Рішення № 16935036, 18.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.11 Справа № 7/5009/2006/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Балакком”, м. Чернівці

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Пологи, Запорізька область

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.01.2011р.

Від відповідача не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 70172,55 грн. заборгованості яка складається з: 63689,51 грн. основного боргу, 3557,69 грн. пені, 2229,13 грн. втрат від інфляції, 696,22 грн. 3% річних.

19.04.2011р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 18.05.2011р.

Ухвала суду була направлена на адреси сторін в установлений законом строк.

Сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні представник підтримав позовні вимоги в повному обємі, надав нормативне обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, не надав витребуваних судом матеріалів.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 18.05.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою «Балакком»(позивач, постачальник по договору) та ОСОБА_1 (відповідач, покупець по договору) було укладено договір поставки № ОД 4/01-10 (далі договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник передає покупцю товар, відповідно до наданого покупцем замовлення, а покупець своєчасно приймає та проводить розрахунок за отриманий товар. Вид розрахунків: готівковий та безготівковий.

Відповідно до п. 1.2. договору, поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями.

Згідно з п. 1.3. договору, асортимент кожної партії товару, дата та період поставки окремої партії товару встановлюються сторонами у погодженому замовленні в, якому вказується асортимент та кількість замовленого товару у відповідності до діючого на момент поставки, прейскуранту цін (прайс-листа), що з додатком І є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, постачальник відпускає покупцю товар за цінами, що діють на момент поставки із врахуванням погодженої знижки. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України та включають вартість упаковки і маркування, та ПДВ.

Відповідно до п. 2.5. договору, ціна цього договору складаються із сум ціни усього поставленого постачальником покупцеві товару, визначених сторонами видаткових накладних.

В п. 3.1. договору сторони погодили, що протягом всього строку дії даного договору відвантаження кожної окремої партії товарів здійснюється постачальником протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання замовлення від покупця за умови наявності замовленого товару на складі постачальника.

Згідно з п. 3.2. договору, умови та порядок транспортування кожної партії товару за домовленістю сторін. Датою поставки кожної партії товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товар, що підтверджує факт отримання товару покупцем..

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунок за отриманий від постачальника товар здійснюється покупцем в національній валюті України, будь-яким зручним для сторін способом, не забороненим чинним законодавством України.

Покупець оплачує вартість товару за цим договором на умовах 100% передплати.

Згідно п. 5.2. договору, будь-які зміни до порядку та строків оплати товару, встановлених цим договором можливі лише шляхом укладення сторонам додаткової угоди до цього договору.

Згідно п. 5.4. договору, датою оплати товару вважається дата зарахування коштів покупця на поточний рахунок або внесення їх у касу постачальника.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується відповідними накладними, зокрема: ОDБМ0002149 від 25.10.2010 р. на суму 39166,60 грн. № ОDБМ0002098 від 15.10.2010 р. на суму 13980,87 грн. № ОД000002105 від 18.10.2010 р. на суму 20350,40 грн. (копії накладних долучено до матеріалів справи).

Відповідач належним чином свої обовязки по договору не виконав, частково оплативши поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 66689,51 грн. Про, що сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2011р.

28.02.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію, в якій позивач просив відповідача в семиденний термін сплатити суму основного боргу, яка станом на 25.02.2011р., складала 66689,51грн., так як відповідач частково, після підписання акту звірки, до подачі позову до суду, сплатив суму боргу.

На момент розгляду спору по суті позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по договору № ОД 4/01-10 від 04.01.2010р. в розмірі 63698,51 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом. Вимога про стягнення основного боргу в сумі 17654,05грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином взяті на себе зобовязання не виконав, лише частково сплатив поставлений позивачем товар. На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 63689,51 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини та той факт, що відповідач не надав суду належних документальних доказів сплати заборгованості, заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 63689,51 грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3557,69 грн. пені.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6.2. договору, з несвоєчасний розрахунок за отриманий товар покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової станки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано розрахунок пені з врахуванням вищевикладених положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3557,69 грн. пені є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 696,22 грн. суми 3 % річних та 2229,13 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних складає 696,22 грн., сума індексу інфляції складає 2229,13 грн. предявлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини..

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача залишено судом без задоволення, поскільки, позивачем не обґрунтовано яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610 ЦК. України, ст. 193, 230 ГК України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особі ОСОБА_1 (70600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Балакком»(58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 4 «б», р/р № 260020171521 в ЧФ Укрсімбанк м. Чернівці, МФО 356271, код ЄДРПОУ 30501814) 63689,51 грн. основного боргу, 3557,69 грн. пені, 696,22 грн. 3 % річних, 2229,13 грн. індексу інфляції, 701,72 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано 24.05.2011р.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет