Постанова № 16934073, 29.06.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2011 року Справа № 5002-3/4298-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіВоронцової Н.В.,

суддівПроценко О.І.,

Остапової К.А.,

за участю представників сторін:

представник ініціюючого кредитора: не зявився - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим;

представник боржника: не зявився - Підприємство "Контур";

представник ліквідатора: Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович, паспорт НОМЕР_1 від 04.05.2001р. Ліквідатор Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович;

представник учасника у справі: не зявився - Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь;

представник учасника у справі: не зявився - Відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК;

представник кредитора: не зявився - Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості;

представник кредитора: не зявився - Красноперекопська міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Мендєлеєва, 14-а, м. Красноперекопськ,96000);

представник кредитора: не зявився - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим ;

заявник апеляційної скарги: не зявився - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 28 квітня 2011 року у справі №5002-3/4298-2010

за заявою ініціюючого кредитора Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2, м. Красноперекопськ,96000)

до боржника Підприємства "Контур" (м. Красноперекопськ, вул. Калніна, 11)

за участю: Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_1)

Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь (вул. Київська, 150, м. Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

Відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АРК (вул. Північна, 1, м. Красноперекопськ,96000)

кредитори: Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості (вул. Чапаєва, 2, м. Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

Красноперекопська міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Мендєлеєва, 14-а, м. Красноперекопськ,96000)

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим (96000, м. красноперекопськ, вул. Менделеєва, 14-а)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2010 року Красноперекопська обєднана Державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася до господарського суду АР Крим із заявою про порушення справи про банкрутство Підприємства "Контур" в порядку передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 серпня 2010 року за заявою Красноперекопської обєднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим порушено провадження у справі про банкрутство Підприємства "Контур" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду АР Крим від 05.10.2010р. Підприємство "Контур" визнано банкрутом, визнано грошові вимоги Красноперекопської обєднаної ДПІ в АР Крим на суму 843,04 грн., відносно боржника відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (ліцензія серії НОМЕР_2 від 29.03.2010р.; АДРЕСА_1). Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідатор був зобовязаний надати суду звіт і ліквідаційний баланс не пізніше 05.04.2011р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.01.2011р. суд затвердив оплату послуг ліквідатору - арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання арбітражним керуючим своїх повноважень у справі про банкрутство Підприємства "Контур", починаючи з 05.10.2010р.

06.04.2011р. до господарського суду АР Крим від ліквідатора Кириліна надійшов звіт від 04.04.2011р. №26/15 та ліквідаційний баланс, у відповідності з вимогами ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також звіт про оплату послуг арбітражного керуючого №27/15 від 04.04.2011р.

Ухвалою господарського суду АР Крим (суддя І. О. Соколова) від 28 квітня 2011 року у справі №5002-3/4298-2010 затверджено звіт ліквідатора Кириліна М. О. і ліквідаційний баланс Підприємства "Контур". Банкрута Підприємство "Контур" ліквідовано, з виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вимоги кредиторів, не задоволені за відсутністю майна, вважано погашеними.

Обовязок по відшкодуванню оплати послуг ліквідатора підприємства "Контур" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича покладено на наступних кредиторів, застосувавши принцип пропорційності голосів кредиторів:

-на Красноперекопську обєднану Державну податкову інспекцію у розмірі 4039,13 грн.;

-на Красноперекопську міжрайонну виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 1705,93 грн.;

-на Красноперекопський міжрайонний центр зайнятості в розмірі 1139,90 грн.;

-на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ у розмірі 234,95 грн.

Провадження у справі №5002-3/4298-2010 про банкрутство Підприємства "Контур" припинено.

Господарський суд АР Крим затверджуючи звіт ліквідатора Кириліна М. О. і ліквідаційний баланс Підприємства "Контур", дійшов висновку завершити ліквідаційну процедуру боржника, а також керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів Підприємства "Контур" та розміром їх грошових вимог, застосував такий принцип до розподілу витрат з оплати послуг ліквідатора Кириліна М. В. у даній справі між кредиторами.

Вважаючи, що вказана ухвала судом першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу в частині покладення на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у м. Красноперекопськ обовязку по відшкодуванню оплати послуг ліквідатора боржника в розмірі 1705,95 грн. та прийняти нову постанову, якою зобовязати погодити ініціюючого кредитора Красноперекопську ОДПІ і ліквідатора Кириліна М. В. розмір оплати послуг ліквідатора з подальшим затвердженням господарським судом АР Крим без покладення зобовязань по оплаті послуг ліквідатора на кредиторів, які вступили в процес не по своїй ініціативі.

Апеляційна скарга зокрема мотивована тим, що розмір оплати послуг ліквідатора повинен був узгоджуватися між ініціюючим кредитором Красноперекопською ОДПІ в АР Крим і ліквідатором Кириліним М. В. з подальшим затвердженням його господарським судом АР Крим без покладення зобовязань по оплаті послуг ліквідатора на кредиторів, які вступили у справі за власною ініціативою. Разом з тим, апелянт посилається на те, що грошові кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є державними цільовими коштами, які мають чітко визначену ціль застосування і не можуть використовуватися не за цільовим призначенням, а тому оплата послуг ліквідатора за рахунок Фону не може бути здійснена.

Також, апелянтом у скарзі було заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 травня 2011 року Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим відновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду АР Крим від 28 квітня 2011 року у справі №5002-3/4298-2011, апеляційну скаргу останнього прийнято до провадження та справу призначено до розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.06.2011р., повноважений представник апелянта, підтримав доводи викладені в апеляційні скарзі та наполягав на її задоволенні, а ліквідатор боржника Кирилін М. В., заперечував проти задоволення останньої.

В судове засідання, яке відбулося 23 червня 2011 року, зявився тільки ліквідатор Кирилін М. В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись при цьому на мотиви викладені у відзиві. Так, ліквідатор стверджує, що кредитори як сторони провадження у справі про банкрутство, мають одинакові права та на них покладаються одинакові обовязки, таким чином у процедурі банкротства всі кредитори повинні нести витрати по справі на рівних умовах, а відтак судом правомірно покладено обовязок по оплаті послуг ліквідатора на всіх кредиторів пропорційно до заявлених ними вимог.

Представники кредиторів, боржника та інші учасники у справі в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 09.06.2011р.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та враховуючи, що пятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду сплинув, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності незявившихся представників сторін.

Повторно переглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, прийнятий у справі судовий акт, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Підприємство "Контур" зареєстроване 10.08.1998р. Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим як юридична особа та взяте на облік як платник податків у Красноперекопській обєднаній ДПІ в АР Крим.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Красноперекопської обєднаної ДПІ в АР Крим про порушення справи про банкрутство, зокрема була обґрунтована тим, що за боржником числиться сума податкового боргу у розмірі 844,50 грн. яка складається із штрафних санкції, нарахованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, про що було винесено податкове повідомлення рішення №0001191500/0 від 21.03.2007р.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З огляду на наведену норму, кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, при наявності грошових вимог до нього, не залежно від їх розміру та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у звязку з його відсутністю за місцемзнаходження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Окрім визначених у вищевказаній статті особливостей, обовязковою підставою для порушення справи про банкротство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 закону наявність безспірних вимог до боржника.

Безспірність боргу на суму 844,50 грн. заявник підтверджує виконавчим листом Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-2336/09/9/0170, який виданий на примусове виконання постанови від 14.05.2009р. (зворотній а. с. 15) та постановою Відділу державної виконавчої служби Красноперекопського міжрайонного управління юстиції в АР Крим від 30.12.2009р. про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, як вбачається із постанови Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі №2а-2336/09/9/0170 від 14.05.2009р., позов Красноперекопської ДПІ в АР Крим до Підприємства "Контур" було задоволено та стягнуто з останнього на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 844,50 грн., яка і склала грошову вимогу до боржника при зверненні ДПІ до суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства (а. с. 9).

Згідно податкового повідомлення рішення від 21.03.2007р. №0001191500/0, вказана сума 844,50 грн., була визначена як сума податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями, які були застосовані до боржника за несвоєчасне подання декларацій з податку на прибуток підприємств (а. с. 9).

Однак, в звязку з частковою оплатою боржником суми заборгованості в розмірі 01,60 грн., кредитором була предявлена грошова вимога на суму 843,04 грн.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарським судам слід враховувати, що грошовим зобов'язанням у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Однак до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка /пеня та штраф/.

Виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів регулювався Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який, відповідно до частини першої преамбули Закону, є спеціальним законом з питань оподаткування, і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обов'язкових платежів/, включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Ч. 2 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ста. 13 даного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Відповідна правова позиція викладе в пункті 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" .

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складалися лише із сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які в свою чергу не можуть являтися основним грошовим зобовязанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у місцевого господарського суду були відсутні як правові підстави для порушення, так і для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблений неправомірний висновок, що такі вимоги зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону, а відтак порушуючи провадження у справі про визнання боржника банкрутом, допустився порушень норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України. Оскільки господарський суд у справі про банкрутство не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог та у випадку коли кредитором не надано доказів безспірності грошових вимог до боржника, господарський суд повинен був припинити провадження у справі, в звязку з відсутністю підстав для порушення справи про банкрутство.

Адже, обовязковою обставиною для застосування будь якої підстави передбаченою ст. 52 Закону для порушення справи про банкрутство відсутнього боржник є обовязкова наявність безспірних грошових вимог, відсутність яких унеможливлює і правозастосування норм наведеної статті.

Крім того, у заяві Красноперекопською обєднаною ДПІ в АР Крим на підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням посилається на акт №30121828/24-0 від 31.05.2010р. щодо не встановлення місцязнаходження платника податків та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якої записів про проведення реєстраційних дій не знайдено (а. с. 10, 26).

В матеріалах справи, наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого в реєстрі значиться юридична особа Підприємство "Контур", адреса реєстрації: 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Калініна, буд. 11 (а. с. 61).

Стаття 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно з статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами 7, 8 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" передбачено можливість внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які мають різну правову природу та різні правові наслідки.

При цьому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність боржника за його місцезнаходженням, є відповідний витяг чи довідка, які свідчать про внесення таких відомостей до реєстру.

Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не було надано належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням, оскільки посилання на довідку з ЄДРПО України про те, що записів про проведення реєстраційних дій не знайдено, не є належними доказами відсутності боржника, з огляду на вимоги статті 34 ГПК України.

Згідно статті 52 Закону заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, зокрема у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Так, неподання звітності ініціюючий кредитор підтверджує довідкою Красноперекопською обєднаною ДПІ в АР Крим №113/15-01 від 22.03.2010р., податковим повідомленням рішення №0001191500/0 від 21.03.2007р., яким боржнику нараховані штрафні санкції в сумі 844,50 грн. за неподання декларації з податку на прибуток підприємств, які в подальшому підлягають стягненню з боржника на підставі постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.05.2009р. у справі №2а-2336/09/9/0170.

Проте, колегія суддів зазначає, що ненадання звітності тривалий час без наявності грошових вимог до боржника не може бути однією підставою для визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом та введення подальшої процедури банкрутства, а може бути підставою для припинення підприємницької діяльності не пов'язаної з її банкрутством.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 07.10.2009 у справі № 04-05/27-25-8б.

Враховуючи те, що визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, а тому такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, місцевий господарський суд неправомірно порушив провадження у справі про банкрутство та безпідставно здійснював подальше провадження у справі.

Крім того, відсутність у боржника нерухомого та рухомого майна, немає правового значення. Оскільки згідно діючого законодавства наявність автотранспорту та нерухомості не є обовязковою умовою для здійснення підприємницької діяльності та в зворотному випадку може бути підставою для самостійного припинення підприємницької діяльності, але не у справі про банкрутство.

У пункті 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18,12.2009 роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора /кредиторів/, за заявою якого /яких/ було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону /за відсутності інших підстав для такого припинення/ та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України /за відсутністю предмету спору/.

Проте, суд першої інстанції в повній мірі не дослідив обставини справи, в звязку з чим порушив норми матеріального і процесуального права та дійшов неправильного висновку порушуючи провадження у даній справі, замість того, щоб припинити провадження у ній за відсутності ознак неплатоспроможності боржника передбачених статтею 52 Закону України "Про судову практику в правах про банкрутство".

За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі п. 1 - 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, у звязку з тим, що провадження у даній справі було порушено неправомірно, колегія суддів зауважує, що підстав для відшкодування вартості послуг ліквідатора у суду немає.

До того ж, колегія суддів зазначає, що інші кредитори у справі які мають грошові вимоги до боржника в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вправі самостійно звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі відсутнього боржника - Підприємства "Контур" в порядку ст. 52 Закону.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.1 Закону кредитором є юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджуючі документами вимоги відносно грошових зобовязань до боржника.

Частиною 1 п. 1.5 Положення про районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування із тимчасової втрати працездатності робочі органи відділення Фонду не є юридичними особами.

Наведене також підтверджується довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 16.06.2011р. №05.3-8.1/1705 згідно якої в ЄДРПО України значиться Красноперекопська міжрайонна виконавча дирекція відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим без права юридичної особи.

Таким чином, апеляційна скарга подана саме Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, як юридичною особою в інтересах Красноперекопської міжрайонної виконавчої дирекції фонду, яка не наділена таким правом згідно норм ст. 1 ГПК України, а не зазначення в оскаржуваній ухвалі повного найменування Фонду, який бере участь у справі саме в особі Красноперекопської міжрайонної виконавчої дирекції і направлення копії ухвали на адресу останньої, не є порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а тільки технічною опискою, яка не впливає на суть прийнятого судового акту.

Крім того, під час перегляду оскаржуваного судового акту в порядку ст. 101 ГПК України, колегією суддів було також встановлено, що суд першої інстанції припустився порушень норм ст. 52 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо процедури призначення ліквідатора відстунього боржника, а саме п. 4 наведеної статті, оскільки міцевий господарський суд при відсутності клопотання ініціюючого кредитора щодо кандидатури ліквідатора боржника, не спрямував відповідну ухвалу державному органу з питань банкрутсва щодо забезпечення участі у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства, а натомість призначив ліквідотором саме ліцензованого арбітражного керуючого за його заявою.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 та пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2011 року у справі №5002-3/4298-2010 скасувати.

3. Провадження у справі №5002-3/4298-2010 припинити.

Головуючий суддяН.В. Воронцова

СуддіО.І. Проценко

К.А. Остапова