Постанова № 16940625, 07.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 № 40/350-4/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.

за участю представників

від позивача: не зявилися

від відповідача: ОСОБА_1 дов. від 01.01.2011 року б/н

від третьої особи 1: не зявилися

від третьої особи 2: не зявилися

від третьої особи 3: не зявилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Сан ІнБев Україна” на рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2011 року

у справі № 40/350-4/125 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Річ Девелопмент”, м. Львів

до Публічного акціонерного товариства „Сан ІнБев Україна”, м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1.Товариство з обмеженою відповідальністю „Анігіус”, м. Донецьк

2.Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вісс-Тек”, м. Донецьк

3. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерімусс”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 407264 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Річ Девелопмент” з позовом до Публічного акціонерного товариства „Сан ІнБев Україна” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 307920 грн. 33 коп., а також винагороду комісіонера в розмірі 99343 грн. 92 коп.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою від 07.04.2011 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Анігіус”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вісс-Тек”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерімусс”.

Останнім рішенням від 24.05.2011 року позов було задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ „Сан ІнБев Україна” на користь ТОВ „Річ Девелопмент” заборгованість в розмірі 307920 грн. 33 коп., винагороду комісіонера в розмірі 99343 грн. 92 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4072 грн. 64 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „Сан ІнБев Україна” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити пропущений строк подання апеляційної скарги та скасувати рішення господарського суду Київської області від 01.04.2011 року по справі № 40/350-4/125 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання 07.07.2011 року повноважні представники позивача та третіх осіб не зявилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 07.07.2011 року представник відповідача заявив клопотання про витребування додаткових доказів у справі, яке після обговорення судова колегія відхилила з тих підстав, що воно не відповідало вимогам п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 38 ГПК України, а саме щодо обставин, які перешкоджають його наданню саме відповідачем, підстав, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація від яких відповідач просить їх витребувати та щодо обставин, які може підтвердити цей доказ. Після відмови в задоволенні клопотання представником відповідача дані недоліки виправлені не були.

В судовому засіданні 07.07.2011 року представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

19.02.2010 року Відкрите акціонерне товариство „Сан ІнБев Україна”, правонаступником якого є ПАТ „Сан ІнБев Україна” (комітент), та Товариство з обмеженою відповідальністю „Річ Девелопмент” (комісіонер) уклали договір комісії № 1/1902, відповідно до умов якого комітент доручав, а комісіонер зобовязався за винагороду від свого імені і за рахунок комітента вчинити юридичні дії з організації та проведення конференції дистрибюторів 2010, що має проходити в період з 16 по 18 квітня 2010 року.

Відповідно до п. 1.2 договору від 19.0.2010 року № 1/1902 з метою виконання даного договору комісіонер зобовязався укласти від свого імені в інтересах та за рахунок комітента зазначені в додатковій угоді до цього договору договори з третіми особами по організації та проведенню конференції дистрибюторів 2010.

Ч. 1 ст. 1013 ЦК України встановлено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно з п. 1.3 договору від 19.02.2010 року № 1/1902 комісіонер повинен перераховувати в безготівковій формі на банківські рахунки третіх осіб, з якими укладені договори по проведенню конференції дистрибюторів 2010, отримані згідно п. 3.1.1 договору грошові кошти в межах, що визначені в додатковій угоді до цього договору.

На виконання цього договору сторони погодили, що вартість договорів, що укладаються комісіонером з третіми особами складає 844 699 грн. 28 коп., крім того ПДВ 168939 грн. 85 коп., що разом становить 1013639 грн. 13 коп. (п.1.4 договору).

Ч. 1 ст. 1016 ЦК України визначено, що комітент зобовязаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обовязку перед третьою особою.

Згідно з п. 3.1.1 комітент зобовязаний забезпечити комісіонера засобами, необхідними для виконання комісіонером його зобовязань за цим договором, а саме: відшкодувати комісіонеру необхідні витрати, повязані із виконанням даного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок комісіонера за наступним графіком: а) суму 705718 грн. 80 коп. до 19 березня 2010 року, з урахуванням п. 3.1.3 договору; б) суму 307920 грн. 33 коп. одночасно із сумою, передбаченою п.3.1.2.

Сума винагороди комісіонера становить 82786 грн. 60 коп., крім того ПДВ 16557 грн. 32 коп., що разом становить 99343 грн. 92 коп. Сума винагороди перераховується комітентом на банківський рахунок комісіонера протягом 5 днів з моменту підписання звіту про виконання доручення з урахуванням п. 3.1.3 (п. 3.1.2 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору від 19.02.2010 року № 1/1902 комісіонер має право на плату за виконання договору та на відшкодування витрат, повязаних із його виконанням у розмірах, визначених розділом 3 договору.

Комісіонер зобовязаний виконати доручення до 18.04.2010 року (п. 6.1 договору).

За змістом ст. 1015 ЦК України за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обовязки комітента.

У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента.

Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.

Відповідно до п. 2.1.3 договору від 19.02.2010 року № 1/1902 до обовязків комісіонера, зокрема, належить обовязок укласти договори з третіми особами щодо виконання даного договору, зазначені в додатковій угоді до цього договору.

19.02.2010 року сторони у справі уклали додаткову угоду до договору № 1/1902, відповідно до умов якої погодили перелік послуг третіх осіб, вартість таких послуг та визначення третіх осіб, з якими комісіонером укладаються договори на виконання договору комісії № 1/1902 по організації та проведенню конференції дистрибюторів 2010, а саме: перевізником учасників конференції виступає ТОВ „Компанія „Вісс-Тек”, вартість послуг складає всього 415530 грн.; послуги по розміщенню представників комітента в готелі та послуги по забезпеченню харчуванням здійснюються ТОВ „Ерімусс”, вартість послуг складає всього 290188 грн. 80 коп.; послуги відносно організаційних питань, такі як: оренда конференц-залу, організація проведення конференції, екскурсії та забезпечення необхідними для цього трансферами надаються ТОВ „Анігіус”, вартість послуг складає всього 307920 грн. 33 коп.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що відповідач погодив укладення позивачем з визначеними третіми особами договорів на перевезення, надання послуг по розміщенню представників відповідача в готелі та послуг по забезпеченню їх харчуванням, на оренду конференц-залу, організацію проведення конференції, екскурсії та на забезпечення необхідними для цього трансферами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору комісії № 1/1902 позивачем було укладено наступні договори субкомісії:

від 19.02.2010 року № 02/10/3 з ТОВ „Компанія „Вісс-Тек” по перевезенню учасників конференції на загальну суму 415 530 грн. Вартість послуг згідно даного договору позивачем було сплачено в повному обсязі, що відповідно до виписки з банківського рахунку була сплачена позивачем 23.03.2010 року на рахунок субкомісіонера.

від 19.02.2010 року № 19/02-01 з ТОВ „Ерімусс” по розміщенню учасників конференції та забезпеченню харчуванням, на загальну суму 290188 грн. 80 коп., що відповідно до виписки з банківського рахунку була сплачена позивачем 23.03.2010 року на рахунок субкомісіонера.

від 19.02.2010 року № 5-02/10 з ТОВ „Анігіус” по наданню послуг оренди конференц-залу, організації проведення конференції, екскурсії та забезпечення необхідними для цього трансферами на загальну суму 307920 грн. 33 коп.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним не надавалося згоди на укладання позивачем договорів субкомісії, а лише на укладання договорів на перевезення, надання послуг по розміщенню представників відповідача в готелі та послуг по забезпеченню їх харчуванням, на оренду конференц-залу, організацію проведення конференції, екскурсії та на забезпечення необхідними для цього трансферами.

Проте дані договори субкомісії і є за своєю суттю договорами на перевезення, на надання послуг по розміщенню представників відповідача в готелі та послуг по забезпеченню їх харчуванням, на оренду конференц-залу, організацію проведення конференції, екскурсії та на забезпечення необхідними для цього трансферами.

Відмінність лише самої назви договору не свідчить про відступлення позивачем від вимог відповідача при їх укладанні.

Крім того відповідач оскаржив дійсність вищезазначених договорів субкомісії до господарського суду Львівської області з цих же підстав. Рішеннями господарського суду Львівської області від 05.10.2010 року по справі № 29/129 (10), від 12.10.2010 року № 28/86, від 15.10.2010 року № 2/131, залишеними без змін постановами Львіського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року по справі № 29/129 (10), від 16.12.2010 року по справі № 28/86, від 16.12.2010 року по справі № 2/131 та постановами Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року по справі № 29/129 (10), від 09.03.2011 року по справі № 28/86, від 15.03.2011 року по справі № 2/131, було відмовлено ПАТ „Сан ІнБев Україна” в визнанні вказаних договорів субкомісії недійсними.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними посилання відповідача на відступлення позивача від вказівок відповідача при укладанні ним договорів субкомісії.

Також твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 516, 1011, 1014 ЦК України та ст. 193 ГК України, при визнанні ним правомірності укладення позивачем договорів субкомісії, спростовується тим, що в рішенні місцевого господарського суду жодних висновків щодо правомірності договорів субкомісії не міститься. А місцевий господарський суд лише взяв до уваги рішення господарських судів, прийняті за наслідками оскарження відповідачем дійсності таких договорів субкомісії.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу відповідача, що ст. 204 ЦК України встановлюється принцип презумпції правомірності правочину. Таким чином, оскільки питання дійсності договорі субкомісії не є предметом розгляду даної справи, їхня недійсність прямо не встановлена законом, то у колегії суддів відсутні підстави вважати їх такими, що не відповідають чинному законодавству.

Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Відповідно до п. 5.1 договору від 19.02.2010 року № 1/1902 комісіонер протягом 1 дня після виконання доручення надає комітенту письмовий звіт про виконання доручення.

19.04.2010 року ТОВ „Компанія „Вісс-Тек”, ТОВ „Анігіус” та ТОВ „Ерімусс” надали позивачу свої звіти субкомісіонерів про виконання договорів субкомісії від 19.02.2010 року.

19.04.2010 року позивач склав звіт комісіонера № 1 про виконання договору комісії та в цей же день направив його на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком від 19.04.2010 року № 5319. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав звіт 23.04.2010 року.

17.05.2010 року відповідач надіслав позивачу лист від 17.05.2010 року № 715 з запереченнями на звіт комісіонера від 19.04.2010 року № 1 про виконання договору комісії від 19.02.2010 року № 1/1902, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. Дані заперечення були отримані позивачем 28.05.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У запереченні на звіт відповідач зазначає, що ним не надавалося згоди на укладання вищезазначених договорів субкомісії. А також звіт не містить достатньої інформації щодо виконання доручень відповідача, наданих позивачу, зокрема витрачених коштів на неприбувших 54 осіб з 74.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з твердженням відповідача про те, що поданий позивачем звіт про виконання договору комісії від 19.02.2010 року № 1/1902 не дає відповідачу змоги оцінити виконання його доручення.

Також позивач жодним чином не відреагував на заперечення відповідача. Таким чином звіт ТОВ „Річ Девелопмент” від 19.04.2010 року № 1 про виконання договору комісії від 19.02.2010 року № 1/1902 залишився непідписаним обома сторонами.

Крім того у п. 3.1.2 договору від 19.02.2010 року № 1/1902, обома сторонами було узгоджено, що сума винагороди комісіонера у розмірі 99343 грн. 92 коп., яку позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача, перераховується відповідачем на банківський рахунок позивача протягом 5 днів з моменту підписання звіту про виконання доручення. Так само у п.п. „б” п. 3.1.1 договору від 19.02.2010 року № 1/1902, обома сторонами було узгоджено, що інша частина витрат комісіонера у розмірі 307920 грн. 33 коп. також сплачується після підписання звіту про виконання доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, оскільки звіт про виконання договору комісії від 19.02.2010 року № 1/1902 не був підписаний, то у відповідача не настало зобовязання сплачувати суми у розмірі 307920 грн. 33 коп. та 99343 грн. 92 коп., які є предметом даного спору.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що місцевий господарський суд прийшов до висновку, який не базується на обставинах справи (настання строку сплати за відсутності підписаного звіту), та місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права (ч. 1 ст. 530 ЦК України), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва 24.05.2011 року по справі № 40/350-4/125 підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки заявлений передчасно, до настання строку сплати. Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Сан ІнБев Україна” на рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2011 року по справі № 40/350-4/125 задовольнити.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2011 року по справі № 40/350-4/125 скасувати повністю.

3.Прийняти нове рішення по справі, яким у позові відмовити повністю.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Річ Девелопмент” (79011, місто Львів, вул. Зарицьких, буд. 26, кв. 12, ідентифікаційний код 3552016) на користь Публічного акціонерного товариства „Сан ІнБев Україна” (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Боженка, буд. 87; поштова адреса: 03150, місто Київ, вул. Фізкультури, 30-В, ідентифікаційний код 30965655) 2036 грн. 35 коп. державного мита за розгляд першої апеляційної скарги, 2036 грн. 35 коп. державного мита за розгляд другої апеляційної скарги, 2036 грн. 35 коп. державного мита за розгляд касаційної скарги.

5.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6.Матеріали справи № 40/350-4/125 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__11.07.2011 р.__

Головуючий суддя

Судді