Рішення № 16934913, 12.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" липня 2011 р. Справа № 2/5007/68/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "O.L.KAR Фарм-Сервіс" (м.Шаргород Вінницька область)

до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" (м.Малин)

про стягнення 6699,57 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 6699,57грн. , з яких: 6466,17грн. боргу за поставлений товар, 233,40грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між приватним підприємством "O.L.KAR Фарм-Сервіс" (продавець) та комунальним підприємством Центральна районна аптека №28 (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу № 9022 за пунктом 1.1. якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач) лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни та предмети догляду за хворими, в подальшому «Товар», а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору, постачання товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в накладних та інших супровідних документах, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 Договору, доказом передачі партії товару у власність покупця є товарна накладна, оформлена належним чином, з підписом уповноваженої особи покупця та прикладенням печатки чи штампу покупця. Ціна на товар відповідно до цього Договору є погодженою між сторонами та зазначена у товарних накладних на кожну партію товару. Розрахунки за товар здійснюються у строк, зазначений у товарній накладній. Загальна вартість договору складається з сумарної вартості відвантажених партій товару (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 10266,17 грн., що підтверджується накладними №РФ-0028351 від 24.02.2011 року на суму 553,08 грн., №РФ-0028222 від 24.02.2011 року на суму 95,83 грн., №РФ-0028350 від 24.02.2011 року на суму 9617,26грн. (а.с.10-18).

Остаточний строк оплати згідно накладних встановлено до 17 березня 2011 року.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак всупереч умовам договору, відповідач розрахувався частково в розмірі 3800,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 48 від 03.03.2011 року на суму 1000,00грн., № 55 від 09.03.2011 року на суму 2000,00грн., №72 від 23.03.2011 року на суму 500,00грн.,№89 від 12.04.2011 року на суму 300,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6466,17грн. (10266,17-3800) обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.5.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача за період з 17.03.11 по 10.06.11, становить 233,40 грн.(а.с.5).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" (11603, Житомирська область, м.Малин, вул.Грушевського,6а; код 01976967) на користь Приватного підприємства "O.L.KAR Фарм-Сервіс" (23500, м.Шаргород Вінницької області, вул.Леніна, 272 "В"; код 13334866) - 6466,17грн. боргу, 233,40грн. пені, 102,00грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)