Постанова № 16940637, 06.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2011 № 15/109

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Разіної Т.І.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю № 73/2010 від 17.11.2010 р);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю № 191/12/10 від 21.12.2010 р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011 р. у справі 15/109

за позовом приватного акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м. Київ

про стягнення 16213 грн. 07 коп.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року приватного акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ» звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення 16213 грн. 07 коп.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем обовязку по оплаті суми страхового відшкодування, факт чого встановлено рішенням господарського суду міста Києва від13.04.2009 року у справі № 34/63, внаслідок чого позивач просив суд стягнути з відповідача 9217 грн. 28 коп. пені, 1254 грн. 51 коп.3% річних та 5741 грн. 28 коп. втрат від інфляції, нарахованих на суму простроченого зобовязання з оплати страхового відшкодування за договором № 24-ПС/Ф від 01.10.2007 року у сумі 40060 грн. 81 коп., присуджені до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від13.04.2009 року у справі № 34/63.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2001 р. у справі № 15/109 позовні вимоги задоволено частково (суддя М.Г. Хоменко).

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства »Страхове товариство «Гарантія» 8969 грн. 78 коп. пені, 1218 грн. 29 коп. 3% річних, 4446 грн. 75 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

Рішення обґрунтоване тим, що відповідач порушив п. 1.2 договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 24-ПС/Ф (далі по тексту договір), ст.ст. 216, 217, 230, 232 ГПК України, ст.ст. 549, 611, 623, 625 ЦПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відкритого акціонерного товариства »Страхове товариство «Гарантія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 15/109 скасувати та відмовити повністю у позові приватному акціонерному товариству «Страховий дім «Європейський світ».

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано положення п. 10.9 договору прийнято з порушенням норм ст. 232 ГК України, ст. 611 ЦК України.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, в яких просив суд задовольнити апеляційну скаргу, із викладених у ній підстав.

Представник позивач надав суду усні пояснення по суті спору, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2007 року між ЗАТ СК «Синдек» (Перестрахувальник) та ВАТ «СК «Гарантія» (перестраховик) укладено Договір про загальні умови факультативного перестрахування та ресторації № 24-ПС/Ф. Керуючись п.1.2 зазначеного договору, сторони укладають факультативні договори перестрахування (далі по тексту ковер-ноти), які мають юридичну силу та тягнуть за собою відповідальність сторін. Кожний ковер-нот є незалежним від умов будь-якого іншого ковер-ноту, укладеного сторонами. Якщо будь-яке з положень ковер-ноту не співпадає з умовами цього договору, то вирішальним має бути положення, викладене у ковер-ноті, як остаточне узгодження сторін.

22.10.2007 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони погодились в звязку зі зміною назви ЗАТ СК «Синдек» та ЗАТ СД «Європейський світ» від 22.10.2007 продовжили дію договору про співпрацю № 24-ПС/Ф від 01.10.2007 з ЗАТ СД «Європейський світ», яке являється правонаступником ЗАТ СК «Синдек».

23.01.2008 між ЗАТ СД «Європейський світ» та ТОВ «Юридична компанія «Лігал Едвайс» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008, відповідно до якого застрахований автомобіль Мерседес Бенц, д.н. НОМЕР_1, страховими випадками якого є: ДТП, стихія, ПДТО, викрадення (п.1.7).

24.01.2008 між ЗАТ СД «Європейський світ» (страховик) та ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» укладено ковер-нот № 028/08ТР, предметом страхування якого є ТЗ Мерседес Бенц, д.н. НОМЕР_1.

Згідно з п. 6.1 договору страховими випадками є пошкодження, знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9 ковер-ноту визначено період страхування з 24.01.2008 до 23.01.2009.

Загальне утримання перестрахувальника по ковер-ноту становить 280075 грн., а загальна відповідальність перестраховика становить 80000 грн.

18.02.2008 між сторонами підписано додаткову угоду до Договору, якою сторони погодились у звязку зі зміною юридичної адреси ВАТ «СТ «Гарантія» змінити договір і доповнити статтею, у якій зазначені адреси, реквізити та підписи сторін в іншій редакції.

20.04.2008 сталась ДТП, внаслідок чого застрахованому автомобілю Мерседес Бенц завдано технічних пошкоджень.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що згідно укладених договорів та додаткових умов 02.07.2007 позивачем було сплачено на користь ТОВ «Юридичний дім «Лигал Едвайс» страхове відшкодування, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Як встановив місцевий господарський, позивачем було сплачено на користь ТОВ «Юридичний дім «Лигал Едвайс» страхове відшкодування, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2009 р. у справі № 34/63 за позовом закритого акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ» до відкритого акціонерного товариства Страхове товариство «Гарантія» позовні вимоги позивача були задоволенні шляхом стягнення з відповідача 40060 грн. 81 коп. страхового відшкодування, 4662 грн. 41 коп. пені, 582 грн. 82 коп. 3 % річних, 453 грн. 07 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнення з відповідача пені, 3 % та пені за вказаним рішенням мало місце з моменту прострочення відповідача по 22.01.2009 р., що підтверджується матеріалами справи.

Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначав, що відповідачем лише 08.02.2010 року було виконано рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року у справі № 34/63 шляхом перерахування на рахунок позивача суми боргу.

Зважаючи на викладені обставини прострочення відповідача, позивач просив стягнути з відповідача 9217 грн. 28 коп. пені, 1254 грн. 51 коп. 3% річних та 5741 грн. 28 коп. втрат від інфляції, нарахованих на суму простроченого грошового зобовязання з оплати страхового відшкодування за договором № 24-ПС/Ф від 01.10.2007 року у сумі 40060 грн. 81 коп. за період з 23.01.2009 р. по 07.02.2010 р.

Відповідно до 10.9 договору у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за цим договором (ковер-нотом), сторона, яка не виконала зобовязання сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми платежу, який прострочено, за кожен день затримки платежу.

Пунктом 10.4 договору визначено, що датою перерахування платежів за цим Договором вважається дата списання коштів з поточного рахунку сторони-платника.

Платіжним дорученням № 5171 від 27.01.2010 року, що подано в суді першої інстанції відповідачем, доведено виконання зобовязання за рішенням у справі № 34/63

Отже, відповідно до умов вищезазначеного пункту договору, датою виконання відповідачем зобовязань буде 27.01.2010 р., а не 08.02.2010 р., як вважає позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на ту обставину, що при розгляді справи судом першої інстанції не було дотримано норми ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та стягнуто на користь позивача пеню за період з 23.01.2009-27.01.2010 з посиланням на те, що згідно договору такий період не обмежений.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання має бути виконано.

Посилання суду в своєму рішенні на п. 10.9 договору, що у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за договором (ковер-нотом), сторона, яка виконала зобов'язання сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми платежу, який прострочено, за кожний день затримки платежу, а саме з 23.01.2009 по 07.02.2010 є без підставним, оскільки ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено термін нарахування пені у шість місяців. Договором, що був укладено сторонами, не встановлено терміну нарахування пені більше ніж півроку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, не перевіривши усі обставини, вирішив спір з порушенням матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України наявні підстави для часткового скасування рішення місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства »Страхове товариство «Гарантія» підлягає частковому задоволенню

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за звернення з позовом до суду покладаються на сторони відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 47, 49, 85, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011 р. у справі 15/109 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2011 р. у справі 15/109 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з відкритого акціонерного товариства Страхове товариство «Гарантія» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, ідентифікаційний код 14229456) на користь приватного акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, ідентифікаційний код 25285050) 4682 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 18 коп. пені, 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 29 коп. 3% річних, 4446 (чотири тисячі чотириста сорок шість грн.) 75 коп. інфляційне збільшення суми боргу, 103 (сто три) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 139 (сто тридцять девять) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.»

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Страхове товариство «Гарантія» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3, ідентифікаційний код 14229456) на користь приватного акціонерного товариства «Страховий дім «Європейський світ» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, ідентифікаційний код 25285050) 73 (сімдесят три) грн. 18 коп. за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Головуючий суддя

Судді

12.07.11 (відправлено)