Рішення № 16937297, 09.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

09 червня 2011 року справа № 5020-811/2011 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг”,

ідентифікаційний код 33080017

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 11, оф. 94)

до Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини

„Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України

в особі Севастопольського міського управління

„Севастопольекокомресурси”, ідентифікаційний код 25726790

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 11, оф. 101)

про стягнення 369072,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ТОВ „Санта-Юг”) Лощинін В.Р., керівник, довідка серії АА № 335829 від 21.12.2009; наказ № 2-К від 24.01.2005;

відповідач (Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Севастопольського міського управління „Севастопольекоресурси”) ОСОБА_1, представник, довіреність № 103 від 10.05.2011.

Обставини справи:

25.05.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг” (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі Севастопольського міського управління „Севастопольекокомресурси” (далі відповідач) про стягнення 369072,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна №30/12-1 від 30.12.2008 та зазначає, що відповідач за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 не сплачував орендну плату, внаслідок чого у останнього перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг” утворилась заборгованість в сумі 369072,00 грн.

У судовому засіданні 09.06.2011 представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розстрочити стягнення за рішенням суду на 3 місяці /арк. с. 47/.

Представник позивача не заперечував проти надання розстрочки виконання рішення суду /арк. с. 47/.

Також в судовому засіданні представник відповідача звернула увагу суду на те, що Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України змінила свою назву на „Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною” (ідентифікаційний код 20077743).

На підтвердження зазначеного представником відповідача, суд отримав Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк.23-29 справи №5020-809/2011/, з якого убачається, що дійсною назвою відповідача є: „Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Севастопольського міського управління „Севастопольекоресурси”.

За викладених обставин, суд вважає можливим змінити назву відповідача відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг” (Орендодавець) та Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини “Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України, яка змінила назву на „Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною”, в особі Севастопольського міського управління „Севастопольекокомресурси” (нині Міське управління „Севастопольекоресурси”) (Орендар) укладений договір №30/12-1 оренди нерухомого майна (далі Договір) /арк. с. 9-10/, згідно з умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове (виробниче) приміщення загальною площею 432,0 м2, що належить Орендодавцю на праві оренди, розташоване за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5-А (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що передача майна в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання-передачі. Вказаний акт додається до договору (додаток 1) і є його частиною.

30.12.2008 сторони підписали Акт приймання-передачі орендованого майна площею 432,0 м2, що розташоване за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5-А /арк. с. 14/.

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 Договору, розмір орендних платежів складає 15000,00грн на місяць (з ПДВ). Вказані платежі здійснюються за періоди, в яких Орендар фактично експлуатував (використовував) орендоване майно для здійснення своєї діяльності згідно з розділом 2 цього договору; фактичні періоди використання майна підтверджуються відповідними актами, що підписуються сторонами на кінець кожного місяця. Орендна плата сплачується не пізніше 20 числа першого місяця кожного кварталу на підставі предявлених Орендодавцем рахунків.

Протягом дії Договору Орендар жодного разу не здійснив орендну плату, у звязку з чим в нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 180000,00 грн.

29.12.2009 Договір оренди був переукладений з тими ж умовами на період дії з 01.01.2010 по 31.12.2010 (Договір №29/12-2) /арк. с. 11-13/. Через невнесення орендних платежів за вказаний період у Орендаря знову виникла заборгованість перед Орендодавцем в сумі 180000,00 грн.

На виконання умов нового Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно загальною площею 432,0 м2, розташоване за адресою: м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 5-А, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі від 29.12.2009 /арк. с. 15/.

30.12.2010 між сторонами була укладена Додаткова угода /арк. с. 16/, якою пункт 4.1 Договору №29/12-2 від 29.12.2009 викладений у новій редакції такого змісту: „Розмір орендних платежів складає 7,00 гривень за 1 м2 з ПДВ. Оплата комунальних та інших послуг (електро-, водо-, теплопостачання) здійснюється Орендарем на підставі предявлених Орендодавцем рахунків”. Термін дії угоди з 01.01.2011.

За вказаною угодою за період з січня по березень 2011 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 9072,00 грн, з розрахунку 3024,00 грн за місяць оренди.

Орендодавець виставляв Орендареві відповідні рахунки /арк. с. 17-38/, проте останній їх не сплачував, у звязку з чим, за періоди дії Договорів (з 01.01.2009 по 31.03.2011) у Орендаря (відповідача) перед Орендодавцем (позивачем) склалась заборгованість з орендної плати в сумі 369072,00 грн (24 міс.*15000,00 грн + 3 міс.*3024,00 грн).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за Договорами щодо внесення орендної плати і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобовязання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що між сторонами укладені договори оренди нерухомого майна №30/12-1 від 30.12.2008 та №29/12-2 від 29.12.2009, які є підставою виникнення у відповідача зобовязання щодо оплати оренди.

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, укладений між сторонами Договір №29/12-2 від 29.12.2009 є новацією Договору №30/12-1 від 30.12.2008.

Пунктом 10.1 Договору №29/12-2 від 29.12.2009 цей договір набуває чинності з 01.01.2010 і діє до 31.12.2010 та уважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде відмова від однієї зі сторін. Кількість пролонгацій не обмежена.

Зважаючи на те, що 30.12.2010, тобто за день до закінчення строку дії основного договору сторони уклали Додаткову угоду, яка набула чинності з 01.01.2011 /арк. с. 16/, суд дійшов висновку про продовження договірних відносин між сторонами на поточний 2011рік.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною пятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю щомісяця, не пізніше 20 числа першого місяця кожного кварталу (пункт 5.3 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 не здійснив жодного орендного платежу; загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати становить 369072,00 грн.

Доказів погашення наявної заборгованості станом на момент прийняття цього рішення відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, ще вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 369072,00 грн (за період з 01.01.2009 по 31.03.2011) є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача про визнання позовних вимог в повному обсязі /арк. с. 47/.

За приписами частини четвертої статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дії відповідача щодо визнання позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а заборгованість Міського управління „Севастопольекоресурси” Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною за оренду в сумі 369072,00 грн є доведеною та обґрунтованою, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.06.2011 представник відповідача заявила клопотання про надання розстрочки щодо стягнення заборгованості в сумі 369072,00 грн строком на 3 місяці.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши представників сторін, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, питання про розстрочку виконання судового рішення є правом суду.

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду представник відповідача посилається на скрутне фінансове становище Міського управління „Севастопольекоресурси” Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, викликане заборгованістю контрагентів відповідача, якими є комунальні підприємства Севастопольської міської Ради, за надані відповідачем послуги щодо вивезення твердих побутових відходів.

Позивач письмово погодив надання відповідачеві розстрочки виконання судового рішення на 3 місяці /арк. с. 47/.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості в сумі 369072,00грн строком на три місяці зі сплатою рівними частками, а саме:

до 30.06.2011 123024,00 грн;

до 31.07.2011 123024,00 грн;

до 31.08.2011 123024,00 грн.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита (3690,72 грн) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (236,00 грн) покладаються на відповідача і підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Керуючись статтями 49, 78, 82, пунктом 6 частини першої статті 83, статтями 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Міського управління „Севастопольекоресурси” Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ідентифікаційний код 25726790; вул. Хрустальова, 11, оф. 101, м. Севастополь, 99029, п/р2600500017851 в СФ АТ “Укрексімбанк”, м. Севастополь, МФО 384986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг” (ідентифікаційний код 33080017; вул. Хрустальова, 11, оф. 94, м. Севастополь, 99029, п/р26004054800400 в СФ “Приватбанк”, м. Севастополь, МФО 324935) заборгованість в сумі 369072,00 грн (триста шістдесят девять тисяч сімдесят дві грн 00 коп.), а також судові витрати: державне мито в розмірі 3690,72 грн (три тисячі шістсот девяносто грн 72 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

3.Розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 369072,00грн строком на 3 (три) місяці та стягнення проводити за наступним графіком:

123024,00 грн до 30.06.2011;

123024,00 грн до 31.07.2011;

123024,00 грн до 31.08.2011.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддяпідпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

14.06.2011.