Рішення № 16932624, 21.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. Справа № 5023/3126/11

вх. № 3126/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. ВРД №186582 від 22.04.11р.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Приватного підприємсвта "Ліон служба безпеки", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_2 звернулась до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ПП "Ліон служба безпеки" 8613,88 грн. заборгованості по суборендній платі, 208,50 грн. пені, 205,01 грн інфляційних та 40,31 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань за договором суборенди №57 від 07.04.09р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

31.05.11р. через канцелярію суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог, з урахуванням яких він просить стягнути з відповідача 7313,88 грн. боргу по орендній платі, 175,09 грн. пені, 168,94 грн. інфляційних та 34,38 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.11р. вказані уточнення прийняті судом та продовжено розгляд справи з їх урахуванням.

Представник позивача підтримує уточненні позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.04.11р., ПП "Ліон Служба Безпеки" знаходиться за адресою: 61110, Харківська область, м.Харків, Салтівське шосе, 104Б, кв.58.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду у звязку із закінченням терміну зберігання (арк.с.45-48).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

07.04.09р. між позивачем - Орендар та відповідачем - Суборендар було укладено договір суборенди №57, відповідно до умов якого Орендар зобов"язався передати, а Суборендар прийняти у користування нежитлові приміщення, загальною площею 17,00 кв.м., розташовані за адресою: м.Харків, вул.Шевченко, 32 у будівлі адміністративно-виробничого корпусу на першому поверсі кімната №207, з метою розміщення офісу.

Згідно п.2.1 Договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та оформлення акту приймання-передачі.

Орендар виконав свій обов"язок з передачі Суборендареві у користування приміщень, що є предметом договору суборенди, що підтверджується актом приймання-передачі суборендованого приміщення від 08.04.09р. (арк.с.20).

Відповідно до п.3.1., 3.3. Договору, розмір суборендної плати за договором складає 100,00 грн. за 1 кв.м. на місяць, загальна сума орендної плати складає 1700,00 грн. на місяць. Суборендна плата сплачується Суборендарем щомісячно, на підставі рахунку, що виставляється Орендарем протягом 10 днів з моменту його отримання.

Крім суборендної плати Суборендар щомісячно компенсує Орендареві витрати на електроенергію, водо-, теплопостачання та каналізації, на підставі рахунку Орендаря, протягом 10 днів з моменту його отримання (п.3.2. Договору)

У пункті 2.3 Договору, сторони встановили строк суборенди з 08.04.09р. по 31.03.10р.

Додатковою угодою №1 до договору суборенди №57 від07.04.09р., сторони продовжили строк дії договору суборенди до 04.06.10р.

Згідно п.2.4.1. Договору, він припиняє свою дію по закінченню строку, на який його було укладено.

Таким чином, договір суборенди №57 від 07.04.09р. припинив свою дію 04.06.10р.

У зв"зку з закінченням строку дії договору, 04.06.10р. сторонами було складено акт приймання-передачі суборендованого приміщення, за яким Суборендар повернув Орендареві суборендоване приміщення. Крім того, разом з підписанням даного акту сторони підписали акт звірки, в якому погодили наявність у Суборендаря заборгованості перед Орендарем у сумі 8613,88 грн. (з яких 6408,99 грн. по суборендній платі; 2204,89 грн. по експлуатаційним витратам), яку Суборендар зобов"язався погасити протягом чотирьох місяців з моменту підписання акту.

Однак, як вказує позивач, відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов"язань за договором суборенди №57 від 07.04.09р. по сплаті суборендної плати та експлуатаційним витратам, внаслідок чого станом на момент подачі позову заборгованість відповідача за згаданим договором складає 7313,88 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 7313,88 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення

Крім того, позивач просять стягнути з відповідача пеню за неповну та несвоєчасну оплату суборендної плати, яка, згідно наданого позивачем розрахунку (арк.с.36, складає 175,09 грн.).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до п.3.7 договору суборенди №57 від 07.04.09р., несвоєчасні розрахунки по суборендній платі тягнуть за собою стягнення з Суборендаря пені у розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань по сплаті суборендної плати у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 175,09 грн.

Крім того, у зв"язку із простроченням виконання зобов"язань за договором суборенди №57 від 07.04.09р., позивач просить стягнути з відповідача 168,94 грн. інфляційних та 34,38 грн. 3% річних

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Ліон служба безпеки" (61110, м.Харків, Салтівське шосе, 104Б, кв.58, код ЄДРПОУ 35244270) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7313,88 грн. основного боргу, 175,09 грн. пені, 168,94 грн. інфляційних, 34,38 грн. 3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/3126/11 складено та підписано 22.06.11р.