Постанова № 16934407, 20.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 5004/25/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В. при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" на рішення господарського суду Волинської області від 10.03.11 р.

у справі № 5004/25/11 (суддя Пахолюк Валентина Анатоліївна )

позивач Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс"

про стягнення в сумі 3 175 294 грн. 15 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №31 від 04.01.2011р.);

відповідача - не з'явився.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.03.2011 року у справі №5004/25/11 позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" про стягнення в сумі 3 175 294 грн. 15 коп. задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за Договором поруки № 06/07 від 30.05.2007р. та Кредитним договором № 11160512000 від 30.05.2007 р., що станом на 12.05.2010 р. в гривневому еквіваленті становить 3175294, 15 грн. та 25 500, 00 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 236, 00 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ТзОВ "Атланта Сервіс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апелянт вважає, що дане рішення є незаконним та підлягає до скасування з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання ТОВ "Атланта Сервіс" про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №8/38-Б про банкрутство ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754". На думку скаржника, судом не враховано, що порука має похідний характер від основного зобов'язання, тому в зв'язку з припиненням основного зобов'язання на підставі ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порука також припиняється. При цьому, зазначає, що з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" не міг виконувати зобов'язання перед позивачем, тому і поручитель не зобов'язаний виконувати зобов'язання за договором поруки, яке є похідним від зобов'язання за кредитним договором. Тому, з припиненням зобов'язання ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" по виконанню зобов'язань за кредитним договором припинилось і зобов'язання поручителя по виконанню договору поруки.

Крім того, апелянт ззначає, що судом не враховано, що згідно умов договору поруки № 06/07 від 30.05.2007 року, термін виконання основного зобов'язання, що виникло з кредитного договору №11160512000 від 30.05.2007 р., настає 29.05.2012 року, тобто нарахована позивачем сума заборгованості включає і платежі, строк виконання яких на час пред'явлення позову не настав, тобто не прострочені платежі. В свою чергу, за умовами договору поруки поручитель не може нести відповідальність за виконання позичальником зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків, строк сплати яких ще не настав.

Поряд з цим, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що позивач не пред'явив поручителю вимогу про сплату суми простроченого позичальником зобов'язання протягом шести місяців, а пред'явив позов лише 04.01.2011 року, тому відповідно до приписів ст.559 ЦК України порука вважається припиненою. Отже, позивач, на думку апелянта, втратив право вимоги до ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" та ТОВ "Атланта сервіс" як поручителя по окремих прострочених періодичних платежах з повернення кредиту.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ПАТ "УкрСиббанк" вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

30 травня 2011р. до Рівненського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з відсутністю юриста на підприємстві та неможливістю відправити на судове засідання іншого представника.

Розгляд справи ухвалою апеляційного суду від 31.05.2011р. було відкладено на 20.06.2011р. При цьому, на адресу апеляційного господарського суду 20.06.2011р. від скаржника надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату, в зв'язку з тим, що представник відповідача - Волков І.М. 20.06.2011р. приймає участь в іншому судовому засіданні Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Клопотання відповідача судом відхилене як необгрунтоване, оскільки не підтверджено будь-якими належними доказами. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах. А тому, неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.3 ухвали апеляційного суду від 31.05.2011 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк"(правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк"- Банком) та ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" (Позичальником) був укладений кредитний договір за №11160512000 (далі - кредитний договір, а.с. 17-22).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, Банк зобовязувався надати позичальнику, а позичальник зобовязувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти)в іноземній валюті в сумі 500000,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює 2 525 000,00 грн. за курсом НБУ на день укладення договору.

Термін надання кредиту відповідно до п.1.2.1 кредитного договору становить з 30.05.2007р. по 29.05.2012р.

Як вбачається, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання щодо надання позичальнику кредиту в сумі 500000,00доларів США (2 525 000,00 грн. за курсом НБУ), що, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за період з 31.05.2007р. по 14.09.2007р. (а.с.23-31).

При цьому, 30 травня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначених кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" був укладанеий договір поруки за №06/07 (далі - договір поруки, а.с.15).

Відповідно до п.1.1 договору поруки,Поручитель зобовязуєтьсяперед Кредитором відповідати за невиконання ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" усіх його зобовязань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору №11160512000 від 30.05.2007р.,укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.п.1.3. договору поруки, Поручительвідповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, за всіма зобовязаннями останнього за Основними договорами, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною (п.1.4.договору поруки).

28 вересня 2009 року між АТ "УкрСиббанк" таВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство10754" було укладено Додаткову угоду №3 до Договорупро надання споживчого кредиту №111605112000 від 30.05.2007р. (далі - додаткова угода, а.с.36).

Відповідно доумов додаткової угоди,сторони домовились, що для ідентифікації кредитного договору може застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме №11160512000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме №11160512001.

Крім того, згідно умов додаткової угоди відповідачу було перенесено терміни погашення прострочених процентів та перенесено прострочену заборгованість покредитуна рахунки строкової.

Відповідно до абз.2 п.3 додаткової угоди, за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється у розмірі 15,00% річних. Строк сплати відсотків протягом перших 5 (пяти) робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти (п.1.3.5. кредитного договору).

Поряд з цим, 28 вересня 2009 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ТзОВ "Атланта Сервіс" була підписана додаткова угода до договору поруки №06/07, відповідно до п.1.2 якої Поручителю добре відомі усі умови основного договору, зокрема: сума основного договору - 500 000,00 доларів США; процентна ставка - 15% річних; термін виконання основного зобов'язання - 29 вересня 2014 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання. При цьому, інші умови договору та додаткових угод до нього, які не суперечать цій додатковій угоді, залишаються без змін і сторони підтверджють свої зобов'язання за ними.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 07.12.2010 року Позичальник прострочив повернення основної суми кредитних коштів на 450 днів та сплати процентів за користування кредитом на 325 днів.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того, відповідно до п.5.5 кредитного договору, у випадку порушення Позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше, ніж на 5 днів, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку, встановленому розділом 11 кредитного договору.

Як вбачається, 02.04.2010 р. позивачем було направлено на адресу Позичальника вимогу №1290, у якій позивач визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково в повному обсязі (а.с.38).

Відповідно до п.7.1. кредитного договору, за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати, а Позичальник зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% (процентів) річних від суми простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до п.1.4. договору поруки, Поручитель і Позичальник відповідають перед кредитором солідарно.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобовязань за Кредитним договором Кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обовязковими до виконання Поручителем на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

В свою чергу, 02.04.2010р. Банком було надіслано на адресу ТзОВ "Атланта Сервіс" вимогу №1292 від 01.04.2010р. про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором, однак дана вимога залишена останнім без задоволення (а.с.39).

Отже, враховуючи вищевикладене та зважаючи на приписи ст.ст. 526, 536, 553, 554, 599, 1050 ЦК України, суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам та фактичним обставинам справи, та прийшов до вірного висновку, що станом на 12.05.2010р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поруки та кредитним договором, що виникла після підписаннядодаткової угоди від 28.09.2009 року до кредитного договору становить 398 867,18 дол. США, що еквівалентно 3 161 381,40 грн., в т.ч. 3019421, 93 грн. прострочений основний борг (сума кредиту), 141348, 36 грн. прострочені проценти, 518, 37 грн. пеня за порушення термінів повернення кредиту, 92,74 грн. пеня за порушення термінів сплати процентів.

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем по процентах та пеніза порушеннятермінів сплатипроцентівіповернення кредиту становить 1755,35 доларів США, що еквівалентно 13912,75 грн., в т.ч. 13536, 80 грн. прострочені проценти, 300, 55 грн. пеня за порушення термінів повернення кредиту, 71,66 грн. пеня за порушення термінів сплати процентів, 3, 74 грн. пеня за порушення термінів сплати комісії.

Таким чином, загальна сумазаборгованостівідповідача перед позивачем становить 400622,53 дол.США, що еквівалентно 3175294,15 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зокрема, посилання апелянта на те, що відмовляючи в зупиненні провадження у справі до закінчення Господарським судом Волинської області провадження у праві за №8/38-Б про банкрутство ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754", господарським судом допущено порушення норм процесуального права є безпідставними, оскільки Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/307 від 19.03.2002р., на який посилається скаржник, носить рекомендаційний характер, а нормами законодавчих актів, які є обов'язковими до виконання, не закріплено положення про те, що мораторій зупиняє виконання зобов'язання боржника його поручителем.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог ч.4 ст.559 ЦК України, є також необгрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Наведеною нормою визначено, що порука припиняється після закінчення строку визначеного в договорі сторонами. Тобто, положення ст.559 ЦК України щодо припинення поруки у випадку не пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців підлягають до застосування лише в тому випадку, коли в договорі не встановлено строку дії поруки.

У відповідності до п. 3.1. договору поруки, сторони - АКІБ "УкрСиббанк" та ТзОВ "Атланта Сервіс" визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за основним договором.

Відповідно до п.9.5. кредитного договору, строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту та плати за кредит.

Тобто, на підставі ст.ст.627,628 ЦК України, сторони самостійно визначили строк (момент) припинення поруки в пункті 3.1. договору поруки, а відтак посилання скаржника на порушення строку пред'явлення вимог до поручителя, що встановлені положеннями ч.4 ст.559 ЦК України є безпідставними.

Крім того, твердження апелянта про те, що позивач не пред'явив поручителю вимогу про сплату суми простроченого позичальником зобов'язання протягом шести місяців, а отже втратив право вимоги до ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" та ТОВ "Атланта сервіс" як поручителя по окремих прострочених періодичних платежах з повернення кредиту не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Виходячи зі змісту вказаної норми, законодавець визначає два шляхи пред'явлення вимог до поручителя: надіслання (вручення) вимоги кредитора; пред'явлення до нього позову.

Таким чином, ні чинне законодавство, ні договір поруки, укладений ТзОВ "Атланта-Сервіс" та АКІБ "УкрСиббанк", не передбачає обов'язку досудового врегулювання спору чи необхідності до моменту звернення з позовом надіслати поручителю вимогу про дострокове повернення кредиту.

Крім того, 02.06.2010р. АТ "УкрСиббанк" звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ВАТ "Луцьке автотранспортне іідприємство 10754", ТзОВ "Атланта-Сервіс", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11160512000 від 30.05.2007р. (а.с.117-118). Ухвалою Луцького міськрайонного суду Золинської області від 30.08.2010р. закрито провадження в частині стягнення з ТзОВ "Атланта-Сервіс" (а.с.119).

Тобто, вимоги до поручителів, в т.ч. і ТзОВ "Атланта-Сервіс", АТ "УкрСиббанк" було пред'явлено ще 02.06.2010р.

Таким чином, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 10.03.2011 року у справі №5004/25/11 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.