Постанова № 16940962, 06.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2011 р. Справа №2а-932/11/25/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононова Ю.С., при секретарі Габрись П.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 довіреність б/н від 10.01.2011 року, представника відповідача ОСОБА_2 довіреність № 130/10-0 від 24.12.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд сервіс плюс"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд сервіс плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просить визнати незаконними та скасувати податкове повідомленнярішення № 0021811502/0 від 20.12.2010 року про нарахування штрафних санкцій у сумі 9131,81 грн., податкове повідомленнярішення № 0021801502/0 від 20.12.2010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 113,34 грн. та визнати незаконними дії відповідача щодо відображення даних про несвоєчасну сплату ПДВ у акті невиїзної документальної перевірки № 19228 від 07.12.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки № 19228 від 07.12.2010 року оскаржуваними позивачем повідомленнями-рішеннями від 20.12.2010 року до Товариства були застосовані штрафні санкції у сумі 9131,81 грн. за затримку на 117 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 18263,61 (50%) та 130,34 грн. за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 1133,39 грн. (10 %). Позивач не погоджується з даними рішеннями про застосування до них штрафних санкцій, оскільки вважає, що прострочення платежів виникло не з їх вини, адже податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року (за прострочення платежів по яким були накладенні штрафні санкції) не були визнані ДПІ в м. Сімферополь податковою декларацією. Товариство оскаржило вказані дії відповідача, та постановою Окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року дії ДПІ у м. Сімферополі по невизнанню податковою звітностю декларацій ТОВ "Трейд сервіс плюс" з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року були визнані протиправними.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ТОВ "Трейд сервіс плюс" несвоєчасно сплачувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість та накопичувало податковий борг, що було встановлено актом невиїзної документальної перевірки від 07.12.2010 року, а враховуючи, що сплачені позивачем кошти враховувались податковою інспекцією в хронологічному порядку для погашення суми податкового боргу, що виник в попередніх періодах, у позивача виникло порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань до бюджету, що послугувало підставою для застосування до Товариства штрафних санкцій.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд сервіс плюс" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 439251 від 31.07.2006 року (а.с. 21).

02 серпня 2006 року ТОВ “Трейд сервіс плюс” було взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі як платник податків та обов'язкових платежів (а.с. 9).

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, діючій на момент виникнення спірних правовідносин, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 9 цього Закону передбачає, що платники податків і зборів зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансовогосподарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно п. 5.1.5 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, діючій на момент подання позивачем звітності, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 4.1.2 передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, зі змісту вище перелічених норм Закону слідує, що подача податкової декларації та визначення податкового зобовязання є обовязком платника податків та у випадку виконання ним цього обовязку платник податку також зобовязаний погасити самостійно визначене податкове зобовязання незалежно від наявності відмови податкового органу у прийнятті декларації.

Судом встановлено, що листом від 04.06.2010 року ДПІ в м. Сімферополі повідомила позивача, що надані ними поштою податкові декларації за березень та квітень 2010 року не визнані податковими деклараціями у зв'язку з припущеними порушеннями при їх заповнені та запропоновано надати виправлені бланки декларацій відповідно до Порядку заповнення та надання податкових декларацій з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року. 08.06.2010 року Товариством були повторно направлені декларації з ПДВ за березень та квітень 2010 року, однак ДПІ у м. Сімферополі знов не визнала подані декларації, про що повідомила позивача листом від 15.06.2010 року. Не погодившись з відмовою ДПІ у м. Сімферополі зарахувати подані декларації як документи податкової звітності, ТОВ "Трейд сервіс плюс" звернулось з адміністративним позовом до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 06.09.2010 року, копія якої додана до матеріалів справи, було задоволено позов ТОВ "Трейд сервіс плюс" до ДПІ в м. Сімферополі АРК та визнано протиправними дії відповідача щодо невизнання податковою звітністю декларацій позивача з ПДВ за березень 2010 року та квітень 2010 року, зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі відобразити основні показники податкових декларацій з ПДВ позивача за березень та квітень 2010 року в особовому рахунку ТОВ "Трейд сервіс плюс" з 21.06.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АРК від 06.09.2010 року було залишено без змін, та вона набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

07 грудня 2010 року працівниками ДПІ м. Сімферополя було проведено документальну планову невиїзну перевірку ТОВ “Трейд сервіс плюс” з питання своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки, 07 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АРК був складений акт № 19228/15-2/34523171, яким виявлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, а саме несвоєчасна сплата ПДВ по декларації від 09.09.2010 року та по акту камеральної перевірки від 14.05.2010 року (а.с. 9 оборот.).

Відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, в тому числі у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Оскільки декларації за березень та квітень 2010 року не були визнані Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі в якості податкової звітності, відповідач при проведенні планової перевірки самостійно визначив податкові зобов'язання позивача.

На підставі акту перевірки від 07.12.2010 року ДПІ м. Сімферополя було винесено податкове повідомлення-рішення № 0021811502/0 про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафних санкцій у сумі 9131,81 грн. за затримку на 117 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 18263,61 грн.(а.с. 7), та податкове повідомлення-рішення № 0021811502/0 про застосування до позивача за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 1133,39 грн. штрафних санкцій у сумі 113,34 грн. (а.с. 8)

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже оскаржуваними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями від 20.12.2010 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд сервіс плюс" були застосовані штрафні санкції у розмірі 50% відсотків від суми податкового зобов'язання 18263,61 грн. у сумі 9131,81 грн. та у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання 1133,39 грн. у сумі 113,34 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Між тим, як встановлено судом, ця затримка мала місце не з вини позивача, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року, яке набрало законної сили 28.03.2011 року, оскільки ДПІ м. Сімферополя неодноразово відмовляло позивачу у прийнятті в якості податкової звітності податкових декларацій з ПДВ за березень та квітень 2010 року. Протиправність цих дій відповідача визнана постановою суду, яка набрала законної сил, а тому в силу ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають повторному доведенню судом.

Таким чином, судом встановлено, що несвоєчасне відображення у картці особового рахунку позивача відповідних податкових зобов'язань за неприйнятими деклараціями сталося не з його вини, а отже у ДПІ були відсутні підставі для самостійного визначення податкових зобов'язань та застосування до ТОВ "Трейд сервіс плюс" штрафних санкцій, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення мають бути визнані незаконними та скасовані.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач, в обґрунтування своїх дій посилається в письмових запереченнях на п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, якій був діючим до 01 січня 2011 року, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Суд вважає, що ця норма не може бути застосована до правовідносин, які виникли між сторонами, оскільки з її змісту слідує, що застосування цих положень можливо лише у разі вжиття відповідачем всіх передбачених вказаним законом заходів щодо визначення податкових зобовязань в податковий борг або за згодою платника податків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач просить визнати податкові повідомлення-рішення незаконними та скасувати їх, у звязку з чим суд вважає необхідним згідно ч. 2 ст. 11 КАСУ вийти за межі позовних вимог в цій частині та визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ м. Сімферополя протиправними.

Таким чином, адміністративний позов в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання незаконними дій ДПІ м. Сімферополя щодо відображення у акті № 19228 від 07.12.2010 року невиїзної документальної перевірки даних про несвоєчасну сплату ПДВ не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Акт державного чи іншого орану (нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язкий характер для суб'єктів цих відносин. В свою чергу акт індивідуальної дії породжує права та обов'язки тільки у одного суб'єкта, якому він адресований та застосовується одноразово.

Із зазначеного поняття випливає, що не може бути предметом оскарження акт, який не породжує ніяких правових наслідків, тобто не створює прав та обов'язків для громадян та юридичних осіб.

Таким чином, дії працівників ДПІ у м. Сімферополі щодо відображення у акті невиїзної документальної перевірки № 19228 від 07.12.2010 року даних про несвоєчасну сплату ПДВ не можуть бути предметом оскарження у розумінні положень КАС України, оскільки фактично являються формою фіксації процедури проведення перевірки та її результатів та самі по собі не породжують ніяких правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені ними витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.05.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.05.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК від 20.12.2010 року № 0021811502/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 9131,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК від 20.12.2010 року № 0021801502/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 113,34 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд сервіс плюс" судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кононова Ю. С.