Рішення № 16935822, 02.06.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2011 р.Справа № 5013/393/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/393/11

за позовом: Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, м. Кіровоград

про стягнення 16 792,52 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 04-4/546 від 12.03.2011р., головний спеціаліст-юрисконсульт;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1577 від 09.08.2010р., юрисконсульт.

В судовому засіданні 01.06.2011 р. оголошувалась перерва до 02.06.2011 р.

В судовому засіданні 02.06.2011 р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області подано позов про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда 1116010,97 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 01.05.2008 р. по 14.06.2010 р. здійснював забір підземної прісної води з артсвердловин без дозволу на спецводокористування, чим порушив вимоги статей 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Заявою від 06.05.2011 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 16792,52 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування за період з 01.05.2008 р. по 24.08.2009 р. (т. 1 а.с. 88-90).

Враховуючи право позивач на зменшення розміру позовних вимог, яке встановлено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про зменшення.

Відповідач позов заперечив, зазначаючи про те, що його вина у заподіянні збитків відсутня, так як з його боку було вжито всіх заходів для одержання дозволу, однак кошти на вказані цілі йому не виділялись (т. 1 а.с. 62-64, 116).

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази і наведенні сторонами пояснення в обґрунтування підстав позову і заперечень проти нього, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда (надалі - КЕВ м. Кіровограда) прийнято на баланс споруди водопостачання військової частини А 0981. Актами приймання-передачі від 28.02.2006 р. оформлено передачу від військової частини А 0981 в експлуатацію відповідача трьох артезіанських свердловин № № 31, 31-А, 39 глибиною 73,0 м, 90,5 м, 82,0 м кожна (т. 1 а.с. 118-131).

14.06.2010 р. за зверненням Управління СБУ в Кіровоградській області від 28.05.2010р. № 61/КЗУ/1640(т. 1 а.с. 28) державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КЕВ м. Кіровограда.

В результаті перевірки виявлено здійснення КЕВ м. Кіровограда забору води із зазначених вище трьох свердловин за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, про що складено відповідний акт та притягнуто посадову особу відповідача до адміністративної відповідальності (т. 1 а.с. 10-12, 15-18).

Згідно довідки КЕВ м. Кіровограда за період з 01.05.2008 р. по 14.06.2010 р. відповідачем всього використано 109096,6 куб. м води (т. 1 а.с. 13-14), а саме:

з 01.05.2008 р. по 03.06.2008 р. - 4133,85 куб.м;

з 04.06.2008 р. по 24.08.2009 р. - 62007,75 куб.м;

з 25.08.2009 р. по 14.06.2010 р. - 42955 куб.м.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області на підставі матеріалів перевірки проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування (т. 1 а.с. 20), за яким збитки за період самовільного водокористування склали:

за період з 01.05.2008 р. по 03.06.2008 р. - 924,74 грн.;

за період з 04.06.2008 р. по 24.08.2009 р. - 15 867,78 грн.;

за період з 25.08.2009 р. по 14.06.2010 р. - 1 099 218,45 грн.

Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області надіслала на адресу КЕВ м.Кіровограда претензію №07-8/1739 від 13.09.2010 р., в якій запропонувала останній відшкодувати збитки, заподіянні навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного водокористування (а.с. 22-24), яку відповідач залишив без задоволення.

Враховуючи те, що КЕВ м. Кіровограда у добровільному порядку збитки, заподіяні державі не сплатив, Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області на підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" звернулась з позовом про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 16 792,52 грн.

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання і майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до статей 1, 46, 48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював самовільне водокористування без спеціального дозволу, вибравши води за період з 01.05.2008 р. по 24.08.2009 р. в загальній кількості 66141,60 куб. м. Вказані обставини та об'єми води відповідачем не заперечуються і підтверджуються у наданих ним довідках (т. 1 а.с. 13, 14).

Згідно зі статтею 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Пунктом 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення природно-ресурсного, природоохоронного законодавства необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Відповідач у відзиві на позов заперечив вимогу про стягнення збитків з підстав відсутності його вини, оскільки: КЕВ м. Кіровограда є державною і неприбутковою установою; кошти, необхідні для оформлення дозволу, відповідачеві за його запитом з державного бюджету не виділялись; відповідач неодноразово звертався до відповідного органу з клопотаннями про видачу дозволу, про що йому було відмовлено; очисні споруди з 2007 р. передані до комунальної власності та скид води здійснюється на поля фільтрації (т. 1 а.с. 62-81, 116- 134, т. 2 а.с. 1-14, 25-28).

Оцінивши наведені доводи, господарський суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення збитків, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Згідно статті 50 Водного кодексу України спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 р. (надалі - Порядок).

Як вбачається з матеріалів справи, дозволом, який видався ще військовій частині 27.04.2005 р. на споруди, які в подальшому передані КЕВ м. Кіровограда, визначено термін спеціального водокористування на три роки, а саме до 27.04.2008 р. (т. 1 а.с. 91-92).

Норми статті 50 Водного кодексу України та п. 6 Порядку встановлюють, що у разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко- або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка.

Отже, наведені положення визначають можливість, а не обов'язковість, продовження компетентним органом терміну спеціального вододокористування.

Таким чином, подання відповідачем клопотання про продовження терміну спеціального водокористування за дозволом від 27.04.2005 р. (т. 1 а.с. 68, т. 2 а.с. 25-28) не знімає з нього обов'язку подати у встановленому порядку клопотання про видачу дозволу за відсутності погодження на продовження терміну.

За вимогами п. 3 Порядку клопотання водокористувачів має бути погоджено з відповідними органами. За відсутності погоджень компетентний орган не вправі видати дозвіл. Однак, дотримання відповідачем зазначеного порядку та своєчасне подання погоджених клопотань матеріалами справи не підтверджується.

Відповідно до п. 7 Порядку видача дозволів та погодження клопотань здійснюються безоплатно.

Потреба в наявності коштів для отримання дозволу відповідачем належним чином не обґрунтовується. Так, вказуючи на необхідність розробки розрахунку гранично допустимих скидів (ГДС) речовин, що надходять із зворотними водами у водні об'єкти (послуга з розробки яких є платною), відповідач поряд з цим зазначає, що скидання зворотніх вод ним здійснюється не у водні об'єкти, а на поля фільтрації. Крім того, надані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області відповіді на звернення відповідача не містять відмови в надані дозволу з причин відсутності нормативів ГДС (т. 2 а.с. 12-14).

Слід відмітити, що процедура отримання дозволу є незатяжною - 1 місяць (п. 4 Порядку). Проте, матеріали справи містять відомості про направлення КЕВ м. Кіровограда листа щодо оформлення дозволу лише в 2009 р. (відповідь компетентного органу від 01.06.2009 р., т. 2 а.с. 12), тоді як термін попереднього дозволу закінчив свою дію 27.04.2008 р. Поважність причин несвоєчасного звернення з оформленим належним чином клопотанням на видачу дозволу матеріалами справи не підтверджується.

Згідно п. 3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. N 37 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р. за N 162/698 та у відповідності до якої позивачем здійснено розрахунок розміру збитків, відповідальність за порушення водоохоронного законодавства не настає, якщо порушення норм водокористування виникло з незалежних від водокористувача і непередбачених проектом обставин (землетрус, стихійне лихо і т. ін.).

Наявність зазначених обставин сторонами не повідомляється та матеріалами справи не доводиться.

З викладеного, господарський суд приходить до висновку, що відповідач є водокористувачем, який здійснив спеціальне водокористування в період з 01.05.2008 р. по 03.06.2008 р. без дозволу, самовільно вибравши 66141,60 куб. м води, та є суб'єктом відповідальності за заподіяні збитки, які виникли внаслідок порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища, розмір яких визначено позивачем у встановленому законодавством порядку.

Розрахунок збитків відповідає вимогам зазначеної вище Методики (формула 12), яка встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів та є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з КЕВ м. Кіровограда 16 792,52 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування в період з 01.05.2008 р. по 03.06.2008 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (25022, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, ідентифікаційний код 08541051, р/р 35221012000459, р/р 35216005000459 в ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016) на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 34894892, р/р 35215001003967 в ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016), із зарахуванням коштів до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р 33112331700466 в ГУДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100, код одержувача 23896915, заподіяних державі збитків внаслідок самовільного водокористування у розмірі 16 792,52 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (25022, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, ідентифікаційний код 08541051, р/р 35221012000459, р/р 35216005000459 в ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31115095700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій") - 167,92 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (25022, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, ідентифікаційний код 08541051, р/р 35221012000459, р/р 35216005000459 в ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31214264700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)" - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 06.06.2011 р.