Постанова № 16933743, 16.06.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2011 року Справа № 5020-329/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГонтаря В.І.,

суддівПлута В.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 29 березня 2011 року у справі №5020-329/2011

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до приватного підприємства "Торговельний комплекс "Діалог" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29 березня 2011 року у справі № 5020-329-2011 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що спірні приміщення є частиною обєкта незавершеного будівництва, право власності на який може бути визнано лише після завершення будівництва, як це встановлено статтею 331 Цивільного кодексу України, або визнано за забудовником у відповідності до статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", тоді як позивач таким не являється.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріально та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи.

Так, позивач вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норму статті 331 Цивільного кодексу України, оскільки він просить визнати право власності на спірний обєкт, а не зареєструвати обєкт в державних органах.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні позивач не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

До початку слухання справи від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність. Крім того, приватне підприємство "Торговельний комплекс "Діалог" визнає позов та просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2006 між приватним підприємством "Торговельний комплекс "Діалог" (Сторона 1, Відповідач) та ОСОБА_2 (Сторона 2, Позивач) був укладений договір про дольову участь у будівництві (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Сторона 1 приймає Сторону 2 у дольове будівництво обєкта нерухомості комплексу нежитлових приміщень за ліфтовою шахтою площею 20 кв. м. на третьому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 23, торгівельний комплекс "Діалог" (Обєкт). Сторона 1 зобовязується виконати комплекс заходів з будівництва, прийняття до експлуатації та передачі Обєкта у власність Сторони 2 за актом приймання-передачі з доданням всіх необхідних документів для оформлення права власності.

Виходячи зі змісту вказаного пункту Договору загальна площа Обєкта визначена за попередніми даними та має схематичне відображення у витягу з проекту № 00712002 (Додаток № 1). Остаточна площа Обєкту буде узгоджена сторонами на підставі інвентарного плану Бюро технічної інвентаризації міста Севастополя.

Вартість Обєкту складає 16000 доларів США, що еквівалентно 80800 гривень за курсом Національного банку України (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору фінансування дольового будівництва Стороною 2 здійснюється наступним чином:

- перший етап: авансовий платіж при підписанні Договору - 26933 гривні;

- другий етап: проміжний платіж до серпня 2007 року 26993 гривні;

- третій етап: остаточний розрахунок, який здійснюється при наданні актів виконаних робіт протягом 30 днів з моменту закінчення будівництва, здачі Обєкту в експлуатацію та закінчення оздоблювальних робіт.

Додатковою угодою від 15.07.2010 Сторони визначили загальну площу Обєкта як 40,9 кв. м., з яких приміщення № 6 площею 17,1 кв. м., приміщення № 4 площею 7,5 кв. м., приміщення № 5 площею 4,9 кв. м., приміщення № 23 площею 11,4 кв. м., а також визначили строк завершення будівництва у серпні 2010 року.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд виходив з того, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні документи, необхідні для реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва.

Проте, відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва.

Таким чином, застосована норма абзацу другого частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України містить положення, які дають право зареєструвати особу в якості власниканедобудованого нерухомого майна,але за умови надання органу реєстрації прав на нерухоме майно чітко визначеного пакету документів.

Також дозвіл на проведення в бюро технічної інвентаризації державної реєстрації права власності на обєкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку надано субєктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), статтею 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій” є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт. Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе також кошторис будівництва.

Судова колегія зазначає, що факт належного фінансування Позивачем будівництва Обєкта підтверджується прибутковими касовими ордерами № 389 від 25.12.2006, № 287 від 02.08.2007, № 401 від 12.12.2007, та письмовими поясненнями Позивача та Відповідача.

Крім того, у матеріалах справи містяться наступні письмові докази:

- дозвіл на виконання будівельних робіт № 75/430 від 01.03.2005, виданий Відповідачеві щодо будівництва торгівельного комплексу "Діалог" по вул. В. Морська, 23 в м. Севастополі відповідно до проекту шифр 9104/2003;

- договір оренди земельної ділянки по вул. В. Морська, 23, на який здійснюється будівництво спірного обєкта від 16.05.2003, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 16.05.2003 (реєстровий №3029), зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі 23.05.2003 під №33 (номенклатурний №4-М-01);

- опис Обєкту, який міститься у інвентарний справі КП "БТІ та ДРОНМ м. Севастополя" СМР, з визначенням дійсних даних щодо розміру спірного обєкту нерухомості;

- висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 1026 від 07.12.2009, відповідно до якого спірний Обєкт нерухомості відповідає будівельним нормам та правилам, а ступінь його готовності до експлуатації складає 97 %.

Даним доказам місцевий господарський суд в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної правової оцінки не надав, проте зробив вірного по суті висновку про те, що до моменту оформлення прав власності на спірне ізольоване нежитлове приміщення Позивачеві належать майнові права щодо цього приміщення.

Таким чином, враховуючи, що змістом наявних у справі доказів повністю підтверджується відповідність позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 змісту частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України, рішення господарського суду міста Севастополя від 29 березня 2011 року прийняте при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених в ньому, обставинам справи, у звязку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі підлягають перерозподілу відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 29 березня 2011 року у справі №5020-329/2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (99006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на обєкт незавершеного будівництва загальною площею 40,9 кв. м., розташований за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 23, що складається з приміщення № 6 площею 17,1 кв. м., приміщення № 4 площею 7,5 кв. м., приміщення № 5 площею 4,9 кв. м., приміщення № 23 площею 11,4 кв. м.

6. Стягнути з приватного підприємства "Торговельний комплекс "Діалог" (вул. В. Морська, 23, місто Севастополь, 99011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99006, ід. н. НОМЕР_1) 127,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддяВ.І. Гонтар

СуддіВ.М. Плут

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. фізична особа-підприємець ОСОБА_2

(АДРЕСА_1,99006)

АДРЕСА_2, 99040)

2. приватне підприємство "Торговельний комплекс "Діалог" (вул. В. Морська, 23,Севастополь,99011)