Постанова № 16937613, 05.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

05.07.11 Справа № 5008/652/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддяБонк Т. Б.

суддіБойко С. М.

Желік М. Б.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача (апелянта) не зявився

розглянув апеляційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства фірми «Край і К», м. Ужгород б/н від 12.06.2011 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 02.06.2011 р. (суддя Швед С. Б.)

у справі № 5008/652/11

за позовом ТзОВ «1000 дрібниць», м. Ужгород

до відповідача Приватного багатопрофільного підприємства фірми «Край і К», м. Ужгород

про стягнення 47362, 13 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.06.2011 р. у справі № 5008/652/2011 задоволено позов ТзОВ «1000 дрібниць», м. Ужгород, з Приватного багатопрофільного підприємства фірми «Край і К», м. Ужгород на користь позивача стягнуто 47360 грн. заборгованість за товар, в тому числі 35050, 12 грн. основного боргу, 9114, 88 грн. інфляційних нарахувань, 1195 грн. 3 % річних, 474 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача товар, не оплатив його в повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість, на суму якої нараховані інфляційні втрати та 3 % річних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, посилаючись на те, що спір в суді першої інстанції розглядався за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, що, на думку апелянта, є порушенням п.п. 1, 2 ст. 77 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що на всіх накладних на отримання товарів є підписи ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які є працівниками ПП «Край і К», що підтверджується довіреностями за 09.10.2008 р.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.08.2007 р. між ТзОВ «1000 дрібниць»(продавець) та Фірмою «Край і К»(покупець) укладено договір № 8, відповідно до п. 1 якого продавець продає, а покупець купує товари народного вжитку (будівельні матеріали, господарські товари, миючі засоби тощо) протягом строку дії цього договору згідно відпускних накладних на кожну партію товару.

Продавець передає покупцю кожну партію товару з випискою відпускної накладної за наявності довіреності при попередній оплаті і наявності коштів на розрахунковому рахунку продавця.

На виконання вказаного договору протягом 4-го кварталу 2008 року продавець (позивач) згідно накладних (а. с. 9 40) поставив покупцю (відповідачу) товар на загальну суму 35050, 12 грн., що також підтверджується довіреностями, виданими відповідачу, на отримання товару та документами податкової звітності (податкові накладні, податкові декларації з ПДВ).

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 укладеного між сторонами договору, платіж здійснюється покупцем шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку протягом 3 банківських днів.

Однак, відповідач в передбачені договором строки не оплатив отриманий від позивача товар.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.07.2009 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 14 про сплату боргу, яка залишена відповідачем без належного реагування.

Згідно розрахунку позивача, він просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 35050, 12 грн. (а. с. 41). Крім цього, позивачем нараховано на вказану суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних в сумах 9114, 96 грн. та 3197, 05 грн. відповідно. (а. с. 42).

Сторонами у справі проведено взаєморозрахунок, за результатами якого складено та підписано акт, за даними якого станом на 01.12.2009 р. заборгованість ТзОВ «Край і К»перед ТзОВ «1000 дрібниць»становить 37381, 86 грн. (а .с. 44).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних, а також розмір суми основного боргу, апеляційна інстанція вважає, що місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Щодо посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм ст. 77 ГПК України, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Проте, у матеріалах справи містяться повідомлення про вручення обом сторонам ухвал про призначення справи до розгляду (а. с. 1 а, 1 б). Направлення сторонам даної ухвали підтверджується також штемпелем канцелярії господарського суду Закарпатської області на зворотньому аркуші ухвали (а. с. 1). Крім цього, відповідачем не було подано клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням причини неможливості явки уповноваженого представника.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.06.2011 р. у справі № 008/652/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства фірми «Край і К», м. Ужгород без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяБонк Т. Б.

СуддяБойко С. М.

СуддяЖелік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 08.07.2011 р.