Постанова № 16934158, 04.07.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2011 року Справа № 5002-29/612-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголя Ю.М.,

суддівЛисенко В.А.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 20-3/6263 від 30.10.10, Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго";

представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 98 від 22.06.11, Національна академія статистики, обліку та аудиту;

розглянувши апеляційну скаргу Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 18 квітня 2011 року у справі №5002-29/612-2011

за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)

до Національної академії статистики, обліку та аудиту (вул. Підгірна, 1,Київ 107,04107)

про стягнення 60120,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач - Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Державної Академії статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України в особі Кримської філії Державної Академії статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії в сумі 60 120,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору №1305 від 28.07.2003 року про постачання теплової енергії в частині своєчасності та повноти оплати наданих послуг, в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 60 120,68 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

23.03.2011 року позивачем заявлена заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути заборгованість за договором про постачання теплової енергії в сумі 60 120,68 грн. саме з Державної Академії статистики, обліку та аудиту України, однак надав витяг серії АЕ №162775 з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначеним найменуванням: «Національна академія статистики, обліку та аудиту».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2011 року суд здійснив заміну відповідача Державної Академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України на належного - його правонаступника - Національну академію статистики, обліку та аудиту (04107, м. Київ, вул. Підгірна, буд. 1, код ЄДРПО України 04837462).

Також, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011 року суд продовжив строк розгляду справи.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2011 року у справі № 5002-29/612-2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Орендне підприємство "Кримтеплокумуненерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду частково, прийняти нове рішення, яким стягнути з Національної академії статистики, обліку та аудиту 19870,9 грн. суми заборгованості за спожиту теплову енергію.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а також воно прийнято при неповному та всебічному встановленню усіх обставин, які мають значення для розгляду справи.

06 червня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідачв, яким просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 29 червня 2011 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.07.2003 року між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго»(Постачальник) та Кримською філією Державної Академії статистики, обліку і аудиту Державного комітету статистики України (Споживач), правонаступником якого є Національна академія статистики, обліку та аудиту, укладений договір на поставку теплової енергії № 1305.

Відповідно до пункту 1.1. даного договору, Постачальник зобов'язується поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді опалення і підігріву води в потрібних обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти і оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам та у строк, передбачений договором (далі Договір, а.с. 13-15).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах і по температурному графіку, затвердженою заявкою Споживача (Додаток № 1 і 2 до Договору). Кількість теплової енергії, що подається Споживачу для опалення, встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря.

Як вбачається з пункту 2.3 договору, фактичне споживання теплової енергії за приборами обліку тепла підтверджується актом-довідкою, підписаною повноважними представниками двох сторін і зданою Споживачем не пізніше 25-го числа розрахункового (поточного) місяця, яка є невід'ємною частиною даного договору. При ненаданні Споживачем актів-довідок або відмові від підписання таких актів без аргументованого обґрунтування, Постачальник вправі провести розрахунок споживання теплової енергії розрахунковим способом за проектними тепловими навантаженнями.

Розрахунки за споживану теплову енергію здійснюються в грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, згідно встановленим Постачальником тарифам, в залежності від груп споживачів в строк до 25 числа наставшого за розрахунковим місяцем (пункт 6.1 договору).

Даний договір укладений строком на 5 років і діє з 28.07.2003 року по 27.07.2008 року (пункт 10.1 договору)

Відповідно до пункту 10.4 договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви жодної із сторін про його припинення.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач вказує, що орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго»свої зобов'язання згідно договору виконало, передавши відповідачу за період з 01.11.2005 року по 01.06.2008 року теплову енергію на загальну суму 60120,68 грн.

Однак, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконував у повному обсязі, в частині оплати наданих послуг, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 60120,68 грн., що стало причиною звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу з відповідача на його користь в примусовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у звязку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Особа, право якої порушено, не позбавляється можливості звернутися до суду із заявою про захист цивільного права (інтересу) і після спливу позовної давності. Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України така заява має бути прийнята судом до розгляду.

Позовна давність тісно пов'язана з процесуальним поняттям права на позов. Правом на позов є забезпечена законом можливість зацікавленої особи звернутися до суду з вимогою про розгляд та вирішення матеріально-правового спору для захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу. Зазвичай право на позов складається з права подати позов та права на задоволення позову.

Право подати позов, яке часто називають правом на позов у процесуальному розумінні, - це право вимагати розгляду спору, що виник, у передбаченому процесуальним законодавсті порядку. За загальним правилом право на позов у процесуальному розумінні не залежить спливу будь-яких строків.

Право на задоволення позову або право на позов в матеріальному розумінні це право позивача вимагати від суду задоволення позову і, як наслідок, можливість примусового виконання вимоги позивача. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Водночас, пункт 5 цієї статті передбачає, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Матеріали справи свідчать, що позивачу стало відомо про порушення його прав у грудні 2005 року, саме тоді коли було здійснено нарахування за поставлену теплову енергію, яка відповідачем сплачена не була. Позивач звернувся з позовом до суду лише 17.02.2011 року (а. с. 2), тому встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності сплив, що відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові, та відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності у поданій заяві.

За змістом статті 267 Цивільного кодексу України вбачається, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Позивач не довів суду того, що строк позовної давності пропущений через вагомі причини або інші обставини, які б дали змогу суду зробити зворотній висновок.

Таким чином судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норми статті 257 Цивільного кодексу України, а тому в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з грудня 2005 року по лютий 2008 року в позові правомірно відмовлено.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 18 квітня 2011 року у справі №5002-29/612-2011 залишити без змін.

Головуючий суддяЮ.М. Гоголь

СуддіВ.А. Лисенко

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)

2. Національна академія статистики, обліку та аудиту (вул. Підгірна, 1,Київ 107,04107)