243/7/23-2 від 26.01.2011р., згідно з якою ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на виконання постави від 13.01.2011р. по справі №562659 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Альянс Плюс» з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в т.ч. по операціям формування податкового кредиту в схемі штучного документального оформлення як операції придбання товарів, робіт та послуг по правовим відносинам з платниками податків ТОВ «Елфра Дисплей» з ТОВ «Е-Восток Україна».

Матеріали перевірки містять інформацію щодо взаємовідносин ТОВ «Альянс Плюс» та ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна», які створені невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

При цьому податковим органом було зазначено, що в період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» фінансово-господарською діяльністю не займались, а займались діяльністю, спрямованою на здійснення операцій з метою наданням податкової вигоди, не зважаючи на відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Товари (роботи, послуги) придбані у ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» на підставі нікчемних правочинів, підприємством ТОВ «Альянс Плюс» в подальшому були передані покупцям - ймовірним «вигодонабувачам», у т.ч. ПП «Універсал бізнес» за серпень 2010 року на суму 430827грн. 84коп. у т.ч. ПДВ-71804грн. 64коп.

Таким чином, на думку відповідача, виходячи з вищезазначеного, ПП «Універсал Бізнес» завищено валові витрати за три квартали 2010 року від придбання ТМЦ (робіт, послуг) від ТОВ «Альянс плюс» суму 359023грн. ПП «Універсал Бізнес» безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р. на загальну суму 81876грн, та відображено в деклараціях з податку на додану вартість, чим завищено податковий кредит у відповідних податкових періодах.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: повідомлення-рішення від 18 березня 2011р. №0000492301; повідомлення-рішення від 18 березня 2011р. №0000482301; договір №16/8-10 від 16.08.2010р.; видаткова накладна від 16.08.2010р. №0816111; податкова накладна від 16.08.2010р. №08161; договір підряду №01-08-10 від 02.08.2010р.; акт №05-08/1; рахунок №0816245 від 16 серпня 2010р.; податкова накладна від 16.08.2010р. №0816245; договір підряду №02-08-10 від 02.08.2010р; акт №02-08/1 за серпень 2010 року; акт №03-08/1 за серпень 2010 року; акту №04-08/1 за серпень 2010 року; податкова накладна від 16.08.2010р. №08162452; рахунок на оплату від 16.08.2010р. №08162452; договір підряду №03-08-10 від 02.08.2010р.; акт №05-08/3/1 за серпень 2010 року; акту №05-08/5/1 за серпень 2010 року; акту №05-08/4/1 за серпень 2010 року; акт №05-08/6/1 за серпень 2010 року; акт №05-08/7/1 за серпень 2010 року; податкова накладна від 16.08.2010р. №0816111; рахунок на оплату від 16.08.2010р. №0816111; договір підряду №04-08/10 від 02.08.2010р.; акт №10-08/СП за серпень 2010 року; акт №13-08/СП за серпень 2010 року; податкова накладна від 16.08.2010р. №08162453; рахунок на оплату від 16.08.2010р. №08162453; свідоцтво ПП «Універсал Бізнес»; довідки ПП «Універсал Бізнес»; наказ про призначення директора ПП «Універсал Бізнес»; ліцензія ТОВ «Альянс плюс»; свідоцтво ТОВ «Альянс плюс».

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.03.2011р. посадовими особами Південної МДПІ у м.Кривому Розі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Універсал бізнес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки був складений акт від 12.03.2011р. №250/231, відповідно до висновків якого ПП «Універсал бізнес» були порушені наступні вимоги:

- ч.1 ст.203, 215, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинну вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених вищевказаним підприємством, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Закон про податок на прибуток», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 147345грн. у тому числі за ІІІ квартал 2010 року в сумі 1147345грн.;

- ч.2 ст.203, 215, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених вищевказаним підприємством, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 81876грн. у тому числі за серпень 2010 року в сумі 81876грн.;

- пп.9.12.1, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у червні 210 року в сумі 1599грн. 18коп.

Акт перевірки від 12.03.2011р. був підписаний директором та головним бухгалтером ПП «Універсал Бізнес», також позивачем була зазначена часткова незгода з результатами перевірки, про що зроблений запис на 34стр. зазначеного акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки від 12.03.2011р. Південною МДПІ у м.Кривому Розі були винесені податкові повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000482301 по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 184181грн. 25коп. та №0000492301 по податку на додану вартість у розмірі 102345грн.

Суд, проаналізувавши матеріали перевірки ПП «Універсал Бізнес», які зафіксовані в акті від 12.03.2011р. №250/231 та дослідивши всі фактичні підстави, якими керувався податковий органм на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 18.03.2011р. №0000482301 та №0000492301, зазначає наступне.

Статтею 3 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436 визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.42 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436 підприємництво визначене як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 142 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436 вказує на те, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, який визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивач перебував в господарських правовідносинах з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» та ТОВ «Альянс плюс» (контрагентами).

16.08.2010р. між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна регіональна мережа» був укладений договір поставки №16/08-10, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Металургійна регіональна мережа» продає, а покупець - ПП «Універсал Бізнес» приймає продукцію-електричні матеріали, поставка здійснюється на склад покупця - ПП «Універсал Бізнес». Оплата за договором поставки від 16.08.2010р. №16/08-10 здійснюється шляхом оплати виставленого рахунка покупцю.

На виконання умов договору №16/8-10 від 16.08.2010р. ТОВ «Металургійна регіональна мережа» в серпні 2010 року поставило на адресу ПП «Універсал Бізнес» продукцію, що підтверджується видатковою накладною від 16.08.2010р. №0816111, податковою накладною від 16.08.2010р. №0816111 на суму 60427грн.18коп. у т.ч. ПДВ 10071грн. 20коп. та рахунком від 16.08.2010р. №0816111.

Тобто, на момент укладання договору №16/8-10 від 16.08.2010р. між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна регіональна мережа», останнім були надані позивачу всі правовстановлюючі документи, а саме: ліцензія ТОВ «Металургійна регіональна мережа», свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Металургійна регіональна мережа», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Металургійна регіональна мережа», також всі документи були підписані уповноваженими представниками підприємств та скріплені печаткою, обидва підприємства були діючими, мали самостійний баланс, поточні рахунки та ліцензії, що свідчить про реальність проведення господарської операції.

02.08.2010р. між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс» були укладені договори підряду від 02.08.2010р. №01-08-10, № 02-08-10, №03-08-10, №04-08-10.

Згідно умов договору підряду №01-08-10 від 02.08.2010р., підрядник - ТОВ «Альянс плюс» власними силами виконує роботи на обєкті «Модернізація ЄЦ ж/д поста «Степной», обсяг та перелік робіт, які потрібно виконати підряднику відповідно проектно-кошторисної документації, визначений специфікацією за серпень 2010 року №05-08/1.

На виконання умов договору №01-08-10 від 02.08.2010р. директором ТОВ «Альянс плюс» ОСОБА_4 та директором ПП «Універсал Бізнес» ОСОБА_6 був підписаний акт №05-08/1 з додатками, а саме: відомість ресурсів, розрахунок загально - виробничих витрат №1-2 про приймання виконаних будівельних робіт, на загальну суму 218832грн. 24коп. в т.ч. ПДВ - 36472,04 гри. Для проведення розрахунків ТОВ «Альянс плюс» був наданий ПП «Універсал бізнес» рахунок №0816245 від 16 серпня 2010р. ТОВ «Альянс плюс» на підставі акту №05-08/1 від 16.08.2010р надано ПП «Універсал Бізнес» податкову накладну від 16.08.2010 р. №0816245 на суму ПДВ 36472грн. 04коп.

Згідно умов договору підряду №02-08-10 від 02.08.2010р., підрядник-ТОВ «Альянс плюс» власними силами виконує роботи на обєкті ПАТ «АрселрМіттіл Кривий Ріг», модернізація ВРУ БР-2М, 2 етап., комплекс по виготовленню інертних газів. Обсяг та перелік робіт, які потрібно виконати підряднику відповідно проектно-кошторисної документації яка надається підряднику. На виконання умов договору 02.08.2010р. директором ТОВ «Альянс плюс» ОСОБА_4 та директором ПП «Універсал Бізнес» ОСОБА_6 були підписані акти приймання виконаних робіт: акт №02-08/1 за серпень 2010 року на суму 41494грн. 54коп. у т.ч. ПДВ 6915грн. 76коп.; акт №03-08/1 за серпень 2010 року на суму 2207грн. 80коп. у т.ч. ПДВ 367грн. 97коп; акт №04-08/1 за серпень 2010 року на суму 6494грн. 53коп. у т.ч. ПДВ 1082грн. 42коп. з додатками про приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 50196грн. 86коп. у т.ч. ПДВ-8366грн. 14коп.

ТОВ «Альянс плюс» на підставі вищезазначених актів від 16.08.2010р. було надано ПП «Універсал Бізнес» податкову накладну від 16.08.2010р. №08162452 на суму ПДВ 8366грн. 14коп. та рахунок на оплату від 16.08.20120р. №08162452 на загальну суму 50196грн. 86коп. за підписом директора ТОВ «Альянс плюс» ОСОБА_4.

Згідно умов договору підряду №03-08-10 від 02.08.2010р., підрядник-ТОВ «Альянс плюс» власними силами виконує роботи на обєкті «Модернізація аспираціонних систем тракта подачі сипучих матеріалів конвертного цеху Газоочистка В1», обсяг та перелік робіт, які потрібно виконати підряднику відповідно проектно-кошторисної документації наданої підряднику.

На виконання умов договору 02.08.2010р. директором ТОВ «Альянс плю» ОСОБА_4 та директором ПП «Універсал Бізнес» ОСОБА_6 були підписані акти приймання виконаних робіт: акт №05-08/3/1 за серпень 2010 року на суму 62146грн 80коп. у т.ч. ПДВ 10357грн. 80коп; акт №05-08/5/1 за серпень 2010 року на суму 12102гнр. 91коп. у т.ч. ПДВ 2017грн. 15коп.; акт №05-08/4/1 за серпень 2010 року на суму 11292грн. 76коп. у т.ч. ПДВ 1882грн. 13коп; акт №05-08/6/1 за серпень 2010 року на суму 1942грн. 07коп. у т.ч. ПДВ 323грн. 68коп.; акт №05-08/7/1 за серпень 2010 року на суму 2314грн. 22коп у т.ч. ПДВ 385грн. 70коп. ТОВ «Альянс плюс» на підставі вищезазначених актів за серпень 2010року надано ПП «Універсал Бізнес» податкову накладну від 16.08.2010р. №0816111 на суму ПДВ 14966грн. 46коп. та рахунок на оплату від 16.08.2010р. №0816111 на загальну суму 89798грн.76коп. за підписом директора ТОВ «Альянс плюс» ОСОБА_4.

Згідно умов договору підряду №04-08-10 від 02.08.2010р., підрядник - ТОВ «Альянс плюс» власними силами виконує роботи на обєкті «Реконструкція системи опалення АЗС з складом ГСМ», обсяг та перелік робіт, які потрібно виконати підряднику відповідно проектно-кошторисної документації наданої підряднику.

На виконання умов договору 02.08.2010р. директором ТОВ «Альянс плюс» ОСОБА_4 та директором ПП «Універсал Бізнес» ОСОБА_6 були підписані акти приймання виконаних робіт: акт №10-08/СП за серпень 2010 року на суму 69000грн. у т.ч. ПДВ 11500грн.; акт №13-08/СП за серпень 2010 року на суму 3000грн. у т.ч. ПДВ 500грн.

ТОВ «Альянс плюс» на підставі актів №10-08/СП та №13-08/СП було надано ПП «Універсал Бізнес» податкову накладну від 16.08.2010р. №08162453 на суму ПДВ 12000грн. та рахунок на оплату від 16.08.2010р. №108162453 на загальну суму 72000грн. за підписом директора ТОВ «Альянс плюс» ОСОБА_4.

Також, при укладанні договорів підряду №01-08-10, № 02-08-10, №03-08-10, №04-08-10 від 02.08.2010р. між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс», останнім були надані позивачу всі правовстановлюючі документи, а саме: ліцензія ТОВ «Альянс плюс», свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Альянс плюс», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ «Альянс плюс», також всі документи були підписані уповноваженими представниками підприємств та скріплені печаткою, обидва підприємства були діючими, оскільки мали самостійний баланс, поточні рахунки та ліцензії, що свідчить про реальність проведення зазначеної господарської операції.

Таким чином, факт поставки товарів (виконання робіт) за договорами з контрагентами першої ланки підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами прийому передачі, податковими та видатковими накладними.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Виходячи з наведеної норми, до правовідносин, які виникли між сторонами в серпні 2010р., слід застосовувати законодавство України, яке діяло на момент виникнення правовідносин, а також з урахуванням того, що відповідачем проведено перевірку ТОВ «Універсал Бізнес» у березні 2011р., складено акт перевірки від 12.03.2011р. та податкові повідомлення рішення від 18.03.2011 до зазначених правовідносин слід застосовувати норми Податкового Кодексу України.

Згідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Податковим органом в акті перевірки від 12.03.2011р. зроблено висновок про те, що правочини поставки, укладені ПП «Універсал Бізнес» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 12.03.2011р. не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ПП «Універсал Бізнес» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 12.03.2011р. про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже вище було зазначено, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Сам же факт неналежного ведення контрагентами не першої ланки бухгалтерського обліку, а саме: ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е Восток Україна», про що йдеться у актах перевірок ДПІ Красногвардійського району м.Дніпропетровська та ДПІ Жовтневого району м.Дніпропетровська та на які посилається у своїх поясненнях відповідач, не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки від 12.03.2011 року Південної МДПІ у м.Кривому Розі про визнання угод, укладених ПП «Універсал Бізнес», нікчемними податковими органами.

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного станом на серпень 2010року та статей 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного станом на серпень 2010р., ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, суд доходить висновку, що зазначені норми чинного законодавства України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Всі документи, а саме: договір на поставку продукції та договори підряду, Акти виконаних робіт, накладні на отримання товару, видаткові та податкові накладні, були в наявності ПП «Універсал Бізнес» на момент проведення перевірки податковим органом.

Згідно з п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, витрати, пов'язані з оплатою придбаного у ТОВ «Металургійна регіональна мережа» продукції, та витрати, пов'язані з оплатою за виконані роботи ТОВ «Альянс плюс» правомірно були включені до складу валових витрат ПП «Універсал Бізнес», оскільки факт його придбання та факт виконання робіт підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими, податковими документами та виписками банку.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.24 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. №88 визначені вимоги до первинних документів.

В судовому засіданні були оглянуті оригінали та долучені до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: контракту субпідряду №152/11-2009 від 11.11.2009р.; графік виконаних робіт від 11.11.201009р.; відомість матеріалів від 11.11.2009р.; звіт з виробничого травмування від 11.11.2009р.; договір субпідряду від 26.03.2010р. №2/578/И; контракт від 20.07.2010р. №3819; специфікація від 20.07.2010р. №3819; графік виконаних робіт від 20.07.2010р. №3819; контракт від 06.07.2010р. №3637; графік виконаних робіт від 06.07.2010р. №3637; рахунок від 17.08.2010р. №84; накладна від 19.08.2010р. №84; податкова накладна від 19.08.2010р. №84; договір поставки від 02.08.2010р. №Э1334; специфікація від 02.08.2010р. №Э1334; рахунок від 25.08.2010р. №89;податкова накладна від 25.08.2010р. №89; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року; договірна ціна за серпень 2010 року; акт №5-08/1 за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; акт №5-08/2 за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; акт №5-08/4 за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; акт від 05.08.2010р.; акт №5-08/5 за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; акт №5-08/6 за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; акт №5-08/7 за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; розрахунок від 26.08.2010р. №91; податкова накладна від 26.08.2010р. №91; акт №02-08/СП за серпень 2010 року; акт №03-08/СП за серпень 2010 року; акт №04-08/СП за серпень 2010 року; розрахунок №1-2; рахунок від 16.08.2010р. №72; податкова накладна від 16.08.2010р. №72; специфікація №10-08; акт №10-08; рахунок від 13.08.2010р. №70; податкова накладна від 13.08.2010р. №70; специфікація №07-08; акт прийому виконаних робіт №10-08; акт прийому виконаних робіт №07-08; рахунок №71 від 13.08.2010р.; податкова накладна від 13.08.2010р. №71; специфікація №05-08; акт прийому виконаних робіт №05-08; платіжне доручення від 23.09.2010р. №572; платіжне доручення від 27.07.2010р. №478; платіжне доручення від 26.08.2010р. №531; платіжне доручення від 17.09.2010р. №558; платіжне доручення від 21.09.2010р. №569; платіжне доручення від 23.09.2010р. №571; платіжне доручення від 29.09.2010р. №578; платіжне доручення від 08.11.2010р. №621; платіжне доручення від 28.10.2010р. №610; платіжне доручення від 22.10.2010р. №599; платіжне доручення від 08.10.2010р. №586; виписка з банку по ПП «Універсал Бізнес» від 21.07.2010р.; виписка з банку по ПП «Універсал Бізнес» від 28.10.2010р.; виписка з банку по ПП «Універсал Бізнес» від 17.09.2010р.; виписка з банку по ПП «Універсал Бізнес» від 20.08.2010р.

На думку відповідача, порушення контрагентами платника податку своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, тобто на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів першої ланки та їх постачальників (контрагентів другої ланки), позивач завищив податковий кредит за операціями з контрагентами першої ланки. При цьому відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо підтвердження вчинення контрагентами наступної ланки порушень, повязаних із наданням (отриманням) неправомірної вигоди.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №327 від 10.08.2005р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних станових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №327 від 10.08.2005р., у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок зазначаються: відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів; виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності, що виключає право податкового органу в акті перевірки від 12.03.2011р. робити висновки про те, що договори, укладені ПП «Універсал Бізнес» з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» та ТОВ «Альянс плюс», мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Крім того, Законом України «Про податок на додану вартість, не встановлено право податкової інспекції самостійно зменшувати залишок відємного значення (рядок 26 Декларації з ПДВ), або зобов'язувати підприємство робити дане зменшення. У відповідача відсутні повноваження щодо визнання недійсними даних, зазначених ТОВ «Універсал Електромонтаж» у деклараціях з податку на прибуток та деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2010р. по 01.31.2010р., а також по визнанню певним податковим органом правочинів, укладених між ТОВ «Універсал Електромонтаж» та постачальниками і покупцями нікчемними, що найшло своє відображення у висновках акту перевірки від 12.03.2011р., є безпідставним, та таким, що непередбачений нормами чинного законодавства України.

Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до зазначеної норми документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи акти виконаних робіт, рахунки, податкові та видаткові накладні містять усі передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити.

Частиною 5 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку визначених установчими документами.

Всі документи, надані позивачем на час проведення перевірки відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс» по виконанню робіт, а також між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна регіональна мережа» по поставці продукції.

Статтями 3 та 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР визначались об'єкт оподаткування, операції, що не є об'єктом оподаткування та база оподаткування.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова закладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує і факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари і (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що піддягає сплаті і перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 нього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із от податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997р. №166 передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий примірник, ґрунтуються на даних і бухгалтерського обліку.

Фактична сплата позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам і таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту, та використання отриманого товару у господарській діяльності ПП «Універсал Бізнес» підтверджується договорами, відповідними податковими та видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази щодо порушення кримінальної справи відносно директорів вказаних підприємств в частині підроблення та використання завідомо підроблених документів або докази визнання недійсними податкових накладних в установленому законом порядку.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів і бо відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Виконання робіт на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, платник податку - позивач надав належні підтверджуючі первинні документи, які свідчать про здійснення господарської операції і визнав право отримання позивачем податкового кредиту згідно податкової декларації за квітень 2010 року та правомірне формування валових витрат за 2010 року згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2010 року.

Аналогічної позиції дотримується ВАС України, зазначаючи ухвалі від 22.08.2010р. по справі №К-16547/07, від 10.06.2010р. №К-57006/09 та в постанові від 29.04.2010р. по справі №К30777/06 наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п. 7.4, п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним. За відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, не можна позбавляти платника податку такого права.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Також суд зазначає наступне. З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 року № 742/11/13 11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом був зясований: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача; встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо. При цьому, для зясування зазначених обставин судом неодноразово пропонувалося надати відповідачу будь які доводи та докази на підтвердження висновків, зазначених ним у акті перевірки від 12.03.2011 року. Будь яких пояснень чи доказів, крім посилань на висновки, викладені ДПІ Красногвардійського району м. Дніпропетровска та ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровска у відповідних актах перевірок, відповідачем суду надано не було. Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем, так і встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача, а також встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 12.03.2011р. з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені.

За викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо висновків, зазначених у акті перевірки від 12.03.2011р. щодо нікчемності правочинів є неправомірними та такими, що прийняті за межами наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України.

При цьому, слід зазначити, що адміністративний суд також не може встановлювати недійсність або нікчемність правочинів, оскільки розгляд спорів щодо визнання договорів недійсними (нікчемними) не віднесені до юрисдикції адміністративних судів у відповідності до вимог ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги приватного підприємства «Універсал Бізнес» про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000492301 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 81876грн. та штрафних санкцій у розмірі 20469грн. винесене Південною МДПІ у м.Кривому Розі; визнати противоправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000482301, винесене Південною МДПІ у м.Кривому Розі про сплату податку на прибуток: - за основним платежем у розмірі 89756грн., в частиш взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс»; - за основним платежем у розмірі 12589грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна регіональна мережа»; - штрафних санкцій у розмірі 25586грн. 25коп. є законними і обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.87 КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Універсал Бізнес» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000492301 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 81876грн. та штрафних санкцій у розмірі 20469грн. винесене Південною МДПІ у м.Кривому Розі;

Визнати противоправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000482301, винесене Південною МДПІ у м.Кривому Розі про сплату податку на прибуток:

- за основним платежем у розмірі 89756грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Альянс плюс»;

- за основним платежем у розмірі 12589грн., в частині взаємовідносин за серпень 2010 року між ПП «Універсал Бізнес» та ТОВ «Металургійна Регіональна Мережа»;

- штрафних санкцій у розмірі 25586грн. 25коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Універсал Бізнес» судовий збір у розмірі 6грн. 80коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.07.2011р.

Суддя Є.О. Жукова