Рішення № 16939521, 20.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа № 15/5009/2635/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова 133

до відповідача Управління економіки Енергодарської міської ради, 71502, Запорізька область, м. Енергодар вул.. Курчатова 11

про стягнення 2296,13 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник довіреність №3679 від 26.10.2010р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», Запорізька область, м. Енергодар до відповідача Управління економіки Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар про стягнення 2296,13 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.05.2011 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 06.06.2011. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 20.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: позивачем надавались послуги відповідачу з постачання електричної енергії без укладеного між ними договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію. На адресу відповідача позивачем надсилались акти приймання передачі спожитої електричної енергії на загальну суму 2296,13 грн. відповідачем акти не були оплачені внаслідок чого на адресу відповідача було направлено претензію. Відповіді не отримано. Просить стягнути суму заборгованості за поставлену електроенергію.

Відповідач проти позову заперечив зазначивши про те, що Управління відмовилось від пропозиції укласти договір у звязку з відсутністю планових асигнувань на 2010 рік. Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем не укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, відповідно відсутні підстави для стягнення коштів. Акти приймання передачі електроенергії не можливо приймати в якості належних доказів за відсутності укладеного договору. Бюджетним кодексом України заборонено використання коштів не за цільовим призначенням. Просить в задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 282 «Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому», ВП «Запорізька АЕС»в якості замовника здійснював будівництво адміністративної будівлі на 200 співробітників.

21.12.2005 р. був оформлений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підписаний Міським Головою Морщавкою І.Є., начальником управління комунальної власності, керівниками органів державного архітектурно-будівельного контролю, санітарно-епідеміологічого нагляду, пожежного нагляду і т.д.

22 травня 2006 р. було зареєстроване право державної (в особі ДП НАЕК «Енергоатом») власності на адміністративну будівлю на 200 співробітників.

Зазначений об'єкт був приєднаний до електроустановок ВП ЗАЕС (ЗТП-61) згідно з договором між ВП «Запорізька АЕС»та Кам'янсько-Дніпровським РЕМ № 42 від 20.03.2001 р. «На постачання електроенергії».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

17.08.2010 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Управлінням економіки Енергодарської міської ради був укладений договір № 2648/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом». Згідно з п. 1.1 вказаного договору, Управління економіки Енергодарської міської ради прийняло в оренду нежитлові приміщення № 602-604, 606-607, 609-610 шостого поверху адміністративної будівлі, розташованої за адресою м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11.

Договір з енергопостачальником Управління економіки Енергодарської міської ради не укладало.

З метою врегулювання фінансових взаємовідносин щодо відшкодування вартості спожитої електроенергії, ВП «Запорізька АЕС»направив на адресу Управління економіки Енергодарської міської ради оформлений з боку ВП «Запорізька АЕС»проект договору № 75/241-10 від 22.11.2010 р. про відшкодування витрат за спожиту електроенергію. Розрахунок суми щомісячного відшкодування вартості спожитої електроенергії проводився по приєднаній потужності згідно з Методикою визначення обсягу і вартості електроенергії, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р., і був погоджений начальником Управління економіки О.В. Овчатовою.

08.12.2010 р. до ВП «Запорізька АЕС»надійшов лист № 01-66 Управління економіки Енергодарської міської ради про відсутність можливості укласти вказаний договір в зв'язку з відсутністю планових асигнувань на 2010 рік.

ВП «Запорізька АЕС»з порозумінням поставився до потреби забезпечення нормальної роботи органу місцевого самоврядування м. Енергодара та не здійснював заходи по припиненню безпідставного енергопостачання приміщень, які зайняло Управління економіки.

Відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам крім випадків, передбачених законом.

Листом № 50-04/25543 від 16.11.2010 р. з метою узгодження обсягів та вартості спожитої Управлінням економіки електроенергії, на адресу останнього був направлений акт приймання-передачі спожитої електроенергії Управлінням економіки за вересень - жовтень 2010 р. кількістю 1605 кВт/год.

Листом № 50-04/51 від 14.12.2010 р. на адресу Управління економіки був направлений акт приймання-передачі спожитої електроенергії за листопад 2010 р. кількістю 935 кВт/год.

Листом № 50-04/597 від 12.01.2011 р. на адресу Управління економіки був направлений акт приймання-передачі спожитої електроенергії за грудень 2010 р. кількістю 922 кВт/год. Вказані акти до ВП «Запорізька АЕС»не повертались.

Вартість безпідставно спожитої електроенергії в вересні - грудні 2010 р. загальною кількістю 3 462 кВт/год складає 2 296,13 грн. (див. таблицю)

№ п/пПеріодКільк, кВтгодТариф, грн.Сума, грн. (в т.ч. ПДВ)№ та дата постанови НКРЕ

1Вересень 2010 р6490,5527430,44№ 1196 від 26.08.2010 р.

2Жовтень 2010 р.9560,5527634,06№1267 від 22.09.2010 р.

3Листопад 2010 р.9350,5527620,12№1389 від 25.10.2010 р.

4Грудень 2010 р.9220,5527611,51№1534 від 23.11.2010 р.

Разом 3462 2296,13

Вартість спожитої без укладення договору електроенергії на суму 2 296,13 грн. є для Управління економіки Енергодарської міської ради безпідставно збереженими коштами.

Вартість оплаченої третьою особою (ВП «Запорізька АЕС») електроенергії, спожитої Фінансовим управлінням Енергодарської міської Ради, є доходом в розумінні податкового законодавства України згідно з п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- доход може визначатись у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Аналогічні поняття містить стаття 135.5.4 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 319 Цивільного кодексу України передбачає, щ власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із статтею 322 Цивільного кодексу України, власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вручити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими атами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв'язку з викладеним та в порядку досудового врегулювання спору, 04.09.2009 р. ВП «Запорізька АЕС»звернувся до Управління економіки Енергодарської міської Ради з претензією вих. № 28-22/4221 про відшкодування вартості безпідставно збережених грошових коштів на суму 2 296,13 грн. Відповідь на вказану претензію ВП ЗАЕС не отримано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобовязана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобовязана повернути доходи.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивач обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»задовольнити.

2. Стягнути з Управління економіки Енергодарської міської ради 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Курчатова 11 код ЄДРПОУ 36879373 на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова 133 код ЄДРПОУ 19355964 вартість безпідставно збережених коштів на суму 2296,13 грн., судові витрати з державного мита в розмірі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.06.2011р.