Рішення № 16939170, 23.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.2011 Справа № 5008/485/2011

За позовом державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", м. Київ в особі Кам"яницького кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", с. Кам"яниця Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Невицьке Ужгородського району

про визнання правочину нікчемним

Суддя Г.Й.Бобрик

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 - представник по дов. від 05.04.2011 р.

від відповідача 1 - ОСОБА_3 - представник по дов. від 10.01.2011 р.

від відповідача 2 - ОСОБА_4. - представник по дов. від 05.11.2010 р., ОСОБА_5 - приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ: державне підприємство "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", м. Київ в особі Кам"яницького кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", с. Кам"яниця Ужгородського району заявило позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області про визнання додаткового договору № 1 від 06.10.2010 р. про продовження договору оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р. нікчемним.

В процесі розгляду справи, за згодою сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви до 16.05.2011 р., до 08.06.2011 р., до 10.06.2011 р., до 21.06.2011 р., до 22.06.2011 р. та до 23.06.2011 р., про що представники сторін були повідомлені в судовому засіданні під розписку.

З урахуванням прийнятих судом змін та уточнень, позов мотивований тим, що 02.11.2009 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди № 178-09/06-05 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" - Кам"яницьке кар"єроуправління. Цей договір укладено строком на 1 рік, і діє з 02 листопада 2009 р. по 01 листопада 2010 р. включно.

21.10.2010 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області листом повідомило Кам"яницьке кар"єроуправління, як балансоутримувача, що 06.10.2010 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 про продовження договору оренди № 178-09/06-05 на 2 роки з 02.11.2009 р. по 01.11.2012 р.

Продовження дії договору оренди відбулося без згоди балансоутримувача і до того ж без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Позивач вказує на те, що відповідачами порушено порядок укладення договорів оренди, визначений статтею 9 Закону України „Про оренду державного або комунального майна”, відповідно до якої, до укладення договору оренди орендодавець не звертався до органу уповноваженого управляти державним майном (в даному випадку до Міністерства транспорту та зв”язку України) про надання висновку про можливість укладення додаткового договору, стосовно продовження чинності основного договору оренди; Перелік документів, визначених Наказом Фонду державного майна від 14.11.2005 р. „Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності” позивачеві не надіслано.

Листом від 28.08.2009 р. Міністерство транспорту та зв”язку України, враховуючи згоду Департаменту залізничного транспорту від 20.08.2009 р., не заперечувало щодо передачі в оренду нерухомого майна (магазину) терміном на один рік з метою розміщення магазину. Водночас, пропонувало передбачити погодження з балансоутримувачем та уповноваженим органом управління внесення змін та доповнень, розірвання.

На укладення додаткового договору № 1 від 06.10.2010 р. про продовження строку дії договору оренди № 178-09/06-05 позивач згоди не давав.

Окрім того, позивач наголошує, що залишені поза увагою листи позивача надіслані відповідачам, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного або комунального майна”, з проханням не продовжувати строк дії договору оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р., у зв”язку з необхідністю проведення капітального ремонту приміщення магазину, на виконання якого, затверджено у фінансовому плані на 2011 рік суму 80 тис. грн. та у зв”язку з можливим використання магазину за власними потребами.

У зв”язку з наведеним, представник позивача, присутня в засіданні суду по розгляду справи, вказує на те, що вчинення відповідачами оспорюваного правочину порушує права та інтереси позивача, як заінтересованої особи, а відтак, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач - регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у наданих суду письмових поясненнях стверджують, що договір оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р. з відповідачем приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено відповідно до норм чинного законодавства на підставі пакету документів, в тому числі, Довідки № 469 від 03.08.1999 р. Кам"яницького кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" про наявність даного майна на балансі та про надання дозволу на оренду приватному підприємцю ОСОБА_1, а також дозволу Міністерства транспорту та зв”язку України № 9527/45/10-09 від 28.08.2009 р.

У зв”язку з закінченням терміну дії договору оренди № 178-09/06-0, шляхом укладення додаткового договору № 1 від 06.11.2009 р., продовжено терміном на 2 роки, як це і передбачено пунктом 10.4 договору оренди № 178-09/06-05.

Так як, термін дії договору оренди № 178-09/06-05 укладено на 1 рік, з 2 листопада 2009 р. по 1 листопада 2010 р. Додатковою угодою № 1 від 06.10.2010 р. термін дії продовжено на 2 роки, тому вимоги ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України не порушено, оскільки спірний договір та додатковий договір укладено на термін, який не перевищує три роки, а тому нотаріального посвідчення не потребує.

Вважають, що погодження змін до договору оренди № 178-09/06-05 щодо продовження його строку з позивачем не було, оскільки не передбачено чинним законодавством України.

Представники, відповідачів, присутні в судових засіданнях позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити у задоволенні позову з мотивів, наведених у наданих суду письмових поясненнях.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об”єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

02 листопада 2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (далі - орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір № 178-09/06-05 на оренду індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.01.2008 р. власником не житлової будівлі, магазину, в АДРЕСА_1 є держава в особі Верховної Ради, орган управління Міністерство транспорту та зв”язку України (балансоутримувач - Кам"яницьке кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України").

Відповідно до пункту 1.1 даного договору „орендодавець” передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: вбудовані приміщення загальною площею 71,7 кв.м. будівлі магазину (літ. А), вартість яких визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2009 р. і становить за незалежною оцінкою 71 600 грн., розміщені за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, вул. Ужанська, 64, що перебуває на балансі Кам"яницького кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" (далі - Балансоутримувач).

Цей договір укладено строком на 1 рік і діє з 02.11.2009 р. по 02.11.2010 р.

Відповідно до п. 10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

В пункті 10.4 договору № 178-09/06-05 сторони домовилися, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

З матеріалів справи видно, що додатковий договір № 1 про продовження терміну договору оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р., укладений 06.10.2010 р., тобто до закінчення кінцевого строку до 02.11.2010 р.

Цей додатковий договір № 1 є невід”ємною частиною договору оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р. з моменту набрання ним чинності (п. 3 додаткового договору № 1).

Інші умови договору оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р. не змінені, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 2 Закону України „Про оренду державного або комунального майна” орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк встановлений договором.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного або комунального майна” передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного або комунального майна”, балансоутримувач листами повідомляв відповідачів, що договір оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р. продовжуватись на повторний строк не буде, так як на 2011 рік планами капітального будівництва передбачено проведення капітального ремонту приміщення магазину. Разом з тим, позивач має намір використовувати орендоване приміщення для власних потреб, тому просить по закінченню строку дії договору оренди № 178-09/06-05 повернути майно згідно п. 10.8 даного договору.

Не зважаючи на листи повідомлення позивача (балансоутримувача) про те, що термін дії договору оренди продовжуватись не буде, в порушення ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного або комунального майна”, був укладений додатковий договір оренди № 1 від 06.10.2010 р. строком на 2 роки.

Наведене стало причиною для звернення позивача, як заінтересованої особи, права та інтереси якої порушено вчиненням правочину з позовом до суду.

Пункт 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.

Згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Згідно з приписами статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

За загальним правилом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а за змістом частини третьої цієї ж статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин); згідно з частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред”явлена будь якою заінтересованою особою.

Отже, нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, а саме двосторонній правочин щодо якого недодержано вимоги законодавства про нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України.)

Зважаючи на викладене, суд задовільняє вимогу позивача про визнання правочину нікчемним, разом з тим, визнав його недійсним.

Заперечення відповідачів про те, що правочин не потребує нотаріального посвідчення не взято судом до уваги, оскільки договір оренди № 178-09/06-05 укладений 02.11.2009 р. діє до 02.11.2012 р. з урахуванням строку продовженого додатковою угодою № 1 від 06.10.2010 р., відтак потребує нотаріального посвідчення.

Заперечення стосовно того, що позивач не є стороною за договором оренди та вимоги заявлено неправомірно спростовуються постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9, відповідно до якої вимога про визнання нікчемним право чину може бути заявлена, як однією із сторін правочину так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрат по відшкодуванню судових витрат суд покладає на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 4, 10, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1ст. 202, ст.ст. 203, ч. 1 ст. 220, ст. 759, ч. 1 ст. 763, ст. 793 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати нікчемним додатковий договір № 1 від 06.10.2010 р. про продовження договору оренди № 178-09/06-05 від 02.11.2009 р.

3.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60 (код ЄДРПОУ 22111310) на користь державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", м. Київ в особі Кам"яницького кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", с. Кам"яниця, вул. Ужанська, 135 Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 34879408) суму 160,50 грн. на відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ід.номер НОМЕР_1) на користь державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", м. Київ в особі Кам"яницького кар"єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України", с. Кам"яниця, вул. Ужанська, 135 Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 34879408) суму 160,50 грн. на відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Г.Й. Бобрик

Рішення підписано 04.07.2011 року