Рішення № 16937472, 05.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

05.07.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, проспект Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

30 червня 2011р. справа №14/58

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»пров.Шевченка,12, м. Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ніжин Чернігівської області», вул.Московська, буд.5-а, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління юстиції у Чернігівській області, м. Чернігів, пр.Миру,43

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Головеньківське», вул.Інтернаціональна,30-а, с.Головеньки, Борзнянський р-н, 16400

Про стягнення 88 927грн. 89коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1, головний юрисконсульт, довіреність №1737 від 05.10.10р.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник довіреність №1 від 28.05.11р.

Від третьої особи: Ващенко А.В., головний державний виконавець, довіреність №10-20/45 від 04.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 01.05.08р. по 30.04.11р. в сумі 88 839,71грн. згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії №179 від 08.10.04р.

Ухвалою суду від 07.06.11р. було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог №382 від 25.05.11р., в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 01.05.08р. по 28.04.11р. у сумі 88 927,89грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 889,28грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., яка за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог на суму 88,18грн. щодо стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом.

У відзиві на позов №27/01 від 27.05.11р. відповідач частково визнав позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 42 945,61грн. за період з 01.05.08р. по 01.12.10р. та навів свій розрахунок нарахованих відсотків. У відзиві на позов відповідач посилається на те, що кредитор навів на обґрунтування своїх вимог неправдиві дані про суму грошових коштів отриманих ним під час виконавчого провадження по стягненню з боржника на користь кредитора на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідач у відзиві на позов зазначає, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенко А.В. при закінченні виконавчого провадження вчинено напис на оборотній стороні виконавчого напису нотаріуса про стягнення з боржника на користь кредитора при примусовому продажі майна боржника, яке було предметом застави, грошових коштів у сумі 534805,91грн. та 11341,86грн. виконавчого збору, в той же час як позивач в розрахунку заявлених до стягнення відсотків зазначає, що у виконавчому провадженні при примусовому продажі майна боржника ним було отримано коштів у сумі 378767,92грн. (02.10.07р. 113418,55грн., 12.12.07р. 265349,37грн.). Окрім того, відповідач посилається на договір №09/248 від 05.12.05р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №179 від 08.10.04р., у якому сторони встановили черговість погашення боржником заборгованості.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, за заявою позивача ухвалою від 21.06.11р. суд залучи до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління юстиції у Чернігівській області.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні 30.06.2011р. надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Від позивача надійшло пояснення по справі №39-10/34/11 від 30.06.2011р., в якому зазначив, що за період з дня видачі кредиту по 30.06.2011р. відбулися наступні погашення кредитної заборгованості відповідача перед позивачем: за рахунок власник коштів відповідач сплатив - 199320,00грн.; підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернігівській області примусово реалізовано майно згідно виконавчих написів від 23.12.2005р. №2505, №2506 та направлено кошти від реалізації майна на погашення кредиту в сумі 113418грн.55коп., сплачено 13 568,93грн. виконавчого збору; згідно договорів купівлі-продажу №1 та №2 від 12.12.07р. на погашення кредиту 12.12.07р. направлено кошти в сумі 265349грн.37коп. Окрім того, позивач зазначає, що 02.12.10р. на підставі п.3.11 кредитного договору він здійснив договірне списання коштів з поточного рахунку відповідача в сумі 184210грн.00коп., які поступили на його рахунок від реалізації заставного майна: ангару зернотоку, таким чином за період з 28.09.2005р. по 30.06.2011р. відбулося погашення кредиту на загальну суму 762 297,92грн. Також позивач повідомив, що в розрахунку наданому нотаріусу для вчинення виконавчого напису вказувалась сума заборгованості станом на 25.10.05р., яка складала 867 730,18 грн., в т.ч. по кредиту в сумі 843 000,00 грн., по відсотках в сумі 13 717,99 грн., по пені 11 012,19грн., що при передачі до ДВС на виконання виконавчих написів в супровідних листах вказувалось, що сума заборгованості, яка підлягає стягнення згідно виконавчих написів від 23.12.05р. №2505, 2506, 2507 становить 705 780,00грн., в т.ч. 700680,00грн. заборгованість по кредиту, 5100,00грн. заборгованість за вчинення виконавчих написів, помилково в супровідному листі не вказано суму пені 11 012,19грн. Позивач повідомляє про отримання 13.08.08р. запиту від підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ про необхідність термінового надання інформації про залишок заборгованості по кредитному договору по кожному окремо виконавчому документу, що у відповіді на вказаний запит позивач зазначив, що згідно наказу господарського суду Чернігівської області №12/301 від 26.03.07р. несплачена заборгованість по відсотках в сумі 57 426,48грн., по держмиту в сумі 574,26грн., по витратах на інформаційне забезпечення в сумі 118грн., згідно виконавчого напису №2505 від 23.12.05р. в сумі 334 624,27грн., в т.ч. борг за кредитом в сумі 321 912,08грн., пені в сумі 11 012,19грн., плата за вчинення виконавчих написів в сумі 1700,00грн. На думку позивача головний державний виконавець при вчиненні відмітки на зворотній стороні виконавчого напису від 23.12.05р. №2505 про стягнуту суму заборгованості, вказав суму 534 805,91грн. виходячи з наступного: від суми заборгованості, яка вказана в даному виконавчому написі 869430грн.18коп. відняв суму залишку заборгованості, яка вказана в листі позивача №1475 від 19.08.08р. -334624грн.27коп., проте, вказана сума не має абсолютно ніякого відношення до фактичної суми заборгованості, яка була стягнена та перерахована ВДВС ГУЮ у Чернігівській області 02.10.07р. на користь позивача.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення №11-20/127-4 від 29.06.11р., в якому зазначив, що на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень знаходився: наказ господарського суду Чернігівської області №12/301 від 26.03.07р. про стягнення з СТОВ «Головеньківське»на користь філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Ніжин Чернігівської області»58 118,68грн. боргу, виконавче провадження по виконанню якого відкрито постановою від 10.05.07р. та виконавчий напис нотаріуса №2505 від 23.12.05р. про стягнення з СТОВ «Головеньківське»на користь філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Ніжин Чернігівської області»869 430,18грн. боргу, виконавче провадження по якому відкрито постановою від 12.07.06р. Третя особа пояснює, що 21.08.08р. стягувачем на запит підрозділу примусового виконання рішень надана відповідь, в якій повідомлено, що заборгованість по наказу по справі №12/301 не змінилася і складає 58 118,68грн., а заборгованість по виконавчому напису нотаріуса №2505 від 23.12.05р. змінилася і склала 334 624,27грн. (321 912,08грн. борг за кредитом, 11 012,19грн. пені та 1 700,00грн. плати за вчинення виконавчого напису). У поданому поясненні третя особа також повідомляє, що 03.02.09р. до підрозділу звернувся голова ліквідаційної комісії СТОВ «Головеньківське» ОСОБА_2 із заявою про закінчення виконавчого провадження, і 16.02.09р. виконавчі провадження були закінчені на підставі ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Також третя особа пояснює, що у звязку з тим, що 21.08.08р. стягувачем надана відповідь про залишок суми по виконавчому напису приватного нотаріуса 334 624,27грн., державним виконавцем на зворотній стороні напису було зазначено стягнуту суму з боржника 534 805,91грн., залишок нестягнутої суми склав 334 624,27грн. Крім того, третя особа зазначила, що підрозділом проводилась реалізація майна боржника, кошти від якої в сумі 134 041,27грн. були розподілені наступним чином: 11 342,06грн. перераховано виконавчого збору згідно постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 20.07.06р., 9 280,66грн. перераховано витрат на проведення виконавчих дій згідно постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 01.10.07р., 113 418,55грн. перераховано філії Відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Ніжин Чернігівської області»по виконавчому напису нотаріуса №2505 від 23.12.05р.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Головеньківське плюс».

Суд не задовольнив усне клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Головеньківське плюс», з огляду на наявні докази в матеріалах справи та у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю, що рішення господарського суду може вплинути на його права або обовязки щодо однієї із сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно п.1 Статуту ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», державну реєстрацію змін до якого проведено 08.06.10р., номер запису 10741050088013048, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк»є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку»(закритого акціонерного товариства).

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №306161 Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк», ідентифікаційний код 00039002, місцезнаходження м. Київ, провулок Шевченка,12, зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.08.92р., дата заміни свідоцтва 13.08.09р., підстава заміни зміна найменування юридичної особи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.06.2011р. зареєстроване Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Головеньківське», ідентифікаційний код 03796034, місцезнаходження: вул.Інтернаціональна,30-а, с.Головеньки, Борзнянський р-н.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006р. по справі №12/301 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Головеньківське», яке набрало законної сили, встановлено, що 08.10.2004 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є позивач, та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір № 179 про відкриття кредитної лінії, зі змінами, внесеними до нього від 26.10.2004 року № 132/01, від 30.12.2004 року № 02/159, від 28.02.2005 року № 03/74, від 15.03.2005 року № 04/77, від 18.03.2005 року № 05/85, від 30.09.2005 року № 06/210, від 04.10.2005року №07/212, від 01.12.2005 року № 238/08.

Відповідно до умов кредитного договору та змінами внесеними до нього, позивач взяв на себе зобовязання надати позичальнику кредит, шляхом відкриття не відновлюваної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 900000,00 грн., а відповідач зобовязався повернути кредит, сплачувати відсотки та комісійну винагороду у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до пункту 2.2. договору було встановлено строк повернення кредиту 30.09.2005р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006р. по справі №12/301 встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобовязання визначені договором про відкриття кредитної лінії та здійснював кредитування позичальника в межах встановленого ліміту в сумі 900000,00грн. шляхом перерахування коштів позичальнику.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань по кредитному договору про відкриття кредитної лінії за № 179 від 08.10.2004 року, зі змінами внесеними до нього, між позивачем та відповідачем були укладені договори застави: від 20.07.2005 року за № 1352, предметом якого виступає молодняк ВРХ, від 02.11.2004 року за № 2983, предметом якого виступає сільськогосподарська техніка, від 08.10.2004 року за № 2829, предметом якого виступає сільськогосподарська техніка та обладнання, від 22 листопада 2004 року № 109, предметом якого виступає сільськогосподарська техніка.

У рішенні господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006р. по справі №12/301 встановлено, що відповідно до п. 1.1. договорів застави від 20.07.2005 року за № 1352, від 02.11.2004 року за № 2983, від 08.10.2004 року за № 2829, від 22 листопада 2004 року № 109, ці договори забезпечують вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії за № 179 від 08.10.2004 року, зі змінами внесеними до нього, укладених між сторонами, згідно з якими відповідач зобовязаний повернути позивачу до 30.09.2005 року кредит у розмірі 900000,00грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 19% річних, а з 01.12.2005 року відсотки у розмірі 10% річних та відшкодувати заставодержателю всі збитки, передбачені кредитним договором.

Пунктами 1.2.-1.6. договорів застави передбачено, що предметом застави є майно, перелік якого викладений у пункті 1.2. договорів застави. Майно належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується відповідними довідками і накладними та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район, с. Головеньки, вул. Інтернаціональна, 30-а, СТОВ «Головеньківське».

У рішенні господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006р. по справі №12/301 також встановлено, що з метою погашення заборгованості 23.12.2005 року за заявою позивача приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу було вчинено виконавчі написи №2505, 2506, 2507 на договорах застави від 20.07.05р. за р.№ 1352, від 02.11.2004р. за р.№ 2983, від 08.10.04р. за р.№ 2829, посвідчених приватним нотаріусом міського нотаріального округу Зеленським В.В., згідно з якими було звернено стягнення на заставне майно на суму заборгованості, яка виникла станом на 25.10.05р., а саме: у розмірі непогашеного кредиту в сумі 843000,00грн., відсотків в сумі 13 717грн.99коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11012грн.19 коп.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006р. по справі №12/301 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті відсотків за період з 01.01.06р. по 17.10.06р. в сумі 57426 грн. 42 коп., 574грн.26коп. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно договорів застави № 109 від 22.11.2004 року, № 1352 від 20.07.2005 року, № 2829 від 08.10.2004 року, № 2983 від 02.11.2004 року.

Під час розгляд даної справи суд зясував, що 05.12.05р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №09/248 про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №179 від 08.10.04р., відповідно до якого сторони виклали п.3.7. договору в новій редакції, визначивши черговість погашення позичальником заборгованості.

Як свідчать матеріали справи та повідомляє третя особа у листі від 20.06.11р. за №11-20/127-4, по виконавчим написам №2506 та 2507 від 23.12.05р. було стягнуто за рахунок реалізації майна і перераховано стягувачу 113418,55грн. - 02.10.07р. згідно платіжного доручення №361 від 01.10.07р., які були направлені позивачем для погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №179 від 08.10.04р., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 02.10.2007р., випискою по рахунку відповідача та розпорядженням від 02.10.07р. (а.с.155-157).

На час розгляду справи в суді ні позивачем, ні відповідачем, ні третьою особою не подано належних та допустимих доказів проведення саме підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області стягнення з відповідача (реалізація заставного майна) 534 805,91грн. на виконання виконавчого напису нотаріуса №2505 від 23.12.05р., про що стверджував відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на вчинений державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень напис на зворотному боці виконавчого напису нотаріуса №2505 від 23.12.05р.

12.12.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Головеньківське Плюс»(покупець), сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Головеньківське»(продавець) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (третя особа) укладено договір купівлі-продажу (на користь третьої особи) №1, згідно з яким продавець доручає покупцеві, а покупець зобовязується виконати обовязок згідно умов кредитного договору №179 від 08.10.04р., по якому позичальником є продавець, та кредитного договору №159 від 15.09.04р., по якому продавець є майновим поручителем майном, що становить предмет даного договору на користь Третьої особи, якою є Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство). Предметом даного договору є молодняк ВРХ в кількості 25 голів вагою 240кг/гол, загальною вагою 6000кг, 130 голів вагою 250кг/гол., загальною вагою 32500кг, 155 голів вагою 90кг/гол, загальною вагою 13950кг.

У п.4.1 договору купівлі-продажу (на користь третьої особи) №1 від 12.12.07р. сторони встановили, що розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок третьої сторони 290949022 в Філії «Відділення ПІБ в м. Ніжині Чернігівської області»МФО 353434, код 09353438. А згідно п.4.3 вказаного договору отримані кошти третя особа зобовязується направити в сумі 34 650,63грн. на погашення заборгованості по кредиту ДП «Шабалинівський спиртовий завод», решту суми 227 052,37грн. направити на погашення заборгованості по кредиту СТОВ «Головеньківське».

12.12.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Головеньківське Плюс»(покупець), сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Головеньківське»(продавець) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (третя особа) укладено договір купівлі-продажу (на користь третьої особи) №2, згідно з яким продавець доручає покупцеві, а покупець зобовязується виконати обовязок згідно умов по кредитного договору №179 від 08.10.04р., по якому позичальником є продавець, на користь Третьої особи, якою є Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство). Згідно п.3.1 вказаного договору передбачене цим договором виконання обовязку на користь третьої особи оцінено сторонами в сумі 38 297,00грн.

У п.4.1 договору купівлі-продажу (на користь третьої особи) №2 від 12.12.07р. сторони встановили, що розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок третьої сторони 290949022 в Філії «Відділення ПІБ в м. Ніжині Чернігівської області»МФО 353434, код 09353438.

За змістом договору купівлі-продажу (на користь третьої особи) №1 та договору купівлі-продажу (на користь третьої особи) №2 від 12.07.07р. в рахунок погашення заборгованості по кредиту СТОВ «Головеньківське»по кредитному договору №179 від 08.10.04р. сторони домовилися направити всього - 265 349,37грн.

Подана позивачем копія виписки з позичкового рахунку відповідача №20671302835555 свідчить про надходження коштів від реалізації заставного майна згідно договорів купівлі-продажу №1, 2 від 12.12.07р. у сумі 265349,37грн. з рахунку №290949022 в рахунок погашення заборгованості по кредиту відповідача за кредитним договором №179 від 08.10.04р., та відповідно підтверджує виконання позивачем умов договорів купівлі-продажу №1, 2 від 12.12.07р. стосовно направлення суми 265 349,37грн. в рахунок погашення заборгованості по кредиту СТОВ «Головеньківське»по кредитному договору №179 від 08.10.04р.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 01.05.08р. по 28.04.11р. в сумі 88927,89грн.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. п. 3.2 Договору позичальник зобовязаний був сплачувати банку відсотки за користування коштами в розмірі 19 % річних.

Договором № 238/08 від 01.12.2005 року про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 179 від 08.10.2004 року було внесено зміни до п. 3.2. Договору, відповідно до яких відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 10 % річних.

У відповідності з частиною другою п. 3.2. договору (в редакції договору №238/08 від 01.12.05р.) нарахування відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку відсотків використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця, за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. договору. Сплата відсотків здійснюється авансом щомісячно и сплачуються позичальником щомісячно з 15 числа по останній робочий день місяця на рахунок банку, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточних рахунків позичальника.

У разі несплати відсотків позичальником наступного після обумовленого цим договором терміну нараховані відсотки переносяться на рахунок прострочених доходів.

За період з дня видачі кредиту по 30.06.11р. відбулися наступні погашення кредитної заборгованості відповідача перед позивачем: за рахунок власник коштів відповідач здійснив погашення кредиту в сумі 199320,00грн. (28.09.05р. 14 000,00грн., 30.09.05р. 3000,00грн., 03.10.05р. 40000,00грн., 28.10.05р. 52320,00грн., 21.03.06р. 90000,00грн.); підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Чернігівській області примусово реалізовано майно згідно виконавчих написів від 23.12.05р. №2505, 2506 і 02.10.07р. направлено кошти від реалізації майна на погашення кредиту в сумі 113 418,55грн.; згідно договорів купівлі-продажу (на користь третьої особи) №1 та №2 від 12.12.07р. на погашення кредиту 12.12.07р. направлено кошти в сумі 265 349,37грн.; позивачем 02.12.10р. на підставі п.3.11 кредитного договору здійснено договірне списання коштів з поточного рахунку відповідача в сумі 184 210,00грн., які поступили на його рахунок від реалізації заставного майна, таким чином за період з 28.09.05р. по 30.06.11р. відбулося погашення кредиту на загальну суму 762 297,92грн.

Вказане підтверджується випискою з рахунку відповідача за період з 08.10.04р. по 16.05.11р. (а.с.104-106), та не спростовується відповідачем.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, і до цього часу заборгованість по кредиту в повному обсязі не сплатив у сумі 137 702,08грн.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано доказів у розумінні ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України які б спростовували наведені позивачем суми погашення відповідачем кредиту по договору №179 від 08.10.04р. та відповідно наведені розрахунки заборгованості відповідача по кредиту. Заперечення відповідача проти позову та наведені ним розрахунки заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним у даному рішенні, а тому не приймаються судом до уваги.

За таких обставин, дослідивши наведений позивачем розрахунок відсотків за користування кредитом, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення відсотків в сумі 88927грн.89коп. за користування кредитом за період з 01.05.08р. по 28.04.11р. є обґрунтовані і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 88927грн.89коп.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 889,28грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Головеньківське»(вул.Інтернаціональна,30-а, с.Головеньки, Борзнянський р-н, р/р 26008000101137 в ПАТ «Банк Демарк», МФО 353575, ідентифікаційний код 03796034) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(пров.Шевченка,12, м. Київ, р/р 37391341835555 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ніжин Чернігівської області», МФО 353434, ідентифікаційний код 00039002) 88 927грн.89коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 889грн.28коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 05.07.2011р.