Рішення № 16934917, 12.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" липня 2011 р.Справа № 9/5007/69/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (м. Коростень)

до Державного підприємства "Липницький спиртовий завод" (с.Липники Лугинський район)

про стягнення 3961,91 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 3961,91грн., з яких: 2742,13грн. заборгованості, 133,42грн. пені, 25,83грн. 3% річних, 1060,53грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №37 від 11.02.2009року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі у відповідності до пред'явлених вимог. В судовому засіданні надав довідку про те, що саном на день розгляду справи заборгованість не змінилась і становить 2742,13грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю " Продцентр-плюс" продавець (позивач у справі) та Державним підприємством "Липницький спиртовий завод" покупець (відповідач у справі), був укладений договір поставки №37 від 11.02.2009року.

Відповідно до п.1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі - передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що ціна товару зазначається в накладній, узгоджується між сторонами в момент його поставки. Ціна рахується узгодженою після підписання накладної уповноваженою особою Покупця.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю " Продцентр - плюс" поставило Державному підприємству " Липницький спиртовий завод" товар на загальну суму 4242,13 грн., що підтверджується видатковими накладними № 52 від 05.01.2011р., № 755 від 09.02.2011р., № 1852 від 17.03.2011р., (а.с. 8 -10), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до п.5.1 договору, оплата товару проводиться шляхом перерахування грошей на р/р постачальника, або готівкою в національній валюті України, після отримання товару.

Строк оплати 14 календарних днів ( п. 5.2 договору).

17.03.2011року відповідачем була проведена часткова оплата в сумі 1500,00грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за договором поставки №37 від 11.02.2009р. створилась заборгованість в сумі 2742,13грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 11.07.2011р., підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також позивач просить стягнути з відповідача 133,42грн. пені.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п.6.1. у випадку несвоєчасної оплати вартості товару, за порушення строків виконання зобов'язання Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф в розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості отриманого та неоплаченого товару.

Згідно розрахунку позивача за період з 20.10.2011р.р. по 01.06.2011р. сума пені становить 133,42рн.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що пеня нарахована правильно, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 1060,53грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 25,83грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку, про задоволення 3% річних в сумі 25,83грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 3961,91рн., з яких: 2742,13 грн. заборгованості за поставлений товар, 133,42грн пені, 25,83грн 3%річних, 1060,53грн штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625, 692, 712, ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Липницький спиртовий завод" , 11320, Лугинський район, с.Липники, вул.Заводська 1, ідентифікаційний код 00374628

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Продцентр - плюс",11500, м. Коростень, Житомирської області, вул. Красіна, буд. 3, ідентифікаційний код 33201020:

- 2742,13 грн. боргу;

- 133,42 грн. пені;

- 1060,53 грн. штрафу;

- 25,83 грн. 3% річних;

- 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "13" липня 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з пов.про вручення)