Рішення № 16934991, 28.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа № 3/5009/1660/11

Суддя Соловйов В.М.

м. Запоріжжя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод”, Донецька область, м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергоальянс”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 36 882, 86 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., начальник юридичного відділу, довіреність № 08/08 від 04.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 17 від 25.04.2011р.

ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “НВП “Енергоальянс” про стягнення заборгованості в сумі 36 882,86 грн. за усною домовленістю про поставку металопродукції.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 04.04.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 612, 615, 693 ЦК України, ст. 1, 2, 49, 54, 61, 64, 82 ГПК України та ст. 181, 193, 220 ГК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/1660/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.04.2011р. об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 19.04.2011р. розгляд справи був відкладений на 28.04.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 28.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 29.04.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 08/20 від 25.03.2011р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму невикористаного авансу, перерахованого за поставку металопродукції у розмірі 36 882,86 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: 368,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зокрема зазначив, що відповідно до рахунку-фактури ТОВ “НВП “Енергоальянс” (Постачальник) № СФ-00070 від 14.09.2010р. та рахунку-фактури № СФ-0000051 від 23.09.2010р. на його рахунок ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” (Покупець) платіжними дорученнями № 3711 від 23.09.2010р. та № 3854 від 28.09.2010р. перерахувало попередню оплату за металопродукцію на загальну суму 295 155,68 грн.

На зазначені суми авансових платежів ТОВ “НВП “Енергоальянс” були виписані податкові накладні № 84 від 23.09.2010р. на суму 246 287,84 грн. та № 84/1 від 28.09.2010р. на суму 48 867,84 грн.

Тобто у спрощений спосіб ТОВ “НВП “Енергоальянс” та ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” була досягнута домовленість щодо поставки металопродукції на адресу ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод”, узгоджена номенклатура поставки, кількість продукції та її ціна.

На виконання узгоджених умов щодо поставки металопродукції ТОВ “НВП “Енергоальянс” відповідно до видаткової накладної № РН-0000024 від 30.09.2010р. поставило ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” металопродукції на загальну суму 218 272,82 грн.

Листом № 216/1-10/10 від 12.10.2010р. ТОВ “НВП “Енергоальянс” повідомило ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” про неможливість поставки металопрокату (через відсутність на складі) відповідно до рахунку № СФ-0000051 від 23.09.2010р. та про те, що здійснить повернення попередньої оплати за металопрокат в розмірі 48 867,84 грн., а також здійснить повернення залишку грошових коштів в розмірі 487,07 грн., відповідно до рахунка № СФ-00070 від 14.09.2010р.

Відповідно до платіжних доручень відповідач повернув позивачу частину попередньої оплати за металопрокат на загальну суму 37 000,00грн., а саме: № 237 від 14.10.2010р. на суму 20 000,00 грн., № 255 від 27.10.2010р. на суму 6 000, 00 грн., № 265 від 01.11.2010р. на суму 6 000,00 грн. та № 275 від 08.11.2010р. на суму 5 000,00 грн.

На адресу відповідача позивачем була направлена вимога № 08/63 від 02.12.2010р. щодо допоставки продукції впродовж семи днів з дня отримання зазначеної вимоги.

Також в вимозі позивачем було зазначено про те, що у разі її невиконання ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” буде змушене відмовитися від недопоставленої металопродукції та вимагати повернення коштів.

Відповідь на зазначену вимогу на адресу позивача не надходила, металопродукція не допоставлена.

14.12.2010р. платіжним дорученням № 331 позивачу була повернута попередня оплата на суму З 000,00 грн.

25.02.2011р. ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” направило відповідачу вимогу щодо повернення попередньої оплати № 08/12 від 24.02.2011р., в якій позивачем було зазначено, що в зв'язку з невиконанням вимоги щодо допоставки металопродукції ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” відмовляється від допоставки залишку металопродукції та вимагає відповідно до статті 530 ЦК України повернути у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги попередню оплату на загальну суму 36 882,86 грн.

Станом на 25.03.2011р. (місяць з дня направлення вимоги) попередня оплата в сумі 36 882,86 грн. на рахунок позивача не надходила.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 36 882,86 грн. невикористаного авансу та судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні 28.04.2011р. надав клопотання № 24/7 від 27.04.2011р., відповідно до якого не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача та просить суд розстрочити виконання рішення на пять місяців у звязку з тяжким фінансовим положенням.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання, та погодився на розстрочення судового рішення на три місяці.

Також в судовому засіданні 28.04.2011р. сторони надали акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.04.2011р. на загальну суму 36 882,86 грн., скріплений підписами та печатками сторін.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Платіжними дорученнями № 3711 від 23.09.2010р. та № 3854 від 28.09.2010р. ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” перерахувало грошові кошти відповідно у розмірах 246 287,84 грн. та 48 867,84 грн. на рахунок ТОВ “НВП “Енергоальянс”.

У свою чергу ТОВ “НВП “Енергоальянс” за усною домовленістю з ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод”, після надходження грошових коштів зобовязалось поставити товар згідно рахунку-фактури № СФ-00070 від 14.09.2010р. та рахунку-фактури № СФ-0000051 від 23.09.2010р., а саме металоконструкцію на загальну суму відповідно 246 287,84 грн. та 64 145,34 грн.

На зазначені суми авансових платежів ТОВ “НВП “Енергоальянс” були виписані податкові накладні № 84 від 23.09.2010р. на суму 246 287,84 грн. та № 84/1 від 28.09.2010р. на суму 48 867,84 грн.

На виконання узгоджених умов щодо поставки металопродукції ТОВ “НВП “Енергоальянс” відповідно до видаткової накладної № РН-0000024 від 30.09.2010р. поставило ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” металопродукції на загальну суму 218 272,82 грн.

Листом № 216/1-10/10 від 12.10.2010р. ТОВ “НВП “Енергоальянс” повідомило ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” про неможливість поставки металопрокату (через відсутність на складі) відповідно до рахунку № СФ-0000051 від 23.09.2010р. та про те, що здійснить повернення попередньої оплати за металопрокат в сумі 48 867,84 грн., а також здійснить повернення залишку грошових коштів в розмірі 487,07 грн. відповідно до рахунка № СФ-00070 від 14.09.2010р.

Відповідно до платіжних доручень відповідач повернув позивачу частину попередньої оплати за металопрокат на загальну суму 37 000,00грн., а саме: № 237 від 14.10.2010р. на суму 20 000,00 грн., № 255 від 27.10.2010р. на суму 6 000, 00 грн., № 265 від 01.11.2010р. на суму 6 000,00 грн. та № 275 від 08.11.2010р. на суму 5 000,00 грн.

02.12.2010р. на адресу відповідача позивачем була направлена вимога № 08/63 щодо допоставки продукції впродовж семи днів з дня отримання зазначеної вимоги. Також в вимозі позивачем було зазначено про те, що у разі її невиконання ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” буде змушене відмовитися від недопоставленої металопродукції та вимагати повернення коштів.

Відповідь на зазначену вимогу на адресу позивача не надходила, металопродукція не допоставлена.

14.12.2010р. платіжним дорученням № 331 позивачу була повернута попередня оплата на суму 3 000,00 грн.

25.02.2011р. ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” направило відповідачу вимогу щодо повернення попередньої оплати № 08/12 від 24.02.2011р., в якій позивачем було зазначено, що в зв'язку з невиконанням вимоги щодо допоставки металопродукції ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” відмовляється від допоставки залишку металопродукції та вимагає відповідно до статті 530 ЦК України повернути у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги попередню оплату на загальну суму 36 882,86 грн.

Таким чином, станом на 28.04.2011р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 36 882,86 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є усна домовленість між ТОВ “НВП “Енергоальянс” та ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод”.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Для договору, укладеного між ТОВ “НВП “Енергоальянс” та ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” обовязкова письмова форма законом не вимагається.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обовязки.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунку-фактури № СФ-00070 від 14.09.2010р. на загальну суму 246 287, 84 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000051 від 23.09.2010р. на загальну суму 48 867,84 грн., суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На день звернення позивача до суду (04.04.2011р.), та на час прийняття цього рішення відповідач не надав жодного доказу про те, що ним зроблена поставка позивачу металоконструкції згідно усної домовленості сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій субєкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

02.12.2010р. на адресу відповідача позивачем була направлена вимога № 08/63 щодо допоставки продукції впродовж семи днів з дня отримання зазначеної вимоги. Також в вимозі позивачем було зазначено про те, що у разі її невиконання ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” буде змушене відмовитися від недопоставленої металопродукції та вимагати повернення коштів.

Відповідь на зазначену вимогу на адресу позивача не надходила, металопродукція не до поставлена.

25.02.2011р. ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” направило відповідачу вимогу щодо повернення попередньої оплати № 08/12 від 24.02.2011р., в якій позивачем було зазначено, що в зв'язку з не виконанням вимоги щодо допоставки металопродукції ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” відмовляється від допоставки залишку металопродукції та вимагає відповідно до статті 530 ЦК України повернути попередню оплату на загальну суму 36 882,86 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу.

Частинами 1, 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ “НВП “Енергоальянс” грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 36 882,86 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення задовольняється судом частково, строком на 3 місяці, з огляду на наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, причини наявності заборгованості у ТОВ “НВП “Енергоальянс” повязані зі скрутним фінансовим становищем та зміною керівництва товариства.

Відповідно до Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги заяву відповідача, думку позивача, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми боргу та судових витрат строком на 3 місяці, починаючи з 2 травня 2011 року та стягуючи: в травні 2011р. 9 000,00 грн., в червні 2011р. 14 243,84 грн., в липні 2011р. 14 243,85 грн.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність відповідача.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергоальянс” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 34535737) на користь Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 05763642) 36 882 (тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 86 коп. попередньої оплати, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 83 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці, починаючи з 12 травня 2011 року та стягуючи:

в травні 2011 року 9 000,00 (девять тисяч) грн. 00 коп.;

в червні 2011 року 14 243 (чотирнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 84 коп.;

в липні 2011 року 14 243 (чотирнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 85 коп.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строк подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 29.04.2011р.