Рішення № 16939182, 21.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2011 Справа № 11/62

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я”, с. Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району

до відповідача Солочинської сільської ради, с. Солочин Свалявського району

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство „Санаторій „Квітка Полонини” ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, с. Солочин Свалявського району

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Бобрик Г.Й.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності

від відповідача Туряниця М.І. - сільський голова

від третьої особи не з"явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Сузір"я”, с. Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство „Санаторій „Квітка Полонини” ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, с. Солочин Свалявського району, заявило позов до Солочинської сільської ради, с. Солочин Свалявського району про визнання права власності на нерухоме майно: оздоровчий комплекс на 200 місць з басейном, лікувальний корпус шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87 кв.м, що розташовані за адресою: с. Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району Закарпатської області.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.08.2010 року по справі № 11/62, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 року по справі № 11/62, позовні вимоги задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" право власності на нерухоме майно: оздоровчий комплекс на 200 місць з басейном, лікувальний корпус шоста черга будівництва, загальною площею 1 632,87 кв.м, що розташовані за адресою: с. Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району Закарпатської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 р. по справі №11/62 Господарського суду Закарпатської області та рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.08.2010 р. по справі № 11/62.

Справу передано на новий розгляд Господарському суду Закарпатської області.

Під час нового розгляду справи, вивчивши та оцінивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та врахувавши вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, суд встановив наступне.

Відповідно до договору суборенди від 10.08.2007, укладеного між ДП "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", останньому на підставі акту приймання- передачі передано у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 5,3447га, яка знаходиться за адресою: с.Солочин, 1'а" Свалявського району. (Додатковою угодою №1 до договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2007 р. продовжено строк дії до 11.08.2013 р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", відповідно до п. 6.1 договору суборенди здійснило будівництво на орендованій земельній ділянці оздоровчого корпусу на 200 місць з басейном та лікувального корпусу - шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87 м.кв.

Однак, відповідач відмовляється видати позивачу документ, який посвідчує право власності, а саме свідоцтво про право власності, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на вказані об"єкти.

Згідно статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Тобто, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування". При цьому під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом. Недотримання особами, що здійснюють будівництво, вимог, передбачених статтею 375 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання такого будівництва самочинним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив будівництво на земельній ділянці, орендованій згідно договору суборенди від 10.08.2007, укладеного між Дочірнім підприємством "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір"я".

Пунктом 6.1 договору суборенди передбачено право суборендаря, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов цього Договору, отримувати продукцію і доходи, здійснювати забудову земельної ділянки з додержанням вимог законодавства України та умов Договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2004 року, укладеного між Солочинською сільською радою та Дочірнім підприємством "Санаторій "Квітка полонини" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Пунктом 30 договору оренди від 31.12.2004, передбачено право орендаря, ДП "Санаторій "Квітка полонини", проектувати та будувати нові об"єкти на земельній ділянці, надавати в суборенду земельну ділянку чи її частину на свій розсуд, але з дотриманням умов даного договору тощо.

Позивач, відповідно до вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2011 р., надав суду для дослідження договір оренди від 31.12.2004 р., що міститься в матеріалах справи (а.с.15 т.2) та договір №1 про внесення змін та доповнень до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП санаторій "Квітка полонини" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 10.08.2007 р. Пунктом 7.1 якого строк дії договору від 10.08.2007 р. встановлено з 11.08.2010 р. до 11.08.2013 р. (а.с. 34 т.2); та надав суду додаткову угоду №1 до договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2007 р. Пунктом 3.1 додаткової угоди №1 до договору суборенди термін дії договору суборенди встановлено до 11.08.2013 р. (а.с. 35 т.2).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП „Санаторій „Квітка Полонини” у наданому суду поясненні по справі (а.с. 37 т.2) стверджує, що ДП „Санаторій „Квітка Полонини”, реалізовуючи своє право на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду 10.08.2007 р., уклало з позивачем договір суборенди земельної ділянки. Правомірність повноважень ДП „Санаторій „Квітка Полонини” було предметом судового розгляду по справі 2/4. Дійсність договору суборенди від 10.08.2007 р. також було предметом судового розгляду по справі 2/220. Вищезгадані рішення набрали законної сили та підтверджують законність договору суборенди від 10.08.2007 р.. ДП „Санаторій „Квітка Полонини” вважає, що його права не порушені та не заперечує проти задоволення позову.

Законність права ДП "Квітка Полонини" надавати в суборенду ТОВ "Сузір"я" земельну ділянку було предметом судового розгляду по справі №2/4 за позовом (Полонинської сільської ради, с.Солочин Свалявського району до Дочірнього підприємства санаторію "Квітка полонини" ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", с.Солочин Свалявського району про розірвання договору від 31.12.2004. Зокрема, підставою звернення до суду з позовом було порушення орендарем, ДП "Санаторій "Квітка полонини", договору оренди в частині передачі земельної в суборенду без згоди власника земельної ділянки. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.02.2009, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на те, що у пункті 30 договору оренди від 31.12.2004 сторони передбачили право орендаря надавати в суборенду земельну ділянку чи її частину. Крім того, умови договору оренди не містять обмежень та умов стосовно необхідності погодження договору суборенди з власником земельної ділянки. Тобто, даними рішеннями зроблено висновок про те, що як вимоги чинного законодавства так і умови договору оренди, допускають передачу орендованої земельної ділянки в суборенду, письмова згода власника земельної ділянки потрібна лише в тому випадку, якщо можливість передачі земельної ділянки в суборенду безпосередньо у договорі оренди не встановлена. Тобто, укладення ДП "Санаторій квітка Полонини" договору суборенди від 10.08.2007 з ТОВ "Сузір"я" повністю відповідає повноваженням орендаря та умовам договору оренди від 31.12.2004.

Відповідно до п.п.2 та 3 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 №923 (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного об"єкту в експлуатацію), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об"єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного онащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об"єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом.

Пунктами 9 та 14 вказаного Порядку передбачено, що результати роботи приймальної комісії оформляються актом готовності об"єкта до експлуатації, форма якого затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. На підставі акта готовності об"єкта до експлуатації інспекція державного архітектурно-будівельного контролю протягом двох днів від дати підписання видає замовнику або уповноваженій ним особі свідоцтво про відповідність збудованого об"єкту проектній документації, вимогам стандартів, будівельних норм і правил за формою, затвердженою в установленому законодавством порядку Мінрегіонгобудом.

8 серпня 2009 року державною приймальною комісією оформлено акт готовності спірного об"єкту до експлуатації, а 10 серпня 2009 року інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області позивачу видано свідоцтво №07000100 про відповідність збудованого об"єкту роектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яке одночасно свідчить про відповідність спірного об"єкту будівництва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

Відповідно до пункту 18 Порядку вказане свідоцтво є підставою для укладення договорів про постачання на об"єкти будівництва необхідних для їх функціонування ресурсів (води, газу, тепла, електроенергії), включення даних про такі об"єкти будівництва до державної статистичної звітності та оформлення права власності на них.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права .

Відповідно до ч.2 ст.415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

З огляду на досліджені обставини справи, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності, а тому відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, позивач правомірно пред»явив позов про визнання його права власності і такі вимоги позивача, є такими що підлягають до задоволення .

Відповідач - Солочинська сільська рада, заперечуючи проти позову, покликається на те, що будівництво лікувального комплексу проведено на землях ДП "Санаторій "Квітка Полонини" площею 0,05га та ТзОВ "Маргіт" площею 0,35га на підставі договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2007, однак, на думку сільського голови, до повноважень головного лікаря не належить передача земель в суборенду, оскільки це компетенція засновника, тобто ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а останнє згоду на передачу земель не надавало. Присутня у засіданні суду представник відповідача наголошує, що причиною відмови позивачу у визнанні права власності спірного об"єкту є також невиконання рішення правління ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про землекористування щодо впорядкування ДП "Санаторій "Квітка Полонини" земельних відносин з Солочинською сільською радою.

Заперечення відповідача щодо відсутності дозволу позивача на будівництво спірного об"єкту судом відхилені, так як спростовуються наявним у матеріалах справи (а.с.11 т.1) дозволом на будівництво лікувально-оздоровчого комплексу "Сузір"я" наданим Солочинською сільською радою 19.06.2003 р.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 16, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір"я" (с.Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району, код 31859132) право власності на нерухоме майно: оздоровчий комплекс на 200 місць з басейном, лікувальний корпус - шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87 м.кв., що розташовані за адресою: с.Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району Закарпатської області.

3. Стягнути з Солочинської сільської ради (с.Солочин, 241 "а" Свалявського району, код 25445006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", (с.Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району, код 31859132) суму 25585 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Г.Й. Бобрик

Рішення підписано 04.07.2011 р.