Рішення № 16934979, 13.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.11 Справа № 7/5009/1346/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 20-546 від 21.12.2010 р.

від відповідача: не зявився.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою до відповідача про стягнення 395 грн. 76 коп., що складається з 364 грн. 80 коп. основного боргу, 19грн. 52 коп. пені, 3грн. 78 коп. 3 % річних , 7грн. 66 коп. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 22.03.2011р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 13.04.2011р.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони були належним чином сповіщені і завчасно про час і місце судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, на час розгляду спору про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

08 квітня 2011р. від позивача, до канцелярії господарського суду Запорізької області, надійшла заява про зменшення ціни позову, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 19 грн. 52 коп., яка складається з 3грн. 78коп. 3% річних, 7 грн. 66 коп. втрат від інфляції.

У п.17 інформаційного листа від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 «Про деякі питання прак тики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у до повідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України на запитання, якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог, відповів таке. Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК по зивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількіс них показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»Вищий господарські суд України на питання, чи тягне за собою зменшення розміру позовних вимог правові наслідки у вигляді припинення провадження у справі в тій частині, на яку зменшилися такі вимоги, зазначив, що у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року»зазначалося, зокрема, і в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Відтак, факт зменшення ціни по зу обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення по справі. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Заява подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 30грн. 96коп.

За клопотанням представника позивача справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес закінчено 13.04.2011р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

За умовами п. 1.1. договору поставки №2888708812/1/10/1 від 05.10.2010 р. (надалі договір), ВАТ «Запоріжсталь»(постачальник) прийняло на себе зобов'язання з постачання щебеню шлакового рядового доменного виробництва за ТУУ 27.1-4-522-2002 в кількості 150 тн.

Розрахунки за договором, як передбачено п.4.1., мають проводитись шляхом перерахування на поточний банківський рахунок постачальника авансу в розмірі 100% орієнтовної вартості узгодженої партії «щебеню»з урахуванням залізничного тарифу до 2-го числа місяцю відвантаження, але, не пізніше, ніж за 10 календарних днів до плануємої дати відвантаження відповідної партії щебеню.

На виконання договору, комбінат поставив щебінь шлаковий доменний, загальною вагою 166,2 тн. за залізничними накладними від 17.10.2010 року: №47144850, №47144852, №47144851, що більше визначеної договором кількості на 16,2 тн.

Відповідно до п. 4.2. договору, у випадку, якщо сума фактичної поставки з урахуванням транспортних витрат перевищує суму перерахованого авансу, покупець здійснює остаточний розрахунок протягом 5-ти календарних днів, рахуючи від дати виставлення рахунку-фактури.

Авансовий рахунок №2080 від 05.10.2010 р. за постачання в жовтні 2010 року щебеню в кількості 150 тн. на суму 13 086, 00грн. з ПДВ був оплачений відповідачем в повному обсязі платіжними дорученнями №2264 від 06.10.2010 р. та №2352 від 07.10.2010 р.

Статтею 193 ГК України також передбачено, що кожна сторона повинна прийняти всі заходи, необхідні для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони, та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, ВАТ «Запоріжсталь»звертався до відповідача із претензією №20/2003488 (АЮ) від 18.01.2011 року про сплату заборгованості в сумі 64,80 грн., яка залишилась без відповіді та без задоволення.

Враховуючи те, що сума основного боргу була сплачена відповідачем лише 31.03.2011р., позивачем, відповідно до п.5.3. договору, який передбачає, що за прострочення оплати фактично поставленого «щебеню»партії щебеню по остаточному розрахунку «покупець»має сплатити пеню в розмірі 0,5% від уми простроченого платежу за кожний день прострочення, нарахована пеня в розмірі 19грн. 52 коп. за період з 02.11.2010р. по 07.03.2011р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що сума пені за період з 02.11.2010р. по 07.03.2011р. складає 19 грн. 36 коп. предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню. В решті предявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як предявлені й необґрунтовано.

Окрім цього, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7грн. 66 коп. втрат від інфляції та 3грн. 75 коп. 3 % річних, обґрунтована та підлягає задоволенню. В решті предявленої до стягнення суми №% річних слід відмовити, як предявлених необґрунтовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, 69120, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1 в АКБ “РайффайзенбанкАваль”, МФО 380805) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, р/р 26003032840001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 00191230) 19 грн. 36 коп. пені, 7грн. 66 коп. втрат від інфляції, 3грн. 75 коп. 3 % річних, 102грн. 00 коп. державного мита , 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет