Рішення № 16939411, 16.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.11 Справа № 09-07/2053-18/5009/1265/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, м. Запоріжжя, МСП-681; 69600, м. Запоріжжя , вул. Діагональна, буд. 4,)

про стягнення 12 290 грн. штрафу

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: 16.06.2011 р. не зявився; 06.04.2011 р. та 20.04.2011 р. ОСОБА_2., довіреність № 10 від 01.01.2011 р., посвідчення № 1373 від 17.02.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 19/7 від 01.01.2011 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 11.02.2005 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 17.03.2011 р. автоматизованою системою документообігу суду, матеріали справи № 09-07/2053, після скасування ухвали про повернення позовної заяви (суддя Дроздова С.С.), передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 18.03.2011 р. прийнято до провадження матеріали справи № 09-07/2053 за позовом державного підприємства “Придніпровська залізниця” до відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” про стягнення 12290 грн. штрафу на підставі залізничної накладної № 46845694 від 04.06.2010 р., привласнено справі № 09-07/2053-18/5009/1265/11, розгляд справи призначено на 06.04.2011 р. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.04.2011 р. та 16.05.2011 р. Розгляд справи завершений 16.05.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України і полягають в тому, що відповідач при відправці вантажу (дрібниці коксової) невірно зазначив масу вантажу в залізничній накладній № 46845694 від 04.06.2010 р., а саме: ним було зазначено масу вантажу нетто 57800 кг, проте під час контрольного переважування на 150 тонних приписних вагонних вагах ВАТ «Південний ГЗК»на станції призначення на вимогу ВАТ «Південний ГЗК», як вантажоотримувача, було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у перевізних документах, а саме: у вагоні № 67680439 маса вантажу нетто склала 56900 кг, що на 900 кг менше, ніж зазначено у документах. Факт невірно зазначеної маси вантажу було зафіксовано комерційним актом АА № 035495/81 від 18.06.2010 р. Провізна плата по накладній № 46845694 складає 2458 грн.00 коп., відповідно, на думку позивача, за невірно зазначену масу вантажу з відправника слід стягнути штраф у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, що складає 12290 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Серед інших обставин, зокрема відсутності належних доказів про видачу вантажу одержувачу, незаконності складання комерційного акту АА № 035495/81 від 18.06.2010 р., безпосередньо по суті предмету та підстав заявленого позову вважає, що позивачем не надані належні докази невідповідності зазначення маси вантажу. Представник відповідача звернув увагу суду та представника позивача на те, що 12.06.2010 р. по залізничній накладній № 46845694 на адресу ВАТ “Південний ГЗК” у вагоні № 67680439 був відправлений коксовий дрібязок вагою нетто 57800 кг, масова доля загальної вологи якого становила 22,0 %., що підтверджується сертифікатом якості № 1276 від 12.06.2010 р. Відповідно до Технічних умов ТУ У 322-00190443-011-96 на коксовий дрібняк, всі розрахунки по показнику масової долі вологи ведуться в перерахунку на сухий стан. Відповідно до Стандарту Міністерства промислової політики України “Правила приймання коксу камяновугільного та пекового” СОУ МПП 75.160-323:2010 показник масової долі вологи, який вказаний в сертифікаті якості, використовується для визначення сухої маси поставленого коксу. Відповідно до п. 27 “Правил видачі вантажів” при видачі вантажу, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною у пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах. По залізничній накладній № 46845694 було відвантажено 57800 кг продукції. Норма недостачі (сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної у накладній: 57800 кг x 2% = 1156 кг. Таким чином, норма недостачі у вагоні становить 1156 кг, а виявлена недостача, згідно комерційного акту АА № 035495/81 від 18.06.2010 р. у вагоні № 67680439, у розмірі 900 кг, знаходиться в межах норми недостачі. Також відповідач наголосив, що позивачем порушено п. 8 “Правил видачі вантажів”, а саме, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості, що залізницею не виконано як свідчить представлена залізнична накладна.

За клопотанням представників позивача і відповідача судовий процес вівся без застосування засобів його технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до квитанції № 46845694 про приймання вантажу, позивачем 12.06.2010 р. до перевезення була прийнята дрібниця коксова у вагоні № 67680439 вагою нетто 57800 кг. На підставі залізничної накладної № 46845694 у вагоні № 67680439 відкритим акціонерним товариством “Запорожкокс” в адресу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” зі станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був відправлений вантаж “Дрібниця коксова”; навалом; маса нетто вантажу визначена відправником в розмірі 57800 кг; провізна плата становила 2458 грн.; вантаж маркований крейдою однією повздовжньою смугою. Вагон № 67680439 прибув на станцію призначення (Кривий Ріг Придніпровської залізниці підїзні колії вантажоодержувача) 16.06.2010 р. поїздом № 3501 о 07 год. 25 хв. про що зроблена відмітка у п. 5 зворотної сторони залізничної накладної. Відмітка про оформлення видачі вантажу відсутня в залізничній накладній. У відмітках про видачу вантажу (п. 6) зазначено про складений комерційний акт № АА № 035495/81 від 18.06.2010 р.

Позивачем 16.06.2010 р. о 22-25 год. прийнято заявку від вантажоодержувача для переважування на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці вагону № 67680439 з к/дрібницею, який прибув о 21-55 год. 16.06.2010 р. 3669 поїздом. Заявка подана на підставі ст. 52 Статуту залізниць України.

З метою перевірки маси вантажу за вимогою вантажоодержувача (ВАТ «Південний ГЗК») залізницею, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, було здійснено переважування вантажу та виявлено наступне: на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці 18.06.2010 р. позивачем був складений комерційний акт АА № 035495/81, де зазначено, що вагон № 67680439 прибув 16.06.2010 р. поїздом № 3501 в 07-25 год. (відкритий рухомий склад) у технічно справному стані, завантажений засобами відправника (ВАТ «Південний ГЗК»), маса вантажу при завантаженні визначена на 2-х плат. тенз. вагонних вагах, містить вантаж навалом, а саме, дрібницю коксову; вантаж маркований однією повздовжньою смугою, маркування не порушено; навантаження вантажу в вагоні рівномірне, шапкою; вище рівня бортів вагону на 100-200 мм; слідів втрати вантажу немає; вагон прибув в технічному та комерційному відношеннях справний; люки та двері закриті. Перевірку маси вантажу та тари вагону проведено 18.06.2010 р. на приписних вагонних вагах вантажоодержувача ВАТ “ПГЗК”, справних в технічному відношенні, що пройшли контроль придатності 14.06.2010 р., вантажопідйомністю 150 т; зважування виконувала вагар вантажоодержувача ВАТ “ПГЗК” в присутності прийомоздавальника ст. Кривий Ріг, вага згідно документу: брутто 81000 кг, тара перевірена 23200 кг, нетто 57800 кг; насправді виявилось: брутто 80100 кг, тара перевірена 23200 кг, нетто 56900 кг, різниця маси вантажу в сторону зменшення на 900 кг.

Ціна позову розрахована позивачем із розрахунку п'ятикратного розміру провізної плати за всю відстань перевезення: 2458 грн. х 5 = 12290,00 грн.

Суд вважає, що позивачем не надані належні та допустимі докази виявлення та належного і вчасного оформлення залізницею невідповідності маси вантажу, зазначеної вантажовідправником у залізничній накладній, що є підставою відповідальності відповідача, з наступних підстав:

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України (надалі СЗУ) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Статтею 52 СЗУ передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами. У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов'язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Пунктом 12 Правил видачі вантажів (наказ Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 р.) встановлено, що при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем. (в редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України N 540 від 12.09.2005 р.).

Статтями 118, 122 СЗУ передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником. За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 СЗУ. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За приписами ст. 129 СЗУ, залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до пп. 1, 2 Правил складання актів (наказ Мінтрансу України № 334 від 28.05.2002 р.) При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113)… Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах;… Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Як вбачається із встановленого судом, на ст. Кривий Ріг вантаж саме залізницею не переважувався; правильність відомостей, зазначених відправником вантажу у залізничній накладній, не перевірялася, отже комерційний акт складався не на підставі ст. 24 СЗУ у звязку із використанням залізницею свого права на періодичні перевірки правильності відомостей зазначених у залізничних накладних та не на підставі договору з одержувачем вантажу. Оскільки вантаж повинен був, за умовами накладної, бути поданий на підїзні колії вантажоодержувача, то перевірка здійснювалася саме на вимогу вантажоодержувача на його підїзних коліях, на підставі ст. 52 СЗУ (про що і зазначено в самому акті), і вантаж переважувався на вагах вантажоодержувача у присутності прийомоздавальника ст. Кривий Ріг. Крім того, вантажоодержувач подавав заявку на виділення прийомоздавальника та переважування вагону № 67680439 з к/дрібницею, який прибув о 21-55 год. 16.06.2010 р. 3669 поїздом, натомість зі складеного акту вбачається, що відбулося переважування вагону № 67680439 з коксовою дрібницею, що прибув 16.06.2010 р. поїздом № 3501 в 07-25 год.

Тобто, складання комерційного акту залізницею у випадку, коли вона не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не сама виявила спірні обставини, отримала заявку на переважування вагону у складі іншого поїзда тощо, повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами з боку позивача, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Крім того, комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; … У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. (п. 4 Правил складання актів).

За пунктом 8 Правил видачі вантажів, датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Згідно відбитку календарного штемпеля у графі «вивантаження залізницею або подача під вивантаження засобами одержувача»(на зворотній стороні залізничної накладної №46845694) днем фактичної видачі вантажу є 16.06.2010 р., тобто комерційний акт повинен був бути складений залізницею не пізніше наступної доби у будь-якому випадку. Також повинно було бути проведено оформлення видачі вантажу, шляхом нанесення відбитку календарного штемпеля у однойменній графі залізничної накладної, як того вимагає п. 8 Правил видачі вантажів.

Заперечення відповідача щодо норм недостачі в результаті природної втрати і граничного розходження у визначення маси нетто, судом відхиляються, оскільки є хибними. Так, відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на частину 1 абзацу 2 пункту 27 Правил видачі вантажів, помилково вважаючи, що спірний вантаж відноситься до рідких вантажів або вантажів зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, і норма недостачі в наслідок властивостей спірного вантажу складає 2% маси, зазначеної у накладній. Суд зясував, що згідно ГОСТ 22898-78 (1979 рік) дрібниця коксова відноситься до нафтових коксів і в залежності від розміру (фракції) використовується у різних галузях та відноситься до різних марок коксу, розрізняють фракції від 8 мм до 250 мм (марка КЗГ) та до 8 мм (марка КЗО). Суд, відповідно до частини 3 абзацу 2 пункту 27 Правил видачі вантажів, відносить даний вантаж до коксу, норма недостачі якого, внаслідок його властивостей та норм природної втрати, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав належних доказів вини відповідача у неналежному оформленні перевізних документів, що тягне за собою відповідальність, передбачену нормами ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України. Таким чином, у застосуванні до відповідача санкцій у формі стягнення штрафу у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній, згідно ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України та відповідно, у задоволенні позову, відмовляється.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, в судовому засіданні 16.05.2011 р. представник відповідача зазначив, що з 19.04.2011 р. товариство змінило організаційно-правову форму, привівши свою назву у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»шляхом перетворення з відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” в публічне акціонерне товариство “Запоріжкокс” у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»; надав на підтвердження правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї сторони у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обовязків сторони у справі до іншої особи у звязку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає звязок матеріального і процесуального права.

Розглянувши надані представником відповідача документи, суд дійшов висновку про необхідність здійснення заміни відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” його правонаступником публічним акціонерним товариством “Запоріжкокс”.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Здійснити процесуальне правонаступництво: замінити відповідача відкрите акціонерне товариство “Запорожкокс” його правонаступником публічним акціонерним товариством “Запоріжкокс”.

2.В задоволенні позову державного підприємства “Придніпровська залізниця” до публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” про стягнення 12290 грн. штрафу відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оформлення і підписання. Рішення оформлене і підписане, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23.05.2011