Постанова № 16933532, 23.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

23.06.11 Справа № 5015/834/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувшиапеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Скай Гард»(надалі ТзОВ «Компанія Скай Гард») б/н від 26.04.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2011р.

у справі № 5015/834/11

за позовом:Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Львів»(надалі ПАТ АКБ «Львів»), м. Львів

до відповідача:ТзОВ «Компанія Скай Гард», с. Великі Підліски

про стягнення 94660, 38грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 заступник начальника управління правового захисту (довіреність від 18.10.2010р. за вих.. № К-149/1-07/1);

від відповідача: не з`явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2001р. у справі № 5015/834/11 (суддя Мазовіта А.Б.) задоволено позовні вимоги ПАТ АКБ «Львів»до ТзОВ «Компанія Скай Гард»та стягнуто з відповідача на користь позивача 83750,00грн. заборгованості по кредиту, 9410,72грн. заборгованості по сплаті процентів, 916,24грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 583,42грн. пені за порушення строків сплати процентів, 946,60грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає необґрунтованим, висновки, викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема скаржник зазначає, що поза увагою суду залишилось клопотання останнього про зупинення провадження у справі до вирішення до набрання рішенням господарського суду Львівської області у справі № 5015/1817/11 за позовом ТзОВ «Компанія Скай Гард»до ПАТ АКБ «Львів»про визнання кредитного договору № 23 від 29.02.2008р. та договору застави недійсними законної сили.

Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, апеляційну скаргу вважає необгрунтованою та безпідставною, в зв`язку з чим просить рішення суду першої інтонації залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надіслав клопотання від 23.06.2011р. про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що не може забезпечити явку уповноваженого представника в дане судове засідання через перебування останнього у відпустці, а директор товариства перебуває на лікарняному, про що свідчить виписка з медичної установи.

Представник відповідача проти заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи заперечив.

Згідно зі ст. 77 ГПК господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні. Такими обставинами відповідно до п. 1 ч.1 зазначеної статті є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Таким чином, пункт 1 частини 1 ст. 77 ГПК України не встановлює обов'язок господарського суду відкладати слухання у будь-якому випадку нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відкладення розгляду справи обумовлено неможливістю вирішення спору в зв'язку з нез'явленням в засідання учасників процесу. Тобто господарський суд у кожному випадку визначає можливість чи неможливість вирішення спору.

В даному випадку судом не визнавалась обов"язковою явка повноважного представника відповідача ТзОВ "Компанія Скай Гард". При цьому, відповідачем не обгрунтовано в клопотанні необхідність особистої участі у судовому засіданні повноважного представника та неможливості розгляду справи по суті за його відсутності.

Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2011р. у справі №5015/834/11 з огляду на наступне.

Між ЗАТ АКБ «Львів»(правонаступником якого є ПАТ АКБ «Львів, витяг з Статуту ПАТ АКБ «Львів - а.с. 9) (Банк) та ТзОВ «Компанія Скай Гард»(Позичальник) 29.02.2008р. було укладено кредитний договір № 23, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 135300,00грн., кредит надається для автомобіля ISUZU NQR 71Р БОРТ-ТЕНТ, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплачувати відсотки і комісійну винагороду згідно умов цього договору.

У відповідності до п.5.1. даного договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 16,5% річних. Термін погашення кредиту згідно графіку, але не пізніше 27 лютого 2014р. (п. 1.8. договору).

Окрім того, для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ АКБ «Львів»(Заставодержатель) та ТзОВ «Компанія Скай Гард» (Заставодавець) 29.02.2008р. було укладено договір застави, згідно умов якого Заставодавець передав в заставу Заставодержателю для забезпечення вимог Банку по кредитному договору транспортний засіб ISUZU NQR 71R, бортовий-С, 2007, що належить йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ВСС № 350399, виданий Кам`янка-Бузьким ВРЕР ДАІ при ГУМУС України у Львівській області, 21.02.2008р. (а.с. 21-22). В разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Додатком № 1 від 29.02.2008р., до кредитного договору № 23, який є невід`ємною частиною договору встановлено Графік погашення кредиту (а.с. 13).

Також слід зазначити, що 18 липня 2008р. сторони уклали додаток №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №23 від 29.02.2008р., яким розмір відсоткової ставки за користування кредитом змінено, і з 25.07.2008р. встановлено в розмірі 20 % (а.с. 14).

Згідно з п. 4.1. кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця за період з першого до останнього дня місяця, на суму фактичної заборгованості за кожен календарний день користування кредитом, з розрахунку річної процентної ставки, виходячи з фактичної календарної кількості днів у році. Позичальник самостійно сплачує Банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення заборгованості Позичальника по кредиту.

У випадку невиконання Позичальником договірних зобовязань, передбачених кредитним договором та у випадку, коли відсутній дозвіл на перенесення строків згідно п. 5.1.1. цього договору, Банк має право розірвати кредитний договір та вимагати дострокового погашення Позичальником існуючої заборгованості (п. 5.1.3. договору).

Пунктом 3.2.6. спірного кредитного договору встановлено, що Позичальник зобовязаний своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути Банку кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит на суму 133300,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № ТR.78613.1 від 29.02.2008р. (а.с. 18).

Відповідач в порушення умов даного договору свої зобовязання щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами виконував не належним чином , в результаті чого у відповідача перед банком виникла заборгованість у розмірі 83 750,00 грн. (а.с.20).

У звязку з порушенням строків сплати сум кредиту, позивач 22.11.2010р. звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. №1176/0-05 про дострокове повернення кредиту, в якій вимагав в термін до 7 грудня 2010р. сплатити суму боргу. Проте, відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та задоволення (а.с. 23).

Згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту в сумі 83750,00грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 43), оскільки дана вимога є документально обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як зазначалось вище, умовами спірного кредитного договору сторони передбачили, що Позичальник зобов`язується своєчасно здійснювати погашення кредиту в терміни та в сумах , передбачених Графіком погашення кредиту, а також самостійно сплачувати Банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом (п. 3.2.6. договору).

Згідно поданого позивачем розрахунку, за час користування кредитом відповідачем несплаченими залишились прострочені відсотки в розмірі 9 410,72грн. (а.с. 20).

Враховуючи те, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі не виконав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимога позивача (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 43)) про стягнення з відповідача заборгованості по прострочених відсотках в розмірі 9410,72грн. є обґрунтованою, а тому правомірно задоволена судом першої інстанції.

Окрім того, п. 4.3. кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини Банк має право нарахувати, а Позичальник, в такому випадку, зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вищевказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений ст.. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно поданого розрахунку (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 43) позивачем нараховано відповідачу пеню за неналежне виконання останнім зобов`язань по кредитному договору, а саме за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 20.01.2010р. по 20.01.2011р. в сумі 1499,66грн (а.с. 44), яка правомірно задоволена судом першої інстанції.

Безпідставними на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду є твердження скаржника, стосовного того, що поза увагою суду першої інстанції залишилось клопотання останнього про зупинення провадження у справі до вирішення, до набрання рішенням господарського суду Львівської області у справі № 5015/1817/11 за позовом ТзОВ «Компанія Скй Гард»до ПАТ АКБ «Львів»про визнання кредитного договору № 23 від 29.02.2008р. та договору застави недійсними законної сили, оскільки, як вбачається з вказаного клопотання позивач просив зупинити провадження у даній справі до прийняття (до винесення) рішення господарським судом Львівської області у справі № 5015/1817/11 (а.с. 31), а не до набрання вказаним рішенням законної сили. Окрім того, посилання скаржника на недійсність кредитного договору №23 від 29.02.2008р. є безпідставними, оскільки згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Скаржником не представлено рішення суду, яким кредитний договір №23 від 29.02.2008р. визнано недійсним, і яке на момент розгляду справи №5015/834/11 набрало законної сили .

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, всупереч зазначеним вимогам ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 18.04.2011р. у справі №5015/834/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.