Рішення № 16935041, 18.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.11 Справа № 3/5009/1957/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Заводського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Омар Сервіс”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 3 914, 37 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 07/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Заводського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП “Омар Сервіс” про стягнення боргу в сумі 3 914, 37 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 14.04.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 530 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р. та ст. 66, 67, 82 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/1957/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.05.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 18.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 23.05.2011р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги, вказані в позовній заяві № 26 від 13.04.2011р., та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р. в сумі 3 914, 37 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зокрема зазначив, що 01.02.2009р. між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296, згідно якому позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в термін та порядку встановленим умовами договору.

Концерн “МТМ” в період з червня по грудень 2010р. та з січня по лютий 2011р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3 914, 37 грн.

Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п.6.6.2 Договору, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п.6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

Акти виконаних робіт були направлені на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами відправки поштової кореспонденції, але всупереч з умовами договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.

Концерном були зроблені помітки на актах згідно п.п.6.6.2 договору, та погоджені таким чином акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.

За вказаний період відповідачем не було зроблено оплат за відпущену теплову енергію. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р. за вищевказаний період становить 3 914, 37 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не зявився.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 ЦК України, в редакції Закону № v0434644-10 від 02.12.2010р.

Приймаючи рішення за відсутності ПП “Омар Сервіс” господарський суд бере до уваги те, що підприємство не надало суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали від 14.04.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/1957/11, направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу: 69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, 36, повернулась до суду з відміткою пошти: “організація не зареєстрована”.

Інший примірник цієї ж ухвали від 14.04.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/1957/11, направлений відповідачу рекомендованим листом на адресу: 69009, м. Запоріжжя, вул. Л. Чайкіної, 69, вручена уповноваженій особі відповідача Гайдук 19.04.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.05.2011р., згідно якій місцезнаходження ПП “Омар Сервіс” є: 69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, буд. 36.

Саме на цю адресу відповідача надсилався один з примірників ухвали від 14.04.2011р.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Заводського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ПП “Омар Сервіс” (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду;

-підігрів води за наявності можливості;

-інші технологічні потреби.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період з червня 2010р. по грудень 2010р. та з січня 2011р. по лютий 2011р. на загальну суму 3 914, 37 грн., а саме: від 30.06.2010р. на суму 64,33 грн., від 31.07.2010р. на суму 64,33 грн., від 31.08.2010р. на суму 64,33 грн., від 30.09.2010р. на суму 64,33 грн., від 31.10.2010р. на суму 402,61 грн., від 30.11.2010р. на суму 395,08 грн., від 31.12.2010р. на суму 795,20 грн., від 31.01.2011р. на суму 1062,23 грн., від 28.02.2011р. на суму 1 001,39 грн.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки: № 26004045320001 від 30.06.2010р. на суму 64,33 грн., від 31.07.2010р. на суму 64,33 грн., від 31.08.2010р. на суму 64,33 грн., від 30.09.2010р. на суму 64,33 грн., від 31.10.2010р. на суму 402, 61 грн., від 30.11.2010р. на суму 395,08 грн., від 31.12.2010р. на суму 795,20 грн., від 31.01.2011р. на суму 1062,23 грн., від 28.02.2011р. на суму 1001,93 грн.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовійформі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п.6.6 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Фундаментальна буд. № 3, тел. 222-77-24, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання - передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно п.п.6.6.1 п.6 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області 5 днів, по Україні - 7 днів).

Як зазначено в п.п. 6.6.2 п.6 Договору, у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач не виконав умови договору, тому станом на час розгляду справи. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3 914, 37 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, споживач зобовязаний перерахувати грошові кошти у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 3 914, 37 грн. (а.с.28-36) оформлені позивачем відповідно до п.п.6.6.1, 6.6.2 п.6 договору № 704296 від 01.02.2009р. і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Борг відповідача в сумі 3 914, 37 грн. підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.37).

Враховуючи те, що ПП “Омар Сервіс” не виконав грошові зобовязання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704296 від 01.02.2009р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 914, 37 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Омар Сервіс” (69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, 36 код ЄДРПОУ 36065006) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 3 914 (три тисячі девятсот чотирнадцять) грн. 37 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 23.05.2011р.