Рішення № 16934911, 11.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2011 р.Справа № 10/5007/46/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 04.01.11р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (м.Горлівка Донецької області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 10465,58 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 10465,58 грн., з яких 4800,00 грн. основного боргу згідно договору поставки №902 від 05.02.10р., 333,25 грн. пені, 3108,06 грн. 50% штрафу, 1708,28 грн. інфляційних нарахувань, 515,99 грн. 24% річних.

Заявою від 15.06.11р. представник позивача уточнив позовні вимоги, зменшивши їх до 4256,27 грн., з яких 333,25 грн. пені, 3108,06 грн. 50% штрафу, 298,97 грн. інфляційних нарахувань, 515,99 грн. 24% річних, а також повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу згідно договору поставки №902 від 05.02.10р. у розмірі 4800,00 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення позивачем розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд розглядає справу в межах розміру зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі згідно заяви про уточнення позовних вимог від 15.06.11р. (а.с.35).

Ухвала господарського суду, що була направлена відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку про те, що відповідач "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.06.11р. відповідач значиться в ЄДРЮОФОП за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30,31). Інші адреси господарському суду не повідомлялись.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між ТОВ "Авант Трейд" (далі-позивач) та підприємцем ОСОБА_2 (далі-відповідач) договору поставки №902 від 05.02.10р. (а.с.16-19) відповідач отримав від позивача алкогольну продукцію на загальну суму 6216,12 грн. згідно видаткової накладної № 39550/40072 від 08.12.10р. (а.с.11).

Згідно пп.1.1 договору визначено, що постачальник (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (далі-товар) на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до пп.2.3 договору загальна сума договору складається із сум всіх видаткових накладних, складених відповідно до цього договору.

Згідно пп.4.1 та пп.4.2 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки партії у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4800,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вирішення спору зазначена заборгованість відповідачем сплачена у повному обсязі після подачі позову до суду, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами (а.с.22,23,37).

Відповідно до ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пп.7.2.1 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 24% річних від суми заборгованості.

Згідно пп.7.2.2 договору, у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточнених розрахунків представника позивача розмір пені, 50% штрафу, інфляційних нарахувань та 24% річних становить, відповідно, 333,25 грн., 3108,06 грн., 1708,28 грн. та 515,99 грн. (а.с.35).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, 50% штрафу, інфляційних нарахувань та 24% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства і умов укладеного договору.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Штрафними санкціями, згідно ч.1 ст.230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, згідно ч.1 ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки незалежно від наявності у нього збитків, завданих боржником у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Разом з тим, ч.3 ст.551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, згідно вимог ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України у разі, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, аналіз наведених правових норм чинного законодавства свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Господарський суд вважає, що у даному випадку, наявні підстави для застосування судом права щодо зменшення розміру штрафу.

Зокрема, такими підставами є: ступінь виконання відповідачем зобов'язання; добровільне усунення відповідачем порушення (як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості та повністю сплатив суму основного боргу після подачі позову до суду); невідповідність розміру штрафу наслідкам порушення.

Крім того, майнове право та інтерес позивача у даній справі, захищене положеннями пп.7.2.1 договору і ст.625 ЦК України, відповідно до яких стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, 24% річних від суми заборгованості та інфляційні нарахування.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача, ґрунтується, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищевказане, розглянувши всі обставини справи в їх сукупності та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і користуючись наданим суду правом, а також надавши юридичну оцінку співвідношенню заявлених до стягнення санкцій і наслідків допущеного відповідачем порушення, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення належного до сплати штрафу до 621,61 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів сплати решти заборгованості суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням уточнення) обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 1769,82 грн., з яких 333,25 грн. пені, 621,61 грн. 50% штрафу, 298,97 грн. інфляційних нарахувань, 515,99 грн. 24% річних.

В частині стягнення 4800,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.175,193,217,230,233 ГК України, ст.ст.525,526,550,551,625 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,49,80,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір штрафу до 621,61 грн.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", 84601, м.Горлівка Донецької області, вул.Озерянівська 2, ідентифікаційний код 36899012 - 333,25 грн. пені, 621,61 грн. 50% штрафу, 298,97 грн. інфляційних нарахувань, 515,99 грн. 24% річних, 90,56 грн. державного мита, 204,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 4800,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Повний текст складено 13.07.2011р.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідом. про вручен.).