Рішення № 16932620, 20.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 5023/3794/11

вх. № 3794/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/160 від 10.01.11 р.;

відповідача- ОСОБА_2., довіреність № 70/16-5554 від 31.03.10 р.;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків

про стягнення 1645,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків, вартість електричної енергії у розмірі 1150,45 грн. (яка складається з тарифної складової - 958,71 грн. та ПДВ 20%- 191,74 грн.), перевищення договірних величин електричної енергії у розмірі 406,25 грн., пені у розмірі 50,05 грн., індекс інфляції у розмірі 24,84 грн., 3% річних у розмірі 14,11 грн. та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 61-360 від 14.03.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07 червня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 20 червня 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, та зазначив, що зобов"язується сплатити, коли центральний апарат виділить кошти.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

14 березня 2008 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" м. Харків, (позивач) та Управлінням служби безпеки України в Харківській області, м. Харків, (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 61-360, пролонгований відповідно до п. 9.4 на 2010 р. (далі - договір).

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з березня 2010 року по березень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 958,71 грн. боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 191,74 грн.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення 191,74 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у лютому 2011 р. відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини.

Постановою КМУ "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16.06.05 р. № 473 встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає- енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями.

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 406,25 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за лютий 2011 р. підлягає задоволенню як правомірна.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 24,84 грн. та 3% річних в сумі 14,11 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 50,05 грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 174, 179, 526, 549, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 174, 179, 193, 233 ГК України, ст. 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, п/р № 35214002000095 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 20001711) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

- на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - вартість електричної енергії у розмірі 1150,45 грн. (яка складається з тарифної складової - 958,71 грн. та ПДВ 20% - 191,74 грн.), за перевищення договірних величин електричної енергії у розмірі 406,25 грн.;

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - пеню у розмірі 50,05 грн., індекс інфляції у розмірі 24,84 грн., 3% річних у розмірі 14,11 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 29 червня 2011 року.