Рішення № 16935460, 04.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 17/5009/2361/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс”, 69600, м. Запоріжжя, МСП-681

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-моноліт”,

69118, м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 9, кв. 52;

69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 57-Б

про стягнення 4 677 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.04.11 № 19/56

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

04.05.11 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Запоріжкокс” (далі ПАТ “Запоріжкокс”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-моноліт” (далі ТОВ “Співдружність-моноліт”) за договором поставки від 01.11.10 № 2173 заборгованості в розмірі 4677 грн. з яких: 3 990 грн. - основний борг, 462,84 грн. - пеня, 91,06 грн. - 7 % річних та 133,10 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 04.05.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/2361/11, судове засідання призначено на 01.06.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 01.06.11 розгляд справи судом відкладено на 04.07.11 у звязку з неявкою в судове засідання уповноважених представників сторін.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.07.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 01.11.10 між сторонами у справі укладено договір № 2173, на виконання умов якого позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури від 24.12.10 № СФ-000127 було перераховано грошові кошти в сумі 3990 грн. в якості передоплати за вентиляційне обладнання. Однак, зобовязання щодо поставки оплаченого товару в строк, визначений у договорі, відповідач не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 3 990,00 грн. Крім того, за порушення строків виконання зобовязання відповідачу нараховано штрафні санкції у вигляді пені - 462,84 грн., 91,06 грн. - 7 % річних та 133,10 грн. - інфляційних витрат. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 599, 610, 625, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.05.11, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-моноліт” є: 69118, м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 9, кв. 52, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Про дату, місце та час судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до змісту якого ухвала про порушення провадження від 04.05.11 у справі № 17/5009/2361/11, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом, отримана уповноваженим представником відповідача - 14.05.11.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.10 між товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-моноліт” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Запоріжкокс” (згідно з Статутом ПАТ “Запоріжкокс”, найменування відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс” викладене відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства” від 17.09.08 № 514 як публічне акціонерне товариство “Запоріжкокс”) (Покупець) укладено договір поставки № 2173, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобовязався поставити, а Покупець на умовах даного договору зобовязався прийняти та оплатити вентиляційне обладнання, в подальшому - товар, кількість, якість та вартість якого визначається у специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Загальна орієнтовна сума договору складає: без ПДВ - 100000 грн.; ПДВ - 20000 грн.; всього - 120000 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, кількість, якість, вартість товару узгоджується сторонами шляхом підписання специфікацій до договору, які є його невідємною частиною та мають юридичну силу протягом строку дії цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору, оплата за товар здійснюється Покупцем на поточний рахунок Постачальника шляхом:

- попередньої оплати товару в розмірі 60 % від вартості партії товару, що постачається на підставі наданого Постачальником Покупцю оригіналу рахунку-фактури. В даному рахунку Постачальник зазначає повну вартість партії товару, яка буде поставлятись;

- решта вартість товару оплачується Покупцем протягом 3-х банківських днів з дати повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата товару здійснюється в національній валюті України, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Цей договір вступає в дію з 01.11.10 та діє до 31.12.10 включно (п. 10.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Листом ТОВ “Співдружність-моноліт” повідомило позивача про наявність кондиціонеру Panasonic CS/CU-PA9GKD, строк поставки протягом 3-х банківських днів з моменту оплати.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/2361/11, на виконання умов спірного договору, 30.12.10 ВАТ “Запоріжкокс” (ПАТ “Запоріжкокс”) на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 24.12.10 № СФ-000127 здійснено передоплату за кондиціонер Panasonic CS/CU-PA9GKD в розмірі 3990,00 грн.

Факт перерахування коштів в сумі 3990,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ “Співдружність-моноліт” підтверджується податковою накладною від 30.12.10 № 18 та банківською випискою від 30.12.10, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов п.п. 4.2., 8.5. договору, строк поставки товару складає 60 календарних днів з дня здійснення Покупцем попередньої оплати товару в розмірі 60 % від вартості партії товару, що поставляється.

У випадку отримання передоплати та неможливості виконати свої зобовязання з поставці в натурі Постачальник зобовязується повернути грошові кошти покупцю за першою його вимогою протягом 3-х банківських днів з моменту отримання даної вимоги від Покупця. Сума, що підлягає поверненню, складається із суми основного боргу, отриманого в якості передоплати та відсотків за користування сумою передоплати.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплачений позивачем товар в строк, визначений у договорі, не поставив.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Позивачем до матеріалів справи додана претензія від 22.03.11 № 19/122, згідно з якою позивач просить ТОВ “Співдружність-моноліт” на протязі 3-х днів з моменту отримання даної претензії здійснити поставку кондиціонеру Panasonic CS/CU-PA9GKD або ж повернути грошові кошти в розмірі 3990,00 грн., які сплачені позивачем в якості передоплати за вказаний кондиціонер.

При цьому, як вбачається, доказів направлення на адресу відповідача, а також отримання останнім вказаної претензії в матеріалах справи відсутні (не зважаючи на витребування вказаних доказів судом про що йдеться в ухвалі суду про порушення провадження у справі №м 17/5009/2361/11 від 04.05.11).

У звязку з чим, суд дійшов висновку, що строк поставки товару настав - 01.03.11, тобто після спливу 60 календарних днів з дня здійснення позивачем передоплати у відповідності до умов п. 4.2. договору.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 17/5009/2361/11 в суді, заборгованість ТОВ “Співдружність-моноліт” за непоставлений товар на підставі спірного договору складає 3 990,00 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 3 990,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 3 990,00 грн. основного боргу на підставі договору від 01.11.10 № 2173 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за прострочку поставки партії товару, Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від вартості не поставленої в строк партії товару за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення 462,84 грн. пені, яка нарахована за період з 01.04.11 по 29.04.11.

Факт прострочення матеріалами справи доведено.

Як зазначалось вище, відповідно до умов п. 4.2. договору, строк поставки товару у відповідача настав - 01.03.11.

У звязку з чим, враховуючи приписи норм ст. 253 ЦК України, згідно з розрахунком суду сума пені складає 101,66 грн. та нараховується за період з 01.03.11 по 29.04.11. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача розмір інфляційних витрат в сумі 133,10 грн. за період з січня 2011 року по березень 2011 року. Вимоги в цій частині задовольняються судом частково в сумі 55,86 грн. оскільки за розрахунком суду інфляційні витрати підлягають стягненню за березень 2011 року.

Відповідно до п. 8.5. договору, відсотки за користування передоплатою нараховуються на суму передоплати з моменту здійснення Покупцем такої передоплати на поточний рахунок Постачальника до моменту повернення даної суми передоплати на банківський рахунок Покупця. Розмір відсотків: 7 % річних.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 % річних в розмірі 91,06 грн., що нараховані за період з 01.01.11 по 29.04.11.

Разом з тим, враховуючи, що строк поставки товару настав - 01.03.11, згідно з розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню 7 % річних за період з 01.03.11 по 29.04.11 в сумі 45,91 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 7 % річних відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 91,45 грн. державного мита та 211,60 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-моноліт” (69118, м. Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 9, кв. 52; 69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 57-Б, код ЄДРПОУ 35672970, р/р 26007150326 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, м. Запоріжжя, МСП-681, код ЄДРПОУ 00191224, р/р 26003005410004 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) - 3 990 (три тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. основного боргу, 101 (сто одну) грн. 66 коп. пені, 45 (сорок пять) грн. 91 коп. 7 % річних, 55 (пятдесят пять) грн. 86 коп. інфляційних витрат, 91 (девяносто одну) грн. 45 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 08.07.2011