YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Чернігівська область

/

Господарський суд Чернігівської області

Рішення № 16937498, 07.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

Дата ухвалення

07.07.2011

Номер справи

12/66

Номер документу

16937498

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

07.07.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

05 липня 2011 року Справа № 12/66

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Полікомбанк",

вул. Київська, 3, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Приватне підприємство "Аверс-Плюс",

вул. Лізи Чайкіної, 23-б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості 245067,86 грн. за рахунок предмета застави та іпотеки

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 30.12.2010 року, представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 120 871 грн. 70 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 01.05.2010 року по 22.05.2011 року, 96 854 грн. 79 коп. пені за порушення строку повернення кредиту з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року та 27 341 грн. 37 коп. пені за порушення строку погашення процентів за період з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року, згідно Кредитного договору від 21.07.2006 року № 499 та додаткових угод до нього, звернувши стягнення на заставлене майно, згідно Договору застави від 07.08.2006 року № 546 з додатком та Іпотечного договору від 25.07.2006 року № 2486.

До початку судового засідання 23.06.2011 року від представника позивача до суду надійшла письмова заява від 14.06.2011 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд: “Стягнути з Приватного підприємства "Аверс-Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства „Полікомбанк” заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.05.2010 року по 22.05.2011 року 120871,70 грн., пеню за порушення строку повернення кредиту з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року 96854,79 грн. та за порушення строку погашення процентів за період з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року 27341,37 грн., а також 2450,68 грн. в повернення сплаченого нами держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на заставне майно (предмет застави та іпотеки) відповідача, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки згідно експертного висновку ПП “Експерт-Плюс” в сумі 1247544,00 грн.”.

Заява позивача про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 23.06.2011 р. позивачем була подана ще одна письмова заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд: "Стягнути з Приватного підприємства "Аверс-Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства „Полікомбанк” заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.05.2010 року по 22.05.2011 року 120871,70 грн., пеню за порушення строку повернення кредиту з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року 96854,79 грн. та за порушення строку погашення процентів за період з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року 27341,37 грн., а також 2450,68 грн. в повернення сплаченого нами держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на предмет іпотеки, а саме: - нежитлові будівлі за адресою: Черігівська область, м.Ніжин, вул.Бородіа, буд.7, що складаються з будівлі цеху по виробництву ковбас, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки літерою “Б2”, загальною площею 1078,6 кв.м.; прибудови “Б1”, цегляної, загальною площею 73,0 кв.м.; будівлі сушки “Б”, цегляної, загальною площею 1261,0 кв.м.; прибудови “б”, цегляної загальною площею 43,5 кв.м.; прибудови “б1”, цегляної, загальною площею 10,2 кв.м.; прибудови “б2”, цегляної, загальною площею 9,0 кв.м.; підвалу “Пд1”, цегляного, загальною площею 66,1 кв.м.; підвалу “Пд2”, цегляного, загальною площею 265,9 кв.м.; компресорної “В”, цегляної, загальною площею 395,0 кв.м.; ганку “в”, бетонного; підвалу “Пд”, цегляного, загальною площею 81,2 кв.м.; будівлі цеху по виробництву оцту “А”, цегляної, загальною площею 373,0 кв.м.; прибудови “А1”, цегляної, загальною площею 56,6 кв.м.; прибудови “А2”, цегляної, загальною площею 44,3 кв.м.; котельні “З”, цегляної, загальною площею 114,9 кв.м.; тарного навісу “Ж” металевого; навісу “М” металевого; навісу “Н” металевого; навісу “Л” металевого; навісу “И” металевого; Bopiт “1” металевих; огорожі “2” із залізобетонних плит; огорожі “3” цегляної, згідно даних витягу з реестру прав власності на нерухоме майно №11213464, виданого Ніжинським МБТІ 13 липня 2006 року.

а також заставне майно відповідача, а саме:

- кутер, 1973 року випуску, інвентарний номер 001075;

-завантажувальний пристрій, 1982 року випуску, інвентарний номер 001077; -таль електрична, 1985 року випуску, інвентарний номер 001078;

-електротельфер, 1987 року випуску, інвентарний номер 001079;

- електротельфер, 1987 року випуску, інвентарний номер 001105;

-котель МЗС-2446, 1979 року випуску, інвентарний номер 001129;

-реактор М-32С-316, 1985 року випуску, інвентарний номер 001131;

-таль електрична, 1988 року випуску, інвентарний номер 001163;

-шприц вакуумний, 1993 року випуску, інвентарний номер 001206;

-насос К-80-50-200, 1995 року випуску, інвентарний номер 001257;

-дробарка, 1973 року випуску, інвентарний номер 001259;

-зварювальний апарат, 1985 року випуску, інвентарний номер 001311;

- кутер, 1981 року випуску, інвентарний номер 001318;

-машина П6ФШУ, 1988 року випуску, інвентарний номер 001410;

-паровий котел 416-09, 1991 року випуску;

-автоклав АВ-2, 1989 року випуску, інвентарний номер 001459;

-насос ЕМ-100-65, 1995 року випуску, інвентарний номер 001460;

-шприц наповнення вакуумний, 1985 року випуску, інвентарний номер 001478;

-автоклав, 1995 року випуску, інвентарний номер 001488;

- волчок, 1989 року випуску, інвентарний номер 000420;

-фаршмішалка, 1987 року виуску, інвентарний номер 000423;

-машина шпиговочна, 1982 року випуску, інвентарний номер 000436;

-стіл обвалочний, 1997 року випуску, інвентарний номер 000440;

-машина шпиговочна, 1987 року випуску, інвентарний номер 000648;

-шприц вакуумний, 1988 року випуску, інвентарний номер 000742;

-елеватор для вигрузки тушенки, 1995 року випуску, інвентарний номер 000746;

-машина шпиговочна, 1989 року випуску, інвентарний номер 000812;

-підвісна транспортна лінія (70 м), 1993 року випуску, інвентарний номер 000816;

-фаршмішалка, 1989 року випуску, інвентарний номер 000844;

- таль електрична, 1992 року випуску, інвентарний номер 000849. Визначити способом реалізації предмета іпотеки - проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки, згідно експертного висновку ПП “Експерт-Плюс” в сумі 1 247 544,00 грн." Заява позивача про уточнення позовних вимог була прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не зачіпає нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2011 р. виклав пояснення по справі та заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602082654 від 25.06.2011 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 23.06.2011 року суду не надав.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2011 року надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2011 року підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32016937, який підтверджує, що інших обтяжувачів на майно, що є предметом договору застави від 07.08.2006 року № 546 немає; витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32017952, який підтверджує внесення відомостей про звернення стягнення на заставлене майно.

Також в поданому клопотанні представник позивача просить суд призначити реалізацію заставного майна шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом, що передбачено абзацом 2 пункту 6 статті 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Початкову ціну реалізації рухомого майна встановити згідно оцінки визначеної сторонами у Договорі застави № 546 від 07.08.2006 року. Подане позивачем клопотання прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 23.06.2011 року відповідач був повідомлений, що нез”явлення в судове засідання повноважного представника не є перешкодою для розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивачем були подані заяви про уточнення позовних вимог, які були прийняті судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяв про уточнення позовних вимог.

Відповідно до п.1.1 статуту в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол від 21.04.2009р. № 21, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 25 листопада 2009 року номер запису 10641050016000853, Закрите акціонерне товариство «Полікомбанк»перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк», яке в свою чергу є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Полікомбанк», а тому до нього перейшли всі права та обов»язки Закритого акціонерного товариства «Полікомбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.06.2009 року по справі № 12/90 за позовом: Закритого акціонерного товариства „Полікомбанк” до Приватного підприємства „Аверс-Плюс” про стягнення 715451 грн. 79 коп. боргу, шляхом звернення стягнення на заставне майно та предмет іпотеки , було встановлено наступне:

21.07.2006 року між Закритим акціонерним товариством „Полікомбанк” та Приватним підприємством „Аверс-Плюс” був укладений кредитний договір № 499, з лімітом кредитування 600000 грн., з кінцевою датою дії кредитної лінії 20 липня 2009 року та сплатою за користування кредитом 19 % річних.

Додатковою угодою № 1 від 25.07.2006 року до кредитного договору від 21.07.2006 року № 499, сторонами визначено кінцеву дату повернення сум кредитів, наданих в межах ліміту кредитування в період з 25 липня 2006 року по 20 липня 2007 року 21 липня 2007 року.

Додатковою угодою № 2 від 23.07.2007 року до кредитного договору від 21.07.2006 року № 499 сторони домовились, що по кредитах, наданих по кредитному договору від 21.07.2006 року № 499 та додатковій угоді до цього договору від 25.07.2006 року № 1, залишок яких на 23.07.2007 року становить 600000 грн., встановлюється нова кінцева дата повернення кредитів 20 липня 2008 року.

Судом також встановлено факт надання банком кредиту позичальнику в сумі 600000 грн. та факт невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором № 499 від 21.07.2006 року та Додаткових угод до нього, щодо сплати заборгованості по кредиту, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, і було відповідно стягнуто з відповідача 600000 грн. заборгованості по кредиту, 108 710 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 21.07.2008 року по 22.04.2009 року та 369 грн. 64 коп. пені за період з 06.11.2008 року по 22.04.2009 року. за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, 7090 грн. 81 коп. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно Договору застави № 546 від 07.08.2006 року та шляхом звернення стягнення на предмет іпотект згідно Іпотечного договору від 25.07.2006 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року, рішення господарського суду Чернігівської області від 09.06.2009 року по справі № 12/90 залишено без змін та 10.08.2009 року господарським судом Чернігівської області видано наказ про примусове виконання цього рішення, який було передано стягувачем для виконання до Державної виконавчої служби (постанова про відкриття виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції від 18.08.2009 року).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 року по справі № 16/17 про стягнення 251537,89 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно було стягнуто з Приватного підприємства "Аверс-Плюс", вул. Лізи Чайкиної, 23-б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (п/р 26007024684 в Полікомбанку, код банку 353100, код ЄДРПОУ 30941812) на користь Публічного акціонерного товариства „Полікомбанк”, вул. Київська, 3, м. Чернігів, 14005 (к/р 32004153301 в Управлінні НБУ в Чернігівській області, МФО 353457, код ЄДРПОУ 19356610) 114000,44 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.05.2009 року по 30.04.2010 року, 127019,17 грн. пені за порушення строку повернення кредиту за період з 01.05.2009 року по 30.04.2010 року , 10518,28 грн. пені за порушення строку погашення процентів за перод з 01.05.2009 року по 30.04.2010 року, 2515,38 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно Договору застави № 546 від 07.08.2006 року та шляхом звернення стягнення предмет іпотеки згідно Іпотечного договору від 25.07.2006 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року, рішення господарського суду Чернігівської області від 10.06.2010 року по справі № 16/17 залишено без змін та 14.10.2010 року господарським судом Чернігівської області видано наказ про примусове виконання цього рішення, який було передано стягувачем для виконання до Державної виконавчої служби (постанова про відкриття виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції від 21.10.2010 року).

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Погашення нарахованих відсотків по кредиту проводиться позичальником у строки, передбачені п. 1.1.5. кредитного договору, платіжним дорученням на рахунок № 2068902468402.9801 у Банку.

Пунктом 1.1.5. кредитного договору № 499 від 21.07.2006 року передбачено, що нарахування процентів проводиться щоденно на фактичний залишок заборгованості з дати видачі кредиту до дати повного погашення кредиту. Проценти, нараховані за місяць, сплачуються не пізніше 5-го числа наступного місяця, за період, що залишився, - при настанні дати повернення кредиту.

Крім того, відповідно до п. 3.1.2. кредитного Договору позичальник взяв на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом згідно п. 1.1.4. та п. 1.1.5. Договору.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із наданих банком документів, постановою про відкриття виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції від 18.08.2009 року було відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Чернігівської області по справі № 12/90 та постанова про відкриття виконавчого провадження відділу Державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції від 21.10.2010 року було відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Чернігівської області по справі № 16/17, але рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 12/90 та № 16/17 на даний час не виконі.

Відповідачем також не надано суду доказів виконання рішень господарського суду Чернігівської області по справі № 12/90 та № 16/17 та доказів погашення заборгованості по кредитному договору № 499 від 21.07.2006 року.

Таким чином позивач обґрунтовано нарахував відповідачу проценти за користування кредитом з 01.05.2010 року по 22.05.2011 року у сумі 120871 грн. 70 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 5.1. Договору, пеню в сумі 96 854 грн. 79 коп. за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 23.05.2010 року по 22.05.2010 року та 27341 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 23.05.2010 року по 22.05.2010 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно п. 5.1. кредитного договору позичальник взяв на себе зобовязання у разі порушення строку повернення кредиту та сплати процентів за кредит сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу з дня утворення заборгованості до дати фактичного її погашення.

Приймаючи до уваги, що відповідачем була допущена прострочка повернення кредиту та прострочка сплати процентів, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано нарахована пеня в сумі 96 854 грн. 79 коп. за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 23.05.2010 року по 22.05.2010 року та пеня в сумі 27341 грн. 37 коп. за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 23.05.2010 року по 22.05.2010 року.

В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору № 499 від 21.07.2006 року між сторонами 07.08.2006 року було укладено договір застави № 546.

Предметом договору застави відповідно до п. 1.2. є майно згідно з Додатком № 1, а саме: кутер, 1973 року випуску, інвентарний № 001075; завантажувальний пристрій, 1982 року випуску, інвентарний номер 001077; таль електрична, 1985 року випуску, інвентарний номер 001078; електротельфер, 1987 року випуску, інвентарний номер 001079; електротельфер, 1987 року випуску, інвентарний номер 001105; котел МЗС-2446, 1979 року випуску, інвентарний номер 001129; реактор М 32С-316, 1985 року випуску, інвентарний номер 001131; таль електрична, 1988 року випуску, інвентарний номер 001163; шприц вакуумний, 1993 року випуску, інвентарний номер 001206; насос К 80-50-200, 1995 року випуску, інвентарний номер 001257; дробарка, 1973 року випуску, інвентарний номер 001259; зварювальний апарат, 1985 року випуску, інвентарний номер 001311; кутер, 1981 року випуску, інвентарний номер 001318; машина П 6 Ф ШУ, 1988 року випуску, інвентарний номер 001410; паровий котел 146-09, 1991 року випуску; автоклав АВ-2, 1989 року випуску, інвентарний номер 001459; насос ЕМ-100-65, 1995 року випуску, інвентарний номер 001460; шприц наповнення вакуумний, 1985 року випуску, інвентарний номер 001478; автоклав, 1995 року випуску, інвентарний номер 001488; волчок, 1989 року випуску, інвентарний номер 000420; фаршмішалка, 1987 року випуску, інвентарний номер 000423; машина шпиговочна, 1982 року випуску, інвентарний номер 000436; стіл обвалочний, 1997 року випуску, інвентарний номер 000440; машина шпиговочна, 1987 року випуску, інвентарний номер 000648; шприц вакуумний, 1988 року випуску, інвентарний номер 000742; елеватор для вигрузки тушонки, 1995 року випуску, інвентарний номер 000746; машина шпиговочна, 1989 року випуску, інвентарний номер 000812; підвісна транспортна лінія (70м), 1993 року випуску, інвентарний номер 000816; фаршмішалка, 1989 року випуску, інвентарний номер 000844: таль електрична, 1992 року випуску, інвентарний номер 000849.

Загальна балансова вартість заставленого Заставодавцем майна складає 75191,50 грн. (п.1.3 договору). Відповідно до п. 1.4 договору застави, сторони оцінили заставлене Заставодавцем майно в 302800 грн.

Відповідно до п. 1.5. договору застави № 546 від 07.08.2006 року майно, передане в заставу зберігається у приміщенні цеху по виробництву ковбас, в будівлі компресорної та приміщенні котельної за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Бородіна, 7.

В пунктах 1.2. вищевказаного договору застави, сторони передбачили, що цей договір забезпечує виконання зобовязань Заставодавця перед Заставодержателем по кредитному договору № 499 від 21.07.2006 року та Додатковій угоді до нього від 25.07.2006 року № 1, а саме по поверненню суми кредиту, сплати відсотків за весь період фактичного користування ним, пені і штрафів, відшкодування фактичних збитків, можливих витрат, повязаних з утриманням і збереженням предмета застави або із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацію, а також інших витрат.

Статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

Статтею 589 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разу невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 2.11. Договору застави у разі невиконання заставодавцем зобовязань за кредитним договором від 21.07.2006 року № 499, заставодержатель вправі в першу чергу перед можливими кредиторами отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Позивачем, відповідно до ст. 11 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, 22.08.2006 року було зареєстровано забезпечувальне обтяження рухомого майна в Державному реєстрі, № витягу 8829255.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32016937 від 04.07.2011 року інші записи обтяження на майно, що є предметом Договору застави № 546 від 07.08.2006 року, не здійснювались.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32017952 від 04.07.2011 року, наданого позивачем, до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 3537635 контрольна сума 69АГ5Е4042 були внесені відомості та зареєстровано повторне звернення стягнення на заставлене майно на підставі позовної заяви № 1-06/1698 від 31.05.2011 року.

Оскільки позивач перший здійснив реєстрацію забезпечувального обтяження на заставне майно, то відповідно до ст. 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” він має вищий пріоритет, тобто переважне право обтяжувала відносно права іншої особи на те саме рухоме майно.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 Закону; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Пунктом 2.12. Договору застави №546 від 07.08.2006 року сторони визначили, що у разі звернення стягнення заставодержателем на заставлене майно, реалізація його провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (прилюдних торгів) згідно діючого законодавства України, а також шляхом передачі заставленого майна у власність заставодержателя.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань по кредитному договору № 499 від 21.07.2006 року між сторонами було укладено Іпотечний договір від 25.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Бублик Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2486.

Умовами іпотечного договору, сторони передбачили, що Іпотечний договір від 25.07.2006 року забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 499 від 21.07.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, тобто за рахунок предмету іпотеки підлягає погашенню заборгованість по кредиту, по відсотках, оплата неустойки (пені, штрафу), а також всіх збитків, понесених внаслідок невиконання Іпотекодавцем умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2 Іпотечного договору від 25.07.2006 року предметом іпотеки є не житлові будівлі, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Бородіна, 7, що складаються з:

- будівля цеху по виробництву ковбас, збудованої з цегли, зазначеної за планом земельної ділянки літерою „Б2”, загальною площею 1078,6 кв.м.; прибудова „Б1”, цегляна, загальною площею 73,0 кв.м., будівля сушки „Б”, цегляна, загальною площею 1261,0 кв.м., прибудова „б”, цегляна, загальною площею 43,5 кв.м., прибудова „б1”, цегляна, загальною площею 10,2 кв.м., прибудова „б2”, цегляна, загальною площею 9,0 кв.м., підвал „Пд1”, цегляний, загальною площею 66,1 кв.м., підвал „Пд2”, цегляний, загальною площею 265,9 кв.м., компресорна „В”, цегляна, загальною площею 395,0 кв.м., ганок „в”, бетонний, підвал „Пд.”, цегляний, загальною площею 81,2 кв.м., будівля цеху по виробництву оцту „А”, цегляна, загальною площею 373,0 кв.м., прибудова „А1”, цегляна, загальною площею 56,6 кв.м., прибудова „А2”, цегляна, загальною площею 44,3 кв.м., котельня „З”, цегляна, загальною площею 114,9 кв.м., тарний навіс „Ж” металевий, навіс „М” металевий”, навіс „Н” металевий, навіс „Л” металевий, навіс „И” металевий, ворота „І” металеві, огорожа „2” із залізобетонних плит, огорожа „3”, цегляна, згідно даних з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11213464, виданого Ніжинським МБТІ 13.07.2006 року.

Документом, що підтверджує право власності Іпотекодержавця на нежитлові будівлі, що передаються в іпотеку за Іпотечним договором, є договір купівлі-продажу обєкту промислового призначення, укладеного 16.07.2002 року за № 609 між двома юридичними особами.

Право власності Іпотекодавця на нежитлові будівлі зареєстроване Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації за р.№ 218 в книзі №3, занесено до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 9074608.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 6778 кв.м., згідно Державного акту № 27 від 24.10.1994 року.

Пунктом 3 Іпотечного договору зазначено, що згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Ніжинським МБТІ 13.07.2006 року за № 11213464, балансова вартість не житлових будівель, що є предметом іпотеки, становить 63400 грн. Сторони оцінили предмет іпотеки в 1141215 грн., згідно звіту про оцінку майна, що пропонується в заставу Полікомбанку від 18.07.2006 року.

В силу ст.33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 14 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги в повному обсязі, включаючи відсотки, пеню та неустойку, відшкодування збитків, заподіяних прострочкою виконання, а також відшкодування витрат по стягненню.

Частиною першою ст. 7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором , що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів. Неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Позивачем, відповідно до ст. 4 Закону України “Про іпотеку”, 25.07.2006 року на підставі іпотечного договору р. № 2486 від 25.07.06р. було зареєстровано в державному реєстрі Іпотек, обтяження на не житлові будівлі, які розташовані в Чернігівській області, м. Ніжин, вул. Бородіна, 7. Інші записи обтяження на зазначене майно не здійснювались.

Оскільки позивач перший здійснив реєстрацію забезпечувального обтяження на заставне майно, то відповідно до ст. 4 Закону України “Про іпотеку” він має вищий пріоритет, тобто переважне право обтяжувала відносно права іншої особи на те саме нерухоме майно.

Статею 35 Закону України «Про іпотеку визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як слідує із матеріалів справи, позивач 10.06.2011 року направив відповідачу письмову вимогу про усунення порушення, а саме щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01.05.20101 року по 22.05.2011 року в сумі 120871,70 грн., пені в сумі 96854,79 грн. за порушення строку повернення кредиту за період з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року та 27341,37 грн. пені за прострочку сплати процентів за період з 23.05.2010 року по 22.05.2011 року.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 13 Іпотечного договору від 25.07.2006 року, сторони визначили позасудові шляхи врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Також абзацем 4 п. 13 договору іпотеки передбачено, що визнані цим договором способи задоволення вимог іпотеко держателя не перешкоджають іпотеко держателю застосовувати інші встановлені Законом України «Про іпотеку» способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як встановлено судом, відповідно до п. 3 Іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки в 1141215 грн., згідно звіту про оцінку майна, що пропонується в заставу Полікомбанку від 18.07.2006 року.

Позивач просить суд визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1247544 грн., виходячи із оцінки проведеної приватним підприємством «Експерна фірма «Експерт-ПЛЮС» станом на 18.10.2010 року.

Відповідач своїм правом не скористався щодо заперечення початкової ціни предмета іпотеки, яка визначена позивачем для його подальшої реалізації в розмірі 1247544 грн., а також не надав документів, які б підтверджували, що ця ціна є іншою, а тому суд доходить висновку, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації складає 1247544 грн.

Оскільки рішеннями господарського суду Чернігівської області по справі № 12/90 та № 16/17 було стягнуто заборгованості на загальну суму 970773,11 грн. за рахунок заставного майна згідно договору застави № 546 від 07.08.2006 року та предмету іпотеки згідно Іпотечного договору від 25.07.2006 року, а тому заборгованість відповідача в сумі 120871,70 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 96854,79 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 27341,37 грн. пені за порушення строку погашення процентів, підлягає стягненню також за рахунок заставного майна згідно договору застави № 546 від 07.08.2006 року та предмету іпотеки згідно Іпотечного договору від 25.07.2006 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, проценти за користування кредитом в установлений строк в повній сумі не повернув, а також пеню за прострочення повернення кредиту та пеню за прострочення сплати процентів не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 120871,70 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 96854,79 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 27341,37 грн. пені за порушення строку погашення процентів, звернувши стягнення на предмет застави, згідно Договору застави № 546 від 07.08.2006 року: