Рішення № 16932980, 05.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2011 Справа № 5024/958/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метеор", м. Херсон,

до: Херсонського обласного благодійного фонду "Дім Надії", м. Херсон,

про стягнення 5541 грн. 38 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: голова ОСББ, Орлова Н. П., паспорт: НОМЕР_1, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 20.09.2001 р.;

від відповідача: в судове засідання не прибули.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метеор" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Херсонського обласного благодійного фонду "Дім Надії" (відповідач) 5127 грн. 36 коп. основного боргу, 75 грн. 03 коп. компенсації електроенергії, 31грн. 72 коп. 3% річних, 52 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 192 грн. 91 коп. пені, відповідно до умов договору про спільну експлуатацію інженерних комунікацій вбудованих нежитлових приміщень від 01.10.2006 р. та доповнення до договору від 29.10.2006 р.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання вдруге не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача є м.Херсон, пр-т 200 років Херсона, буд. 38, корп. 5, оф. 1. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвала суду від 27.05.2011 р. про порушення провадження та призначення справи до розгляду та ухвала від 14.06.2011 р. про відкладення розгляду справи. Ухвала суду від 27.05.2011 р., направлена на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "вибув".

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представника відповідача, ненадання ним витребуваних документів та необхідністю витребування додаткових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2006 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Метеор" (підрядник) та Херсонським обласним благодійним фондом "Дім Надії" (замовник) був укладений договір, предметом якого є технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання будинку. Утримання у справному та санітарному стані будинку (п. 1 доповнення до договору).

Розділом 2 договору передбачено обов'язки сторін, зокрема, кожна зі сторін самостійно, за рахунок своїх власних коштів утримує комунікації, які їй належать у технічно справному стані (п. 2.1). Підрядник зобов'язаний виконувати у встановлений строк технічне обслуговування та поточний ремонт будинку та внутрішньобудинкових мереж (водопровід, каналізація, систем гарячого та холодного водопостачання, опалення та інше) (п. 2.4). Замовник зобов'язаний приймати дольову участь у витратах на утримання та ремонт будинку та прибудинкової території у розмірах пропорційно займаної площі до загальної площі будинку по витратах на 1 кв.м. загальної площі (п. 2.5).

Даний договір укладений строком на 5 років та діє з моменту його укладення (п.4.1).

Щодо порядку взаєморозрахунків, сторони досягли згоди в розділі 5 цього договору, де передбачено, що вартість експлуатаційного обслуговування за 1 кв.м. займаної площі складає 6 грн. Площа займаних відповідачем приміщень складає 213,64 кв.м. Оплата в місяць складає 1281 грн. 84 коп. та може змінюватися в залежності від фактичних витрат на 1 кв.м. загальної площі. Щомісячна компенсація електроенергії відбувається по електролічильнику (п. 5 доповнення до договору). Замовник розраховується з підрядником у 3-дений строк з дня отримання рахунку, акту виконаних робіт. У випадку несвоєчасної оплати рахунку з замовника стягується пеня в розмірі 0,05% від місячної договірної суми за кожен день прострочки (п. 5.2 договору). Капітальний ремонт оплачується за окремим рахунком згідно кошторису, пропорційно займаній площі (п. 5.3 договору).

Відповідно до умов договору позивач утримує та обслуговує житловий будинок належним чином, що підтверджено щомісячними актами виконаних робіт, на підставі яких відповідачеві до сплати виставлені рахунки.

Зобовязання відповідача з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії за договором виконані не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком позивача.

20 травня 2011 р. за вих.№1/91 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії за договором, яка станом на 01.04.2011 р. склала 5202 грн. 39 коп. (а.с. 16)

Позивачем в підтвердження надсилання на адресу відповідача актів виконаних робіт, рахунків за грудень 2010р. - березень 2011р. та претензії надано опис вкладення до поштового відправлення. Також в судове засідання предоставлено поштове відправлення (а.с.5, 45-54).

На момент звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість відповідно до умов договору про спільну експлуатацію технічних комунікацій вбудованих нежитлових приміщень від 01.10.2006 р. за період з грудня 2010 р. по березень 2011 р. в сумі 5127 грн. 36 коп. основного боргу - вартості експлуатаційного обслуговування приміщень, 75грн. 03 коп. вартості компенсації електроенергії.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5127 грн. 36 коп. основного боргу, 75 грн. 03 коп. компенсації електроенергії, 31грн. 72 коп. 3% річних, 52 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 192 грн. 91 коп. пені, відповідно до умов договору про спільну експлуатацію технічних комунікацій вбудованих нежитлових приміщень від 01.10.2006 р. та доповнення до договору від 29.10.2006р. стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За визначенням частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1 ст. 843 ЦК України передбачено визначення в договорі ціни роботи чи способів її визначення. Стаття 853 ЦК України встановлює обовязок замовника прийняти роботу, виконану підрядником та, при наявності, заявити про її недоліки, а частина 1 ст. 854 ЦК України - обовязок сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти виконаних робіт за грудень 2010 р. - березень 2011р. не містять підпису замовника про прийняття виконаної роботи. Акти виконаних робіт та рахунки, долучені позивачем до матеріалів справи не містять дати їх отримання відповідачем. Як доказ надсилання відповідачу зазначених документів, позивачем надано опис вкладення поштового відправлення від 20.05.2011 р.

Умовами Договору (п. 5.2.) передбачено здійснення відповідачем оплати в 3-х денний термін з дня отримання рахунку, акту виконаних робіт.

За статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи нормативи строків пересилання поштових відправлень, затверджені Наказом Міністерством транспорту та зв'язку від 12.12.2007 р. №1149 із змінами і доповненнями, відповідно ст. 530 ЦК України та п. 5.2 договору відповідачем прострочено (на дату звернення позивача до суду) виконання зобовязання з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії в період з грудня 2010 року по березень 2011 року.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу - з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень в сумі 5127грн. 36коп. та вартості компенсації електроенергії в сумі 75 грн. 03коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 31грн. 72 коп. 3% річних, 52 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 192 грн. 91 коп. пені.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне внесення оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії, на підставі п.5.2 Договору, відповідачеві нараховується пеня в розмірі 0,05% від місячної договірної суми за кожен день прострочення.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Оскільки прострочення відповідачем виконання зобовязання з оплати вартості експлуатаційного обслуговування приміщень та вартості компенсації електроенергії в період з грудня 2010 року по березень 2011 року встановлено на дату звернення позивача до суду (25.05.2011 р.) суми 31грн. 72 коп. 3% річних, 52 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 192 грн. 91коп. пені заявлені позивачем до стягнення безпідставно.

Додаткові витрати в сумі 61 грн. 80 коп., обгрунтовані позивачем як інші судові витрати, повязані з розглядом справи (а.с. 27, 33), відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають, оскільки, понесені позивачем до звернення до суду та порушення провадження зі справи.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Херсонського обласного благодійного фонду "Дім Надії", ідентифікаційний код - 34458039, адреса: м. Херсон пр. 200 років Херсона 38, корп. 5, оф. 1, р/рахунок - не відомий, на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метеор", ідентифікаційний код - 24754241, адреса - 73020 м. Херсон вул. Лавреньова 15, п/р 26000301754 у Херсонському облуправлінні ВАТ Державний Ощад Банк МФО 352457, 5127грн. 36 коп. основного боргу, 75грн. 03коп. компенсації витрат за електроенергію, 98 грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 227грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 192 грн. 91 коп. пені, 52грн. 56коп. втрат від інфляції та 31грн. 72коп. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 11.07.2011 р.