Рішення № 16932704, 29.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 5023/2668/11

вх. № 2668/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

3-ї особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, (наказ № 01-17/09/К від 17.09.10р.).

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє амостійних вимог на предмет спору на боці позивача - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія", м. Харків

до ТОВ "Пол-Орса-Україна", м. Харків

про зобов'язання повернення попередньої оплати в сумі 50 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пол-Орса-Україна", в якій просить суд зобов*язати відповідача повернути 50 000,00 грн. попередньої оплати, посилаючись на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинком" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги (цесії) №37 від 02.11.2009 року, відповідно до умов якого, ТОВ "Будинком" відступив ФОП ОСОБА_3 - позивачу, право вимоги по договору поставки №11/11/08 -1п від 11.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.04.2011 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційну компанію" ( 61052, м.Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7 ).

Ухвалою господарського суду від 27.04.2011 року розгляд справи відкладено до 18.05.2011 року, у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2011 року задоволено клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 26.05.2011 року.

В судовому засіданні 26.05.2011 року оголошувалась перерва до 06.06.2011 року.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх.№2298 від 26.05.2011 року, за вх.№11006 від 06.06.2011року, за вх.№11725 від 16.06.2011 року звертався до суду з клопотанням щодо зупинення провадження у справі №2668/11, до розгляду іншої пов'язаної з нею справи № 4156/11 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №37 від 02.11.2009 року, посилаючись на те, що зміст вищевказаного договору суперечить вимогам ч.1 ст.203, ст.213ЦК України, та за вх.№11726 від 16.06.2011 року надав пояснення стосовно своєї позиції по суті спору та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судом було вирішено розглянути зазначене клопотання в наступному судовому засіданні, з метою надання позивачем та третьою особою своєї позиції стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та заслуховування представників сторін по суті спору.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2011 року було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, на підставі ч.3 ст.69 ГПК України, відкладено розгляд справи до 16.06.2011 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника третьої особи та з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

Представник позивача в судове засідання господарського суду 29.06.2011 року не з*явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В процесі розгляду справи підтримував заявлені позовні вимоги в повному обсязі, за вх.№15326 від 16.06.2011 року з супровідним листом надав документи для долучення до матеріалів справи в підтвердження заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання господарського суду 29.06.2011 року не з*явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судових засіданнях заперечував проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. В письмовому поясненні наданому до суду (вх. № 11002 від 06.06.11 р.) просив суд задовольнити позовні вимоги позивача ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі та вказував на те, що висновок ТОВ "Пол - Орса - Україна" щодо того, що заміна кредитора у зобов*язанні не передбачена в процесі розгляду справи у суді, оскільки потребує в такому випадку заміни сторони лише в судовому процесі є необґрунтованим, безпідставним та не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

В судовому засіданні 29.06.2011 року відповідач надав заяву вх.№16397, в якій просить суд залишити без розгляду вищевказане клопотання про зупинення провадження у справі №5023/2668/11, у зв*язку із його неактуальністю. Також, представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх.№16308 від 25.06.2011 року надав заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з посиланням на рішення господарського суду Харківської області у справі №5023/4156/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пол-Орса-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія", м. Харків та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків, про визнання недійсним договору про відступлення права - вимоги (цессії) № 37 від 02.11.2009 року, яким були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пол-Орса-Україна" та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цессії) № 37 від 02.11.2009 року.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

11 листопада 2008 року між ТОВ «Будинком» (третьою особою) та ТОВ «Пол - Орса - Україна» (відповідачем) було укладено договір поставки товару № 11/11/08-1п на загальну суму 350 017,76 грн.

Відповідно до п.1.1 договору, відповідач ТОВ «Пол - Орса - Україна» зобов*язувався поставити ТОВ «Будинком» труби напірні з непластифікованого полівінілхлориду на умовах EXW у відповідності до IHKOTEPMC 2000.

Згідно з п. 2.2. договору строк поставки товару складає не більше 12 календарних днів з моменту здійснення Покупцем ТОВ «Будинком» першого етапу оплати. При цьому, конкретний день поставки товару визначається самостійно постачальником - ТОВ «Пол - Орса - Україна», про що останній повідомляє покупця - ТОВ «Будинком» за допомогою засобів факсимільного, електронного чи телефонного зв'язку.

Пунктом 3.2. договору сторони визначили порядок оплати, відповідно до якого оплата здійснюється у два етапи: - передплата у poзмірі 50 000,00 грн. в строк до 13.11.2008 року; - сплата другої частини у розмірі 300 017,76грн. сплачується ТОВ «Будинком» у строк не менше ніж за два банківські дні до конкретної календарної дати поставки.

На виконання п. 3.2. Договору поставки, 11.11.2008 року третьою особою ТОВ «Будинком» було здійснено оплату у poзмірі 50 000,00 грн. на користь Відповідача ТОВ «Пол - Орса - Україна», що підтверджується банківською випискою від 11.11.2008 року.

Через невиконання ТОВ "Будинком" своїх зобов'язань щодо здійснення другого етапу оплати товару за договором поставки № 11/11/08-1п від 11.11.2008 р., (оскільки, як вважав ТОВ «Будинком", відповідачем ТОВ «Пол - Орса - Україна» було порушено вимоги п. 2.2 договору, зокрема, повідомлення про готовність товару до відвантаження надійшло до ТОВ «Будинком" з запізненням, через що, подальше виконання договору поставки втратило для покупця господарський інтерес та другий етап оплати проведено не було), тому у лютому 2009 року відповідач ТОВ «Пол - Орса - Україна» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «Будинком» - (третьої особи), про стягнення 86 506,93 грн. штрафу за порушення зобов*язання та розірвання договору поставки № 11/11/08-1п від 11.11.2008 р. До початку розгляду справи по суті, Третя особа ТОВ «Будинком» звернувся до суду з зустрічною позовною, в якій просило розірвати договір поставки, стягнути з ТОВ «Пол - Орса - Україна» 50000,00 грн. заборгованості та 52619,41 грн. упущеної вигоди.

За результатами розгляду даної справи, Господарським судом Харківської області було прийнято рішення від 27.05.2009 року по справі № 35/22-09, яким первісні позовні вимоги ТОВ "Пол-Орса-Україна" було задоволено у повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" відмовлено в повному обсязі.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2011 року по справі № 35/22-09 було частково скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року, а саме - у частині задоволення позовних вимог ТОВ "Пол-Орса-Україна" про стягнення з ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" штрафних санкцій у розмірі 86 506,93 гривень та розірвання договору, в решті рішення суду залишено без змін.

Дана справа переглядалася у касаційному порядку. Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2009 року по справі № 35/22-09 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року у справі № 35/22-09 в частині відмови в первісному позові про розірвання договору та рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2009 року в частині відмови у зустрічному позові про розірвання договору скасовані, в іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року по справі № 35/22-09 залишено без змін. Вищий господарський суд в своїй Постанові зауважив на те, що позивач за первісним позовом ТОВ "Пол-Орса-Україна" не надав доказів щодо передання товару в розпорядження відповідача ТОВ «Будинком» з повідомленням місцезнаходження товару, у строки визначені п. 2.2 договору поставки та погодився з висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для стягнення з ТОВ «Будинком» штрафу, встановленого п. 2.5 договору.

Як встановлено господарським судом, 02 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинком» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права - вимоги (цессії) № 37.

Відповідно умов Договору цeciї, Цедент (ТОВ «Будинком»), відступив Цесіонарієві (ФОП ОСОБА_3), а Цесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, i став кредитором за Договором поставки № 11/11/08-1 п від 11.11.2008 р., що був укладений між ТОВ «Будинком» i Товариством з обмеженою відповідальністю «Пол - Орса- Україна».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Чинне законодавство не вимагає згоди боржника на уступку кредитором вимоги іншій особі.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги, а саме п.2, Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов*язань, які витікають з Договору поставки № 11/11/08-1п від 11.11.2008 року, в тому числі, але не виключно:

а) повернення попередньої оплати у розмірі 50 000,0грн., з урахуванням процентів, нарахованих відповідно до ст. 536ЦК України ( ст.693 ЦК України) або безпідставно набутого майна у розмірі здійсненої передплати ( ст.1212 ЦК України),

б) сплати можливих збитків за договором поставки, неустойки, інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством,

г) вчинення інших дій, пов'язаних з виконанням умов договору поставки № 11/11/08-1 п від 11.11.2008 року.

Відповідно до п.3. договору сторонами передбачено, що цесіонарій, за даним договором відступлення права вимоги( цесії) вправі звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів, що витікають з договору поставки №11/11/08-1п від 11.11.2008 року.

Пунктом 4 сторони передбачили, що право вимоги ,що відступається цесіонарієві, засвідчується договором поставки №11/11/08 -1п від 11.11.2008 року, рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2009 року по справі №35/22-09, Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року по справі №35/22-09.

В пункті 7 сторони передбачили, що до Цесіонарія переходять усі права , які забезпечують виконання обов*язків боржника.

Згідно ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

25.03.2011 ФОП ОСОБА_3 направило ТОВ "Пол-Орса-Україна" вимогу про повернення передоплати, у якій зокрема повідомила відповідача про відступлення права вимоги новому кредитору за вищезазначеним договором поставки № 11/11/08-1п від 11.11.2008 року, що підтверджується вимогою про повернення передплати від 25.03.2010 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

У відповідь на дану вимогу ТОВ "Пол-Орса-Україна" направило лист ФОП ОСОБА_3 у якому зазначило, що вважає договір уступки права вимоги (цесії) № 37 від 02.11.2009 року таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України та на підставі чого відмовилося виконувати будь-які зобов'язання на її користь, посилаючись на те, що позивач не заявляв себе як про нового кредитора під час розгляду справи у Вищому господарському суді .

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Господарський суд дослідивши та оцінивши договір поставки № 11/11/08-1 п від 11.11.2008 року та договір про відступлення права - вимоги (цессії) № 37 від 02.11.2009 року, відповідно до якого право вимоги передано первісним кредитором ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" новому кредитору ФОП ОСОБА_3 та за яким у відповідача ТОВ "Пол-Орса-Україна" виникли зобов*язання щодо повернення попередньої оплати у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджуються банківською випискою від 11.11.08 р., та враховуючи те, що відповідач не виконав зобов'язання з повернення попередньої оплати у визначений час та на визначених умовах, передбачених договором, у судовому порядку інше не спростовано, отже, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про зобов*язання відповідача повернути попередню оплату здійснену за договором поставки в розмірі 50 000,0 грн. правомірна, обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача на рішення господарського суду Харківської області у справі №5023/4156/11, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про повернення попередньої оплати, господарський суд зауважує, що принцип належності та допустимості доказів, полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування і подають докази суду.

Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Оскільки вищевказане рішення господарського суду Харківської області у справі №5023/4156/11 винесене судом 20.06.2011року, а отже не набрало законної сили на момент розгляду справи № 5023/2668/11, більше того надана відповідачем копія рішення по справі №5023/4156/11 не містить дати виготовлення цього рішення відповідно до вимог ГПК України, тому у суду відсутні підстави вважати рішення у справі №5023/4156/11, як таке, що має преюдиціальне значення для вирішення по суті спору у справи №5023/2668/11 в розумінні ст.34, ст.35 ГПК України.

Посилання відповідача на те, що на момент розгляду справи у Вищому Господарському суді - 05.11.2009 року ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" вже не мало будь-яких прав як кредитор за договором поставки № 11/11/08-1п від 11.11.2008 року, та про факт укладення договору Цесії не повідомило, ні ТОВ "Пол-Орса-Україна", ні Вищий Господарський суд, господарський суд вважає безпідставним, оскільки діюче законодавство не забороняє сторонам вчиняти правочини щодо відступлення права вимоги в період існування судового провадження.

Відповідно до вимог ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 500,0 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 530, 610, 626, 693, України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов*язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пол-Орса-Україна" (Код ЄДРПОУ 34469738, м.Харків, Ленінський р-н, вулиця Рилєєва, буд.60 п/р 26001052471500 в AT "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005) повернути 50 000,00 грн. попередньої оплати на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 у філії АБ "Експрес-банк", МФО 350716).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пол-Орса-Україна" (Код ЄДРПОУ 34469738, м.Харків, Ленінський р-н, вулиця Рилєєва, буд.60 п/р 26001052471500 в AT "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 у філії АБ "Експрес-банк", МФО 350716) - 500, 0 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 04.07.2011 року.