Постанова № 16940620, 04.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 № 2/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів:

при секретарі:

В судове засідання зявились:

прокурор: Федорченко Л.А. (посвідчення № 91 від 15.02.2007 року),

від позивача: не зявився,

від відповідача:не зявився,

від ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»: ОСОБА_2 (довіреність № 010-01/3054 від 12.04.2011 року),

розглянувши матеріали апеляційної скарги Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»,

на рішення господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року,

у справі № 2/15 (суддя Михайлюк С.І.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колект», м. Чернігів,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Фотон», м. Чернігів,

про стягнення 15000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Колект» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ «Торгова компанія «Фотон» про стягнення заборгованості (а.с. 3-4).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року по справі № 2/15 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Фотон» на користь ТОВ «Колект» 15 000 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 32).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за №05/1829-11 від 16 травня 2011 року, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року по справі № 2/15, залишити позов ТОВ «Колект» до ТОВ «Торгова компанія «Фотон» про стягнення 15 000 грн. без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що договір від 15 жовтня 2010 року між ТОВ «Колект» та ТОВ «ТК «Фотон» укладено раніше, ніж вчинені дії по реєстрації ТОВ «Колект» та раніше, ніж призначено на посаду директора.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2011 року відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу прокурора до провадження.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 14 червня 2011 року не зявились, про причини неявки колегію суддів апеляційного господарського суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду було повідомлено належним чином.

Позивачем не виконано вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2011 року розгляд справи було відкладено на 04 липня 2011 року, у звязку з незявленням в судове засідання представників позивача та відповідача та неподання витребуваних доказів.

Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2011 року та від 14 червня 2011 року, які направлялися позивачеві та відповідачу були повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній".

У п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можуть вважатися доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку через неможливість вручення адресатові відповів, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У судове засідання 04 липня 2011 року представники позивача та відповідача не зявились, про причини неявки колегію суддів апеляційного господарського суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлялось належним чином.

Прокурор в судовому засіданні 04 липня 2011 року підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року та відмовити в позові повністю.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» підтримав апеляційну скаргу прокуратури Чернігівської області та просив скасувати рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 04 липня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі..

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

15 жовтня 2010 року між ТОВ «Торгова компанія «Фотон» (замовник) та ТОВ «Колект» (виконавець) було укладено договір про надання послуг (надалі Договір) (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобовязується надати йому, у відповідності до умов даного Договору, послуги з надання консультацій та комплексу заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з боржників замовника, а замовник зобовязується прийняти послуги та оплатити їх.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що виконавець протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору зобовязується надати звіт щодо переліку виявлених дебіторів та заходів необхідних по стягненню заборгованості. Надання звіту оформляється актом виконаних робіт.

22 жовтня 2010 року, сторонами підписано Акт виконаних робіт до Договору, відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв на виконання умов п. 2.4 Договору звіт щодо переліку виявлених дебіторів та заходів необхідних по стягненню заборгованості з вказаних в переліку боржників (а.с. 12).

03 листопада 2010 року позивач надіслав відповідачу претензію № 03/11 на суму 15000 грн. 00 коп. (а.с. 13).

05 листопада 2010 року відповідач надіслав відповідь на вказану претензію, в якій визнав претензійні вимоги ТОВ «Колект» у сумі 15000 грн. 00 коп., однак, борг не сплатив (а.с. 14).

10 січня 2011 року ТОВ «Колект» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «ТК «Фотон» про стягнення 15000 грн. 00 коп. (а.с. 3-4).

Рішенням місцевого господарського суду від 20 січня 2011 року, позов задоволено повністю та присуджено до стягнення 15000 грн. 00 коп. (а.с. 32-33). На підставі цього рішення 4 лютого 2011 року господарським судом Чернігівської області видано наказ про примусове виконання рішення (а.с. 36).

07 лютого 2011 року ТОВ «Колект» звернулося до господарського суду Черні-гівської області з вимогою про порушення справи про банкрутство ТОВ «ТК «Фотон». Підставою для звернення до суду є несплата ТОВ «ТК «Фотон» 15 000 грн. 00 коп.

Прокурор обґрунтовуючи підстави для подачі апеляційної скарги, вважає, що інтереси держави в особі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» були порушені внаслідок порушення справи про банкрутство ТОВ «Торгова компанія «Фотон» підставою для якого було рішення по даній справі та неповернення останнім кредиту на суму 16 млн. грн.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що Договір від 15 жовтня 2010 року підписав директор ТОВ «Колект» ОСОБА_1, однак станом на 15 жовтня 2010 року, (до 19 жовтня 2010 року) ТОВ «Колект» не існувало.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект» створене тільки 19 жовтня 2010 року, шляхом зміни найменування ТОВ «Квадро-топ» та прийняттям до складу учасників і обрання директором ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Квадро-топ» від 19 жовтня 2010 року (а.с. 52-54)

Недух Віталій Юрійович приступив до виконання обовязків директора ТОВ «Колект» тільки 20 жовтня 2010 року, на підставі наказу № 1 (а.с. 55).

Відомості до ЄДР про зміну директора та назви ТОВ «Квадро-топ були внесені 20 жовтня 2010 року, тобто після підписання Договору ( а.с. 58-59).

Тобто, на момент укладення Договору ОСОБА_1 не мав ніякого відношення до ТОВ «Квадро-топ» і тим більше до неіснуючого ТОВ «Колект».

Отже на день укладення договору 15 жовтня 2010 року ТОВ «Колект» не існувало, відповідно не існувало і печатки цього товариства і не було повноважень у ОСОБА_1 на підписання договору про надання послуг.

Слід наголосити, що дозвіл на виготовлення печатки ТОВ «Колект», відтиск якої міститься на Договорі та на Акті виконаних робіт, був наданий 22 жовтня 2010 року, тобто після укладення договору та в день підписання Акту.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Договір є фіктивним з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений.

Частиною 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч.ч. 2 та 5 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України «Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення».

Договір було укладено 15 жовтня 2010 року, в той час коли юридично не існувало ТОВ «Колект», і воно не могло бути учасником цивільно-правових відносин, тобто, Договір від про надання послуг є фіктивним, а відтак, не породжує правових наслідків.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині (див. також постанови Верховного Суду України від 09.12.2003 р. зі справи N 32/206 та від 20.01.2004 р. зі справи N 8/113-2003)

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено: "Якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 ГПК, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині".

Отже, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне, визнати недійсним договір про надання послуг від 15 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «Торгова компанія «Фотон» та ТОВ «Колект».

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повно зясував обставини справи, а дослідженим дав їм не правильну юридичну оцінку.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, рішення господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року необхідно скасувати у звязку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про надання послуг від 15 жовтня 2010 року та у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 43,49, 83, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 1 та 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року у справі № 2/15 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року по справі № 2/15 скасувати.

3.Прийняти нове рішення: «Визнати недійсним договір про надання послуг від 15 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «Торгова компанія «Фотон» та ТОВ «Колект». У задоволенні позову відмовити повністю».

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Колект» (м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4, код 35109077) в дохід державного бюджету України 75 грн. 00 коп. в якості відшкодування витрат на державне мито за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.

5.Доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

6.Справу № 2/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя

Судді

11.07.11 (відправлено)