Рішення № 16935247, 22.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

22.06.11 Справа № 4/5009/2661/11

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 7)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Армасс”, (юридична адреса: 70423, Запорізька область, с.Новослобідка, вул. Леніна, б.15-А, поштова адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, буд. 13-А)

про стягнення 6 260,61 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 208,82 грн. пені, 125,88 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 29,61 грн. три відсотки річних за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404540 від 01.01.2007 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність №21/27 від 04.01.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

17.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Армасс”, м.Запоріжжя про стягнення 6 260,61 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 208,82 грн. пені, 125,88 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 29,61 грн. три відсотки річних за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404540 від 01.01.2007 р.

Ухвалою від 17.05.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.06.2011 р.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 527, 530, 626, 629, 903 ЦК України та ст., ст. 173, 193, 198 ГК України і полягають в тому, що 01.01.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 404540 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами. Відповідно до п.6.4. договору споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. На виконання умов Договору позивачем надавалися відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії, так протягом листопада 2010 року по березень 2011 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 6260,61 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. На підставі цього відповідачу були виставлені рахунки на оплату послуг по постачанню теплової енергії за спірний період на загальну на суму 6260,61 грн. Акти приймання-передачі теплової енергії за листопад 2010 р, грудень 2010 р., лютий 2011 р. погодженні обома сторонами. Акти за січень 2011 р. були отримані відповідачем під особистий підпис,про що свідчить відмітка в журналі реєстрації, а акти за березень 2011 р. були направлені відповідачу поштою, однак в установлений строк на адресу Теплопостачальної організації не повертались. Згідно п.6.6.2 договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін (п'ять днів), встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. Тобто, акти приймання-передачі за січень 2011 р., березень 2011 р. вважаються погодженими. Згідно п. 3.2.6. договору відповідач взяв зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з листопада 2010 р. по березень 2011 р. становить 6260,61 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 6 260,61 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 208,82 грн. пені, 125,88 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 29,61 грн. три відсотки річних за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404540 від 01.01.2007 р.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2010р. не зявився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 17.05.2011р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причини неявки суд не повідомляв.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2661/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана представником відповідача 25.05.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 22.06.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Армасс” (відповідачем) був укладений Договір №404540 купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами.

Пунктами 10.1 10.4 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2008р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Лахтинська, буд. 13-А в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 2615,99 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі в квітні; в ІV-у кварталі в жовтні, листопаді та грудні.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 3 від 21.01.2007 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з листопада 2010р. по березень 2011р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 6260,61 грн., а саме: у 2010р.: листопаді 624,96 грн., грудні 1217,00 грн., у 2011 р.: січень 1612,69 грн., лютий 1569,61 грн., березень 1236,35 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Акти за січень та березень 2011р. приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У звязку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з листопада 2010р. по березень 2011р. на суму 6260,61 грн. з ПДВ.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з листопада 2010р. по березень 2011р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404540 від 01.01.2007р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 6260,61 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8 Договору, в якому сторони узгодили, що в разі несплати або несвоєчасної сплати з наступного дня після закінчення терміну сплати з відповідача стягується пеня в розмірі, встановленому законом, 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за спірний період складає 208,82 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, за період з грудня 2010р. по квітень 2011р. становить 125,88 грн., а сума річних процентів, за період з 21.12.2010р. по 25.04.2011р., складає 29,61 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції грошових коштів та 3% річних і встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армасс”, (юридична адреса: 70423, Запорізька область, с.Новослобідка, вул. Леніна, б.15-А, поштова адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 20500236, п/р № 26006301156656 м.Запоріжжя Центральне відділення ПІБ, МФО 313355) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 6260 (шість тисяч двісті шістдесят) грн. 61 коп. вартості поставленої теплової енергії, 208 (двісті вісім) грн. 82 коп.- пені; 29 (двадцять дев'ять) грн. 61 коп. 3% річних; 125 (сто двадцять п'ять) грн. 88 коп. витрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “25” червня 2011 р.