Рішення № 16935245, 20.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа № 4/5009/2068/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Анді”, (юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10)

про стягнення 40 539,96 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 1 229,35 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 499,81 грн. три відсотки річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність б/н від 06.10.2010р.;

Від відповідача не з'явився.

19.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Анді”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД”, м.Запоріжжя про стягнення 40 539,96 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 1 229,35 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 499,81 грн. три відсотки річних.

Ухвалою від 19.04.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 23.05.2011 р. Ухвалою суду від 23.05.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 20.06.2011р.

В судовому засіданні 20.06.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України і полягають в тому, що 25.10.2010р. згідно досягнутих домовленостей, позивачем на користь відповідача на підставі видаткової накладної № А- 00002629 був поставлений товар на загальну суму 40539,96грн. 22.10.2010р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №А-00002766 на загальну суму 40539,96 грн. 25.10.2010 року відповідач надав позивачу гарантійного листа (зобов'язання), в якому зобов'язалось в строк до 29.10.2010 року сплатити рахунок № А-00002766 від 22.10.2010 року на суму 40 539,96 гривень. Після спливу терміну оплати вищезазначено рахунку позивач звернувся до відповідача з вимо гою погасити заборгованість. 22.10.2010 року позивач звернувся з листом до відповідача яким також вимагав пога сити заборгованість перед підприємством за поставлену продукцію. 03.12.2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вищевказаними вимо гами. Однак, оплату за поставлений товар відповідач не здійснив. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД” 40 539,96 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 1 229,35 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 499,81 грн. три відсотки річних.

Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2068/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана представником відповідача 26.04.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, 23.05.2011р. від відповідача за підписом директора ТОВ “Фьюче ЛТД” Позняка Д.Ю. судом отримано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з від'їздом представника відповідача у тарифну відпустку. Клопотання судом було задоволено.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 20.06.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Анді” (позивач у справі) було виставлено рахунок №А-00002726 Товариству з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД” (відповідач у справі).

25.10.2010 р. на підставі досягнутих домовленостей Товариством з обмеженою відповідальністю “Анді” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД” був поставлений товар на загальну суму 40539,96 грн., згідно видаткової накладної № А- 00002629.

Видаткова накладна № А-00002629 від 25.10.2010р. узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб та скріплена печатками. (Оригінал зазначеного документу досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія залучена до матеріалів справи).

Поставлений товар відповідачем був отриманий та прийнятий, що підтверджується довіреностю № 1469 від 25.10.2010р.

25.10.2010 року відповідач надав позивачу гарантійного листа (зобов'язання), в якому зобов'язався в строк до 29.10.2010 року сплатити рахунок № А-00002766 від 22.10.2010 року на суму 40 539,96 гривень.

Оплата товару, отриманого за вказаною видатковою накладною, відповідачем не здійснена.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.11.2010р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист за № 426/213 з вимогою про погашення боргу за поставлений товар в сумі 40539,96 грн.

03.12.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості за поставлений товар. Вказана претензія була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення звязку 11.12.2010 р.

Відповідачем вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав товар по накладній, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обовязки: у позивача право вимагати оплати за товар, а у відповідача обовязок сплатити вартість отриманого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості за отриманий за видатковою накладною товар у повному обсязі не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судове засідання не зявився без обґрунтування причини поважності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлений йому товар в сумі 40539,96 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “Анді” у розмірі 40539,96 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД” 40539,96 грн. заборгованості за поставлений товар документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, за період з 30.10.2010р. по 28.02.2011р. становить 1229,35 грн., а сума річних процентів, за період з 30.10.2010р. по 28.03.2011р., складає 499,81 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції грошових коштів та 3% річних і встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.44 ГПК України судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 3 000 грн.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Щодо стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до укладеного договору про надання юридичних послуг №25-03 від 25.03.2011р., вартість наданої адвокатом допомоги складає 3 000,00 грн. Факт оплати наданих адвокатом послуг підтверджує банківською випискою від 01.04.2011р. на суму 3000 грн.

При вирішенні даного питання суд виходить з приписів п. 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, з урахуванням наступних змін та доповнень, відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, згідно з яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи категорію даного спору, його складність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми боргу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача зменшену суму оплати адвокатських послуг в розмірі 1 500,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьюче ЛТД”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, код ЄДРПОУ 22119167, р/р № 26003202119001 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Анді”, (юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г, код ЄДРПОУ 30201777, р/р № 26007001000425 в ВАТ «Мотор Банк», м.Запоріжжя, МФО 313009) 40 539 (сорок тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп. 3% річних, 1 229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) грн. 35 коп. інфляційних витрат, 1 500 (одна тисяча п'ятсот) 00 грн. послуг адвоката, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 69 коп. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “24” червня 2011 р.