Постанова № 16937535, 07.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 року Справа № 34/88-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Колеснику Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 01.03.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №01 від 05.07.10

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум", м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2010р. у справі №34/88-10

за позовом приватного підприємства "Сігма", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум", м. Кривий Ріг

про стягнення 2 335384грн. 37 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.06.11 по 07.07.11 (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.10 (суддя Примак С.А.) позов приватного підприємства "Сігма" задоволено частково. Розірвано договір від 24.02.2009р. №24/02-09, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" та приватним підприємством "Сігма". З товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" стягнуто 1815 865грн. основного боргу, 53168грн. 32 коп. інфляційних втрат, 15074грн. 16 коп. річних, 149457грн. 31 коп. пені, 20391грн.79 коп. держмита та 205грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" просить його скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Приватне підприємство "Сігма" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

16.06.11 товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" заявило клопотання про призначення судово-технічної експертизи договору поставки від 24.02.09 № 24/02-09 і додаткових угод до нього. Згадане клопотання апеляційним господарським судом відхиляється, тому що відповідачем необґрунтовані сумніви у дійсності договору поставки № 24/02-09 та додаткових угод до нього.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

24.02.2009 року приватне підприємство "Сігма" (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" (постачальник) уклали договір поставки № 24/02-09.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.01.2010 року до відомостей у Єдиному державному реєстрі про товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" 21.01.2010 року було внесено зміни, якими було змінено найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" та змінено місцезнаходження - 50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 36.

24.02.2009 року, як додаток №1 до договору, позивачем та відповідачем була підписана специфікація №1 до договору.

24.02.2009 року сторонами укладено додаткову угоду до договору, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п.1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця руду залізну агломераційну виробництва відповідача ТУ У 13.1-32410184-001:2005 із вмістом Fe-54,0 % (базовий вміст заліза за договором) (надалі за текстом - товар), а позивач зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити його на умовах, передбачених договором та специфікацією до нього.

Згідно п. 2.1. договору більш докладна інформація про кількість та якість товару міститься у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (склад "Позивача"), у відповідності до базисних умов поставки ІНКОТЕРМС 2000, договором

та специфікацією (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1).

Згідно п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору.

Пунктом 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 визначено, що фактом поставки кожної партії товару вважається дата надходження кожної партії товару на склад позивача при умові виконання п. 3.5. договору.

Пунктом 3.5 договору в редакції додаткової угоди № 1 встановлено, що відповідач зобов'язується одночасно з товаром надати позивачу товаросупровідну документацію: товарну накладну, податкову накладну, сертифікат якості та рахунок.

Згідно п. 2.5 договору оплата за товар може здійснюватися позивачем шляхом передоплати або по факту поставки товару відповідачем.

Пунктом 5.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 встановлено, що оплата партії товару по факту поставки, здійснюється на підставі товаросупровідної документації, зазначеної у п. 3.5. договору, з відстрочкою платежу протягом 5 (п'яти) банківських днів.

У разі сплати за товар шляхом передоплати, відповідач зобов'язаний здійснити поставку партії товару на суму передоплати не пізніше ніж через 10 (десять) банківських днів з дня надходження передоплати.

Відповідно до умов специфікації № 1 до договору від 24.02.2009 року, відповідач зобов'язується передати у власність позивача товар на загальну суму 2 484 000 грн., а позивач зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивачем у період з 25.02.2009 року по 06.10.2009 року було перераховано передплату за товар в загальній сумі 1 871065 грн., про що свідчать банківські виписки, від 25.02.2009р., 26.02.2009р., 27.02.2009р., 05.03.2009р., 13.03.2009р., 16.03.2009р., 10.04.2009р., 13.04.2009р., 14.04.2009р., 17.04.2009р., 28.04.2009р., 29.04.2009р., 08.05.2009р., 20.05.2009р., 22.05.2009р., 27.05.2009p., 19.06.2009p., 30.06.2009p., 01.07.2009p., 23.07.2009р., 30.07.2009р., 11.08.2009р., 13.08.2009p., 20.08.2009p., 26.08.2009p., 27.08.2009p., 27.08.2009p., 02.09.2009p., 03.09.2009p., 04.09.2009 p., 14.09.2009p., 06.10.2009р.

Станом на 26.01.2010 р. товар відповідачем позивачу не надано.

02.10.2009 року за вих. №159 на адресу відповідача була надіслана вимога про розірвання договору та погашення суми заборгованості, яка виникла у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договору, на загальну суму 1 871 065 грн. (т.1, а.с. 63, 133).

Платіжним дорученням від 06.10.2009 року № 39 відповідачем було повернуто грошові кошти у розмірі 55 200грн., що підтверджується банківською випискою від 06.10.2009 року.

12.01.2010 року позивач вдруге звернувся до відповідача із вимогою № 5/1 погашення суми заборгованості та розірвання договору (т.1, а.с. 64, 133), відповіді на яку не отримано.

В силу ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У статті 549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частина 3 даної статті встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.2. договору відповідач у разі порушення строків поставки товару сплачує позивачу за кожен день прострочки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період дії прострочки.

Зважаючи на приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України і що у листі від 02.10.09 № 159 позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору часткове задоволення господарським судом вимог щодо стягнення пені є правомірним.

У відповідності із ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахунок суми втрат від інфляції та річних і період їх нарахування визначені господарським судом правильно.

Також позивачем заявлено вимоги про розірвання договору поставки від 24.02.09 № 24/02/09.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приватне підприємство "Сігма" розраховувало на належне виконання договору відповідачем, на отримання прибутку, якого воно не отримало. Неотримання прибутку позивачем є істотним порушенням договору саме відповідачем. Тому суд дійшов підставного висновку про розірвання договору .

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" щодо недодержання позивачем п. 9.3 договору, яким передбачено обовязковість досудового врегулювання спорів, спростовуються наявними у справі листами від 02.10.09 № 159 та від 11.01.10 № 5/1 (т.1, а.с. 63, 64), в яких позивач просив повернути суму передплати 1815865 грн., про що вказувалось вище. Докази відправки цих листів знаходяться у матеріалах справи (т.1, а.с. 133).

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" вказує, що в процесі роботи між підприємствами укладались різні угоди як по поставці товарів так і по поставці обладнання, а саме :

1. 12.02.09 року між приватним підприємством "Сігма" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" укладено договір позики №12/02/09 де приватне підприємство "Сігма" (позичальник), а товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" (позикодавець) строк позики до 31.12.2009 року, сума позики складає 467 720 грн.

2. 24.02.09року між приватним підприємством "Сігма" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" укладено договір поставки № 24/02-09 залізної руди агломераційну Fe 54%.

3. 31.07.09року між приватним підприємством "Сігма" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" укладено договір №31/07-09 про поставку товариством з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" приватному підприємству "Сігма" сепараційних установок у кількості 2-х штук на суму 736 536 грн.

Таким чином між приватним підприємством “Сігма” та товариством з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" виникла заборгованість, яка на думку відповідача, закрита актами взаємозаліку.

Відповідач стверджує, що на адресу приватного підприємства "Сігма" надсилались відповідні листи про проведення взаємозаліку.

Матеріали справи містять акт про погашення взаємної заборгованості від 29.03.10 на суму 1204256 грн. (т.1, а.с.132). Між тим відповідачем, всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не доведено надсилання цього акту про взаємозалік приватному підприємству “Сігма”.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що зустрічні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" за договором позики №12/02/09, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "ВП Сігма" та приватним підприємством "Сігма" 12.02.2009 року, є спірними, оскільки право вимоги грошових коштів за договором позики № 12/02/09 відступлено відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.07.2009 року б/н в сумі 434920грн. товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ауріс", яке є новим кредитором. В провадженні господарського суду м.Києва знаходиться справа № 61/235 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" до приватного підприємства "Сігма" про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 515 042грн. 74 коп. 29.06.2011 року у даній справі винесено рішення, яким позов задоволено, рішення суду законної сили не набрало, тому що оскаржено приватним підприємством "Сігма".

На наданому відповідачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2010 р. відсутній підпис уповноваженого представника позивача.

Таким чином викладені в апеляційній скарзі товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" доводи не знайшли свого підтвердження, є безпідставними і необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції, на думку судової колегії, винесено з повним та всебічним дослідженням обставин справи при дотриманні норм матеріального і процесуального права.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" про розстрочку виконання рішення суду, подане до апеляційного господарського суду 07.07.11, задоволенню не підлягає, оскільки в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано документів в обгрунтування цього клопотання.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.10 у даній справі залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Феррум" без задоволення.

Головуючий суддя А.К.Дмитренко

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя В.І.Крутовських

повний текст постанови виготовлений 11.07.11р.