Постанова № 16933816, 20.06.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2011 року Справа № 5002-7/5492-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіРибіної С.А.,

суддівГоголя Ю.М.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 09.02.2011, Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії";

відповідача - явку уповноваженого представника не забезпечив, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс";

третьої особи - явку уповноваженого представника не забезпечив, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД;

третьої особи - не з'явився, ОСОБА_4;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 24 лютого 2011 року у справі №5002-7/5492-2010

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (вул. Володимирська, 46,Київ 34,01034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" (вул. Г. Васильєва, 23,Сімферополь,95040)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД (вул. Ш. Руставелі, 38б-12,Київ 23,01023)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 Київська область,08711)

про стягнення 25237040,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, про стягнення частини заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008 з усіма наступними змінами і доповненнями та Договором поруки від 19.08.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №21528, у розмірі 25237040,13 грн., що є частиною комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів, відкритих у відповідності з Договором про акредитив.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, як солідарним боржником за договором поруки від 19.08.2008, належним чином не виконувались обовязки щодо оплати заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008, додаткових угод №2 та №3 від 19.08.2008 та №6 від 29.11.2008 в частині сплати комісії за обслуговування акредитивів. Доводи та обґрунтування викладені у позові та додаткових поясненнях по справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2010 року в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 (т.2 а.с.7-8).

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що 26.11.2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірмою „Союз-Віктан” ЛТД була укладена додаткова угода №6 про збільшення розміру винагороди за обслуговування акредитивів, на що згода Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-Плюс” отримана не була, внаслідок чого порука є припиненою.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року у справі №5002-7/5492-2010 позов задоволений, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-Плюс” на користь Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” частину заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.200 з усіма наступними змінами і доповненнями та Договором поруки від 19.08.2008, у розмірі 25237040,13 грн., що є частиною комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявності доказів порушення третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, умов договору щодо строків оплати комісії за обслуговування акредитивів та застосував відповідальність, передбачену умовами договору на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008, додаткових угод №2 та №3 від 19.08.2008 та №6 від 29.11.2008. Оскільки відповідач є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД за вищезазначеним договором, він відповідає перед кредитором як солідарний боржник, тому повинен сплатити суму боргу в повному обсязі.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, постановити нове рішення: у задоволені позову відмовити та покласти судові витрати на позивача.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне зясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що порука є припиненою з укладенням додаткової угоди №6 від 26.11.2008 до договору №LC/150808 від 15.08.2008, оскільки неузгодження з поручителем зміни умов договору, що підвищують відповідальність поручителя за основним договором та договором поруки фактично призвело до припинення поруки на підставі частини першої статті 559 Цивільного кодексу України. Інші доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2011 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" прийнята до провадження у складі колегії: головуючого судді Дмитрієва В.Є., судді Волкова К.В., судді Рибіної С.А. та призначена до розгляду на 14 квітня 2011 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2011 року розгляд апеляційної скарги відкладений на 28 квітня 2011 року.

Розпорядженням керівництва суду від 28 квітня 2011 року у справі №5002-7/5492-2010 суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Борисову Ю.В. та суддю Волкова К.В. замінено на суддю ЧертковуРибіну С.А. І.В.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року розгляд апеляційної скарги відкладений на 19 травня 2011 року.

Розпорядженням керівництва суду від 19 травня 2011 року у справі №5002-7/5492-2010 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Дмитрієва В.Є. та суддю ЧертковуРибіну С.А. І.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року та від 19 травня 2011 року розгляд апеляційної скарги був відкладений.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 червня 2011 року продовжений строк розгляду апеляційної скарги та розгляд відкладений на 16 червня 2011 року.

Розпорядженням керівництва суду від 15 червня 2011 року у справі №№5002-7/5492-2010 суддю Дмитрієва В.Є. замінено на Рибіну С.А.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 16 червня 2011 року з`явився представник позивача, який підтримав свої доводи у повному обсязі.

Відповідач та треті особи явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце судового засідання були повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

15.08.2008 між Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД (Клієнт) був укладений договір на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 (далі - Договір про акредитив, т.1 а.с.14-21), відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту відновлювальний ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27500000 доларів США терміном дії до 30.08.2010.

Згідно пункту 1.3 Договору про акредитив сторони погодили, що сума кожного акредитива, строк його відкриття та сплати, дата платежу Клієнта, строки і розмір сплати винагороди за відкриття акредитиву, назва бенефіціара та інші істотні умови будуть визначаться сторонами в додаткових угодах до Договору про акредитив, що мають бути укладені для відкриття кожного акредитиву та будуть невід'ємною частиною Договору про акредитив.

Пунктом 5.1 Договору про акредитив визначено, що за відкриття акредитива Клієнт зобов'язаний в строки, зазначені в Додатковій угоді, сплатити комісійну винагороду Банку в розмірі 0,25 відсотка від суми акредитива (без ПДВ) шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним обмінним курсом НБУ, встановленим на день здійснення оплати, на рахунок Банка.

Відповідно до пункту 5.2 Договору про акредитив за обслуговування акредитива Клієнт зобов'язаний щомісяця у строк по 5 (п'ятий) робочий день місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати комісійну винагороду Банку в розмірі 4 відсотка річних від суми акредитива, зазначеної в пункті 1.1 даного Договору, з врахуванням сум, виплачених Клієнтом відповідно до пункту 8.1 цього Договору. Винагорода нараховується з дати відкриття акредитива до дати повного погашення заборгованості Клієнта перед Банком за даним Договором і сплачується Клієнтом шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним обмінним курсом НБУ, встановленим на день здійснення оплати, на відповідний рахунок Банка. Комісійна винагорода, зазначена в пункті 5.2 Договору, нараховується на суму акредитива, зазначену в пункті 1.1 даного Договору, з врахуванням сум, виплачених Клієнтом відповідно до пункту 8.1 цього Договору. Комісійна винагорода нараховується з дати відкриття акредитиву до дати повного погашення заборгованості Клієнта перед Банком за даним Договором і сплачується Клієнтом шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним обмінним курсом НБУ, встановленим на останній день розрахункового місяця, на відповідний рахунок Банка

Даний договір набуває чинності з дати його підписання Банком та Клієнтом, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобовязань Клієнта по цьому договору (пункт 11.2 Договору про акредитив).

Відповідно до пункту 8.1 Договору про акредитив Клієнт зобов'язаний в дату платежу клієнта, зазначену в Додатковій угоді, перерахувати Банку зазначену в повідомлені (пункт 6.4 цього Договору) суму на відповідний рахунок.

Згідно пункту 8.2 Договору про акредитив при невиконанні Клієнтом умов пункту 8.1 Договору про акредитив ставка, зазначена в пункті 5.2 даного Договору, змінюється й становить:

·15 відсотків річних протягом перших п'яти календарних днів, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні (пункт 6.4. цього Договору);

·20 відсотків річних, починаючи із шостого календарного дня після дати, починаючи з наступного дня від дати зазначеної в повідомленні (пункт 6.4. цього Договору).

19.08.2008 між Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" була укладена Додаткова угода №2 до Договору про акредитив (т.1 а.с.23), відповідно до якої Банк на підставі наданої йому заяви на акредитив №1 від 19.08.2008 відкрив Клієнту резервний акредитив на суму 15970312,50 доларів США терміном дії до 20 серпня 2009 року.

Акредитив був відкритий для оплати згідно угоди про торговий кредит №1514-2008 від 18.08.2008, укладеної між Клієнтом та Cargill Financial Services International, Inc., який є Бенефіціаром за акредитивом щодо забезпечення повернення позики.

В додаткові угоді №2 зазначено, що відповідно до умов пункту 5.1 Договору про акредитив клієнт сплачує Банку винагороду за відкриття акредитиву в сумі 39925,78 доларів США (без ПДВ) в термін до 27.08.2008 шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення оплати на відповідний рахунок.

19.08.2008 позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД уклали Додаткову угоду №3 до Договору про акредитив (т.1 а.с.24), відповідно до умов якої Банк на підставі наданої йому заяви на акредитив №2 від 19.082008 відкрив Клієнту документарний акредитив на суму 8540000,00 доларів США терміном дії до 08.09.2009 і з датою платежу за акредитивом - 20 серпня 2009 року.

Акредитив був відкритий для оплати згідно угоди про торговий кредит №1513-2008 від 18.08.2008, укладеної між Клієнтом та Cargill Financial Services International, Inc., який є Бенефіціаром за акредитивом щодо забезпечення повернення позики.

Пунктом 8 Додаткової угоди №3 встановлено, що відповідно до умов пункту 5.1 Договору про акредитив клієнт сплачує Банку винагороду за відкриття акредитиву в сумі 21350,00 доларів США (без ПДВ) в термін до 27.08.2008 шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення оплати на відповідний рахунок.

26.11.2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД була укладена Додаткова угода №6 до Договору про акредитив (т.1 а.с.27), згідно якої Банк на підставі наданої йому заяви на акредитив №3 від 26.11.2008, відкрив Клієнту документарний акредитив на суму 2979412,00 доларів США терміном дії до 27 грудня 2008 року і з датою платежу Клієнта за акредитивом - 23 листопада 2009 року.

Акредитив був відкритий для оплати згідно угоди про торгову позику №1558-2008 від 11.11.2008, укладеної між Клієнтом та Cargill Financial Services International, Inc., який є Бенефіціаром за акредитивом щодо забезпечення повернення позики.

Пунктом 5 Додаткової угоди №6 встановлено, що за обслуговування акредитива, що відкрито за даною додатковою угодою, Клієнт зобовязаний щомісяця у строк по пятий робочий день місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати комісійну винагороду Банку в розмірі 4,6 відсотка річних від суми акредитива, зазначеної в заяві №3 від 26.11.2008, з врахуванням сум, виплачених Клієнтом відповідно до пункту 8.1 Договору. Комісійна винагорода нараховується з дати відкриття акредитива до дати повного погашення заборгованості Клієнта перед Банком за Договором і сплачується Клієнтом шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним обмінним курсом НБУ, встановленим на останній робочий день розрахункового місяця на відповідний рахунок.

01.12.2008 позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД уклали Додаткову угоду №7 до Договору про акредитив (т.1 а.с.28), якою встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним Банком на підставі заяви на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року - 27 листопада 2009 року.

04.08.2009 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД була укладена Додаткова угода №8 до Договору про акредитив (т.1 а.с.29), згідно якій сторони встановили нову дату платежу Клієнта за акредитивом, випущеним Банком на підставі заяви на акредитив №1 від 19 серпня 2008 року - 18 вересня 2009 року.

З метою забезпечення належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД взятих на себе зобов'язань за Договором про акредитив з усіма змінами і доповненнями до нього, 19.08.2008 між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" (поручитель) був укладений договір поруки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №21528 (далі Договір поруки, т.1 а.с.38-40).

Відповідно до статті 2 Договору поруки порукою забезпечуються наступні зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, які випливають із Договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за Договором про акредитив:

-зобов'язання відшкодувати суми акредитивів згідно Договору на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів, та за умови, що вона буде виплачена у сумі не більше 27500000,00 доларів США, не пізніше 30.08.2010, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів та/або цим договором достроково;

-зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в статті 5 Основного договору, а у випадках передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим Договором, - до настання термінів, зазначених в статті 5 Основного договору - сплатити/чувати Заставодержателю комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за Основним договором з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених статтею 5 Договору про акредитив;

-зобовязання в строк/и, передбачений/і в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або цим договором до настання строку/ів, зазначеного/их в Основаному договорі сплатити/чувати Заставодержателю комісійну винагороду за відкриття акредитиву з розрахунку 0,25% від суми акредитива;

-зобов'язання відшкодувати збитки, завдані Кредитору невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Основному договору;

-зобов'язання сплатити Закритому акціонерному товариству "Дочірній банк Сбербанку Росії" штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Договору про акредитив у строки та у розмірах, передбачених Договором про акредитив, тощо.

Відповідно до статті 5.1.1 Договору поруки кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобовязань за Основним договором, протягом 5 робочих днів з дня невиконання предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обовязковими для виконання поручителем протягом 5 робочих днів з моменту отримання поручителем від Клієнта письмового повідомлення про невиконання боржником зобовязань за Основним договором.

На виконання умов Договору про акредитив та додаткових угод грошові кошти за відкритими акредитивами позивачем були перераховані кінцевому бенефіціару Cargill Financial Services International, Inc., що підтверджується, зокрема, листом Сбербанку Росії №06-203 від 24.01.2011 та власними підтвердженнями бенефіціару (т. 1, а. с. 115-118).

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД умови договору про акредитив та додаткових угод були порушені, а саме:

-за Договором про акредитив та за Додатковою угодою №2 до Договору про акредитив не сплачена сума резервного акредитиву у розмірі 15970312,50 доларів США;

-за Договором про акредитив та за Додатковою угодою №3 до Договору про акредитив не сплачена сума документарного акредитиву у розмірі 8540000,00 доларів США;

-за Договором про акредитив та за Додатковою угодою №6 до Договору про акредитив не сплачена сума документарного акредитиву у розмірі 2979412,00 доларів США;

-за Договором про акредитив та за Додатковими угодами № 2, 3, 6 до Договору про акредитив не сплачена комісійна винагорода у розмірі 46095 587,82 грн.

05.03.2010 позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД повідомлення-вимогу за №677/5/06-2-2 про сплату всієї суми заборгованості та застосування до останнього штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобовязань (т.1 а.с.35), яке отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД 18.03.2010 (т.1 а.с.45), та залишено останнім без реагування.

27.07.2010 позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" повідомлення-вимогу за №2120/5/06/-2-2 про сплату всієї суми заборгованості, як поручителем, яке отримано ним 27.08.2010 (т.1 а.с.46), відповідь позивачу надана не була.

Дані факти були встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі №4/469 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", за участю третьої особи ОСОБА_4, про стягнення 15000000 доларів США за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008 (т.2 а.с.24-30).

У відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони та треті особи по справі №4/469 є таким ж, що й у справі, яка розглядається, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці факти є преюдиціальними та не потребують додаткового доказування.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Підставами заявленого позову зазначено неналежне виконання відповідачем, як поручителя за договором поруки від 19.08.2008, зобовязань щодо оплати заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008, додаткових угод №2, №3 від 19.08.2008 та №6 від 29.11.2008 в частині сплати комісії за обслуговування акредитивів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з пункту 5.2 Договору про акредитив за обслуговування акредитива Клієнт зобов'язаний щомісяця, у строк по 5 робочий день місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати комісійну винагороду Банку в розмірі 4,0 відсотка річних від суми акредитива, зазначеної в пункті 1.1 даного Договору, з врахуванням сум, виплачених Клієнтом відповідно до пункту 8.1 цього Договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно обчислена комісія за обслуговування акредитиву, відкритого на підставі Додаткової угоди №2 від 19.08.2008, за період з 01.09.200 по 15.09.2009 виходячи зі ставки 4%, за період з 16.09.2009 по 20.09.2009 за ставкою 15%, за період з 21.09.2009 по 26.10.2010 за ставкою 20%. Та зазначив, що є також вірним порядок обчислення комісії за обслуговування акредитивів, відкритих за Додатковими угодами №3 від 19.08.2008 та №6 від 26.11.2008.

Проте, заявник апеляційної скарги вказує, що зміни комісійної винагороди до 4,6% не передбачені Основним договором, та під час укладення додаткової угоди не узгоджені з поручителем, що є суттєвою зміною договору та підвищення відповідальності поручителя, так як виплата комісійної винагороди у розмірі 4% є зобов'язанням як боржника за основним договором так і поручителя за Основним договором та договором поруки.

Судова колегія відхиляє довід заявника апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно пункту 5.2 Договору про акредитив за обслуговування акредитива Клієнт зобов'язаний щомісяця, у строк по 5 робочий день місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати комісійну винагороду Банку в розмірі 4,0 відсотка річних від суми акредитива, зазначеної в пункті 1.1 даного Договору, з вирахуванням сум, виплачених Клієнтом відповідно до пункту 8.1 цього Договору.

Сума винагороди Банку за відкриття та/або обслуговування акредитива підлягає коригуванню по спільній згоді обох сторін у випадку зміни вартості кредитних ресурсів на грошових ринках, а також при зміні дисконтної ставки Національного банк України (пункт 5.4 Договору про акредитив).

Не може бути прийнятий судом довід відповідача стосовно того, що припинення поруки за умови неузгодження з поручителем зміни умов договору, що підвищують відповідальність поручителя за основним договором та договором поруки повністю відповідають частини першої статті 559 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною другою статті 553 Цивільного кодексу України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до статті 2 Договору поруки порукою забезпечуються зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма "Союз-Віктан" ЛТД, які випливають із Договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за Договором про акредитив, зокрема, зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в Розділі 5 Договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або Договором про акредитив та/або Договором застави, - до настання термінів, зазначених в Розділі 5 Договору про акредитив - сплатити/сплачувати Закритому акціонерному товариству "Дочірній банк Сбербанку Росії" комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за Договором про акредитив з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених розділом 5 Договору про акредитив.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до частини першої статі 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України №5020-10/012 від 17 січня 2011 року, яка є обовязковою відповідно до статті 40025 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки в Договорі поруки сторони передбачили можливість зміни розміру відсотків комісійної винагороди у випадках, передбачений статтею 5 Договору про акредитив, а відсоткова ставка комісійної винагороди в розмірі 4,6 % погоджена сторонами Договору про акредитив належним чином шляхом укладення додаткової угоди, як це передбачено статтею 5 цього Договору, судова колегія вважає, що зміна основного зобовязання в даному випадку здійснена у відповідності із умовами Договору поруки, тобто за попереднім погодженням поручителя.

З цих підстав судова колегія вважає, що вимоги частини першої статті 559 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягають, порука не припиняється, а відтак, відповідач повинен виконати зобовязання, які забезпечені порукою.

При цьому, дослідивши умови Договору поруки, судова колегія дійшла висновку, що сторони домовилися про комісійну винагороду, яка підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ-Плюс” на користь Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” з розрахунку 4% з можливістю зміни розміру процентів у випадках, передбачених ст. 5 Договору про акредитив.

Здійснюючи розрахунок позовних вимог позивач виходив з умов пункту 8.1 Договору про акредитив, якими змінюється розмір процентів. Однак, у відповідності до абзацу третього пункту 2.1 статті 2 Договору поруки, відповідач надав згоду на зміну розміру процентів тільки у випадках, передбачених статтею 5 Основного договору, тобто Договору про акредитив. По всіх інших випадках сторони домовилися про можливість зміни умов договору шляхом укладення їх у письмовій формі та посвідчення нотаріально (пункт 6.9 Договору поруки).

Оскільки зміна відсотків комісійної винагороди з 4% та 4,6% (за додатковою угодою № 3 до Договору про акредитив) на 15% та 20% здійснена не на підставі статті 5 Договору про акредитив та відсутня додаткова угода до Договору поруки про збільшення її до цього розміру, судова колегія визнає неправомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що при розрахунку боргу позивачем був невірно вказаний курс НБУ за певні періоди, наприклад, в період з 01.07.2010 по 31.07.2010 курс НБУ зазначений 7,893, а не 7,8932.

На підставі вищевикладеного, колегія дійшла висновку, що заборгованість за додатковою угодою №2 від 19.08.2008 підлягає стягненню в розмірі 2933089,84 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Кількість днів (період), за які нараховуються комісіяРозмір

процентів (% річних)Сума, на яку нараховуються комісія (долар США)Курс НБУ

на дату нарахуванняНараховано комісії (гривни)Суми несплаченої комісії (гривня)

30(01.04.10-30.04.10)4%15970312,507,9259421930,33421930,33

31 (01.05.10-31.05.10)4%15970312,507,9251435950,67435 950,67

30(01.06.10-30.06.10)4%15970312,507,907420924,20420 924,20

31 (01.07.10-31.07.10)4%15970312,507,8932434195,89434 195.89

31 (01/08/10-31/08/10)4%15970312,507,8861433805,32433 805,32

30(01/09/10-30/09/10)4%15970312,507,9135421270,23421 270.23

26(01/10/10-26/10/10)4%15970312,507,9116365 013,20365 013,20

ВСЬОГО--2933 089,842 933 089,84 Заборгованість за додатковою угодою №3 від 19.08.2008 підлягає стягненню в розмірі 1568446,90 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Кількість днів (період), за які нараховуються

комісіяРозмір

процентів

(% річних)Сума, на яку нараховуються комісія (долар США)Курс НБУ па дату нарахуванняНараховано комісії (гривна)Сума несплаченої комісії (гривня)

30(01.04.10-30 04.10)4%8540 000,007,9259225623,95225623,95

31(01.05.10-31.05.10)4%8540 000,007,9251233121,22233121,22

30(01.06.10-30.06.10) 4%8540 000,00 7,907 225085,93 225085,93

31(01.07.10-31.07,10)4%8540 000,007,8932232182,86232182,86

31 (01/08/10-31/08/10)4%8540 000,007,8861231974,01231974,01

30(01/09/10-30/09/10)4%8540 000,007,9135225270,97225270,97

26(01/10/10-26/10/10)4%8540 000,007,9116195187,96195187,96

ВСЬОГО--1568446,901568 446,90 Заборгованість за додатковою угодою №6 від 26.11.2008 підлягає стягненню в розмірі 629206,90 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Кількість лиш (період), за які нараховуються комісіяРозмір процентів (% річних)Сума, на яку нараховуються комісія (долар США)Курс НБУ на дату нарахуванняНараховано комісії (гривня!Сума несплаченої комісії (гривня)

30(01.04.10-30 04.10)4,60%2979090,387,925990512,5690512,56

31 (01.05.10-31.05.10)4,60%2979090,387,925193520,2193520,21

30(01.06.10-30.06.10)4,60%2979090,387,90790296,7390296,73

31 (01.07.10-31.07.10)4,60%2979090,387,893293143,7793143,77

31 (01/08/10-31/08/10)4,60%2979090,387,886193059.9993059,99

30(01/09/10-30/09/10)4,60%2979090,387,913590370,9590370,95

26(01/10/10-26/10/10)4,60%979090,387,911678302,6978302,69

ВСЬОГО-629206,90629206,90 Загальний розмір заборгованості по трьох додаткових угодах складає 5130743,64 грн. та саме в цьому розмірі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" підлягають задоволенню.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

-неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

-недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

-невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зміна рішення може полягати у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшити чи збільшити суму, що підлягає стягненню, змінити розмір державного мита, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неповно були зясовані обставини, що мають значення для справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року.

Судові витрати по справі суд апеляційної інстанції покладає на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року у справі №5002-7/5492-2010 змінити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-Плюс” (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 23, ідентифікаційний код 31469850) на користь Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) частину заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/І50808 від 15.08.2008 з усіма наступними змінами і доповненнями та Договором поруки від 19.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрованого в реєстрі за №21528, у розмірі 5130743,64 грн. що є частиною комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів, відкритих у відповідності з Договором про акредитив.

В інший частині позову відмовити."

В решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року у справі №5002-7/5492-2010 залишити без змін.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяС.А. Рибіна

СуддіЮ.М. Гоголь

В.М. Плут